Forwarded from Центр критичного кіно | ПД Київ🐈⬛
«Три кольори: Червоний» (1994) Драма
«Червоний» є останнім фільмом як у трилогії, так і в житті режисера Кшиштофа Кесльовського. Героїня стрічки – студентка Валентина випадково зустрічається з чудернацьким сусідом, колишнім суддею. Їх знайомство стає початком дивних подій у житті дівчини, які призводять до непередбачуваних наслідків. «Червоний» – про долю, випадковість, синхронність, втрачені можливості, та несподівані звʼязки.
А щоб дізнатися та розповісти, про що цей фільм саме для вас – долучайтеся до перегляду вже у цю пʼятницю, 27 вересня.
📝 Доєднатися до кіноклубу
🌐 Підписатися на інстаграм ЦКК
📌 Коли?
27.09.24, 18:00
📌 Де?
м. Київ (місце буде повідомлено за реєстрацією)
«Червоний» є останнім фільмом як у трилогії, так і в житті режисера Кшиштофа Кесльовського. Героїня стрічки – студентка Валентина випадково зустрічається з чудернацьким сусідом, колишнім суддею. Їх знайомство стає початком дивних подій у житті дівчини, які призводять до непередбачуваних наслідків. «Червоний» – про долю, випадковість, синхронність, втрачені можливості, та несподівані звʼязки.
А щоб дізнатися та розповісти, про що цей фільм саме для вас – долучайтеся до перегляду вже у цю пʼятницю, 27 вересня.
📝 Доєднатися до кіноклубу
🌐 Підписатися на інстаграм ЦКК
📌 Коли?
27.09.24, 18:00
📌 Де?
м. Київ (місце буде повідомлено за реєстрацією)
У цю суботу запрошуємо на обговорення одного з найбільш провокативних текстів 60-х років!
Памфлет "Про злидні студентського життя" викриває реалії французького студентського руху. Провокативний та аналітичний, текст зосереджується на місці студентства в тогочасній капіталістичній реальності, досліджує його з точки зору економіки, психології, політики та культури.
Окрім цього, він надає змістовну характеристику більшості тогочасних студентських рухів по всьому світу.
Це можливість зануритися в історичний контекст епохи активних студентських заворушень по всьому світу та побачити, як актуальність проблем, яких торкається текст, зберігається до сьогодні.
🗓 Коли: 19.10 (субота) о 17:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації
Також чекай на наш переклад тексту українською згодом!
Форма для реєстрації
Доєднуйся!
Памфлет "Про злидні студентського життя" викриває реалії французького студентського руху. Провокативний та аналітичний, текст зосереджується на місці студентства в тогочасній капіталістичній реальності, досліджує його з точки зору економіки, психології, політики та культури.
Окрім цього, він надає змістовну характеристику більшості тогочасних студентських рухів по всьому світу.
Це можливість зануритися в історичний контекст епохи активних студентських заворушень по всьому світу та побачити, як актуальність проблем, яких торкається текст, зберігається до сьогодні.
🗓 Коли: 19.10 (субота) о 17:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації
Також чекай на наш переклад тексту українською згодом!
Форма для реєстрації
Доєднуйся!
Вільні читання
Про_вбогість_студентського_життя.pdf
Наш переклад тексту👆🏼
Скоріше реєструйся та доєднуйся до обговорення!
Скоріше реєструйся та доєднуйся до обговорення!
Forwarded from Пряма дія | КНУ
Вільні читання в КНУ!
❔Що таке взаємодопомога, і чим вона відрізняється від благодійності?
❔Наскільки актуальними можуть бути акції взаємодопомоги для студентів, особливо під час війни?
❔І як акції взаємодопомоги можуть вийти за межі простої підтримки тих, чиї потреби не здатна задовільнити існуюча економічна система, і перерости у глобальний рух за справедливіший світ?
