Один висновок в день народження.
Сьогодні мій день народження.
Як у військового, який пережив травмівну подію колись і опрацював потім - у мене до цього дня тепер двояке ставлення.
День народження - свято, яке я перестав любити після того, як в цей день сталась одна з важких втрат мого життя, яка потягнула ще й інші суміжні втрати.
Але мабуть такі події дані для того, щоб ставати сильніше. Тому вже не болить, просто стало частиною моєї біографії. Як я кажу моїм військовим - з травматичної пам’яті перейшло в біографічну.
Я займаюсь тим, що люблю - консультую військових, навчаюсь багато і трохи навчаю сам.
Я роблю те, в що глибоко вірю.
Я роблю ціннісні речі. І хочу робити ціннісні речі.
І пишу книгу, яка маю надію, принесе багато користі.
Роблю подкаст.
Зазвичай в цей день трохи аналізую. Сьогодні поділюсь одним важливим висновком, який зробив для себе, може це буде комусь корисно.
Для мене висновок за цей рік один і він всеохопний.
Гідне життя для важливого сенсу приносить справжню глибоку і тиху радість і щастя. Ти впевнено і спокійно проходиш будь-які труднощі з глибинним сенсом.
Гідне життя - це життя, де ти обираєш правильні речі, як би складно не було. Правильні і чесні.
Гідність - це внутрішня цілісність і вміння обирати правильне. Попри все.
Був період, коли я робив не дуже правильні речі. Короткий, але жахливий час для душі. Коли ти сам мучишся всередині, бо твої цінності ти сам і порушив.
Життя з цінностями - найщасливіше.
І я зрозумів, що ніколи не пізно почати жити гідно і робити правильно те, що можеш.
І будувати нове життя можна знов і знов, коли ти віднаходиш свій сенс. Навіть після 35. І вірю і пізніше. Після того, як виїхав з Херсону - будую нове життя в Києві і мені тут вже подобається.
І для мене надважливо продовжувати рухатись на цьому шляху.
Ціную тих, хто поруч.
Мама, тато, бабунечка. Родина. Друзі. Колеги в шпиталі. Спільнота логотерапевтів.
Клієнти. Знайомі. Ті, з ким спілкуюсь. Всіх ціную.
Дуже ціную всі слова, сказані мені (пробачте всі, кому не встигаю відповісти, ваш час попереду)
Буду щиро вдячний, якщо напишете в коментарях - який з матеріалів, подкастів, історій були особливо цінними для вас.
Для мене це важливо і цінно.
А якщо хочете привітати - ось банка на шпиталь. У нас завжди потреб дуже багато. Зараз закуповую книги і рідше ліки.
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
P.S. До речі, це абсолютно про мене і дуже радісно, що цей день почався з консультації з ветераном, якому зараз дуже непросто.
Дуже рано (бо він зараз може тільки в цей час), але дуже цінно, що це загалом сталось.
А потім навчання на травмотерапевта.
Коротше, життя як у багатьох психологів під час війни в Україні!
P.P.S. Посміхаюсь від самого ранку. Стільки теплих слів, дзвінків і привітань, що я відчуваю себе неймовірно багатою людиною. ВІдчуваю себе зарядженим, десь як на фото в перші дні роботи в шпиталі. Дякую вам!
@bagnenkoText
Сьогодні мій день народження.
Як у військового, який пережив травмівну подію колись і опрацював потім - у мене до цього дня тепер двояке ставлення.
День народження - свято, яке я перестав любити після того, як в цей день сталась одна з важких втрат мого життя, яка потягнула ще й інші суміжні втрати.
Але мабуть такі події дані для того, щоб ставати сильніше. Тому вже не болить, просто стало частиною моєї біографії. Як я кажу моїм військовим - з травматичної пам’яті перейшло в біографічну.
Я займаюсь тим, що люблю - консультую військових, навчаюсь багато і трохи навчаю сам.
Я роблю те, в що глибоко вірю.
Я роблю ціннісні речі. І хочу робити ціннісні речі.
І пишу книгу, яка маю надію, принесе багато користі.
Роблю подкаст.
Зазвичай в цей день трохи аналізую. Сьогодні поділюсь одним важливим висновком, який зробив для себе, може це буде комусь корисно.
Для мене висновок за цей рік один і він всеохопний.
Гідне життя для важливого сенсу приносить справжню глибоку і тиху радість і щастя. Ти впевнено і спокійно проходиш будь-які труднощі з глибинним сенсом.
Гідне життя - це життя, де ти обираєш правильні речі, як би складно не було. Правильні і чесні.
Гідність - це внутрішня цілісність і вміння обирати правильне. Попри все.
Був період, коли я робив не дуже правильні речі. Короткий, але жахливий час для душі. Коли ти сам мучишся всередині, бо твої цінності ти сам і порушив.
Життя з цінностями - найщасливіше.
І я зрозумів, що ніколи не пізно почати жити гідно і робити правильно те, що можеш.
І будувати нове життя можна знов і знов, коли ти віднаходиш свій сенс. Навіть після 35. І вірю і пізніше. Після того, як виїхав з Херсону - будую нове життя в Києві і мені тут вже подобається.
І для мене надважливо продовжувати рухатись на цьому шляху.
Ціную тих, хто поруч.
Мама, тато, бабунечка. Родина. Друзі. Колеги в шпиталі. Спільнота логотерапевтів.
Клієнти. Знайомі. Ті, з ким спілкуюсь. Всіх ціную.
