✍🏻ВІДМОВА СУДУ ЗАДОВОЛЬНИТИ КЛОПОТАННЯ ЗАСУДЖЕНОГО ЗАОЧНО ПРО ДОПИТ СПІВОБВИНУВАЧЕНИХ У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ З ДОТРИМАННЯМ ЙОГО ПРАВА НА ЗАХИСТ НЕ Є ПОРУШЕННЯМ СТ.6 КОНВЕНЦІЇ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «ENGELS c. BELGIQUE» від 27.05.2025, заява № 38110/18
Заявник скаржився на відмову апеляційного суду допитати співобвинувачених, які надали викривальні показання проти нього під час досудового розслідування та підтвердили їх у суді першої інстанції під час заочного провадження.
ЄСПЛ зауважив, що заявник не з’являвся у судові засідання суду першої інстанції. Крім того, ні він, ні його захисник своєчасно не подали клопотань про заслуховування показань співобвинувачених як свідків. З таким клопотанням вони звернулися уже на завершальній стадії апеляційного перегляду.
Суд встановив, що протягом кримінального провадження заявнику була надана можливість надати власну версію фактів і поставити під сумнів обвинувачення, висунуті проти нього, з початку слідства. Він мав можливість пояснити та вільно спростувати твердження, висунуті проти нього, як під час слідства, так і на стадії судового розгляду. Заявник також не стверджував, що не мав можливості надати будь-які інші докази на свій захист.
У світлі вищевикладеного та оцінивши справедливість провадження в цілому, Суд вважав, що за конкретних обставин цієї справи відмова апеляційного, який приймав рішення за запереченням, задовольнити клопотання заявника про допит відповідних співвідповідачів у судовому засіданні не підірвала загальну справедливість судового розгляду.
Відповідно, відсутнє порушення п.п.1,3 ст. 6 Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «ENGELS c. BELGIQUE» від 27.05.2025, заява № 38110/18
Заявник скаржився на відмову апеляційного суду допитати співобвинувачених, які надали викривальні показання проти нього під час досудового розслідування та підтвердили їх у суді першої інстанції під час заочного провадження.
ЄСПЛ зауважив, що заявник не з’являвся у судові засідання суду першої інстанції. Крім того, ні він, ні його захисник своєчасно не подали клопотань про заслуховування показань співобвинувачених як свідків. З таким клопотанням вони звернулися уже на завершальній стадії апеляційного перегляду.
Суд встановив, що протягом кримінального провадження заявнику була надана можливість надати власну версію фактів і поставити під сумнів обвинувачення, висунуті проти нього, з початку слідства. Він мав можливість пояснити та вільно спростувати твердження, висунуті проти нього, як під час слідства, так і на стадії судового розгляду. Заявник також не стверджував, що не мав можливості надати будь-які інші докази на свій захист.
У світлі вищевикладеного та оцінивши справедливість провадження в цілому, Суд вважав, що за конкретних обставин цієї справи відмова апеляційного, який приймав рішення за запереченням, задовольнити клопотання заявника про допит відповідних співвідповідачів у судовому засіданні не підірвала загальну справедливість судового розгляду.
Відповідно, відсутнє порушення п.п.1,3 ст. 6 Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✍🏻КОЛИШНІЙ УЧАСНИК ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ НЕ МОЖЕ ОСКАРЖУВАТИ РІШЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ДИРЕКТОРА ТА ОБРАННЯ НОВОГО
⚖️Правова позиція ВС у справі № 917/2019/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 917/2019/23 від 20.05.2025
Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що відмовляючи йому в захисті порушених корпоративних прав на підставі того, що він під час розгляду справи вибув із складу учасників ТОВ, суди порушили норми процесуального права.
КГС ВС не підтримав позиції скаржника з огляду на таке.
Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Підставами для припинення корпоративних прав учасника юридичної особи та, відповідно, корпоративних відносин, зокрема, можуть бути: 1) відчуження частки у статутному капіталі; 2) вихід учасника з товариства; 3) виключення учасника з товариства; 4) смерть фізичної особи або припинення юридичної особи (з можливістю правонаступництва чи без такої).
Таким чином, учасник юридичної особи здійснює свої суб'єктивні корпоративні права, доки у його власності знаходиться частка (акція, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі.
Рішення, які приймалися на загальних зборах Відповідача, стосувалися звільнення директора та обрання нового. Водночас на момент ухвалення рішення суду першої інстанції Скаржник вже не мав статусу учасника Відповідача; він втратив належні йому корпоративні права, зокрема, право участь в управлінні юридичною особою.
Відтак, особа, яка не є учасником суб'єкта господарювання корпоративного типу (при цьому не оспорює правомірність припинення належних їй корпоративних прав), не може мати заінтересованості в тому, хто є його директором.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 917/2019/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 917/2019/23 від 20.05.2025
Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що відмовляючи йому в захисті порушених корпоративних прав на підставі того, що він під час розгляду справи вибув із складу учасників ТОВ, суди порушили норми процесуального права.
КГС ВС не підтримав позиції скаржника з огляду на таке.
Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
Підставами для припинення корпоративних прав учасника юридичної особи та, відповідно, корпоративних відносин, зокрема, можуть бути: 1) відчуження частки у статутному капіталі; 2) вихід учасника з товариства; 3) виключення учасника з товариства; 4) смерть фізичної особи або припинення юридичної особи (з можливістю правонаступництва чи без такої).
