Що почитати?
"The Annotated Anuad"
"The Firmament"
"The Monomyth"
"The Light and The Dark"
"Children of the Root"
"The Favored Daughter of Fadomai"
"Before the Ages of Man"
"Pocket Guide to the Empire, First Edition"
"Exegesis of Merid-Nunda"
"Once"
"Spirit of Nirn, God of Mortals"

☠️︎ День мертвих ☠️︎
13 число Руки дощу

Це одне з найбільш своєрідних свят Даггерфоллу. Забобонні кажуть, що в це свято мертві воскресають, щоб помститися живим.

Портали, також відомі як розщілини Аурбіса, є магічними розломами, які дозволяють телепортуватися. Досвідчені маги можуть використовувати магію порталів для подорожей Тамріелем, долаючи серйозні перешкоди, як природного походження, так і створені людиною. Відомо, що майстри портальної магії здатні створювати портали для переходу в інші плани існування. Однак маг повинен чітко знати місце, куди портал веде, інакше це може призвести до катастрофи — необхідно або бути присутнім у цьому місці, або мати його чітке зображення.
Для створення порталу на початковому рівні зазвичай використовують спеціальні зернини порталів. Час навколо порталів часом поводиться дивно: можливі ситуації, коли перша людина, яка заходить у портал, виходить останньою. Використання порталу в місцях, де потужна магія змінює реальність, може призвести до непередбачених наслідків. У таких випадках портал може зламатися, і ті, хто входить, опиняються у випадкових локаціях або навіть потрапляють у Порожнечу.
#Лор@manimarcoua | Підписатись👈🏻

Боги всесвіту The Elder Scrolls: частина 1

Посилання на публікацію:
https://telegra.ph/Bogi-vsesv%D1%96tu-The-Elder-Scrolls-chastina-1-04-22

Плавно вивчаючи міфи створення світу неможливо сперечатись з тим, що боги створили його, впливають на хід подій і його мешканців. Вивчаючи культури неможливо обійти і релігію тому вважаю правильним поступово вивчити вірування народів і рас і як вони розвивались.

Для початку подивимось на богів нордського народу. Варто зазначити наперед, що більшість релігій є "своїм баченням" богів бо факт їх існування є частиною існування світу.

Що можна почитати:
"Varieties of Faith in the Empire"
"Divines and the Nords"
"Children of the Sky"

Боги всесвіту The Elder Scrolls: частина 2

Посилання на публікацію:
https://telegra.ph/Bogi-vsesv%D1%96tu-The-Elder-Scrolls-chastina-2-04-24

Ельфійський (Альтмерський) пантеон є одним з перших сформованих в світі TES. Варто зазначити, що вони не стверджують, що інші боги не існують, натомість, частіше всього вони принижують їх значення, але якщо це особи які набули божественності (наприклад як Талос) вони не будуть приймати його як канонічного і будуть ставити під сумнів божественність такого персонажу.

Хочу ще сказати те, що нордський та альтмерський пантеони дуже схожі і явно є віруваннями в одних і тих самих богів але в різному вигляді, через культурні відмінності.

Що можна почитати:
"Pocket Guide to the Empire, First Edition: Aldmeri Dominion"
"Before the Ages of Man"

❂ Облівіон ❂

Облівіон – це назва для одного з шарів буття у всесвіті The Elder Scrolls. Облівіон охоплює множину окремих планів (вимірів), кожен з яких є власним світом. Більшість із цих планів створені і керовані Даедричними Принцами – богоподібними істотами, які не брали участі у творенні матеріального світу (Мундусу). Кожен план відображає характер свого володаря: наприклад, край Мерунеса Дагона палає вогнем і лавою, а володіння Азури прекрасне і залите сутінковим сяйвом. Усі мешканці цих вимірів є Даедра – безсмертними істотами, що відроджуються після смерті, адже їх "іскра життя" просто отримує нове тіло. Відомо що планети які ми спостерігаємо з Нірну - це плани богів (або самі боги). Те, що вони видаються у вигляді сферичних небесних тіл, — просто зоровий феномен, що спостерігається смертними через ментальне потрясіння, вони оточені Пустотою Облівіона, і тому око смертного сприймає їх як бульбашки серед космосу.