Дуже ціную всі слова, сказані мені (пробачте всі, кому не встигаю відповісти, ваш час попереду)
Буду щиро вдячний, якщо напишете в коментарях - який з матеріалів, подкастів, історій були особливо цінними для вас.
Для мене це важливо і цінно.
А якщо хочете привітати - ось банка на шпиталь. У нас завжди потреб дуже багато. Зараз закуповую книги і рідше ліки.
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
P.S. До речі, це абсолютно про мене і дуже радісно, що цей день почався з консультації з ветераном, якому зараз дуже непросто.
Дуже рано (бо він зараз може тільки в цей час), але дуже цінно, що це загалом сталось.
А потім навчання на травмотерапевта.
Коротше, життя як у багатьох психологів під час війни в Україні!
P.P.S. Посміхаюсь від самого ранку. Стільки теплих слів, дзвінків і привітань, що я відчуваю себе неймовірно багатою людиною. ВІдчуваю себе зарядженим, десь як на фото в перші дні роботи в шпиталі. Дякую вам!
@bagnenkoText
❤72👍7👏5⚡2👎1💯1
Forwarded from Психолог під час війни
Білорус, який воює за Україну. Шлях воїна. Добре, що ти тут / 43
Як психолог, який працює з військовими, я хочу, щоб якомога більше людей розуміли їх і могли підтримати. І наше суспільство трималось міцно попри всі виклики
Тому я створив цю рубрику у себе в подкасті, рубрика "Шлях воїна" - це рубрика, де я показую і розказую про військових.
Сьогодні особливий випуск. Бо у мене в гостях білорус, який каже мені:
«Україна - як другий дім.» і «Я віднайшов себе зараз в Україні.»
Коли я вперше з ним познайомився то подумав, що це буде чудово - поговорити про його мотивацію.
А потім у нас народилась ідея говорити українською і він відповідає білоруською. Бо хоч ми обидва і знаємо російчську, але не хочемо говорити нею.
І це вийшло просто неймовіно.
У випуску
✅ Яка мотивація?
✅ За що любить Україну
✅ Білоруси в еміграції і як не підтримують Лукашенко
✅ Як мова впливає на ідентичність
Запрошую до перегляду.
https://youtu.be/1PN2a5Y7vtE
Подивіться і напишіть, як вам.
Це буде дуже цінно.
А якщо просто корисно — поставте 🔥
@bagnenkoPsy
Як психолог, який працює з військовими, я хочу, щоб якомога більше людей розуміли їх і могли підтримати. І наше суспільство трималось міцно попри всі виклики
Тому я створив цю рубрику у себе в подкасті, рубрика "Шлях воїна" - це рубрика, де я показую і розказую про військових.
Сьогодні особливий випуск. Бо у мене в гостях білорус, який каже мені:
«Україна - як другий дім.» і «Я віднайшов себе зараз в Україні.»
Коли я вперше з ним познайомився то подумав, що це буде чудово - поговорити про його мотивацію.
А потім у нас народилась ідея говорити українською і він відповідає білоруською. Бо хоч ми обидва і знаємо російчську, але не хочемо говорити нею.
І це вийшло просто неймовіно.
У випуску
✅ Яка мотивація?
✅ За що любить Україну
✅ Білоруси в еміграції і як не підтримують Лукашенко
✅ Як мова впливає на ідентичність
Запрошую до перегляду.
https://youtu.be/1PN2a5Y7vtE
Подивіться і напишіть, як вам.
Це буде дуже цінно.
А якщо просто корисно — поставте 🔥
@bagnenkoPsy
YouTube
Білорус, який воює за Україну. Мотивація. Еміграція. Україна. Шлях воїна. Добре, що ти тут / 43
Як психолог, який працює з військовими, я хочу, щоб якомога більше людей розуміли їх. І наше суспільство трималось міцно.
Тому я створив цю рубрику у себе в блозі.
Рубрика "Шлях воїна" - це рубрика, де я показую і розказую про військових.
Сьогодні особливий…
Тому я створив цю рубрику у себе в блозі.
Рубрика "Шлях воїна" - це рубрика, де я показую і розказую про військових.
Сьогодні особливий…
👍15❤4🔥2
Читання одночасно взаємодоповнюючих книг.
Дочитую 2 книги паралельно. Ділився цим на зустрічі логотерапевтів і захотілось поділитись і тут. Люблю читати книги, які неочікувано доповнюють одна одну.
Тут - перша про горювання і втрати. Важлива для моєї роботи з військовими і втратами.
Друга - про те, як звички міняють і покращують наше життя.
І разом вони утворюють якусь турбулентну силу, бо я глибинно вивчаю робоче і водночас щодня підтримую нові важливі звички, як клінічний психолог.
А як у вас з цим, чи буває так, що поєднання книг робить роботу мозку ще потужнішою? Я обожнюю такі знахідки.
@bagnenkoText
Дочитую 2 книги паралельно. Ділився цим на зустрічі логотерапевтів і захотілось поділитись і тут. Люблю читати книги, які неочікувано доповнюють одна одну.
Тут - перша про горювання і втрати. Важлива для моєї роботи з військовими і втратами.
Друга - про те, як звички міняють і покращують наше життя.
І разом вони утворюють якусь турбулентну силу, бо я глибинно вивчаю робоче і водночас щодня підтримую нові важливі звички, як клінічний психолог.