Таким чином, учасник юридичної особи здійснює свої суб'єктивні корпоративні права, доки у його власності знаходиться частка (акція, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі.
Рішення, які приймалися на загальних зборах Відповідача, стосувалися звільнення директора та обрання нового. Водночас на момент ухвалення рішення суду першої інстанції Скаржник вже не мав статусу учасника Відповідача; він втратив належні йому корпоративні права, зокрема, право участь в управлінні юридичною особою.
Відтак, особа, яка не є учасником суб'єкта господарювання корпоративного типу (при цьому не оспорює правомірність припинення належних їй корпоративних прав), не може мати заінтересованості в тому, хто є його директором.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 690
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26180 правових позицій ВС
🇪🇺 3340 правових позицій ЄСПЛ
Щодо нетотожності управління активами праву власності
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 грудня 2024 року у справі № 903/62/23
Щодо тотожності управління активами праву власності
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 травня 2025 року у справі № 903/421/24
Щодо поширення на квартири, стосовно яких не прийнято рішення про надання їм статусу гуртожитку, правового режиму, встановленого для жилих будинків і жилих приміщень державного і громадського житлового фонду
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 грудня 2023 року у справі № 759/12172/22
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 травня 2025 року у справі № 759/1426/22
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
📁Добірка 690
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26180 правових позицій ВС
🇪🇺 3340 правових позицій ЄСПЛ
Щодо нетотожності управління активами праву власності
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 грудня 2024 року у справі № 903/62/23
Щодо тотожності управління активами праву власності
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 травня 2025 року у справі № 903/421/24
Щодо поширення на квартири, стосовно яких не прийнято рішення про надання їм статусу гуртожитку, правового режиму, встановленого для жилих будинків і жилих приміщень державного і громадського житлового фонду
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 грудня 2023 року у справі № 759/12172/22
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 05 травня 2025 року у справі № 759/1426/22
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻ПОВНОВАЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НА ВИЗНАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПОТЕНЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИМИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ ТА НАДАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПІЛЬГИ НЕ Є ДИСКРЕЦІЙНИМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 520/9626/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 520/9626/24 від 07.05.2025
ФГ у касаційній скарзі вказало, що суди помилково не врахували, що норма п.292-1.1. ст.292-1 ПК України, передбачає безальтернативне надання податкових пільг за умови подання позивачем відповідної заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та перебування земельної ділянки на територіях активних бойових дій або в тимчасовій окупації рф.
КАС ВС підтримав доводи скаржника з огляду на те, що «індивідуальна податкова пільга» не передбачена податковим законодавством у тлумаченні п.30.2 ст.30 ПК України.
Власне «пільга» з єдиного податку встановлена в п.292-1.1 ст. 292-1 ПК України, за якою площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Вона безпосередньо стосується конкретної характеристики об'єкта оподаткування, що впливає на податковий обов'язок.
Тобто, військова адміністрація обмежена рамками імперативних приписів законодавства, які надають їй два можливих варіанти рішення: задовольнити заяву за наявності законних підстав чи надати обґрунтовану відмову. Дискреція в цьому питанні відсутня, оскільки адміністративний орган не має права самостійно ухвалювати рішення діяти чи не діяти або визначити спосіб дій.
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 520/9626/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 520/9626/24 від 07.05.2025
ФГ у касаційній скарзі вказало, що суди помилково не врахували, що норма п.292-1.1. ст.292-1 ПК України, передбачає безальтернативне надання податкових пільг за умови подання позивачем відповідної заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та перебування земельної ділянки на територіях активних бойових дій або в тимчасовій окупації рф.
КАС ВС підтримав доводи скаржника з огляду на те, що «індивідуальна податкова пільга» не передбачена податковим законодавством у тлумаченні п.30.2 ст.30 ПК України.
Власне «пільга» з єдиного податку встановлена в п.292-1.1 ст. 292-1 ПК України, за якою площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.
Вона безпосередньо стосується конкретної характеристики об'єкта оподаткування, що впливає на податковий обов'язок.
Тобто, військова адміністрація обмежена рамками імперативних приписів законодавства, які надають їй два можливих варіанти рішення: задовольнити заяву за наявності законних підстав чи надати обґрунтовану відмову. Дискреція в цьому питанні відсутня, оскільки адміністративний орган не має права самостійно ухвалювати рішення діяти чи не діяти або визначити спосіб дій.
❓Погоджуєтеся з доводами ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
КПК України (Кримінальний процесуальний кодекс України)
Тест № 405: Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається:
Тест № 405: Повістка про виклик обмежено дієздатної особи вручається:
Anonymous Quiz
2%
житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи
47%
піклувальнику цієї особи
32%
опікуну цієї особи
19%
обмежено дієздатній особі
✍🏻ДОСТАВКА ТА ПОДАЧА АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ І КАНЦЕЛЯРІЮ СУДУ ІНШОЮ ОСОБОЮ (ЗА ДОРУЧЕННЯМ СКАРЖНИКА) НЕ Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ТАКОЇ СКАРГИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 522/13547/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 522/13547/24 від 29.04.2025
Скаржник в касаційній скарзі вказав, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки вона була ним підписана, а інша особа на підставі його довіреності лише подала її до апеляційного суду.
