Цінність смутку

Смуток і туга вважаються чимось не дуже ок, краще їх не показувати - вчить нас сучасне суспільство.

Є книги, які неймовірно вчасно приходять.
Саме про цю книгу я хочу так сказати: «Цінність смутку» - це книга про втрати і біль. І як вони роблять нас сильніше.

Останні майже 3 роки - це роки втрат. І в моєму особисто житті і загалом в житті багатьох українців.
Більше того, цю тему я дуже уважно і детально досліджую зараз. Бо багато з моїх паціентів в шпиталі - ті, хто проживають болючі і важкі втрати.

Як проживати втрату дому.
Як проживати втрату відносин.
В чому цінність саме туги і смутку.

Чому наша західна цивілізація так підносить позитивне мислення, але саме в переживанні гіркої радості і туги - велика сила.
Ця книга дає відповіді на ці питання.

Я її читаю, бо також готуюсь до майстер-класів, які буду вести (про горювання і втрату будемо говорити вже скоро - кому цікаво, деталі тут) і в рамках написання моєї власної книги про втрати вивчаю всі доступні матеріали.

Раджу. Якщо у вас є потреба у проживанні втрати - ця книга прекрасна.

А що ви читаєте на вихідних?
@bagnenkoText

Я дуже люблю Клайва Льюіса.
І от зараз зʼявився канал з думками Клайва Льюіса українською.

Дуже люблю його перечитувати.
Він - ветеран Першої Світової, який пройшов пекло Сомма (про це небагато знають) і поранення, який потім все життя доглядав матір загиблого побратима. І його слова мають вагу для мене.
Люблю - за його глибоку віру, його логічні роздуми, багатогранність, те, що він створював і прекрасні книги-роздуми, і довгу серію «Хроніки Нарнії», і навіть серію радіопередач вів під час Другої Світової війни.
Особливо люблю «Листи крутеня». Якось зроблю рецензію, думаю.

Я дотичний до ведення цього каналу - тому там буде багато корисного і цікавого.
Підписуйтесь. Це ми з командою робимо і тут буде дуже багато класного і корисного контенту:

✅ Цитати з книг
✅ Думки
✅ Щоденники
✅ Цікаві знахідки
✅ Фото Клайва Льюіса

Запрошую:
www.tgoop.com/lewis_writing

Нижче цитата, яку я дуже люблю:

Я писав такі книги, які мені самому хотілося б прочитати. Саме це завжди спонукало мене взятися за перо. Ніхто не бажає писати книги, які мені потрібні, тож доводиться це робити самому.

Клайв Льюіс
Поділіться з тими, кого це може надихнути.
(І підписуйтесь на канал з думками відомого християнського автора Клайва Льюіса: @lewis_writing)

Давайте я розповім вам про один цікавий пізнавально-книжковий канал!

Автора каналу звати Євген. Він затятий поціновувач гарного кіно та цікавих книжок. Про обидва свої захоплення він пише у своїх блогах – @uakinofilm та @nkmbooks. Але ми сьогодні поговоримо про останній.

📚 БУКС – це поєднання пізнавально-книжкового медіа з особистим блогом, де Євген розповідає про накволокнижкове життя: про письменників, про їхні твори, про цікаві навколокнижкові факти та події.

👉 Наприклад: що читали герої серіалу «Друзі», навіщо Стівен Кінг писав під псевдонімом, у яких українських письменників є міжнародні книжкові відзнаки та багато-багато іншого.
Це цікаво.

Також Євген ділиться особистими враженнями від прочитаного у форматі розгорнутих відгуків, а ще слідкує за анонсами та вигідними знижками від українських видавництв.
Тут справді багато про книжкові і ринкові зміни, хто і що планує видавати. Люблю читати такі події, бо сам не встигаю про це писати.

✅ Щииро рекомендую ознайомитися та підписатися.

Я і сам підписався.
Ось посилання: @nkmbooks

Про сенс і втрати. Роздум замість висновків

Ця війна принесла дуже багато втрат.
Мені не хочеться підсумків року.
Але хочеться поділитись одним роздумом, який я усвідомлюю все глибше останнім часом.

Десь півтора роки тому я просто лежав від болю і внутрішнього нерозуміння.
В прямому сенсі і ментально.
Сталось так багато втрат і болі, якої я не розумів, що я просто зупинився. І втрати були різні - втрата дому, втрата відносин, втрата ідентичності і того, хто я і куди далі рухатись, а також кілька смертей і невизначених втрат близьких людей.

