З кожним книжковим фестивалем і виходом нової важливої для мого зростання книги я бачу, як зростає гора непрочитаного. 💁🏻‍♂️🫣

Що ви робите з новими книгами, які не встигаєте читати?
Я складаю плани на них 🤪🫠

P.S. Попереду Книжкова країна і Львівський книжковий форум 🫣
@bagnenkoText

Забрав нові книжечки.
Люблю нонфік Лабораторії.
Свіженьке «Людство» — взагалі з типографії майже.
А «Краще не буває» про нейробіологію відчуттів. Це моє професійне, потроху збираю бібліотеку.
А яке видавництво нонфіку для вас найцікавіше?

P.S. І так, гора зростає. 🫠🤪
@bagnenkoText

Хроніки роботи в шпиталі. Небажання вигоріти. 4 сесії. Донати зменшились. 24 вересня.

Я вирішив, що буду писати про свій досвід роботи в шпиталі. По-перше, почув, що це цікаво.
По-друге - рефлексія допоможе не вигоріти. Бо це найбільше те, чого я не хочу.
Перегоріти.
І по-третє, я взагалі не був довгий час дотичний до медицинської сфери, тільки останні 4 роки. І це цікаво спостерігати.

І так, я не хочу вигоріти.
Тому я роблю 2 речі.
1. Глибше усвідомлюю сенс. Проговорюю його собі. Прописую. Навіщо я тут. Я хочу служити нашим військовим. Для мене це мій власний сенс.
2. Відпочиваю від усього. Не працюю.

Коли я прийшов - кілька людей якраз звільнилось. Для мене це важливо розуміти - державна лікарня не якесь тепле місце. Тут важко. Але тут і багато військових, яким потрібна підтримка. І це мене мотивує.

Розумію, що війна - це затяжний процес. Ветеранів буде все більше.
І треба так само готувати власну менталку до довгої роботи.

Сьогодні насичений день. Я тут вже тиждень.
На півставки, тому не всі дні тижня.
Але відчуваю свою причетність до команди і процесу.

Сьогодні було 4 довгі сесії з військовими. Так цікаво - перед кожною сесією я вивчаю медичну картку кожного, багато деталей і нюансів, до яких я раніше не мав доступу.
Я потроху освоюю групову терапію і в подальшому буду збирати групи. Це більш ефективно, бо за один і той самий час можна принести більше терапевтичної користі хлопцям, військовим.

Також окремо хочу попросити продовжувати донатити на ліки. Бо тепер я зсередини ще більше бачу користь медикаментозного лікування. Багато хто після контузій і тільки завдяки лікам може спати і взагалі формувати якісь когніції.

Банка з донатами зараз пуста.
Також я порахував і ось що придумав - хочу попросити 10 людей долучитись по 50$ на місяць. Це покриє потребу на місяць в ліках. Якщо у вас є таке бажання - напишіть мені, будь ласка.

До речі, тут ще є обіди. Минулого разу був борщик і каша з скумбрією. Сьогодні борщик і котлетка з кашою. Все смачне. Це неочікуваний і приємний бонус.

Радію бути тут. Ті, хто тут працюють - дуже класні люди, про них якось окремо розкажу.

Дякую всім за донати і підтримку.

Звіт за останні ліки і мої рефлексії з приводу цього дня - в коментарях.
А про що вам цікаво прочитати?

P.S. На фото я з історією хвороби одного з хлопців, якого веду.
@bagnenkoPsy

Людство. Оптимістична історія.

Тільки вночі є час читати і писати сюди. І от нова дуже цікава книга. Той випадок, коли знайшов цікавий нон-фікшн.
Цей тиждень багато навчання.
Але приємний бонус — що попри життя в Києві, навчаємось тут і можу залишитись в готелі з таким видом на річку. Ввечері є час на читання з неймовірним видом.

Оптимістична історія людства. Людина не є поганою, але доброю.
Після книг на кшталт «Ефект люцифера» Філіпа Зімбардо і «Психологія мас» Гюстава ЛеБона (де людина доволі егоістичною показана), після Макіавеллі, Гоббса, Люткра, Ницше, Фройда — цікаво, як автор буде доводити свою думку. Якими аргументами.

Бо дуже багато аргументів проти його думки. Особливо зараз, під час війни і враховуючи те, що творять р*сіяни останні 3 роки.

Подивимось. Буду ділитись думками.
А ви як бачите людство — добрим і світлим чи егоїстичним і злим?

@bagnenkoText

Як психолог я разом з Валентиною Комар з каналу «In Book we trust» готую цікавий проєкт. Він повʼязаний з бажанням зменшити прірву між цивільними і військовими. Бо це неймовірно важливо. Але про це трішки згодом.

А поки хочемо розіграти дві важливі книжки (тобто переможця буде два):

1. «Одного разу воїн — воїн назавжди. Як повернутися до звичного життя після бойових дій», Чарльз Гоуґ.

Вона наразі на передзамовленні, тому у вас буде можливість прочитати книжку одними із перших.

2. «Плем'я. Про повернення з війни і належність до спільноти», Себастьян Юнґер.

Ось що треба зробити для участі у нашому розіграші:

1. Бути підписаним на in book we trust
2. Бути підписаним на Закнижжя!
3. Переслати цей пост другу або подрузі.
4. Написати у коментарях каналу «In book we trust» під цим постом, що читаєте зараз.

Переможця чи переможницю оголосимо 1 жовтня.