ККС ВС підтримав доводи скаржника та вказав, що право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення в кримінальному провадженні.
У ст.392 КПК України наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено в ст.422 КПК України.
Зокрема, відповідно до вказаної статті, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніше як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Таким чином, при вирішенні питання про повернення скарги судді слід з'ясувати чи виготовлено та підписано її особою, яка має передбачене законом право на її подачу, а не сам факт її доставки та подачі в канцелярію суду іншою особою, якою в цьому випадку була довірена особа заявника.
❓Поділяєте підхід ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 522/13547/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 522/13547/24 від 29.04.2025
Скаржник в касаційній скарзі вказав, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для повернення апеляційної скарги, оскільки вона була ним підписана, а інша особа на підставі його довіреності лише подала її до апеляційного суду.
ККС ВС підтримав доводи скаржника та вказав, що право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення в кримінальному провадженні.
У ст.392 КПК України наведено перелік судових рішень, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, до яких відносяться й ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, порядок перевірки в апеляційному порядку яких визначено в ст.422 КПК України.
Зокрема, відповідно до вказаної статті, отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніше як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніше як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
Таким чином, при вирішенні питання про повернення скарги судді слід з'ясувати чи виготовлено та підписано її особою, яка має передбачене законом право на її подачу, а не сам факт її доставки та подачі в канцелярію суду іншою особою, якою в цьому випадку була довірена особа заявника.
❓Поділяєте підхід ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
✍🏻ОВА УПОВНОВАЖЕНА ВИМАГАТИ ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ТИМЧАСОВОГО КОРИСТУВАННЯ ЛІСОВОЮ ДІЛЯНКОЮ ШЛЯХОМ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ В СУДОВОМУ ПОРЯДКУ
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 902/111/24
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 902/111/24 від 07.05.2025
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі ОВА до ТОВ та ДП, у якому просив розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами.
Аналізуючи суть справи ВП ВС вказала на таке.
Саме до повноважень обласних державних адміністрацій відноситься прийняття рішення про передачу лісової ділянки у користування, визначення інших умов, які є істотними, зокрема, строку, на який така ділянка передається у тимчасове користування, її розміру, а також ставки рентної плати за використання корисних властивостей лісів.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Ч.2 ст.22 ЛК України передбачено, що право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених ст.78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.
Відповідно до п.п.5,7 ч.1 ст.78 ЛК України право використання лісових ресурсів припиняється в разі: 5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; 7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
П.«а» ч.1 ст.143 ЗК України встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку в разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням
Таким чином, ОВА має повноваження вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, які виникли із договору тимчасового довгострокового користування лісами, у тому числі вимагати припинення права тимчасового користування лісовою ділянкою шляхом розірвання договору в судовому порядку.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВП ВС у справі № 902/111/24
👨🏻⚖️Рішення ВП ВС у справі № 902/111/24 від 07.05.2025
Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі ОВА до ТОВ та ДП, у якому просив розірвати договір довгострокового тимчасового користування лісами.
Аналізуючи суть справи ВП ВС вказала на таке.
Саме до повноважень обласних державних адміністрацій відноситься прийняття рішення про передачу лісової ділянки у користування, визначення інших умов, які є істотними, зокрема, строку, на який така ділянка передається у тимчасове користування, її розміру, а також ставки рентної плати за використання корисних властивостей лісів.
Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Ч.2 ст.22 ЛК України передбачено, що право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених ст.78 цього Кодексу для припинення права використання лісових ресурсів.
Відповідно до п.п.5,7 ч.1 ст.78 ЛК України право використання лісових ресурсів припиняється в разі: 5) використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; 7) використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.