А як у вас з цим, чи буває так, що поєднання книг робить роботу мозку ще потужнішою? Я обожнюю такі знахідки.
@bagnenkoText
❤24👍4🔥3🤔1
Книга про відносини для військових.
Одна з частих тем, про які ми працюємо - це відносини.
Відносини на відстані дуже страждають - через непорозуміння, різні контексти
І це насправді те, що болить і хлопцям.
Звісно ніщо не замінить живе спілкування, але як будувати відносини на відстані.
Ось тепер у мене є в запасі і такі книги Гері Чепмена - “5 мов любові. Військове видання»
Я продивився її. Її сильна сторона, що тут справді багато пояснень, як підтримувати відносини на відстані. Спочатку я був скептично налаштований, це ж американський автор (Хоча я і люблю Гері Чепмена) - шо він може сказати.
Але чесно кажучи, принципи 5 мов любові працюють. Як в Америці, так і в Україні.
Якщо військовий розуміє мову любові своєї дружини і говорить на ній, а дружина свого чоловіка - це працює.
Просто на відстані це складніше.
Я продовжую дарувати книги військовим в шпиталі.
Чудова книга. Радію, що вона є.
Раджу.
І тому я маю трохи запасів у нас в шпиталі і дарую хлопцям. (Величезна подяка видавництву за надані книжки)
Дякую всім, хто підтримує і донатить.
Якщо хочете підтримати - ось 🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Книги закінчуються, треба купляти нові.
І неймовірно вдячний за підтримку, без вас я б не міг підтримувати хлопців.
P.S. Фото розміщене з дозволу.
@bagnenkoText
Одна з частих тем, про які ми працюємо - це відносини.
Відносини на відстані дуже страждають - через непорозуміння, різні контексти
І це насправді те, що болить і хлопцям.
Звісно ніщо не замінить живе спілкування, але як будувати відносини на відстані.
Ось тепер у мене є в запасі і такі книги Гері Чепмена - “5 мов любові. Військове видання»
Я продивився її. Її сильна сторона, що тут справді багато пояснень, як підтримувати відносини на відстані. Спочатку я був скептично налаштований, це ж американський автор (Хоча я і люблю Гері Чепмена) - шо він може сказати.
Але чесно кажучи, принципи 5 мов любові працюють. Як в Америці, так і в Україні.
Якщо військовий розуміє мову любові своєї дружини і говорить на ній, а дружина свого чоловіка - це працює.
Просто на відстані це складніше.
Я продовжую дарувати книги військовим в шпиталі.
Чудова книга. Радію, що вона є.
Раджу.
І тому я маю трохи запасів у нас в шпиталі і дарую хлопцям. (Величезна подяка видавництву за надані книжки)
Дякую всім, хто підтримує і донатить.
Якщо хочете підтримати - ось 🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Книги закінчуються, треба купляти нові.
І неймовірно вдячний за підтримку, без вас я б не міг підтримувати хлопців.
P.S. Фото розміщене з дозволу.
@bagnenkoText
❤19👍8🤔2
8 книг і 6 нових смаків кави. Рубрика новинки
Книги і кава - це моя любов назавжди.
Один з моїх найкращих способів відновлення - це заварити свіжу смачну каву в турочці. Взяти цікаву книжку і провалитись в ці буковки.
І от яку каву обрати і яку книжку - цьому і присвячена моя рубрика «Новинки» Нагадаю, тут я розказую про різні книги, якими поповнюю бібліотеку або щось перечитую, і також постійно смакую різну каву.
Поїхали!
«Атомні звички» - люблю, коли окрім мотивації є наукова база.
Книга про те, як ми можемо сформувати нові звички, які зроблять життя кращим.
Вона вже змінила мене і допомогла побудувати деякі кращі звички. Щоденний спорт. Щоденна робота з книгою. І навчання психології.
«5 мов любові» для військових - чудова книга. Потужна. Про відносини і військових.
«Як писали класики». Хочу розуміти, як будується класний нон-фікшн бо і сам його пишу. Вивчаю пана Ростислава Семківа все, що у мене є, бо він є і куратором в моїй роботі над книгою. І він пише дуже цікаво.
6 хвилин. Книжка, в якій автор, економіст, дуже детально поснює, як ведення щоденника і 6 хвилин на себе щодня - це дуже крута звичка.
«Мистцетво роману» Мілан Кундера. Нелегка і глибока книга від одного з найшанованіших дисидентів 20 сторіччя. Читаю з інтересом.
Психіатрія і наркологія. Це моя настільна книга. Читаю щодня. Без приколу. Дуже детально і зрозуміло описано те, з чим стикаюсь в шпиталі.
Як писати про війну. Ветеран написав книгу, яка допоможе всім писати про війну.
Це має бути дуже помічна книга.
Франкенштейн - класика, яку давно хотів прочитати. Книга вийшла, уявіть собі, 1818 року. Роман англійської письменниці Мері Шеллі, виданий у 1818 році. Розповідає про молодого студента-науковця, який внаслідок загадкового наукового експерименту створює гротескну, але чутливу істоту. Номер 56 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.
Поки що поклав на поличку, чекає свого часу.
Ну і кава.
на цей раз обрав більше гірчинки. Бо зазвичай п’ю з кислинкою, а тут захотілось спробувати
Кислинка
1. Guatemala Finca Arbelia - оця дуже смачна
2. Rwanda Murindababisha - випив першою. Дуже ароматна.
3. Колумбія - арабіка, спешіалті, дуже смачна.