Пропонуємо розібратися разом на Вільних читаннях вже в цю суботу! Цього разу обговоримо частину книги "Взаємодопомога: побудова солідарності під час цієї кризи (і наступної)" Діна Спейда, що окреслює як теоретичні, так і практичні засади явища взаємодопомоги як засобу побудови солідарності у кризові часи, які, здається, ніколи остаточно не закінчуються.
📖 Що читаємо:
Спейд Д. "Взаємодопомога: побудова солідарності під час цієї кризи (і наступної)" - частина І, "Що таке взаємодопомога?", розділи 1 і 2 (ст. 11-24)
За бажанням:
Частина І, розділ 3 (ст. 25-31)
Також скоро опублікуємо наш переклад перших двох розділів українською на каналі Вільних читань!
👉🏼Коли обговорюємо?
Субота, 9 листопада, 16:00
👉🏼Де обговорюємо?
КНУ ім. Тараса Шевченка. Точне місце зустрічі повідомляється після реєстрації.
❕Формочка для реєстрації
❔Що таке взаємодопомога, і чим вона відрізняється від благодійності?
❔Наскільки актуальними можуть бути акції взаємодопомоги для студентів, особливо під час війни?
❔І як акції взаємодопомоги можуть вийти за межі простої підтримки тих, чиї потреби не здатна задовільнити існуюча економічна система, і перерости у глобальний рух за справедливіший світ?
Пропонуємо розібратися разом на Вільних читаннях вже в цю суботу! Цього разу обговоримо частину книги "Взаємодопомога: побудова солідарності під час цієї кризи (і наступної)" Діна Спейда, що окреслює як теоретичні, так і практичні засади явища взаємодопомоги як засобу побудови солідарності у кризові часи, які, здається, ніколи остаточно не закінчуються.
📖 Що читаємо:
Спейд Д. "Взаємодопомога: побудова солідарності під час цієї кризи (і наступної)" - частина І, "Що таке взаємодопомога?", розділи 1 і 2 (ст. 11-24)
За бажанням:
Частина І, розділ 3 (ст. 25-31)
Також скоро опублікуємо наш переклад перших двох розділів українською на каналі Вільних читань!
👉🏼Коли обговорюємо?
Субота, 9 листопада, 16:00
👉🏼Де обговорюємо?
КНУ ім. Тараса Шевченка. Точне місце зустрічі повідомляється після реєстрації.
❕Формочка для реєстрації
Вільні читання
Вільні читання в КНУ! ❔Що таке взаємодопомога, і чим вона відрізняється від благодійності? ❔Наскільки актуальними можуть бути акції взаємодопомоги для студентів, особливо під час війни? ❔І як акції взаємодопомоги можуть вийти за межі простої підтримки…
Спейд_Д_Взаємодопомога_Розділ_1_2_УКР.pdf
125.3 KB
Наш переклад тексту👆🏼
Приємного читання, реєструйся та доєднуйся до обговорення вже в суботу о 16:00!
Приємного читання, реєструйся та доєднуйся до обговорення вже в суботу о 16:00!
Продовжуємо знайомитися з критичними текстами на вільних читаннях від «Прямої Дії»!
У цю суботу ми зібралися для обговорення книги «Взаємодопомога: побудова солідарності під час цієї кризи (і наступної)» американського письменника та активіста Діна Спейда, а саме її першої частини - "Що таке взаємодопомога?".
Рефлексуючи текст, ми підіймали актуальні для загального контексту та кожного з нас проблеми, а саме:
• Як стигматизація може перешкоджати взаємодопомозі
• Кому насправді вигідна благодійність та чим вона відрізняється від взаємодопомоги
• Взаємодопомога в українському контексті під час повномасштабного вторгнення
• Студентство: солідарність у гуртожитках та шляхи об’єднання й політизації
Взаємодопомога – єдиний дієвий шлях до мобілізації колективних зусиль та суспільних змін: лише об’єднавшись, ми зможемо протидіяти ворожим системам.