П.«а» ч.1 ст.143 ЗК України встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку в разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням
Таким чином, ОВА має повноваження вимагати усунення будь-яких порушень прав на землю, які виникли із договору тимчасового довгострокового користування лісами, у тому числі вимагати припинення права тимчасового користування лісовою ділянкою шляхом розірвання договору в судовому порядку.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У КОРПОРАТИВНИХ СПОРАХ
📁Добірка 691
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26220 правових позицій ВС
🇪🇺 3360 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 908/2596/23
Щодо належного доказу на підтвердження повноважень адвоката на здійснення представництва інтересів учасника товариства на загальних зборах учасників товариства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2025 року у справі № 917/604/24
Щодо права учасника приватного підприємства на отримання інформації про діяльність підприємства і проведення аудиту фінансової звітності останнього під час дії арешту корпоративних прав підприємства у кримінальному провадженні
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2025 року у справі № 908/2915/23
Щодо захисту права учасника товариства на повернення вкладу в натуральній формі, зумовленого його виходом із товариства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 квітня 2025 року у справі № 916/2608/23
Щодо ефективного способу захисту прав акціонера, який забезпечать реалізацію права на обов'язковий викуп належних йому акцій за ціною, яку він вважає справедливою
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 квітня 2025 року у справі № 917/759/23
Щодо правових наслідків непроведення державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2025 року у справі № 917/2019/23
Щодо права колишнього учасника юридичної особи на оскарження рішень загальних зборів про звільнення директора та обрання нового
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 691
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26220 правових позицій ВС
🇪🇺 3360 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 лютого 2025 року у справі № 908/2596/23
Щодо належного доказу на підтвердження повноважень адвоката на здійснення представництва інтересів учасника товариства на загальних зборах учасників товариства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2025 року у справі № 917/604/24
Щодо права учасника приватного підприємства на отримання інформації про діяльність підприємства і проведення аудиту фінансової звітності останнього під час дії арешту корпоративних прав підприємства у кримінальному провадженні
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 квітня 2025 року у справі № 908/2915/23
Щодо захисту права учасника товариства на повернення вкладу в натуральній формі, зумовленого його виходом із товариства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 02 квітня 2025 року у справі № 916/2608/23
Щодо ефективного способу захисту прав акціонера, який забезпечать реалізацію права на обов'язковий викуп належних йому акцій за ціною, яку він вважає справедливою
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 16 квітня 2025 року у справі № 917/759/23
Щодо правових наслідків непроведення державної реєстрації змін до відомостей про склад учасників товариства
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 травня 2025 року у справі № 917/2019/23
Щодо права колишнього учасника юридичної особи на оскарження рішень загальних зборів про звільнення директора та обрання нового
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ВИМОГИ ЩОДО КОНТРАКТНОЇ ФОРМИ РОБОТИ ТА КОНКУРСНОЇ ПРОЦЕДУРИ ПРИЗНАЧЕННЯ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ ПОШИРЮЮТЬСЯ НА ВІДНОСИНИ З КЕРІВНИКАМИ МУЗИЧНИХ ШКІЛ І ШКІЛ МИСТЕЦТВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 344/12588/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 344/12588/22 від 05.05.2025
Відділ культури та туризму у касаційній скарзі вказував, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що ч.2 ст.22 Закону України «Про культуру» включено школу мистецтв до базової мережі саме закладів культури, що дає підстави для застосування положень п.2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 955-VIII та п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України в частині припинення із керівником вказаного закладу безстрокового трудового договору у зв`язку із запровадженням контрактної форми роботи.
КЦС ВС підтримав доводи касанта та вказав, що контрактна форма роботи керівників державних та комунальних закладів культури і творчих працівників запроваджена окремим законом.
Відповідно до п.п.2,3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №955-VIII набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з п.9 ст.36 КЗпП України.
У ч.2 ст.23 Закону України «Про культуру» встановлено, що до базової мережі закладів у сфері культури місцевого рівня належать, зокрема, заклади освіти сфери культури (мистецькі школи, мистецькі ліцеї, фахові мистецькі коледжі, заклади вищої мистецької освіти).
Отже, п.2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.01.2016 №955-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» поширюється, в тому числі, на трудові відносини з керівниками державних та комунальних музичних шкіл та шкіл мистецтв.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tgoop.com/glossema.
⚖️Правова позиція ВС у справі № 344/12588/22
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 344/12588/22 від 05.05.2025
Відділ культури та туризму у касаційній скарзі вказував, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою ту обставину, що ч.2 ст.22 Закону України «Про культуру» включено школу мистецтв до базової мережі саме закладів культури, що дає підстави для застосування положень п.2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 955-VIII та п.9 ч.1 ст.36 КЗпП України в частині припинення із керівником вказаного закладу безстрокового трудового договору у зв`язку із запровадженням контрактної форми роботи.
КЦС ВС підтримав доводи касанта та вказав, що контрактна форма роботи керівників державних та комунальних закладів культури і творчих працівників запроваджена окремим законом.
Відповідно до п.п.2,3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону №955-VIII набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних та комунальних закладів культури, а також з професійними творчими працівниками (художнім та артистичним персоналом) державних та комунальних закладів культури згідно з п.9 ст.36 КЗпП України.
У ч.2 ст.23 Закону України «Про культуру» встановлено, що до базової мережі закладів у сфері культури місцевого рівня належать, зокрема, заклади освіти сфери культури (мистецькі школи, мистецькі ліцеї, фахові мистецькі коледжі, заклади вищої мистецької освіти).
Отже, п.2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.01.2016 №955-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури» поширюється, в тому числі, на трудові відносини з керівниками державних та комунальних музичних шкіл та шкіл мистецтв.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
👉 З аналізом судової практики у сфері приватного права можна також ознайомитись на телеграм-каналі «Трохи про приватне право» Василя Крата, судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, за посиланням: https://www.tgoop.com/glossema.