Посилання на публікацію:
https://telegra.ph/Plani-Obl%D1%96v%D1%96onu-04-28

❂ Кишенькові виміри ❂

Окрім великих планів Даедричних Принців, в Облівіоні існують незліченні виміри. Це відносно невеликі або ізольовані області, які можуть належати молодшим даедричним істотам, або бути створені самими принцами як додаткові простори. Такі світи часто не такі стабільні чи розвинуті, як основні плани, але відіграють свою роль. Деякі виміри існують незалежно (поза ієрархією принців), тоді їх називають неприписаними. Інші ж є частиною володінь принца, але відокремлені – такі можна трактувати як автономні "кишені" всередині більшого плану. В цілому, кишенькові виміри є наскільки різноманітні і фрагментовані. Наведемо приклади відомих кишенькових вимірів:
Химера Безпросвіття (Chimera of Desolation) – кишеньковий світ, створений Мерунесом Дагоном як покарання для смертного чарівника. Дагон прирік того жертвою на вічне вигнання у цій кишені. Химера стала останнім рівнем, який проходив герой у грі Battlespire, зруйнувавши її ядро і вибравшись. Це простір, залитий яскравим світлом, але позбавлений життя – своєрідна "пустеля безпросвітної надії".
Пекло Інфернас (Infernace) – палаючий кишеньковий план, що складається з океанів лави та розпечених скель. Відомий як рідна домівка вогняних атронахів – елементальних даедра вогню. Інфернас часто згадується у формулах заклинань, коли маги Тамріелю призивають вогняних атронахів на службу, тобто відкривають мікропортал саме в цей вимір і перетягують істоту звідти.
Левінас (Levinace) – аналогічний до Інфернасу план, але пов’язаний із бурями. Левінас – кишеня, наповнена вічними громами і плаваючими кам’яними брилами в електричному небі. Саме з нього походять штормові атронахи. Для магів-кон’юраторів Левінас добре знаний: їхні закляття виклику блискавичних атронахів відкривають прохід у цей грізний штормовий світ​.
Такубар (Takubar) – таємничий крижанний вимір. Про нього відомо лише, що він пронизаний такою лютим холодом, що здатен змінювати сутність істот, які туди потрапляють. Подейкують, що саме в Такубарі були створені рідкісні атронахи холодного полум’я – різновид даедра, що поєднує вогонь і лід одночасно. Цей план майже недосяжний (маги остерігаються відкривати портали туди через ризик замерзнути вмить).
Рай Манкара Каморана (Gaiar Alata, або Paradise) – унікальний приватний світ, створений не принцом, а смертним чаклуном Манкаром Камораном за допомогою Мерунеса Дагона. Манкар використав знання з "Містерію Ксарксеса" і силу Дагона, щоб у Третій Епосі створити власний "рай" – Гаяр Алату. Зовні його рай виглядав як ідилічний сад із водоспадами та лугами, де його послідовники-мередини жили вічно. Але насправді під поверхнею Манкар облаштував катівні та зали тортур, де він і даедричні слуги полювали на тих самих безсмертних послідовників. У 3Е 433 Герой Кватча проник у цей кишеньковий вимір і знищив Манкара разом з раєм (сюжет TES IV: Oblivion), повернувши Гаяр Алату в небуття.
Каїрн Душ (Soul Cairn) – похмурий вимір, що формально не належить жодному з принців. Його господарі – загадкові Ідеальні Майстри, безтілесні істоти, одержимі збиранням душ. Каїрн Душ схожий на нескінцеве кладовище: розбиті мавзолеї, могильники, мертві дерева та бліде фіолетове небо. Саме туди потрапляють душі смертних, ув’язнені у чорних каменях душ – Майстри скуповують їх у некромантів за темні знання. У грі TES V: Skyrim Драконорожденому довелося відвідати цей вимір, де він бачив напівпритомних душ мешканців і уклав угоду з однією з них (Валерікою) для перемоги над Харконом. Каїрн Душ також згадується в Battlespire – Дагон тимчасово вторгався туди під час свого штурму Шпиля​.

Бездонний Колодязь Хаосу (Havoc Wellhead) – небезпечний і агресивний вимір, який контролюється відразу кількома даедричними кланами, в основному підлеглими Мерунесу Дагону​. Це місце було одним із плацдармів, через які сили Дагона проникли в Бойовий Шпиль під час Симулакруму. Havoc Wellhead можна перекласти як "Джерело Хаосу" – очевидно, там зосереджена дика магічна енергія, що живить війська Дагона. Герой Battlespire проходив через цей план (6-й рівень гри) і стикався там з могучими даедра, зокрема з прийомним сином Дагона – Ксівілаї Моафом.
Маельштром (Maelstrom) – особливий кишеньковий план, створений даедричним "напівкнязем" на ім’я Фа-Нуйт-Хен, знаний як Бійців-народжений (вуйлорський князь з історії орків). Маельштром являє собою арену з різними зонами, де Фа-Нуйт-Хен випробовує воїнів з різних світів. В ESO: Orsinium ця арена постає як Вихорова Арена, куди гравці потрапляють для серії боїв. Маельштром доводить, що не лише "офіційні" 16 принців володіють планами: іноді могутні даедра нижчого рангу можуть мати свою кишеню.
Істів Обрій (The Realm of the Hist) – загадковий вимір, пов’язаний із расою дерев-хіст (котрим поклоняються аргоніани). Є теорія, що Хісти мають свою колективну свідомість у вигляді окремого плану в Облівіоні. У романах (The Infernal City та Lord of Souls) згадується, що один із Хістів був викрадений і використаний для створення Умбріела – це натякає, що Хісти можуть проектувати цілі світи. У ESO: Murkmire герой переживає видіння "пам’яті Хістів", потрапляючи до духовного простору. Все це може вказувати на існування самостійного плану Хістів, хоча його природа відмінна від типових даедричних світів.

