В отличие от военнопленных, о захваченных Россией мирных гражданах Украины известно мало, а их могут быть десятки тысяч. В Европарламенте показали документалку о системе пыточных лагерей для похищенных РФ украинцев.

https://d2960679a50f5a2bb396066498b443b7-hxghbrg9b9ameebn.a01.azurefd.net/ru/ukraincy-v-plenu-v-ep-pokazali-film-o-rossijskih-lagerah-terrora/a-73127626?maca=rus-tco-dw

Художник Нікіта Тітов після чергового масованого обстрілу України написав слова до «Колискової ППО», що народилась як вдячність тим, хто захищає Україну.

Ідея, текст, малюнки: Нікіта Тітов
Музика, спів: Борис Севастьянов
Анімація: Таня Василів

З днем Незалежності, usa.

Сьогодні з російського полону додому повернулася ще одна група українських оборонців. Це — продовження обмінного процесу згідно зі Стамбульськими домовленостями.

Серед звільнених — тяжкопоранені, важкохворі, а також військовослужбовці, молодші за 25 років. Наймолодшому визволеному лише 20 років.

Вітаю вдома! Вітаю родини, які дочекалися своїх близьких.

Обмінний процес триває. Працюємо над звільненням усіх українців.

Слава Україні!

На це боляче дивитися. Але найголовніше - воїни вже вдома. Попереду - лікування, реабілітація, обійми найрідніших

Вдома і стіни лікують.

🎥Міністерство Оборони України

Євген Кравчук провів у полоні майже 3 роки. Пережив втрату побратимів і коханої дружини. І попри все — живе далі. Він веде блог, у якому чесно говорить про пережите і власну реабілітацію, щоб бути опорою для себе та підтримкою для інших.

"Тримайся, мамо, я скоро приїду і буду тебе захищати та оберігати" - щемлива розмова звільненого захисника з матір'ю ❤️‍🩹

📹 Дмитро Лубінець

Особливість цього обміну в тому, що вдалося повернути Захисників, яких росія засудила на тривалі терміни ув’язнення, — омбудсман Дмитро Лубінець

Додому повертаюся й військові, які вважалися зниклими безвісти.

Віктор провів у полоні рік і два місяці і втратив 37 кілограмів. Від кордону до Чернігова його везла швидка.

Чоловік не знає, чи повідомили його маму про обмін і хвилюється, що вона може його не впізнати.

«Нас в Україні зустрічали люди з прапорами вздовж траси. Дуже радісно. Мої відчуття — шок. Батьківщина, свобода», — говорить Віктор

Відео: Майя Орел / hromadske

Стан коли дізнався що брат десь там ще.
Історія сім'ї викладачки київського коледжу

At home 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Вони ступають на рідну землю, яку не бачили довгі місяці та роки. Дивляться навколо, ніби не вірять, що це справді сталося. А ми дивимось на них і відчуваємо тільки одне – біль і гордість. За те, що вижили. За те, що повернулися. За те, що не зламались.

З поверненням, хлопці! 🫂

Несемо трохи світла до ваших стрічок та нову порцію зустрічей наших захисників у рідних містах і селах 🫂💙💛

🎥: marta_ua_09, alenkademidovich, o.l.777, vikaillyk TikTok; Білобожницька ОТГ, Тисменицька міська рада

«Скажу, що кохаю їх…
і вибачусь, що не зберіг дім у Маріуполі»

Говорить прикордонник Морохорони, який повернувся на рідну землю після трьох років полону. Попереду – зустріч, яку уявляв тисячі разів. І коли вона стається, слів уже не треба. Він живий, він поруч і цього достатньо

Три недели назад жене одного из украинских военнопленных рассказали, что ее муж находится в камере в Камышино и что у него совсем плохое состояние ран. Рассказал другой военнопленный, освобожденный по обмену.
Женщина обратилась к Анастасии Шевченко, которая помимо работы в Антивоенном Комитете, занимается помощью военнопленным и российским и украинским. Это не про обмены, а именно про помощь - передачи, письма, звонки... - мелочи, которые, которые делают жизнь людей в плену чуть легче. Поскольку дело было срочным, Анастасия обратилась ко мне, я к Алексею Венедиктову (да, да тому самому, который для кого-то ужас-ужас, а для меня человек, который делает то, что считает возможным, чтобы помочь другим людям..)...
К кому обратился он, что сказал, я не знаю и не спрашиваю.
Вчера мне сообщили, что этого раненного передали украинской стороне.. Такие случаи взаимной гуманности не такая уж редкость - без доброй воли сторон никакая помощь военнопленным не случалась бы. Просто в этот раз захотелось рассказать на фоне всей ненависти последних недель.
А я устал ненавидеть.
Мы пока ничего не можем поделать с войной - люди убивают друг друга и не хотят остановиться. Люди совершают ужасные вещи на войне и не только.. Таков наш мир.
Но если мы можем его сделать чуть более гуманным - мы должны это сделать..

Багато сімей чекають на новини про своїх близьких, яких тримають по той бік лінії фронту.
Іноді нам вдається передавати повідомлення між членами розділених родин.
Ми хочемо поділитися з вами однією з таких історій: https://bit.ly/3HruGsp
Наша підтримка тих, хто ще чекає на відповіді, триває.

Забезпечення гідності померлих є надзвичайно важливим.
З 2022 року ми були присутні в якості гуманітарних спостерігачів під час понад 50 процедур репатріації тіл загиблих між обома сторонами збройного конфлікту.
Наш колега Андрес Зорро ділиться своїм досвідом участі в цих репатріаціях👆

При репатріації РФ передала 60 мішків з перемішаними 564-ма фрагментами тіл, — в.о. начальника ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України» Віталій Повстяний

"Я пам'ятаю ці думки. Я лежу в реанімації в першу ніч і розумію, що якщо я зараз помру, то хто його буде витягати з полону?"

Як дружина українського морпіха долає рак і добивається звільнення чоловіка з полону РФ.