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ ЩОДО НАКЛАДЕННЯ ТА ЗНЯТТЯ АРЕШТУ У ВИКОНАВЧОМУ ПРОВАДЖЕННІ
📁Добірка 692
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26270 правових позицій ВС
🇪🇺 3383 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 жовтня 2024 року у справі № 873/118/23
Щодо накладення арешту майна боржника із подальшим зверненням стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 279/809/24
Щодо накладення арешту на грошові кошти (доходи) боржника згідно з п. 10-2 розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 квітня 2025 року у справі № 753/12589/23
Щодо наслідків тривалого збереження після повернення виконавчого листа арешту, накладеного державним виконавцем
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11
Щодо обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 травня 2025 року у справі № 489/267/22
Щодо умов для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 692
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26270 правових позицій ВС
🇪🇺 3383 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 22 жовтня 2024 року у справі № 873/118/23
Щодо накладення арешту майна боржника із подальшим зверненням стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 січня 2025 року у справі № 279/809/24
Щодо накладення арешту на грошові кошти (доходи) боржника згідно з п. 10-2 розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 30 квітня 2025 року у справі № 753/12589/23
Щодо наслідків тривалого збереження після повернення виконавчого листа арешту, накладеного державним виконавцем
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11
Щодо обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу
Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 28 травня 2025 року у справі № 489/267/22
Щодо умов для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка
✍🏻ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ У ВОДІЇВ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ОЗНАК АЛКОГОЛЬНОГО СП'ЯНІННЯ НЕ ПОТРІБНО ЗАСТОСУВАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ В РОЗУМІННІ СТ.242 КПК УКРАЇНИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 475/1388/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 475/1388/23 від 20.05.2025
Водія засуджено за ч.3 ст.286-1 КК України. У касаційній скарзі його захисник стверджував, що для встановлення факту перебування засудженого у стані алкогольного сп'яніння необхідно було призначити судово-медичну експертизу відповідно до вимог ст.242 КПК України. Однак, на переконання захисника, суд необґрунтовано встановив зазначену обставину на підставі акта медичного огляду, складеного в порядку передбаченому інструкцією, яка застосовується відповідно норм КУпАП.
З цього приводу ККС ВС зауважив, що ч.2 ст.242 КПК України визначено вичерпний перелік випадків, коли проведення експертизи у кримінальному провадженні є обов'язковим, і проведення експертизи на предмет визначення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння до такого переліку не входить.
Враховуючи приписи КПК України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, ВС виснував, що для визначення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння не потрібно застосування спеціальних знань в розумінні положень ст.242 КПК України.
❓Потрібна відповідна судова експертиза?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 475/1388/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 475/1388/23 від 20.05.2025
Водія засуджено за ч.3 ст.286-1 КК України. У касаційній скарзі його захисник стверджував, що для встановлення факту перебування засудженого у стані алкогольного сп'яніння необхідно було призначити судово-медичну експертизу відповідно до вимог ст.242 КПК України. Однак, на переконання захисника, суд необґрунтовано встановив зазначену обставину на підставі акта медичного огляду, складеного в порядку передбаченому інструкцією, яка застосовується відповідно норм КУпАП.
З цього приводу ККС ВС зауважив, що ч.2 ст.242 КПК України визначено вичерпний перелік випадків, коли проведення експертизи у кримінальному провадженні є обов'язковим, і проведення експертизи на предмет визначення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння до такого переліку не входить.
Враховуючи приписи КПК України та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, ВС виснував, що для визначення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння не потрібно застосування спеціальних знань в розумінні положень ст.242 КПК України.
❓Потрібна відповідна судова експертиза?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Кримінальний_процес #правова_позиція
ЦПК України (Цивільний процесуальний кодекс України)
Тест № 406: Експертиза НЕ проводиться поза межами суду, якщо:
Тест № 406: Експертиза НЕ проводиться поза межами суду, якщо:
Anonymous Quiz
46%
це потрібно у зв’язку з характером досліджень
22%
об’єкт досліджень неможливо доставити до суду
16%
експертиза проводиться за замовленням учасника справи
16%
експертиза проводиться за замовленням суду
✍🏻ПОРЯДОК ЗАЛУЧЕННЯ, РОЗРАХУНКУ РОЗМІРІВ І ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ ПАЙОВОЇ УЧАСТІ ЗАМОВНИКІВ У РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСТА ТА ЗМІНИ ДО НЬОГО НАЛЕЖАТЬ ДО РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/44099/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 320/44099/23 від 14.05.2025
При розгляді справи ВС мав надати відповідь на питання: чи належить рішення органу місцевого самоврядування, прийняте з метою приведення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста у відповідність до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», до регуляторних актів.
КАС ВС надав ствердну відповідь на спірне питання з огляду на таке.
Положення вказаного Порядку встановлюють норми права, спрямовані на регулювання як господарських, так і адміністративних відносин між регуляторними органами та суб'єктами господарювання, які є замовниками будівництва. При цьому, коло осіб, стосовно яких застосовується цей Порядок, не є обмеженим та стосується усіх замовників будівництва, які відповідають умовам, що визначені п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону.
Крім цього Порядок не просто дублює ці норми, а на їх підставі та відповідно до них запроваджує детальний механізм регулювання охоплених такими нормами правовідносин щодо пайової участі замовників будівництва на території міста, які виникають між такими суб'єктами господарювання та органами місцевого самоврядування, уповноваженими на адміністрування коштів, отриманих від пайової участі, встановлює нові, напряму не визначені у вищевказаному Законі правила поведінки, тобто формує регулятивні механізми й тому має регуляторний вплив на такі відносини.
Таким чином, як безпосередньо сам Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста, так і рішення міської ради про внесення до нього змін, у тому числі шляхом викладення його у новій редакції у зв'язку зі змінами до законодавства, належить до регуляторних актів у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
❓Погоджуєтеся з аргументацією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 320/44099/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 320/44099/23 від 14.05.2025
При розгляді справи ВС мав надати відповідь на питання: чи належить рішення органу місцевого самоврядування, прийняте з метою приведення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста у відповідність до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», до регуляторних актів.