❤️ Дякуємо усім, хто долучився до обговорення! Чекаємо вас на наступних зустрічах!
У цю суботу ми зібралися для обговорення книги «Взаємодопомога: побудова солідарності під час цієї кризи (і наступної)» американського письменника та активіста Діна Спейда, а саме її першої частини - "Що таке взаємодопомога?".
Рефлексуючи текст, ми підіймали актуальні для загального контексту та кожного з нас проблеми, а саме:
• Як стигматизація може перешкоджати взаємодопомозі
• Кому насправді вигідна благодійність та чим вона відрізняється від взаємодопомоги
• Взаємодопомога в українському контексті під час повномасштабного вторгнення
• Студентство: солідарність у гуртожитках та шляхи об’єднання й політизації
Взаємодопомога – єдиний дієвий шлях до мобілізації колективних зусиль та суспільних змін: лише об’єднавшись, ми зможемо протидіяти ворожим системам.
❤️ Дякуємо усім, хто долучився до обговорення! Чекаємо вас на наступних зустрічах!
Індустріальне суспільство та його блага — чи роблять вони наше життя кращим? Чи справді технічний прогрес може вирішити всі проблеми людства? Чи не надто багато місця сьогодні в нашому житті займають технології?
«Вільні читання» запрошують вас до обговорення одного з найбільш неоднозначних та сміливих текстів ХХ століття, який кидає виклик ідеології технологічного детермінізму та бездумного прогресу. У маніфесті Теодора «Унабомбера» Качинського ми дослідимо глибокі суспільні, психологічні та екологічні проблеми, породжені індустріальним суспільством, і спробуємо осмислити його критику сучасної технократичної цивілізації.
📖 Що читаємо:
Теодор Качинський. «Індустріальне суспільство та його майбутнє»
🗓 Коли: 18.01 (субота)
🕖 Час: 17:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації!
P.S: ми не поділяємо поглядів і методів автора, проте закликаємо до критичного осмислення тексту і вільної дискусії!
Реєструйтеся за посиланням!
«Вільні читання» запрошують вас до обговорення одного з найбільш неоднозначних та сміливих текстів ХХ століття, який кидає виклик ідеології технологічного детермінізму та бездумного прогресу. У маніфесті Теодора «Унабомбера» Качинського ми дослідимо глибокі суспільні, психологічні та екологічні проблеми, породжені індустріальним суспільством, і спробуємо осмислити його критику сучасної технократичної цивілізації.
📖 Що читаємо:
Теодор Качинський. «Індустріальне суспільство та його майбутнє»
🗓 Коли: 18.01 (субота)
🕖 Час: 17:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації!
P.S: ми не поділяємо поглядів і методів автора, проте закликаємо до критичного осмислення тексту і вільної дискусії!
Реєструйтеся за посиланням!
Manifest_Unabombera.pdf
405.2 KB
Обговорюватимемо увесь текст, але не страшно, якщо не дочитаєте до кінця!
Безмежно дякуємо всім, хто долучився до останніх читань! Кажучи правду, ми геть не очікували, що вони викличуть такий ажіотаж. Нас приємно здивувало зо два десятки людей, які прагнули поділитися враженнями та критичним осмисленням «Маніфесту» Теодора Качинського.
Ми обговорювали критику індустріального суспільства, залежність людей від технології, реформу й революцію та безліч інших аспектів філософії Унабомбера.
Найбільшим успіхом зустрічі стали зізнання багатьох про те, що раніше ті мало знали про світогляд Качинського, але читання допомогли їм пролити на нього світло. Повним консенсусом поміж зібраних була згода з автором щодо критики неконтрольованого технологічного прогресу, непідпорядкованого під реальні потреби людства та шкоди природі через експлуатацію природних ресурсів. Водночас дискусія виявила і суттєві розбіжності в оцінці запропонованих Качинським рішень.