Гірчинка
1. Індія - ця дуже різко виражений гіркий присмак. Не на мій смак. Чиста робуста.
2. Original Gusto - ця гірчинка сподобалась. Ароматна. З присмаком кориці і хлібних нот.
3. Uganda Drugar - ця гірчинка найбільше сподобалась дуже цікаве поєднання шоколаду і фруктових ноток.
У мене є постійний промокод (дуже оригінальний, шо уж там говорити, ахах)
Промокод дає знижку 15% на всю каву, окрім дріпів, комбо та наборів
Промокод: Багненко
Діє на постійній основі 🌸
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php
А ще у них зараз доставка по всій Європі, є інстаграм Європейський (кому цікаво - підписуйтесь)
А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.
І важлива душна думка від психолога
Саморегуляція - це вміння приводити себе до тями коли ти випадаєш з вікна толерантності.
Турбота про свою саморегуляцію зараз це не розкіш. Це обов’язок.
Знайдіть свої 2-3 вправи, які відновлюють вас і повертають у вікно толерантності. Де ви сильний і витривалий.
Бо інакше можна випасти з вікна толерантності і тут вже ніякі книги і кава не допоможуть :)
І якщо це корисно - поставте серденько ❤️
І поділіться вашими новинками в коментарях 💁🏻♂️😉
#Новинки
@bagnenkoText
Книги і кава - це моя любов назавжди.
Один з моїх найкращих способів відновлення - це заварити свіжу смачну каву в турочці. Взяти цікаву книжку і провалитись в ці буковки.
І от яку каву обрати і яку книжку - цьому і присвячена моя рубрика «Новинки» Нагадаю, тут я розказую про різні книги, якими поповнюю бібліотеку або щось перечитую, і також постійно смакую різну каву.
Поїхали!
«Атомні звички» - люблю, коли окрім мотивації є наукова база.
Книга про те, як ми можемо сформувати нові звички, які зроблять життя кращим.
Вона вже змінила мене і допомогла побудувати деякі кращі звички. Щоденний спорт. Щоденна робота з книгою. І навчання психології.
«5 мов любові» для військових - чудова книга. Потужна. Про відносини і військових.
«Як писали класики». Хочу розуміти, як будується класний нон-фікшн бо і сам його пишу. Вивчаю пана Ростислава Семківа все, що у мене є, бо він є і куратором в моїй роботі над книгою. І він пише дуже цікаво.
6 хвилин. Книжка, в якій автор, економіст, дуже детально поснює, як ведення щоденника і 6 хвилин на себе щодня - це дуже крута звичка.
«Мистцетво роману» Мілан Кундера. Нелегка і глибока книга від одного з найшанованіших дисидентів 20 сторіччя. Читаю з інтересом.
Психіатрія і наркологія. Це моя настільна книга. Читаю щодня. Без приколу. Дуже детально і зрозуміло описано те, з чим стикаюсь в шпиталі.
Як писати про війну. Ветеран написав книгу, яка допоможе всім писати про війну.
Це має бути дуже помічна книга.
Франкенштейн - класика, яку давно хотів прочитати. Книга вийшла, уявіть собі, 1818 року. Роман англійської письменниці Мері Шеллі, виданий у 1818 році. Розповідає про молодого студента-науковця, який внаслідок загадкового наукового експерименту створює гротескну, але чутливу істоту. Номер 56 у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік.
Поки що поклав на поличку, чекає свого часу.
Ну і кава.
на цей раз обрав більше гірчинки. Бо зазвичай п’ю з кислинкою, а тут захотілось спробувати
Кислинка
1. Guatemala Finca Arbelia - оця дуже смачна
2. Rwanda Murindababisha - випив першою. Дуже ароматна.
3. Колумбія - арабіка, спешіалті, дуже смачна.
Гірчинка
1. Індія - ця дуже різко виражений гіркий присмак. Не на мій смак. Чиста робуста.
2. Original Gusto - ця гірчинка сподобалась. Ароматна. З присмаком кориці і хлібних нот.
3. Uganda Drugar - ця гірчинка найбільше сподобалась дуже цікаве поєднання шоколаду і фруктових ноток.
У мене є постійний промокод (дуже оригінальний, шо уж там говорити, ахах)
Промокод дає знижку 15% на всю каву, окрім дріпів, комбо та наборів
Промокод: Багненко
Діє на постійній основі 🌸
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php
А ще у них зараз доставка по всій Європі, є інстаграм Європейський (кому цікаво - підписуйтесь)
А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.
І важлива душна думка від психолога
Саморегуляція - це вміння приводити себе до тями коли ти випадаєш з вікна толерантності.
Турбота про свою саморегуляцію зараз це не розкіш. Це обов’язок.
Знайдіть свої 2-3 вправи, які відновлюють вас і повертають у вікно толерантності. Де ви сильний і витривалий.
Бо інакше можна випасти з вікна толерантності і тут вже ніякі книги і кава не допоможуть :)
І якщо це корисно - поставте серденько ❤️
І поділіться вашими новинками в коментарях 💁🏻♂️😉
#Новинки
@bagnenkoText
❤33👍5🤔1
Одні з найкращих книг про травму і ПТСР. Моє читання вихідних.