КАС ВС надав ствердну відповідь на спірне питання з огляду на таке.
Положення вказаного Порядку встановлюють норми права, спрямовані на регулювання як господарських, так і адміністративних відносин між регуляторними органами та суб'єктами господарювання, які є замовниками будівництва. При цьому, коло осіб, стосовно яких застосовується цей Порядок, не є обмеженим та стосується усіх замовників будівництва, які відповідають умовам, що визначені п.2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону.
Крім цього Порядок не просто дублює ці норми, а на їх підставі та відповідно до них запроваджує детальний механізм регулювання охоплених такими нормами правовідносин щодо пайової участі замовників будівництва на території міста, які виникають між такими суб'єктами господарювання та органами місцевого самоврядування, уповноваженими на адміністрування коштів, отриманих від пайової участі, встановлює нові, напряму не визначені у вищевказаному Законі правила поведінки, тобто формує регулятивні механізми й тому має регуляторний вплив на такі відносини.
Таким чином, як безпосередньо сам Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста, так і рішення міської ради про внесення до нього змін, у тому числі шляхом викладення його у новій редакції у зв'язку зі змінами до законодавства, належить до регуляторних актів у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
❓Погоджуєтеся з аргументацією ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #правова_позиція
✍🏻ВІДМОВА У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОЛИШНІХ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС БЕЗОПЛАТНИМИ ЛІКАМИ Є ПОРУШЕННЯМ СТ.1 ПРОТОКОЛУ №1 ДО КОНВЕНЦІЇ
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «MALYEYEV v. UKRAINE», заява № 2300/14
Заявник, який є пенсіонером та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, скаржився на незабезпечення його безкоштовними ліками, на які він мав право згідно з національним законодавством. Заявник стверджував, що національні суди трьох рівнів юрисдикції відхилили його позов про визнання незаконною відмови органів влади та аптеки у наданні йому безкоштовних ліків та відшкодування моральної шкоди через відсутність бюджетного фінансування.
У цій справі ЄСПЛ вважав, що, відхиляючи позов заявника, національні суди не посилалися на жодне правове положення, яке б надавало органам влади право на власний розсуд зменшувати або відмовляти у наданні безкоштовних ліків або ставило їх надання в залежність від бюджетних коштів.
На думку Суду, ненадання національними органами влади зазначеної допомоги, в основному через брак коштів, не мало під собою жодних підстав у національному законодавстві.
Суд виснував, що відмова у забезпеченні цих ліків, незважаючи на те, що заявник виконав усі відповідні умови, не була передбачуваною і, зрештою, важко узгоджується з принципом верховенства права.
Відповідно, мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
🇪🇺Правова позиція ЄСПЛ у справі «MALYEYEV v. UKRAINE», заява № 2300/14
Заявник, який є пенсіонером та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, скаржився на незабезпечення його безкоштовними ліками, на які він мав право згідно з національним законодавством. Заявник стверджував, що національні суди трьох рівнів юрисдикції відхилили його позов про визнання незаконною відмови органів влади та аптеки у наданні йому безкоштовних ліків та відшкодування моральної шкоди через відсутність бюджетного фінансування.
У цій справі ЄСПЛ вважав, що, відхиляючи позов заявника, національні суди не посилалися на жодне правове положення, яке б надавало органам влади право на власний розсуд зменшувати або відмовляти у наданні безкоштовних ліків або ставило їх надання в залежність від бюджетних коштів.
На думку Суду, ненадання національними органами влади зазначеної допомоги, в основному через брак коштів, не мало під собою жодних підстав у національному законодавстві.
Суд виснував, що відмова у забезпеченні цих ліків, незважаючи на те, що заявник виконав усі відповідні умови, не була передбачуваною і, зрештою, важко узгоджується з принципом верховенства права.
Відповідно, мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
❓Порушено права заявника?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#ЄСПЛ #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ, ЯКІ СКАСУВАЛИ ПОПЕРЕДНЮ СУДОВУ ПРАКТИКУ
📁Добірка 693
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26250 правових позицій ВС
🇪🇺 3385 правових позицій ЄСПЛ
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом прокурора про визнання недійсним договору оренди землі
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 жовтня 2024 року у справі № 904/205/23
Щодо можливості визнання договору оренди землі недійсним без обов'язкового застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення земельної ділянки
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2025 року у справі № 904/186/23
Щодо обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15
Щодо обов'язку державного виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
📁Добірка 693
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26250 правових позицій ВС
🇪🇺 3385 правових позицій ЄСПЛ
Щодо ефективного способу захисту прав за позовом прокурора про визнання недійсним договору оренди землі
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 09 жовтня 2024 року у справі № 904/205/23
Щодо можливості визнання договору оренди землі недійсним без обов'язкового застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення земельної ділянки
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 квітня 2025 року у справі № 904/186/23
Щодо обов'язку державного (приватного) виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу
📕Скасована правова позиція: Правова позиція Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 травня 2020 року у справі № 815/7269/15
Щодо обов'язку державного виконавця зняти арешт, накладений на майно боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувачу
📗Актуальна правова позиція: Правова позиція Великої Палати Верховного Суду згідно з Постановою від 14 травня 2025 року у справі № 2/1522/11652/11
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Адміністративний_процес #Господарський_процес #Цивільний_процес #правова_позиція #добірка #відступ
✍🏻ТІЛЬКИ З 07.05.2017 ОБОВ’ЯЗОК ЗДІЙСНЕННЯ АЛОКАЦІЙ ПО ТОЧКАХ ВИХОДУ З ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ БУЛО ПОКЛАДЕНО НА ОПЕРАТОРА ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ
⚖️Правова позиція ВС у справі № 922/2737/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 922/2737/23 від 03.06.2025
АТ у касаційній скарзі вказало на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що обсяги природного газу для компенсації у квітні 2017 року мають визначатися на підставі алокації оператора газотранспортної системи.
