6.20.
Так люблю ранок і так не люблю рано вставати.

Тепло вдячності.

Мені важливо отримувати тепло і вдячність за те, що я роблю. І ніби є частина мене, яка не хоче в цьому зізнаватись, не хоче цього показувати. Ця частина вважає, що радіти своїм успіхам, а тим більш показувати їх – не скромно. Частина, яка каже: «Ми Вище Цього». Озброївшись «скромністю», МВЦ-частина насправді страждає від гордині. Мовляв, ми такі правильні, ми не заради похвали це все робимо.

Але й заради похвали теж.

Мені неймовірно приємно читати, що знання, якими я ділюся, мають ефект, що хтось став більш вільним і креативним, хтось прийняв і полюбив себе більше, почав краще спати і помічати неймовірну красу життя.

Блін, ну це ж круто! Це дає мені знак, дає мені впевненість, що мій шлях корисний не лише мені, а й іншим.

МВЦ впевнена, що все це потрібно ігнорувати, що це нібито покаже мою невпевненість і залежність від зовнішнього схвалення. Але, насправді, у мене ніколи не було й немає стовідсоткової впевненості. У кожному новому проєкті є багато хвилювань і сумнівів. Багато супротиву перед новим, перед тим, щоб проявлятись з ще більшою відкритістю.

Улюблений прийом МВЦ — взяти як приклад когось із великих і сказати: «Ейнштейн не постив би сторіс із подяками. Далай Лама не збирає скріншотів з натхненними відгуками, Ромен Гарі не писав таких постів».

Так, я боюся зазнатися, боюся стати залежним від похвал. Але без них я втрачаю силу. Думаю про те, що, якби я не отримував вдячності і не дізнавався про результати у людей, я б взагалі робив би те, що я роблю?

Мені цікаво, де та межа між гординею і балансом того тепла, що ми віддаємо і приймаємо.

Мій особистий потік дуже налаштований на віддачу, на випромінювання. Віддавати мені легше і зрозуміліше. Отримувати – ну, якось ніби й не треба, ніби незручно, ну, що тут такого…

Вчуся проявлятися у прийнятті.

Хочу вам усім сказати, що я дуже вдячний, коли ви ділитеся зі мною своєю вдячністю.

У мене немає статусу зірки, немає тисяч повідомлень на день, тому я помічаю кожне і радію.

Я люблю вас, ваші компліменти, ваші натхненні відгуки, поширення, відмітки. Діліться цим усім зі мною, мені по-справжньому тепло від цього.

Тож пишіть, говоріть при зустрічі, відмічайте у сторіс, даруйте подарунки – я це все дуже люблю.

❤️

Тема наступної Розмови буде глибокою, важливою та дуже особистою — самотність. Самотність може проживатися дуже болісно. Але, не прийнявши та не пізнавши всю красу самотності, ми ніколи не пізнаємо всієї своєї краси.

Кому актуально — приходьте. Побудемо разом і поговоримо.

Середа. 21 серпня.
19:00
Будинок актора.

Квитки

.

Отримав такий теплий і надихаючий лист від Каті. Хочу поділитися ним і з вами.

Дуже радий за тебе, Катю! Прямо кайф! І дякую, що написала, поділилася. Мені важливо це чути ❤️

Ну і всім бажаю якнайшвидше доторкнутися до цього стану «я зараз щасливіша, ніж будь-коли!»

Боже, Паша!

Я тільки вчора ходила і думала «треба написати Паші, треба викласти все, що я відчуваю», але ж це багато знаків і я відклала. Але тут сьогодні твій пост. І думаю «ну все, знак, немає куди відкладати»

насправді найчесніший відгук на струс і на дивність я можу лишити тільки зараз, коли пройшло нормально так часу.

Що я зрозуміла — це те, що ти даєш нешвидкі знання. Їх результат неможливо оцінити та побачити за тиждень чи за місяць (можливо, такий легкий і короткий ефект, який без практики точно зникне).

Але вони фундаментальні, їм треба дати час побути в землі та прорости. І перші зсуви ти починаєш бачити за рік, а то і більше. Але які зсуви!

На початку багато твоїх ідей викликали в мене супротив. Ну як це так ідеї самі приходять? Ну як це так ідея тебе кличе, це ж ти її зусиллям думки народжуєш!!! 😁 Ну як це так, щоб бути реалізованою треба просто бути Катьою? Ну якщо я сяду на диван і сидітиму я не буду вже тою Катьою 😄

Але потім подумала: окей, що як, просто допустити це, бути відкритою.

І тоді почався найдивовижніший шлях досліджень себе та світу, який триває і досі!!! 🥹

Я почала робити дуже багато з того, що ти казав у своїх лекціях:
приймати холодні ванни
дисципліна тіла
вмазувалася за свої дитячі мрії та творчі бажання
почала робити те, що хочеться, йти за тим, що мене тягне та кличе!
тепер я відчуваю, як це 😄
відпустила те, що я маю реалізовуватися суто в сфері копірайтингу, бо мені цікава не лише вона
і почала просто робити всяку всячину, яка радує мене і людей: знімати відео, щось озвучувати, робити прикольні бутерброди різних форм, писати сценарії різних відосічків, завела канал з класними копірайтами, і переїхала жити до води, до моря 🥹

але найголовніше не це — я зараз щасливіша, ніж будь-коли!

відчуваю дуже багато легкості, сміливості, приколу, радості життя!!! відчуваю себе собою, собою класнінькою!!!

і левова частина цих перетворень — відбулися внаслідок твоїх навчань 🧡

тому величезне, гіганчатне просто космічне дякую тобі!!!
🧡🧡🧡🧡🧡

все, що ти робиш, це дуже органічно, дуже правильно, дуже так, як має бути. всі твої прояви — в них так багато мудрості і приколу. просто абажаю

дуже щаслива долучитися до цих знань та практик і буду дякувати ще не раз. впевнена, ще багато яких твоїх думок з часом проростуть та подарують свої плоди.

бажаю тобі натхнення продовжувати цей цікавий, дивовижний шлях 🌱


Катерина Бухаріна.

.

Ми не можемо змінити себе. Ми можемо лише пізнати себе — себе справжнього. А це змінює все.

.

Внутрішній баланс.

Залишилось не так багато часу, щоб можна було поспілкуватися та зустріти коментарі живих людей у постах. Зовсім скоро ШІ остаточно вб'є формат коментарів. Не буде ніякого сенсу коментувати, коли навколо куча ботів спілкуются з ботами.

Що думаєте? Пишіть, поки не пізно 🫂