На мій погляд — ці 2 книги одні з кращих про травму і ПТСР. І впевнений, що їх треба читати поруч:
1. Бессел ван дер Колк і його «Тіло веде лік» (Англійською мені більше подобається: The body keeps the score: Brain, mind and boy in the healing of trauma)
2. Джудіт Герман і її «Психологічна травма та шлях до видужання»
Сьогодні поглиблюю свої знання і перечитую те, що вже читав.
Їх особливість - легкість подачі і глибина, яка відчувається тільки у людей, які роками в професії. Так я відчуваю себе з нашою завідуючою відділенням в шпиталі, кожна розмова про професійн - як чисте золото.
А що у вас цими вихідними? Що читаєте?
#Вихідні
@bagnenkoText
На мій погляд — ці 2 книги одні з кращих про травму і ПТСР. І впевнений, що їх треба читати поруч:
1. Бессел ван дер Колк і його «Тіло веде лік» (Англійською мені більше подобається: The body keeps the score: Brain, mind and boy in the healing of trauma)
2. Джудіт Герман і її «Психологічна травма та шлях до видужання»
Сьогодні поглиблюю свої знання і перечитую те, що вже читав.
Їх особливість - легкість подачі і глибина, яка відчувається тільки у людей, які роками в професії. Так я відчуваю себе з нашою завідуючою відділенням в шпиталі, кожна розмова про професійн - як чисте золото.
А що у вас цими вихідними? Що читаєте?
#Вихідні
@bagnenkoText
❤33👍2🤔2
«Мандрівка, яку ми звемо життям: питання які варто прожити» Джеймс Холліс
Я люблю книги, які заставляють думати.
На день народження подарували кілька книг, які точно прочитаю, але з часом. Це одна з них.
Книга про питання, які неодмінно виникають.
Про Тінь, Яка є в мені.
Про мій персональний міф
Про мій обов’язок перед світом.
І про те, які цінності служать мені орієнтиром.
Книга, яку неможливо читати швидко.
Радію такій знахідці в моїй бібліотеці.
Обіцяв ділитись книжками, якими наповнена моя бібліотека.
Виконую.
А ви взагалі як, психологічні книжки любите читати чи не дуже?
А якщо просто корисно - поставте 🔥
#Бібліотека
@bagnenkoText
Я люблю книги, які заставляють думати.
На день народження подарували кілька книг, які точно прочитаю, але з часом. Це одна з них.
Книга про питання, які неодмінно виникають.
Про Тінь, Яка є в мені.
Про мій персональний міф
Про мій обов’язок перед світом.
І про те, які цінності служать мені орієнтиром.
Книга, яку неможливо читати швидко.
Радію такій знахідці в моїй бібліотеці.
Обіцяв ділитись книжками, якими наповнена моя бібліотека.
Виконую.
А ви взагалі як, психологічні книжки любите читати чи не дуже?
А якщо просто корисно - поставте 🔥
#Бібліотека
@bagnenkoText
🔥30❤8👍5
Forwarded from Психолог під час війни
«Все це було в мені.
Зліва - витягли з тіла.
Зправа - з броніка і аптечки, я сам виколупав.
А ото медальйон, прикинь, осколок пролетів дуже поруч, медальйон тріснув, а я цілий.
Вожу з собою це все тепер, на згадку.
Зараз я тільки завдяки медикам і психологам в строю.
Дякую!»
(З розмови з військовим, з яким працюю. Він дозволив написати про цей нюанс.
Хочу щоб якомога більше людей розуміли, що насправді переживають окремі військові, без конкретних дат, імен і позивних. Бо вони віддають найцінніше за нас з вами)
До речі, якщо можете підтримати роботу в шпиталі донатом на банку - це завжди потрібно. Ліки, книги, необхідні речі - завжди є потреба.
Банка тут 🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо вам це корисно - поставте +.
@BagnenkoPsy
Зліва - витягли з тіла.
Зправа - з броніка і аптечки, я сам виколупав.
А ото медальйон, прикинь, осколок пролетів дуже поруч, медальйон тріснув, а я цілий.
Вожу з собою це все тепер, на згадку.
Зараз я тільки завдяки медикам і психологам в строю.
Дякую!»
(З розмови з військовим, з яким працюю. Він дозволив написати про цей нюанс.
Хочу щоб якомога більше людей розуміли, що насправді переживають окремі військові, без конкретних дат, імен і позивних. Бо вони віддають найцінніше за нас з вами)
До речі, якщо можете підтримати роботу в шпиталі донатом на банку - це завжди потрібно. Ліки, книги, необхідні речі - завжди є потреба.
Банка тут 🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо вам це корисно - поставте +.
@BagnenkoPsy
💔52👍8🙏3❤1😢1
Forwarded from Психолог під час війни
Книга про втрати, яка частково допомагає проживати втрати у військових
Якщо чесно, я досі звикаю до думки, як же багато втрат у військових
Не в кількості, бо цифр я не знаю.
А по суті.
Суть - це коли я усвідомлюю, що у цього хлопця не менше 5 близьких побратимів загинуло, у наступного, який заходить до мене - ще 12, у наступного ще 2, а той взагалі вижив один з небагатьох з усієї роти.
І всі ці втрати - це конкретні люди. Люди, до яких військових прив’язаний.
Люди, які захищали нас з вами.
І правда в тому, що кожна втрата болить.
І коли ці втрати множинні. І не прожиті. І не оплакані або частково оплакані. Немає процесу горювання.
А є просто уникання і страх.
Коли “розмотало мою роту”.
Коли “ми будували наш взвод, батальон, як сім’ю”
Коли “Я більше не можу прив’язуватись до нових хлопців”
…тоді воно болить в десятки разів сильніше.