КГС ВС підтримав доводи скаржника та зазначив, що на період листопад-грудень 2016 року та квітень місяць 2017 року здійснення алокацій обсягів природного газу щодо споживачів було покладено на операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ), а останні таку інформацію передавали оператору газотранспортної системи до 8-го числа наступного місяця (у тому числі до 08.05.2017).
Втім, постановою НКРЕКП від 28.04.2017 №615 були затверджені зміни до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи». Лише з 07.05.2017 постанова НКРЕКП від 28.04.2017 №615 набрала чинності.
Із оновлених положень Кодексу газотранспортної системи вбачається, що з 07.05.2017 здійснення алокацій обсягів природного газу по замовниках послуг транспортування (в розрізі його споживачів) було вже покладено на оператора газотранспортної системи, який здійснював відповідні алокації на підставі поданої операторами газорозподільних систем інформації про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем.
Отже, тільки з 07.05.2017 обов'язок здійснення алокацій по точках виходу з газотранспортної системи було покладено на оператора газотранспортної системи, до вказаної дати такий обов'язок був покладений на операторів газорозподільних систем.
Тому, у разі здійснення алокацій операторами газорозподільних систем за листопад-грудень 2016 року та квітень місяць 2017 року та передання відповідної інформації оператору газотранспортної системи до 06.05.2017, такі дії слід вважати вчиненими належним суб'єктом.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 922/2737/23
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 922/2737/23 від 03.06.2025
АТ у касаційній скарзі вказало на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про те, що обсяги природного газу для компенсації у квітні 2017 року мають визначатися на підставі алокації оператора газотранспортної системи.
КГС ВС підтримав доводи скаржника та зазначив, що на період листопад-грудень 2016 року та квітень місяць 2017 року здійснення алокацій обсягів природного газу щодо споживачів було покладено на операторів газорозподільних систем (оператори ГРМ), а останні таку інформацію передавали оператору газотранспортної системи до 8-го числа наступного місяця (у тому числі до 08.05.2017).
Втім, постановою НКРЕКП від 28.04.2017 №615 були затверджені зміни до постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи». Лише з 07.05.2017 постанова НКРЕКП від 28.04.2017 №615 набрала чинності.
Із оновлених положень Кодексу газотранспортної системи вбачається, що з 07.05.2017 здійснення алокацій обсягів природного газу по замовниках послуг транспортування (в розрізі його споживачів) було вже покладено на оператора газотранспортної системи, який здійснював відповідні алокації на підставі поданої операторами газорозподільних систем інформації про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем.
Отже, тільки з 07.05.2017 обов'язок здійснення алокацій по точках виходу з газотранспортної системи було покладено на оператора газотранспортної системи, до вказаної дати такий обов'язок був покладений на операторів газорозподільних систем.
Тому, у разі здійснення алокацій операторами газорозподільних систем за листопад-грудень 2016 року та квітень місяць 2017 року та передання відповідної інформації оператору газотранспортної системи до 06.05.2017, такі дії слід вважати вчиненими належним суб'єктом.
❓Підтримуєте позицію ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
ГПК України (Господарський процесуальний кодекс України)
Тест № 407: Врегулювання спору за участю судді припиняється у разі:
Тест № 407: Врегулювання спору за участю судді припиняється у разі:
Anonymous Quiz
19%
укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження
2%
звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду
4%
відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем
75%
всі варіанти правильні
✍🏻БЕЗ НАЛЕЖНИХ ДОКАЗІВ ВТРАТИ ВИКОНАВЧОГО ЛИСТА ВИДАЧА ЙОГО ДУБЛІКАТА НЕМОЖЛИВА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 2034/11082/2012
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 2034/11082/2012 від 18.04.2025
У цій справі ВС визначав, чи є підстави для видачі дубліката виконавчого листа, якщо немає належних доказів його втрати.
КЦС ВС, оцінюючи доводи сторін, вказав на таке.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загубили, вкрали, знищили або істотно пошкодили, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втратили.
Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа через його втрату, стягувач повинен надати належні докази такої втрати, а суд - перевірити, чи не виконане рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий лист, і чи не втратило це рішення чинність.
Стягувач не довів втрату виконавчого документа під час пересилання останнього від органу державної виконавчої служби. Зокрема, не надав ні супровідного листа про відправлення виконавчого листа, ні копій журналів/реєстрів вихідної кореспонденції. Ті висновки, на які звернув увагу стягувач, не вказують на можливість видачі дубліката виконавчого листа за відсутності доказів його втрати стягувачем.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 2034/11082/2012
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 2034/11082/2012 від 18.04.2025
У цій справі ВС визначав, чи є підстави для видачі дубліката виконавчого листа, якщо немає належних доказів його втрати.