Перелік кишенькових вимірів можна продовжувати – до них належать також окремі локації на кшталт Села Загублених (Village of the Lost, невеликий острівець Холодної Гавані, куди Бал помістив проклятих людей, – присутній у ESO), приватні домени демонів, як-то Детрітус – план даедра на прізвисько Холоуджек, пов’язаний з мотлохом і страхами свята Праг, чи навіть спеціальні технічні простори (Slipstream Realms) для подорожей між світами. Одним із таких технічних вимірів був, власне, Бойовий Шпиль (Battlespire), про який докладніше далі. В цілому кишенькові світи слугують для ізольованих експериментів і сюжетів. Вони підтверджують: Облівіон – це не один суцільний простір, а безмежна кількість окремих вимірів реальності, великих і малих. Даедричні принци мають найбільші бульбашки, але між ними ховаються тисячі менших. Іноді саме через них даедра шукають шлях до Нірну – адже створити маленький вимір легше, ніж пробити стіну у великий.

⊚ Види наркотичних речовин у серії The Elder Scrolls ⊚

Основні види наркотичних речовин:

Скума (Skooma): Потужний наркотик із Місячного цукру, який часто «допрацьовували» середньоночницею (nightshade). Зазвичай скума куриться через спеціальну люльку («pipe») – кристали підігріваються, а утворений пар охолоджується водою перед вдиханням. За ігровим описом, скума дає сильний відчутний приплив енергії: «збільшує силу, спритність і відновлює витривалість» користувача. Проте її надзвичайно сильна залежність: споживачі переживають спочатку ейфоричний «кайф», а потім глибоку втому (lethargy). Серед згаданих побічних ефектів – втрата голосу, судоми і навіть можливий летальний кінець.

Місячний цукор (Moon Sugar): Природна речовина із володінь каджитів (Elsweyr). Хоч формально це солодка кристалоподібна субстанція для кулінарії, вона сама по собі має легкі психостимулюючі властивості. Каджити вживають місячний цукор у помірних кількостях щодня (згадано як харчовий інгредієнт). Однак навіть невеликі дози викликають у невитривалих (наприклад, у людей) сильний енергетичний підйом та ейфорію – за свідченням імперського офіцера, який спробував його, він «сміявся і обіймав ліхтарний стовп», захоплюючись кожним його написом. Місячний цукор є духовно важливою речовиною в релігії каджитів: вважається «даром богів», через який каджит викриває в собі їхню силу й може отримувати пророцтва. У ритуалах храмів каджити п’ють місячний цукор, «вбираючи частину душ своїх богів».

Гістовий сік (Hist Sap): Святиня аргоніанців (мешканці Чорного Болота, Argonians). У текстах зазначено, що сік гістових дерев буквально стає кров’ю та душею аргоніанця при народженні: він формує їхню «сутність і душу». Споживання гістового соку дає аргоніанцям надзвичайну витривалість, здатність регенерувати і навіть змінювати форму тіла (описано в ігровому ЛОРі). Для інших рас сік гісту – сильний галюциноген. Наприклад, якщо нефаланги (не-аргоніанці) п’ють сік гісту, це викликає в них «небезпечне кровожерство» та галюцинації. Іноді у сюжетах TES згадується, що імперці спробували добути сік гісту: Корпорація «Чорний Ліс» (Blackwood Company) навіть перевезла ціле дерево, щоб експлуатувати його сік, але втратила контроль над впливом – солдати, які спробували, зазнали шалених галюцинацій.

Зеленоміт (Greenmote): Рідкісний наркотик із Тремтячих Островів (Shivering Isles, TES IV: Oblivion) – порошок світло-зеленого кольору, виявлений у печері під Палацовими Садами Нового Шеоту. У ігрових матеріалах зеленоміт прямо називають «потужним психотропним наркотиком». У світі TES він відомий тим, що надзвичайно сильно впливає на психіку: надає короткочасний спалах ейфорії та надлюдську гостроту чуттів, одночасно знижуючи силу і спритність. Тяжке передозування зеленоміту одразу призводить до смерті.