Ці фрази - я чув в своєму кабінеті в роботі з хлопцями багато разів.
А потім стається втрата. І це ще одна.
І чим сильніша прив’язаність - тим сильніший біль.
Саме тому я вивчаю тему втрат.
Саме тому я пишу про це. Бо коли ви зустрінете військового, я не знаю, звісно, але скоріше за все - у нього є втрати. І їх чимало.
І саме тому я продовжую дарувати книги військовим. Книги про втрати.
Дякую всім, хто підтримує. Хто донатить.
До речі, якщо можете підтримати роботу в шпиталі донатом на банку - це завжди потрібно. Ліки, книги, необхідні речі - завжди є потреба.
Банка тут 🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
І так, звісно, книга - «Це ок, якщо ви не ок” — не ідеальна для військових. Деякі повертають, бо вона більше про втрату в цивільному житті. Але принципи проживання втрати описує непогано і тому я продовжую її радити і дарувати. І багато хто залишає собі.
Бо хлопці читають і для них вона є підтримкою.
@BagnenkoPsy
Якщо чесно, я досі звикаю до думки, як же багато втрат у військових
Не в кількості, бо цифр я не знаю.
А по суті.
Суть - це коли я усвідомлюю, що у цього хлопця не менше 5 близьких побратимів загинуло, у наступного, який заходить до мене - ще 12, у наступного ще 2, а той взагалі вижив один з небагатьох з усієї роти.
І всі ці втрати - це конкретні люди. Люди, до яких військових прив’язаний.
Люди, які захищали нас з вами.
І правда в тому, що кожна втрата болить.
І коли ці втрати множинні. І не прожиті. І не оплакані або частково оплакані. Немає процесу горювання.
А є просто уникання і страх.
Коли “розмотало мою роту”.
Коли “ми будували наш взвод, батальон, як сім’ю”
Коли “Я більше не можу прив’язуватись до нових хлопців”
…тоді воно болить в десятки разів сильніше.
Ці фрази - я чув в своєму кабінеті в роботі з хлопцями багато разів.
А потім стається втрата. І це ще одна.
І чим сильніша прив’язаність - тим сильніший біль.
Саме тому я вивчаю тему втрат.
Саме тому я пишу про це. Бо коли ви зустрінете військового, я не знаю, звісно, але скоріше за все - у нього є втрати. І їх чимало.
І саме тому я продовжую дарувати книги військовим. Книги про втрати.
Дякую всім, хто підтримує. Хто донатить.
До речі, якщо можете підтримати роботу в шпиталі донатом на банку - це завжди потрібно. Ліки, книги, необхідні речі - завжди є потреба.
Банка тут 🔗https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
І так, звісно, книга - «Це ок, якщо ви не ок” — не ідеальна для військових. Деякі повертають, бо вона більше про втрату в цивільному житті. Але принципи проживання втрати описує непогано і тому я продовжую її радити і дарувати. І багато хто залишає собі.
Бо хлопці читають і для них вона є підтримкою.
@BagnenkoPsy
❤25👍5😢4
Виписувати свій досвід і шукати сенс в ньому — важлива терапевтична практика.
Зараз готуюсь до групи з терапевтичного письма (кому цікаво — детальніше тут). Одна з настільних книг - «Як писати про війну», яку дуже радив пан Ростислав Семків.
«Як писати про травму» - цей розділ дуже і дуже важливий
Опис власних важких спогадів - це спосіб надати сенсу своєму досвіду. Мені дуже близька ця думка.
Думати на папері. Думати про те, чого не можеш усвідомити і дозволити підсвідомому проявлятись.
Це певний вид терапії.
А ви використовуєте письмо як терапевтичну практику?
P.S. А ще читав книгу в метро. Загалом весь час за кермом, то дуже давно вже не катався під землею. Так кайфанув сьогодні, але чесно кажучи мало людей читає, дуже багато в телефонах. Це засмутило. Хоча це просто реальність.
@bagnenkoText
Зараз готуюсь до групи з терапевтичного письма (кому цікаво — детальніше тут). Одна з настільних книг - «Як писати про війну», яку дуже радив пан Ростислав Семків.
«Як писати про травму» - цей розділ дуже і дуже важливий
Опис власних важких спогадів - це спосіб надати сенсу своєму досвіду. Мені дуже близька ця думка.
Думати на папері. Думати про те, чого не можеш усвідомити і дозволити підсвідомому проявлятись.
Це певний вид терапії.
А ви використовуєте письмо як терапевтичну практику?
P.S. А ще читав книгу в метро. Загалом весь час за кермом, то дуже давно вже не катався під землею. Так кайфанув сьогодні, але чесно кажучи мало людей читає, дуже багато в телефонах. Це засмутило. Хоча це просто реальність.
@bagnenkoText
❤14👍10
Forwarded from Психолог під час війни
Сьогодні один з дуже важливих днів для мене. І я неймовірно тішусь.
Це не зовсім в стилі цього каналу, але хочеться розділити, бо це так важливо.
Сьогодні я організував запис з бабунечкою її історії життя. Від моїх прадідуся і прабабуся до сьогодення. Від 1910 до 2025.
Я розумію, що невідомо, що буде завтра. А вона - живий носій історії.
Їй 89, вона 1935 року народження. Пережила 2 світову.
Пережила окупацію в Херсоні.
Говорила русні все, що думала.