Втрати загалом - це боляче. Робота горя важка.
А близькі люди і втрати - це дуже боляче.
Але коли ці втрати переплітаються і їх багато - відчуття, ніби ти лежиш під бетонною плитою і дихати немає чим.

До того ж я зробив кілька помилок і нерозумних вчинків і від них було ще болючіше.

Я багато роздумував, чому так і що робити.

І от тоді я прочитав у Едіт Егер одну думку.
“Зі свого досвіду я знаю, що жертви запитують: “Чому я?” а вцілілі питають: “Що далі?”.
Страждають усі. Проте не всі перебувають в стані жертви!
Неможливо уникнути людей, що завдають болю, або подій, що пригнічують. Але ми здатні обирати - лишатися у стані жертви чи ні. Ми не можемо обирати події, що з нами стаються, але ми точно можемо обирати, як діяти у відповідь на випробування, що випадають нам на долю. Але чимало людей залишаються в пастці жертви, бо підсвідомо так вони почуваються безпечніше»

Я не розумів, чому це сталось зі мною.
Я не розумів, що не так я зробив.

Але тоді я прийняв рішення не думати більше про це.
А думати, що далі. І що я буду робити далі.
Просто робити. І шукати свій особистий сенс життя. Що піднімає мене з кроваті зранку. Що дає енергію.

Я знайшов. Десь через півроку активних пошуків. Я зрозумів, що підтримувати тих, кому важко - це те, що я хочу робити.
А потім я почав наближатись до військових і побачив, що і для них я можу бути корисним.
Згодом я вже почав працювати в шпиталі, і за рік у мене більше 300 консультацій і більше 20 групових терапевтичних зустрічей. І купа інших важливих для мене досягнень, але не про них.
Цифри не так важливі.

Моїм сенсом стало підтримувати інших, кому складно. Спочатку цивільних. Згодом і військових

Я не обираю те, що зі мною сталось.
Але я обираю своє ставлення до всіх подій. Як казав Віктор Франкл в своїй прекрасній книзі.

Це мабуть мій висновок за останні роки.
Мати сенс. Щиро. І йти за ним. Він витягне з будь-яких ситуацій.

Я і зараз не розумію, чому так сталось. І можливо, і ніколи не дізнаюсь.
Але я продовжую усвідомлювати свій сенс і жити з ним.

І в 2025 я буду поглиблювати його.
І тому, все, що я роблю - робота в шпиталі, подкаст, ведення майстер-класів по розумінню цивільних і військових, волонтерські поїздки в Херсон, підтримка бібліотек на Херсонщині, купа навчання - все це задля цього сенсу.
Щоб хоча б одній людині поруч стало легше проходити все те, що несеться.

Обіймаю друзі.
Пишу це, тому що можливо це може бути корисним комусь
Якщо вам складно, це не назавжди. Так не буде завжди.
Обійняв.

@BagnenkoPsy

Книжковий подарунок на Новий рік

Оце у мене прекрасні друзі!

Подарували те, що дуже хотів.
Красиве і приємне видання Лесі Українки від Віхоли.
Я захоплююсь Лесею, але не так багато читав і в цьому році хочц це виправити. Ну і друзі дізнались про це (чи я підказав 😊)

А ще ми якраз будемо вивчати її особистість на психопатології і клінічній психології. Дуууже цікаво.
А що вам подарували на новий рік або які поповнення бібліотеки?
@bagnenkoText

Яка ваша перша книжка року?

У мене є важлива і формуюча звичка. На початку року я усамітнююсь на 1-2 дні, часто це номер в готелі, беру одну й ту саму книгу, перечитую її.
Це вже 5й рік поспіль. І це працює.
Тому моя книга - це «Дивись уперед». Вона про те, як писати план року і план життя. Це документ, в якому я обдумую багато і записую цінності, цілі, задачі і аналіз. У мене це працює. (Якось навіть відео про це знімав на своєму каналі.)

А також вивчаю купу інших книг, беру важливі думки до мого плану на рік (книги, які на фото на фоні). На фото багато психологічних, філософські, про втрати і трохи художки.

Я поки роблю паузу від соцмереж до 10 січня.
Може щось і буду писати, але не обіцяю.

Покажіть те, що ви читаєте на початку року. Це цікаво.
@bagnenkoText