Інші приклади: У TES також згадуються менше поширені наркотики назви яких майже ніде не згадуються окрім неофіційних фантазій фанатів. Зазвичай же до «наркотиків» належать будь-які наркотизовані речовини: від міцного алкоголю (флін, ель із квіток) до стимуляторів (випари Бримглейсії, рослини з ефектом «Пробудження»). Проте основний перелік у світі гри складають саме скума, місячний цукор, гіст-сік та зеленоміт.

Фізіологічний і психологічний вплив на персонажів:

Скума: в ігрових текстах описана як виключно аддиктивний стимулятор. Як вже зазначалось, її неминучим ефектом є ейфорія – сильно почуття радості і збудження, яке швидко змінюється «глибоким занепадом сил» (lеthargy). Різке посилення сил і спритності під час ейфорії супроводжується потовщенням крові і втратою координації після завершення дії. З часом залежний користувач втрачає волю (синдром «блокування голосу») і може страждати на мікро-припадки. У книзі Confessions of a Dunmer Skooma-Eater героїня Каїсандра описує, що прийом скуми призводить до «прихильності, приємних сновидінь і ненависті» одночасно, а відмова викликає ейфоричні потягнення («надфантазми») і страшну депресію. Лікування – вкрай важке; як пише авторка, «скумова залежність насправді не має надійного лікування, але відмова та прийняття цієї слабкості – єдиний шлях».

Місячний цукор: сам по собі не такий сильний, як скума (його терпкіші форми – наркотикоподібні). Споживачі відмічають легку спрагу й підвищений настрій після вживання, а також часом легкі галюцинації. Наприклад, імперець Корнеліус Кланіус у своїй доповіді Moon-Sugar: A Report згадує, що після спроби цукру «його потрясло: він почав сміятися в істериці, пестити ліхтар і знаходити клітку цікавою». Декілька доз можуть дати інтенсивний, але швидко згасаючий прилив енергії та потяг до рухливості. У малих дозах це розслаблює і викликає блаженство, у великих – призводить до запаморочення, може сприяти психологічній залежності (кайф стає «комфортом»). Водночас каджити адаптовані до цукру: через щоденну помірну споживання вони майже не помічають слабких ефектів і практично не стають залежними. Для інших рас кожна доза місячного цукру має ефект швидкої адикції – як писав Кланіус, люди «не пристосовані до своїх основних поривів» і після цукру одразу потрапляють під його владу.

Гістовий сік: для аргоніанців – це життєдайний еліксир. Споживання соку миттєво зв’язує дух аргоніанця з його «деревом-родичем» (вважається, що сік гісту в їхній крові й душі від народження). У грі зазначено, що насичення цим соком дозволяє аргоніанцям виживати практично в будь-яких умовах, самовідновлюватися та зцілюватися. Звичайна порція соку заспокоює й нормалізує стан аргоніанця. Однак у незнайомців ефекти радикальні: як показано у сюжеті ESO, навіть мале ковтання соку перетворює людину на скажену істоту. Неконтрольовані дози провокують галюцинації, неможливість розумного мислення і некеровану агресію («криваву лють»). Аргоніанські шамани використовують дозовані споживання гіст-соку в ритуалах знань і для сприяння духовному зв’язку з Хістом.

Зеленоміт: викликає миттєве урізноманітнення психіки – насичену розумову раптучність. У грі встановлено механічний ефект Greenmote Rapture: на одне хвилину після прийому сила, спритність і інтелект знижуються, а от витривалість та швидкість зростають на 10 пунктів, надається нічне бачення. На фізіологічному рівні це означає екстаз та піднесення духу, але після відходу ефекту людина відчуває сильну втому. Тяжке передозування зеленоміту миттєво вбиває (неможливо врятувати). У сюжетах з Shivering Isles і Dragonborn показано, що користувачі зеленоміту відчувають яскраві галюцинації, здатні бачити видіння божества і отримувати «любов» культового (або шаленого) рівня. Після прийому люди часто сміються без причини, можуть втрачати контроль над собою – це вказано в описах застосування.

Інші препарати: Наприклад, квітки рослини Nightshade, якщо їх неправильно заварити, стають галюциногеном (згадується як інгредієнт у скумі). У Morrowind зустрічаються Netches (створіння з нетч’їх порід), з яких місцеві банди виготовляють наркотики, що викликають тимчасову сліпоту. У Skyrim інколи згадуються сильні стимулятори, як-от драбблінґ або випаровування фогфоргарні (для пошуків грибів). Проте всі ці речовини значно менш поширені й мають місцевий характер.