Як мінімум, для моїх нащадків це точно буде цікаво.
Я зрозумів, що це варто зробити після того, як на наших щотижневих дерунчиках (наша сімейна традиція) у неї щотижня згадувались нові історії.
Це було складно, бо вона вже важкувато ходить.
Я переживав, чи зможе вона сидіти 30-40 хвилин під час розмови, може буде втомлюватись. Чи зможемо ми поговорити під запис так, як зазвичай. Іноді я коли ми говоримо повторюю питання двічі, бо вона не чує.
А ще у мене купа навчання і роботи, яке ніколи не закінчується і все виглядає терміновим. Але бабуся і її літопис набагато важливіший за всі термінові справи.
І вийшло все дуже добре.
Вийшло створити літопис її життя. Життя українки, яка багато чого бачила.
Вийшло записати погляд однієї людини через призму особистої історії. Ми ще й на манікюр і стрижку її звозили і це було дуже класно.
І тому сьогодні я дуже тішусь.
@BagnenkoPsy
Це не зовсім в стилі цього каналу, але хочеться розділити, бо це так важливо.
Сьогодні я організував запис з бабунечкою її історії життя. Від моїх прадідуся і прабабуся до сьогодення. Від 1910 до 2025.
Я розумію, що невідомо, що буде завтра. А вона - живий носій історії.
Їй 89, вона 1935 року народження. Пережила 2 світову.
Пережила окупацію в Херсоні.
Говорила русні все, що думала.
Як мінімум, для моїх нащадків це точно буде цікаво.
Я зрозумів, що це варто зробити після того, як на наших щотижневих дерунчиках (наша сімейна традиція) у неї щотижня згадувались нові історії.
Це було складно, бо вона вже важкувато ходить.
Я переживав, чи зможе вона сидіти 30-40 хвилин під час розмови, може буде втомлюватись. Чи зможемо ми поговорити під запис так, як зазвичай. Іноді я коли ми говоримо повторюю питання двічі, бо вона не чує.
А ще у мене купа навчання і роботи, яке ніколи не закінчується і все виглядає терміновим. Але бабуся і її літопис набагато важливіший за всі термінові справи.
І вийшло все дуже добре.
Вийшло створити літопис її життя. Життя українки, яка багато чого бачила.
Вийшло записати погляд однієї людини через призму особистої історії. Ми ще й на манікюр і стрижку її звозили і це було дуже класно.
І тому сьогодні я дуже тішусь.
@BagnenkoPsy
❤85👍12🔥4
«Самовідновлення мозку» - нова книга, яку вивчаю
Зараз такий завал по навчанню і роботі, що читаю менше.
Але є одна річ, яка завжди надихає - це книги і нові книги.
От приїхали свіжі книжечки від Нашого Формату. Розбираю і буду ділитись.
Загалом нейропластичність мозку - це сфера, яку відкрили нещодавно
Довгий час панувало уявлення про нездатність мозку до змін. Але все змінилось останні 20-25 років.
Нейропластинчіть - це здатність мозку змінюватися та адаптуватися протягом життя. Це процес, за допомогою якого мозок реорганізується у відповідь на новий досвід, навчання та вплив навколишнього середовища.
Для мене, як клінічного психолога, зараз це особливо важливо, бо я працюю з військовими у яких ПТСР, адаптаційні, тривожні, депресивні розладами. І їх відновлення - моя основна задача зараз і сенс.
Тому читаю з інтересом.
Коротше, «Самовідновлення мозк» - книга дуже багатообіцяюча.
Раджу.
В мою професійну бібліотеку однозначно поповнення.
А ви як ставитесь до новинок нон-фікшена, бо я щось останнім часом надихаюсь ними.
#Новинки
@BagnenkoText
Зараз такий завал по навчанню і роботі, що читаю менше.
Але є одна річ, яка завжди надихає - це книги і нові книги.
От приїхали свіжі книжечки від Нашого Формату. Розбираю і буду ділитись.
Загалом нейропластичність мозку - це сфера, яку відкрили нещодавно
Довгий час панувало уявлення про нездатність мозку до змін. Але все змінилось останні 20-25 років.
Нейропластинчіть - це здатність мозку змінюватися та адаптуватися протягом життя. Це процес, за допомогою якого мозок реорганізується у відповідь на новий досвід, навчання та вплив навколишнього середовища.
Для мене, як клінічного психолога, зараз це особливо важливо, бо я працюю з військовими у яких ПТСР, адаптаційні, тривожні, депресивні розладами. І їх відновлення - моя основна задача зараз і сенс.
Тому читаю з інтересом.
Коротше, «Самовідновлення мозк» - книга дуже багатообіцяюча.
Раджу.
В мою професійну бібліотеку однозначно поповнення.
А ви як ставитесь до новинок нон-фікшена, бо я щось останнім часом надихаюсь ними.
#Новинки
@BagnenkoText
❤30👍13🔥4🤔1
Forwarded from Психолог під час війни
Це Саша. Він служив в ЗСУ 5 років, ще до часів повномасштабної пішов служити.
Зараз ветеран. І йому 24.
Я ніяк не можу звикнути до багатьох речей, хоча може це і добре. Але тут виділю дві - коли мені розказують жахи війни молоді хлопці і коли ветеранами є молоді хлопці.
Ми працюємо над тим, що його турбує. Без деталей.
Подарував книгу, на яку ми збирали.