КЦС ВС, оцінюючи доводи сторін, вказав на таке.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загубили, вкрали, знищили або істотно пошкодили, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втратили.
Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Вирішуючи питання про видачу дубліката виконавчого листа через його втрату, стягувач повинен надати належні докази такої втрати, а суд - перевірити, чи не виконане рішення суду, на підставі якого виданий виконавчий лист, і чи не втратило це рішення чинність.
Стягувач не довів втрату виконавчого документа під час пересилання останнього від органу державної виконавчої служби. Зокрема, не надав ні супровідного листа про відправлення виконавчого листа, ні копій журналів/реєстрів вихідної кореспонденції. Ті висновки, на які звернув увагу стягувач, не вказують на можливість видачі дубліката виконавчого листа за відсутності доказів його втрати стягувачем.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Цивільний_процес #правова_позиція
✍🏻МАТЕРІАЛЬНІ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ НОРМИ НЕ ВИМАГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПІДВИЩЕНОГО СТАНДАРТУ ДОКАЗУВАННЯ ДО СТОРІН СПРАВИ, ЩО Є УЧАСНИКАМИ У СФЕРІ МЕДІА
⚖️Правова позиція ВС у справі № 914/855/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 914/855/24 від 03.06.2025
АТ у касаційній скарзі вказало на відсутність висновку ВС з питання застосування ч.1 ст.15 ЦК України щодо порядку здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності. Стверджувало, що саме до професійного учасника в сфері медіа, який збирає та поширює інформацію, має застосовуватися підвищений стандарт доказування, що відповідатиме принципу пропорційності.
КГС ВС не погодився з доводами касанта з огляду на таке.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким має керуватися суд при вирішення справи.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
На думку ВС, позиція Скаржника, згідно з якою до учасника в сфері медіа має застосовуватися підвищений стандарт доказування, ґрунтується на його хибному суб'єктивному тлумаченні норм матеріального права (зокрема, ЦК України, Закону України "Про медіа", Закону України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста") і норм процесуального права (ГПК України), що, однак не відповідає їхньому змісту.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
⚖️Правова позиція ВС у справі № 914/855/24
👨🏻⚖️Рішення ВС у справі № 914/855/24 від 03.06.2025
АТ у касаційній скарзі вказало на відсутність висновку ВС з питання застосування ч.1 ст.15 ЦК України щодо порядку здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності. Стверджувало, що саме до професійного учасника в сфері медіа, який збирає та поширює інформацію, має застосовуватися підвищений стандарт доказування, що відповідатиме принципу пропорційності.
КГС ВС не погодився з доводами касанта з огляду на таке.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким має керуватися суд при вирішення справи.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює потребу співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Отже, з введенням у дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення ст. 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
На думку ВС, позиція Скаржника, згідно з якою до учасника в сфері медіа має застосовуватися підвищений стандарт доказування, ґрунтується на його хибному суб'єктивному тлумаченні норм матеріального права (зокрема, ЦК України, Закону України "Про медіа", Закону України "Про державну підтримку медіа, гарантії професійної діяльності та соціальний захист журналіста") і норм процесуального права (ГПК України), що, однак не відповідає їхньому змісту.
❓Згодні з висновком ВС?
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція
✍️ПРАВОВІ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СПОРАХ ЗА УЧАСТЮ АРМА
📁Добірка 694
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26290 правових позицій ВС
🇪🇺 3388 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 березня 2023 року у справі № 910/4490/22
Щодо реалізації права Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на припинення торгів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 січня 2024 року у справі № 925/1355/22(1))
Щодо погодження управителем активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі своїх дій з власником таких активів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 910/7738/24
Щодо можливості передання акцій (цінних паперів) та корпоративних прав в управління АРМА
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 910/7738/24(1))
Щодо правових наслідків наявності ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав (частку статутному капіталі, акції)
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 910/7738/24(2))
Щодо відсутності у власника арештованих та переданих в управління АРМА акцій права на оскарження рішень загальних зборів
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
📁Добірка 694
СИСТЕМА ПОШУКУ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВС ТА ЄСПЛ
ZAKONONLINE
🇺🇦 26290 правових позицій ВС
🇪🇺 3388 правових позицій ЄСПЛ
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 березня 2023 року у справі № 910/4490/22
Щодо реалізації права Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на припинення торгів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 31 січня 2024 року у справі № 925/1355/22(1))
Щодо погодження управителем активами у вигляді частки у статутному (складеному) капіталі своїх дій з власником таких активів
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 910/7738/24
Щодо можливості передання акцій (цінних паперів) та корпоративних прав в управління АРМА
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 910/7738/24(1))
Щодо правових наслідків наявності ухвали слідчого судді про арешт корпоративних прав (частку статутному капіталі, акції)
Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 березня 2025 року у справі № 910/7738/24(2))
Щодо відсутності у власника арештованих та переданих в управління АРМА акцій права на оскарження рішень загальних зборів
ZAKONONLINE - швидкий пошук судової практики
#Господарський_процес #правова_позиція #добірка