Що почитати:
Стаття "Наркотики у відеоіграх: Скума"
"Moon-Sugar: A Report"
"Moon-Sugar for Glossy Fur? Yes!"
"Confessions of a Dunmer Skooma-Eater"
"The Purities of Mania"
"Wood Elves of the Aldmeri Dominion"

Відомі плани і місця в Етеріусі: Хоча Етеріус здебільшого недосяжний для смертних, у його межах існують окремі "області" – свого роду небесні царини, що фігурують у легендах і навіть відвідувалися героями. Наприклад, Совнгард – легендарний рай нордських воїнів – прямо описується як частина Етеріусу. У грі TES V: Skyrim головний герой потрапляє до Совнгарду через магічний портал і зустрічає там душі полеглих нордських героїв. Це рідкісний випадок прямого відвідання площини Етеріусу в ігровому каноні. Інша поява Етеріусу мала місце у фіналі The Elder Scrolls II: Daggerfall, де герой вирушав до таємничого «Суті Мантели» (Mantellan Crux) – області в Етеріусі, щоб здобути артефакт – Мантела. Щоправда, згодом лор став суперечливим: пізніші джерела (наприклад, книга "The Doors of Oblivion") згадують той вимір як частину Облівіону, оскільки він був наповнений даедра.

Подорожі до Етеріусу: У всесвіті The Elder Scrolls існували спроби дістатися Етеріусу і науковим шляхом. З історичних хронік відомо про експедиції імперських "мананавти" часів Реманської династії, а також ельфійських магів відомих як "Сонцептахи Алінора" (Sun birds of Alinor). Ці мандрівники будували магічні кораблі, щоби летіти крізь космос, долаючи Облівіон, прямуючи до зірок. Карманний Путівник по Імперії (3-тє вид.) зазначає, що врешті-решт подібні проекти було заборонено, оскільки вони вимагали надто великої витрати магічної енергії та приносили мізерні результати. Одна з таких експедицій лишила по собі цікавий спадок – Великий планетарій у місті Ферстхолд, для якого були здобуті зразки справжнього "небесного матеріалу", імовірно фрагменти Етеріусу. Фантомна присутність Етеріусу в світі відчувається і через матеріали, що часом падають з небес: так, метеоритне скло, (також називаються Кристалами Етерія) чарівна субстанція, з якої наприклад айледи виготовляли Камені Велкінд та Камені Варла – вважається подарунком із Етеріусу, ці речовини світяться неземним світлом, ніби й справді просякнуті ефірною енергією небес.

● Уявлення про Етеріус у різних рас і культур

Попри загальне розуміння Етеріусу як "небесного царства", різні народи Нірну мають свої міфи та вірування щодо нього – особливо про те, що чекає їхні душі після смерті. Нижче наведено погляди основних рас:

Норди: вірять, що душі доблесних воїнів потрапляють до Совнгарду – величного залу героїв, де править Шор. Совнгард описується як частина Етеріусу у вигляді сонячних пасовиськ, куди можуть увійти лише істинні нордські герої, що загинули доблесно. Там вони вічно бенкетують і готуються битись пліч-о-пліч з Шором під час кінця світу. В TES V: Skyrim гравець відвідує Совнгард, який постає як край вічного дня із сяючими небесами. Норди, які не здобули честі потрапити до Совнгарду, за повір'ям, прямують до більш звичайного потойбіччя або ж їхні душі можуть переродитися (див. Dreamsleeve у фанатських теоріях нижче).

Редгарди: шукають після смерті шлях до Далеких Берегів (англ. The Far Shores) – свого власного раю, розташованого в Етеріусі. Цей рай асоціюється з богом Ту’вакка (англ. Tu’whacca), покровителем душ: вважається, що Ту’вакка веде душі праведних редгардів через спеціальні Врата у Залі Героїв до Далеких Берегів. У грі ESO згадується, що у стародавньому редгарському некрополі є портал, через який достойні душі переходять на ті самі Береги. Таким чином, редгарди сприймають Етеріус як рай, обіцяного богами.

Імперці і бретони: послідовники пантеону Дев'яти Божеств називають Етеріус "Раєм" і вірять, що душі праведників возз'єднаються там з божествами. Імперська теологія (особливо культ Аркея) навчає, що після смерті душа проходить через Аркейові Ритуали і потрапляє до Етеріусу – до обіймів богів-Аедра. Іноді це називають "кольором восьми післясмертних богів", де душа може знайти спокій серед божественних предків. Втім, у деяких джерелах згадується, що більшість звичайних душ імперців зрештою прямують у таємничий Dreamsleeve (див. нижче фанатські теорії) – своєрідний циклічний "рукав снів", де чекають на перевтілення. Лише видатні герої чи святі, можливо, лишаються у Етеріусі поруч з богами.