Пишу про це, бо військові серед нас. І вони потребують як мінімум розуміння і уваги. А також вміння взаємодіяти з ними і розуміння, що таке ПТСР, які симптоми існують і базові навички розмови з військовими.
І сьогодні хлопець, який може виглядати молодо і задорно - насправді бойовий ветеран.
Людина, яка пройшла і бачила так багато, як ми, цивільні, навіть не уявляємо собі.
Всім величезна подяка за те, що підтримуєте.
Звітую про надані книги ось такими короткими історіями.
Робота продовжується.
Я продовжую працювати в шпиталі, купляти книги і дарувати їм. Також закуповую ліки.
якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Книги закінчуються, треба купляти нові.
P.S. Він дозволив написати про нього, розуміючи мету - зменшення прірви між війскьовими і цивільними.
Дякую всім небайдужим.
@bagnenkoPsy
Зараз ветеран. І йому 24.
Я ніяк не можу звикнути до багатьох речей, хоча може це і добре. Але тут виділю дві - коли мені розказують жахи війни молоді хлопці і коли ветеранами є молоді хлопці.
Ми працюємо над тим, що його турбує. Без деталей.
Подарував книгу, на яку ми збирали.
Пишу про це, бо військові серед нас. І вони потребують як мінімум розуміння і уваги. А також вміння взаємодіяти з ними і розуміння, що таке ПТСР, які симптоми існують і базові навички розмови з військовими.
І сьогодні хлопець, який може виглядати молодо і задорно - насправді бойовий ветеран.
Людина, яка пройшла і бачила так багато, як ми, цивільні, навіть не уявляємо собі.
Всім величезна подяка за те, що підтримуєте.
Звітую про надані книги ось такими короткими історіями.
Робота продовжується.
Я продовжую працювати в шпиталі, купляти книги і дарувати їм. Також закуповую ліки.
якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Книги закінчуються, треба купляти нові.
P.S. Він дозволив написати про нього, розуміючи мету - зменшення прірви між війскьовими і цивільними.
Дякую всім небайдужим.
@bagnenkoPsy
❤55👍10🔥5🙏2🤔1💔1
Книжечка-мандрівочка про Херсон - це неймовірно приємно зроблена книга.
Дуже крута книга сьогодні!
Книжка-мандрівка про Херсон - це алфавіт міста.
Але непросто алфавіт, а дуже незвичайний!
Кожна літера — це ДНК міста, унікальна риса, без якої немислима його історія.
І насправді тут багато слів, про які знають тільки місцеві.
Наприклад - дім перуанського купця.
Або Очаківські ворота. Які колись були воротами в місто, як Золоті Ворота в Києві.
Забалка - район, через який я щоранку ходив пішки в школу.
Карантинний острів - місце, де усі кораблі через спалахи епідемій, мали проходити карантин.
Яхт-клуб - який просто неймовірно затишний як ззовні, так і поруч
Ну і відомі всі Олешківські піски, Таврійські ігри, Асканія Нова. І багато ще цікавого.
А ще кавунові форзаци.
А в кінці ще й наклейки!
Коротше, мати таку в бібліотеці обов’язково. Більше вивчити можна по лінку.
Тексти написані разом з місцевими експертами, тому тут буде цікаво як херсонцям, так і всім, хто тільки відкриває моє місто.
А найбільше мені до вподоби - що такі книжечки-мандрівочки є про кожне місто України.
Видавництво Старого Лева на висоті. Справжня якість і дуже важлива серія для України загалом!
А ви любите такі книжки-гортайки, книжки-мандрівочки?
P.S. Раптом хто не знає - я з Херсона. Постійно їжджу в місто як волонтер. І до всього з рідного міста велика увага.
P.P.S. В коментарях відео додам, де я трохи погортав цю неймовірну книжечку.
Дуже приємна на дотик, до речі.
@BagnenkoText
Дуже крута книга сьогодні!
Книжка-мандрівка про Херсон - це алфавіт міста.
Але непросто алфавіт, а дуже незвичайний!
Кожна літера — це ДНК міста, унікальна риса, без якої немислима його історія.
І насправді тут багато слів, про які знають тільки місцеві.
Наприклад - дім перуанського купця.
Або Очаківські ворота. Які колись були воротами в місто, як Золоті Ворота в Києві.
Забалка - район, через який я щоранку ходив пішки в школу.
Карантинний острів - місце, де усі кораблі через спалахи епідемій, мали проходити карантин.
Яхт-клуб - який просто неймовірно затишний як ззовні, так і поруч
Ну і відомі всі Олешківські піски, Таврійські ігри, Асканія Нова. І багато ще цікавого.
А ще кавунові форзаци.
А в кінці ще й наклейки!
Коротше, мати таку в бібліотеці обов’язково. Більше вивчити можна по лінку.
Тексти написані разом з місцевими експертами, тому тут буде цікаво як херсонцям, так і всім, хто тільки відкриває моє місто.
А найбільше мені до вподоби - що такі книжечки-мандрівочки є про кожне місто України.
Видавництво Старого Лева на висоті. Справжня якість і дуже важлива серія для України загалом!
А ви любите такі книжки-гортайки, книжки-мандрівочки?
P.S. Раптом хто не знає - я з Херсона. Постійно їжджу в місто як волонтер. І до всього з рідного міста велика увага.
P.P.S. В коментарях відео додам, де я трохи погортав цю неймовірну книжечку.
Дуже приємна на дотик, до речі.
@BagnenkoText
❤33👍5⚡1