Ми прийшли до висновку, що незважаючи на низку слушних аргументів, філософія Качинського є реакційною, позаяк відкидає саму ідею науково-технологічного прогресу як такого, не пропонуючи конструктивної альтернативи у розв'язанні соціальних проблем. Цілком безглуздими видалася нам сліпа, емоційна дискредитація Качинським ЛГБТ-активістів, захисників довкілля та навіть активістів за права людей з інвалідністю. Критика Качинскього ґрунтується не на раціональному аналізі їхньої діяльності, а радше на особистих упередженнях.
Обговорення «Маніфесту» дозволило не лише глибше зрозуміти Качинського, але й поставити під сумнів його методологію та запропоновані рішення. Ми щиро вдячні всім, хто долучився до обговорення, і сподіваємося на нові, не менш змістовні дискусії в майбутньому!
Ми обговорювали критику індустріального суспільства, залежність людей від технології, реформу й революцію та безліч інших аспектів філософії Унабомбера.
Найбільшим успіхом зустрічі стали зізнання багатьох про те, що раніше ті мало знали про світогляд Качинського, але читання допомогли їм пролити на нього світло. Повним консенсусом поміж зібраних була згода з автором щодо критики неконтрольованого технологічного прогресу, непідпорядкованого під реальні потреби людства та шкоди природі через експлуатацію природних ресурсів. Водночас дискусія виявила і суттєві розбіжності в оцінці запропонованих Качинським рішень.
Ми прийшли до висновку, що незважаючи на низку слушних аргументів, філософія Качинського є реакційною, позаяк відкидає саму ідею науково-технологічного прогресу як такого, не пропонуючи конструктивної альтернативи у розв'язанні соціальних проблем. Цілком безглуздими видалася нам сліпа, емоційна дискредитація Качинським ЛГБТ-активістів, захисників довкілля та навіть активістів за права людей з інвалідністю. Критика Качинскього ґрунтується не на раціональному аналізі їхньої діяльності, а радше на особистих упередженнях.
Обговорення «Маніфесту» дозволило не лише глибше зрозуміти Качинського, але й поставити під сумнів його методологію та запропоновані рішення. Ми щиро вдячні всім, хто долучився до обговорення, і сподіваємося на нові, не менш змістовні дискусії в майбутньому!
20 лютого ми вшановуємо пам’ять загиблих під час Революції Гідності, котрі відстоювали волю народу на Майдані і померли від рук поліцейського режиму Януковича.
Українське студентство також брало активну участь, зокрема як окрема сила з власними вимогами в сфері освіти. Змагаючись за право на безкоштовну та якісну освіту, вільну від корупції та застарілих практик, 21 лютого студенти окупували будівлю МОН.
Пропонуємо згадати полеглих та героїзм всіх учасників подій і обговорити текст Ніни Ходорівської (2014) про Студентську Асамблею – об'єднання, що відстоювало освітній вектор у контексті масштабних та швидких змін.
Обговоримо:
🔹Як страйк в Могилянці став Асамблеєю?
🔹Чим і як саме студенти займались окуповуючи другий поверх в Українському домі?
🔹Що там було з Міністерством?
🔹Яких змін домоглась Асамблея?
А також цікаві рефлексії авторки про переваги і недоліки такого типу організації і про те, як така перспективна ініціатива розпалась опісля закінчення подій Майдану.
🗓 Коли: 22.02 (субота) о 18:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації
Чекатимемо на вас дуже! Разом – легше.
Форма для реєстрації.
Українське студентство також брало активну участь, зокрема як окрема сила з власними вимогами в сфері освіти. Змагаючись за право на безкоштовну та якісну освіту, вільну від корупції та застарілих практик, 21 лютого студенти окупували будівлю МОН.
Пропонуємо згадати полеглих та героїзм всіх учасників подій і обговорити текст Ніни Ходорівської (2014) про Студентську Асамблею – об'єднання, що відстоювало освітній вектор у контексті масштабних та швидких змін.