Альдмери: ельфи дослівно називають себе "дітьми Ауріеля" і вірять, що їхні предки були богами з Етеріусу, поневоленими в смертних тілах через обман Лорхана. Для них ідеал – повернутися до стану богів. В традиційних альдмерських міфах (наприклад, у "Мономіфі") стверджується, що душа ельфа покликана знов злитися з божественним світлом. Більшість альдмерів не мають окремого "раю" – їхня релігійна мета розчинитися в Етеріусі, відкинувши смертну оболонку. Якщо ж цього не стається, в деяких легендах припускається, що душа ельфа може переродитися, аби знову намагатися досягти просвітлення. Цей світогляд пояснює, чому альтмери так цінують довголіття і магію – бо прагнуть наблизитися до стану безсмертних предків. Відомо також про радикальні течії, які шукають містичні способи "розірвати" сам Мундус, щоб всі ельфи звільнилися і повернулися в Етеріус (див. фанатські теорії).

Данмери: темні ельфи Моровінду історично відійшли від культів Аедра і поклоняються Даедра або піднесеним смертним (Трибуналу). Тому Етеріус не відіграє центральної ролі у їхніх віруваннях про життя після смерті. Замість цього данмери практикують культ предків: вони кремують тіла, зберігають прах у фамільних гробницях, а духи предків залишаються поблизу як Привиди-прародителі, щоб оберігати нащадків. У Моровінді безліч таких духів стерегли гробниці чи навіть творили магічні бар'єри. Данмерські джерела стверджують, що світ живих і мертвих у данмерів переплетений, й чіткої межі між ними немає. Лише зрідка окремі душі темних ельфів служать даедричним князям (наприклад, воїни трибуналу могли по смерті вирушати до Облівіону – в сфери даедричних покровителів). У цілому ж данмери не прагнуть до Етеріусу, їхні післясмертні уявлення пов’язані з продовженням служіння родині та культу предків у матеріальному світі.

Каджити: умішують свою власну міфологію, пов’язану з місяцями та богинею Азурою. За каджитськими переказами, праведні душі після смерті потрапляють до "Пісків поза Зірками" (англ. Llesw’er), які вони вважають своїм небесним краєм в Етеріусі. Каджити вірять, що богиня Кенарті (англ. Khenarthi) несе душі померлих "у своїх обіймах" через небо до цього раю, але лише якщо душа слідувала істинному Шляху Місяців (тобто жила відповідно до вчення Ріддл'Тара). Піски поза Зірками описуються як нескінченна пустеля із солодких місячних цукрових дюн і вічного тепла, де котячі душі відпочивають. Цікаво, що сама назва натякає: каджитський рай лежить "за зірками", тобто буквально за межами зоряного небосхилу в Етеріусі.

Орсімери (орки): орки відкинуті основними богами і шанують Малаката, князя-вигнанця. Їхні уявлення про післясмертя пов’язані з Царством Попільної Кузні – фортецею Малаката в Облівіоні. Це наче альтернативний рай для орків, де кожен воїн стає вождем, бенкетує і кує зброю. Цікаво, що самі орки вірять: цитадель Малаката "простягається навіть за зорі, досягаючи Етеріусу", тож кожен достойний орсимер знайде туди шлях. Це може свідчити про синкретизм – орки розуміють Етеріус як місце честі, але вважають, що їхній шлях до нього лежить через Малаката, але фактично ж орочі душі прямують у сферу Облівіону.

Аргоніани: ящеролюди Чорнотоп'я не пов'язують своє післясмертя з Етеріусом взагалі. Їхня віра зосереджена на священних деревах Хіст. Аргоніани кажуть, що після смерті "душа повертається до Хіста", зливається зі свідомістю дерев і згодом може бути народжена наново з їхніх соків. Тому для них смерть – це лише продовження циклу життя в самому Чорнотоп'ї. Вони ховають мертвих у болотах, щоб ті "возз'єднались" із землею і Хістром. Така філософія фактично не передбачає існування душі у якихось небесних сферах. Виняток можуть становити хіба що душі, відірвані від Хіста – такі як полонені в каменях душ або насильно направлені до планів Облівіону.

Джерела канону: У серії The Elder Scrolls тема Етеріусу розкривається через внутрішньоігрові книги, діалоги персонажів та авторські довідники. Зокрема, інформацію наведено в книгах "Мономіф", "A Dream of Sovngarde, "Варіації Віри в Імперії", "The Doors of Oblivion", романах "The Infernal City" та "Lord of Souls", а також у Кишеньковому путівнику по Імперії. Останній, наприклад, дає образний опис космосу: Мундус – як колесо, спиці якого утворені планетами Дев’ятьох Божеств, Облівіон – простір між спицями, а Етеріус – зовнішнє сяюче кільце. Розробники неодноразово підтверджували ключову роль Етеріусу як джерела магії та місця, куди відходять неосквернені душі. Проте деталі про нього завжди подані очима різних культур, що породжує простір для інтерпретацій.

● Фанатські теорії та інтерпретації

Навколо загадкового Етеріусу в співтоваристві фанатів TES виникла низка гіпотез і обговорень. Лор серії досить гнучкий, тож гравці часто намагаються пояснити неясні моменти або припускають приховані змісти. Нижче розглянуто найвідоміші фанатські теорії щодо природи Етеріусу, його зв’язку з магією, богами, Облівіоном і Мундусом.
Таємний план Талмору: повернення в Етеріус через зруйнування світу

Одна з найбільш обговорюваних теорій стосується намірів Талмору – правителів Альдмерського Домініону (альтмерів). Згідно з цією фанатською гіпотезою, Талмор прагне знищити створений світ Мундус, щоб всі ельфи звільнилися від смертності і повернулися до божественного стану в Етеріусі. Ця ідея базується на інтерпретації альтмерської міфології: ельфи вважають світ творінням обману, що позбавив їх безсмертя, тому знищення Мундусу повернуло б їх до "справжнього" життя богів. Фанати припустили, що для цього Талморці планують зруйнувати магічні Вежі – древні камені основи світу (наприклад, Білий-Золотий Директорій, Кришталевий Маяк тощо), бо ті підтримують існування реальності. Після виходу TES V: Skyrim ця теорія набула популярності, і багато хто сприйняв її як факт. Насправді ж у самій грі чи офіційних джерелах прямо не стверджено про “план ельфів зламати світ", тому спільнота визнала це саме фанатською інтерпретацією. Як зазначають знавці лору, ця ідея виникла з неофіційних джерел і "не є на 100% каноном, хоча й не має прямих спростувань". Втім, фанати продовжують шукати натяки – наприклад, в текстах Майкла Кіркбрайда (колишнього лор-майстра TES) містилися загадкові листи, що співзвучні з цією теорією. Отже, "Теорія Талмору" стала частиною фанатського фольклору: навіть якщо вона не підтверджена офіційно, вона відображає глибокі теми TES – боротьбу між смертністю і божественністю, між порядком (Ану) і хаосом (Падомай).

Душі, перевтілення і загадка Dreamsleeve — ще одне питання, яке жваво дискутується фанатами, – що насправді відбувається з душею після смерті і як співвідносяться різні "раї" з циклом переродження. В офіційному лорі згадується явище під назвою Dreamsleeve ("рукав снів" або "рукав для душ"). Це своєрідний вселенський потік, куди потрапляють душі після смерті, стираються від спогадів і готуються до нового втілення в Мундусі. Проблема в тому, що в іграх майже не пояснюється, як Dreamsleeve співіснує з такими специфічними потойбіччями, як Совнгард чи Далекі Береги. Тож фанати висунули кілька гіпотез:
"Етеріус як проміжна ланка": за цією ідеєю, усі душі зрештою опиняються у потоці Dreamsleeve, але ті, хто має особливу прихильність бога чи достатню силу волі, можуть тимчасово оминути забуття і усвідомлено перебувати в раях типу Совнгарду. Тобто Совнгард, Далекі Береги, Піски поза Зірками тощо – це суб-рівні Етеріусу, свого роду "чекальні зали" перед остаточним переродженням. На це вказує і той факт, що в Совнгарді герой Skyrim зустрічає душі з різних епох (навіть дуже давніх), хоча за ідеєю вони могли б вже перевтілитися. Фанати припускають, що такі душі просто затримуються в Етеріусі, відкладаючи цикл реінкарнації, щоб насолодитися заслуженим відпочинком чи чекати кінцевої битви (як у випадку нордських героїв проти Алдуїна). Однозначної відповіді немає, але така гіпотеза намагається поєднати різні шматочки лору.

"Тиск і захист на межі зірок" — деякі фан-роботи (наприклад, оповідання на форумах) деталізують, з якими проблемами стикається космічний мандрівник на шляху до Етеріусу. В обговоренні про манонавтів описано, що корабель, наближаючись до зірки, відчуває величезний магічний тиск з боку Етеріусу, який намагається його відштовхнути. Навіть якщо подолати порожнечу Облівіону, на краю зорі судно ризикує бути миттєво знищеним потоком чистої магії. Ця художня деталь не підтверджена прямим каноном, але спирається на логіку лору: чим ближче до джерела магіки, тим складніше втримати "реальність" навколо себе. У тому ж фанатському описі згадується, що під час таких польотів екіпаж мав підтримувати магічний "щит реальності", аби не задушитися пустотою і не бути поміченим агресивними даедра у міжзоряному просторі. Подібні деталі роблять всесвіт TES схожим на наукову фантастику, де подорож між світами – складний інженерний і магічний виклик.