Обговоримо:
🔹Як страйк в Могилянці став Асамблеєю?
🔹Чим і як саме студенти займались окуповуючи другий поверх в Українському домі?
🔹Що там було з Міністерством?
🔹Яких змін домоглась Асамблея?
А також цікаві рефлексії авторки про переваги і недоліки такого типу організації і про те, як така перспективна ініціатива розпалась опісля закінчення подій Майдану.
🗓 Коли: 22.02 (субота) о 18:00
📍 Де: місце буде повідомлено після реєстрації
Чекатимемо на вас дуже! Разом – легше.
Форма для реєстрації.
⚡️Що ми знаємо про Чорний фемінізм?
Хто боїться фемінізму, який дійсно підриває статус-кво, а не потурає йому?
А що ми знаємо про аболіціоністський фемінізм? І чому ми нічого про нього не знаємо?
Лола Олуфемі у своєму тексті "Перерваний фемінізм: підриваючи владу" глибоко занурюється в обговорення владних структур і їхнього прояву в наших життях. Лола, як Чорна феміністка, пише про те, як сексизм, расизм і інші форми пригнічення нероздільно пов'язані і підсилюють одне одного.
В розділах, які ми обрали для обговорення — "Знайте свою історію", "Сексистська держава" і "Мистецтво заради мистецтва" — авторка пропонує нам переосмислити те, що ми вважаємо фемінізмом і розширити його визначення.
🔸Чи були суфражистки расистками? В чому проблема концепції "хвиль фемінізму"?
🔸Чому одних жінок держава оберігає, а інших карає?
🔸Що таке інтерсекційність і звідки вона походить?
🔸Як мистецтво може стати інструментом спротиву? Яку функцію воно може виконувати в активізмі?
Про це та інше поговоримо на Вільних читаннях! Реєструйтеся вже зараз, щоб не забути :)
📅 06.03, четвер
⏰ 18:00
📍Київ,
місце повідомимо за реєстрацією. 📨
Хто боїться фемінізму, який дійсно підриває статус-кво, а не потурає йому?
А що ми знаємо про аболіціоністський фемінізм? І чому ми нічого про нього не знаємо?
Лола Олуфемі у своєму тексті "Перерваний фемінізм: підриваючи владу" глибоко занурюється в обговорення владних структур і їхнього прояву в наших життях. Лола, як Чорна феміністка, пише про те, як сексизм, расизм і інші форми пригнічення нероздільно пов'язані і підсилюють одне одного.
В розділах, які ми обрали для обговорення — "Знайте свою історію", "Сексистська держава" і "Мистецтво заради мистецтва" — авторка пропонує нам переосмислити те, що ми вважаємо фемінізмом і розширити його визначення.
🔸Чи були суфражистки расистками? В чому проблема концепції "хвиль фемінізму"?
🔸Чому одних жінок держава оберігає, а інших карає?
🔸Що таке інтерсекційність і звідки вона походить?
🔸Як мистецтво може стати інструментом спротиву? Яку функцію воно може виконувати в активізмі?
Про це та інше поговоримо на Вільних читаннях! Реєструйтеся вже зараз, щоб не забути :)
📅 06.03, четвер
⏰ 18:00
📍Київ,
місце повідомимо за реєстрацією. 📨
Feminism, Interrupted Disrupting Power by Lola Olufemi.pdf
1.1 MB
Оригінальний текст. Будемо обговорювати розділи 1, 2, 6.
Український переклад буде незабаром!
Український переклад буде незабаром!
Вільні читання
⚡️Що ми знаємо про Чорний фемінізм? Хто боїться фемінізму, який дійсно підриває статус-кво, а не потурає йому? А що ми знаємо про аболіціоністський фемінізм? І чому ми нічого про нього не знаємо? Лола Олуфемі у своєму тексті "Перерваний фемінізм: підриваючи…
Читання перенесено! 🗓
Через низьку кількість бажаючих долучитись на цей день та час команда вільних читань вирішила, що доцільно перенести захід на наступний тиждень.