Матеріали та артефакти з Етеріусу — фанати також аналізують особливі предмети, пов'язані з цією площиною. Один приклад – Око Магнуса з. Існує припущення, що Око Магнуса – це фрагмент самого сонця (тобто дірки в Етеріус), матеріалізований на Землі. Одна теорія стверджує, що сніжні ельфи намагалися створити власну "вежу" і випадково витягнули частинку Етеріусу, яка і стала Оком Магнуса. Хоч це і не підтверджено, сам артефакт демонструє колосальну магічну силу. Подібним чином, "Метеоритний метал" (до якого належить ебоніт) та Адамантій інколи вважають дарами з Етеріусу – можливо, уламками, що впали під час космічних подій. Наприклад, легенда про створення Адамантової Вежі каже, що вона виникла на місці падіння зірки. Фанати обговорюють, чи могло це бути буквально падінням фрагмента Етеріусу на Нірн (а з нього вже люди та ельфи звели вежу). Це не є офіційною версією, але демонструє прагнення спільноти знайти зв’язок між небесними подіями і реліктами на землі.



● Завершення

Етеріус у світі The Elder Scrolls залишається одночасно і конкретним поняттям (джерелом магії, місцем знаходження небесних обителей), і метафізичною ідеєю (втіленням божественного світла і порядку). Офіційний канон дає нам загальні обриси: з Етеріусу прийшли Аедра, крізь Етеріус світиться сонце та зорі, туди відходять душі. Але розмаїтість культурних міфів робить лор гнучким і багатошаровим – кожна раса бачить Етеріус по-своєму. Фанатські теорії, своєю чергою, прагнуть зшити всі нитки разом або заповнити прогалини: чи то придумуючи грандіозні змови альтмерів, чи розмірковуючи про природу душ і магії. Ці теорії далеко не завжди підтверджені, але вони показують глибоку залученість спільноти у всесвіт TES. На сьогодні Bethesda зберігає певну загадковість довкола Етеріусу – можливо, навмисно, щоб підтримувати відчуття таємниці та космічного масштабу. Адже для смертних Етеріус – це і рай після трудів земних, і недосяжний горизонт знань. Як сказано в одній з книг - "лише найдужчі маги наважуються зазирнути за завісу зірок, і навіть вони повертаються зі ще більшими запитаннями". Таким чином, Етеріус продовжує надихати і розпалювати уяву – як всередині ігрового світу, так і серед його відданих шанувальників.

Ігри Bethesda відомі своїми пропрацьованими світами, в яких хочеться жити. Тож не дивно, що в них така велика кількість фанатів.

Сьогодні українська спільнота об'єднується — долучайся до найтепліших українських каналів, присвячених іграм Bethesda Game Studios і досліджуй ці світи разом із нами!

Наша папка включає у себе:

- The Elder Scrolls 🇺🇦 — найамбітніша україномовна спільнота, присвячена серії The Elder Scrolls. Оригінальні меми українською, цікавинки серії і багато лору! А також жива і дуже активна спільнота (так, ми озвучуємо Skyrim українською)

- Fallout_(SomeTESedition).PNG — меми по Fallout й TES і активний чат;

- Лор TES — Канал ютубера Ярослава присвячений лору ігрової серії TES. Тут цікава лорна інформація та обговорення;

- П'яний Кідд — Канал ютубера по Elder Scrolls Online. Долучайся до спільноти також у Discord: Tamriel UA

- Дідові Самокрутки — Нескінченний архів мемів і артів по Стародавнім Сувоям AKA The Elder Scrolls, зазвичай українською, а іноді англійською і данмерською;

- Морровінд — канал присвячений легендарній The Elder Scrolls III: Morrowind. Арти, меми і новини моддінґу, зокрема Project Tamriel, Tamriel Rebuilt;

- Гільдія Геральта з Рівенделу — канал тіктокера і стрімера Geralt of Rivendell, а також дуже активний і затишний чат: Таверна «Грайливий Дракон»

- Encyclopædia Tamrielica — тут будуть публікуватися українські переклади внутрішньоігрових книжок серії The Elder Scrolls, а також переклади інтерв'ю з розробниками і зарубіжних лорних статей, присвячених цій визначній серії ігор.

- Спис Вівека — меми і свіжі арти присвячені The Elder Scrolls.
▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬▬

🇺🇦Маєте власний тематичний канал пов'язаний з іграми Bethesda і хочете долучитись до підбірки? — пішіть сюди