Нову дату повідомимо незабаром!
Перепрошуємо за незручності та бажаємо усім щасливого та феміністичного восьмого березня ✊
Через низьку кількість бажаючих долучитись на цей день та час команда вільних читань вирішила, що доцільно перенести захід на наступний тиждень.
Нову дату повідомимо незабаром!
Перепрошуємо за незручності та бажаємо усім щасливого та феміністичного восьмого березня ✊
⚡️Що ми знаємо про Чорний фемінізм?
Хто боїться фемінізму, який дійсно підриває статус-кво, а не потурає йому?
А що ми знаємо про аболіціоністський фемінізм? І чому ми нічого про нього не знаємо?
Лола Олуфемі у своєму тексті "Перерваний фемінізм: підриваючи владу" глибоко занурюється в обговорення владних структур і їхнього прояву в наших життях. Лола, як Чорна феміністка, пише про те, як сексизм, расизм і інші форми пригнічення нероздільно пов'язані і підсилюють одне одного.
В розділах, які ми обрали для обговорення — "Знайте свою історію", "Сексистська держава" і "Мистецтво заради мистецтва" — авторка пропонує нам переосмислити те, що ми вважаємо фемінізмом і розширити його визначення.
🔸Чи були суфражистки расистками? В чому проблема концепції "хвиль фемінізму"?
🔸Чому одних жінок держава оберігає, а інших карає?
🔸Що таке інтерсекційність і звідки вона походить?
🔸Як мистецтво може стати інструментом спротиву? Яку функцію воно може виконувати в активізмі?
Про це та інше поговоримо на Вільних читаннях! Реєструйтеся вже зараз, щоб не забути :)
📅 16.03, неділя
⏰ 17:00
📍Київ,
місце повідомимо за реєстрацією. 📨
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Перерваний фемінізм.pdf
441.2 KB
Переклад тексту українською👆🏻 Зустрінемось на обговоренні!
Ідеологія та державні ідеологічні апарати — Луї Альтюссер
У своїй статті видатний французький філософ Луї Альтюссер глибоко аналізує те, як панівний клас підтримує свою владу через ідеологію. Він розглядає ідеологію не просто як набір ідей, а як систему, яка формує нашу свідомість і поведінку через "державні ідеологічні апарати" — освіту, ЗМІ, церкву, сім'ю і навіть профспілки. За Альтюссером, ці механізми працюють на підтримку існуючого ладу, роблячи нас "добровільними" учасниками системи.
Щоб дізнатися про те:
🔹 Як формується ідеологія в суспільстві?
🔹Що таке державні ідеологічні апарати (ДІА) і чим вони відрізняються від репресивного апарату держави?
🔹Чому школа та університет є визначальними в панівній ідеології?
— Долучайтеся до Вільних читань вже в неділю, 30 березня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 30.03, неділя
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨
У своїй статті видатний французький філософ Луї Альтюссер глибоко аналізує те, як панівний клас підтримує свою владу через ідеологію. Він розглядає ідеологію не просто як набір ідей, а як систему, яка формує нашу свідомість і поведінку через "державні ідеологічні апарати" — освіту, ЗМІ, церкву, сім'ю і навіть профспілки. За Альтюссером, ці механізми працюють на підтримку існуючого ладу, роблячи нас "добровільними" учасниками системи.
Щоб дізнатися про те:
🔹 Як формується ідеологія в суспільстві?
🔹Що таке державні ідеологічні апарати (ДІА) і чим вони відрізняються від репресивного апарату держави?
🔹Чому школа та університет є визначальними в панівній ідеології?
— Долучайтеся до Вільних читань вже в неділю, 30 березня, о 17:00!
Повний переклад тексту незабаром буде викладено на нашому каналі.
📅 30.03, неділя
⏰ 17:00
📍м. Київ, точне місце повідомимо за реєстрацією. 📨