Нехай щастить!
@BagnenkoText

✈️ Розігруємо 40 книги за донат на ЗСУ (збір на Мавік)

За донат від 250 грн ви отримуєте шанс виграти 40 книг, всі, що бачите на фото.

Але будемо дуже вдячні за більші донати.

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/7E1s1PMLAH

💰 На що збираємо? На Mavic 3 Pro та актуальні потреби підрозділу (антена, генератор, ремонт автівки, ноутбуки тощо).

👤 Для кого? Для бійців роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «NOVA».

Ми вже проводили збір для хлопців цієї весни й успішно зібрали кошти на 8 fpv-дронів.

⏳ Розіграш відбудеться наступної неділі (6 жовтня) о 19:00.

🙏🏼 Будемо дуже вдячні за поширення розіграшу.

Фестиваль «Книжкова країна».

Сьогодні був тут і зрозумів, що Книжкова країна — один з кращих книжкових фестів, на яких був. Аж шкодую, що не був всі дні.
Затишний, величезний, дуже кльова дитяча локація, багато місця і спілкування.

На інших фестах — часто закрита територія. Або взагалі в приміщенні.

Оце відчуття простору і болтовня простонеба додає неймовірного вайбу всім зустрічам і покупкам. Легкість і якась бадьорістьЧ

Цього мені не вистачало на Книжковому Арсеналі, і на Kyiv Book Fest, Kyiv Book Weekend, там були свої фішки, але от такого простору не вистачало. Це є на Львівському букфорумі.

Купив небагато. Тримався 😊

Всі інші плюси — як і усюди тут присутні
1. Великі стенди видавництв з книгами
2. Розвіртуалізація. І можливість побалакати
3. Новинки. Обожнюю знаходити нові книжки, які тільки-но вийшли.
4. Знижки. На стендах часто дають дуже круті знижки і бонуси.
5. Можливість потримати в руках і погортати книжечку.

А ви були? Як вам? Показуйте, що купили.

В коментарях покажу книжки які купив. Їх всього 2 — це моє досягнення 😊💁🏻‍♂️. Купив тіііільки те, що треба. Ура!
@bagnenkoText

Книжка Плем’я - книга про військових, для військових і цивільних.

Якщо вам треба подарувати щось військовому просте і зрозуміле - це ця книга. У військових багато питань, і ця книга дасть трохи відповідей на них.
Якщо вам треба подарувати щось цивільному, щоб він краще розумів військових - це якраз ця книга.

Вона - одна з найкращих. Бо в ній одна проста думка.
Але це і мінус її
Бо десь після половини є відчуття, що автор перебільшивт обсяг книги.

Потім все стає зрозумілим.
Книжка - це по суті стаття, яку автор написав для Vanity Fair в 2015 році («Як ПТСР став проблемою далеко поза межами поля бою»)

Чому найкраща
1. Автор - практик. Сам воював. І зсередини розуміє всі нюанси військовох служби.
2. Книга коротка. У військових просто нема часу читати довгі трактати
3. Книга глибока і пояснює всього одну думку. Але таку, яка проливає світло на багато інших проблем.

Книга допомагає знайти відповідь на питання - як відновитись військовому.

Ідея дуже важлива.
Кожен військовий потребує спільноту. Плем’я, як називає її автор. Кожен, хто був на лінії бойового зіткнення, хто стикався зі справжнім ризиком смерті - вчиться мобілізувати всі ресурси.
Цивільний його не зрозуміє.

І у нього є потреба у спільноті. Дуже сильна і велика потреба.

Автор доводить цю думку багатьма прикладами - від 17 сторіччя, індіанців і кочового способу життя до війни в Югославії.

Цитати книги

Солдати відчувають цей племінний спосіб мислення на війні, але коли вони повертаються додому, то розуміють, що плем’я, за яке вони насправді воювали, було не їхньою країною, а їхнім підрозділом.

В міру того, як сучасне суспільство зменшувало роль спільноти, воно одночасно підвищувало роль влади.

Дослідження в різних частинах світу показують, що відновлення від будь-якої травми після війни залежить від суспільства, до якого належить людина, і що існують типи суспільств, які роблять цей процес відносно легким.

Однозначно раджу книгу. Вона має бути зараз в кожній бібліотеці.

До речі, як вам здається, наше суспільство зараз готово приймати ветеранів?

#книги
@BagnenkoText

Як продовжувати волонтерити на 3й рік війни?

Що дає мотивацію і силу, коли тобі важко??

Волонтери зараз на передовій соціального фронту. Вони роблять те, що бюрократична машина не завжди встигає робити добре.

Поговорили про це з Юрієм Марінчаком, керівником херсонського фонду «Мій Дім». В свій час я дуже плідно і тісно співпрацював з фондом, і навіть якийсь час працював, тому я знаю, що тут роблять на совість і дуже добре.
Фонду вже більше 20 років, фонд опікується дітьми-сиротами, а зараз дітьми на прифронтовій території в Херсоні.

Саме тому і хотів поговорити з Юрієм Андрійовичем. Бо знаю його багато років і впевнений в тому, що все, що робиться в фонді - це робиться на благо і чесно!

Вийшла тепла бесіда.

Якщо ви втратили ресурс, мотивацію - подивіться.

Це те, що може підтримати і надихнути.

https://youtu.be/zTIo_3fzM9k

Буду вдячний за ваші коментарі. Кожне відео - це багато праці і роботи.

P.S. А ще в кінці є ТОП-3 книги для збереженя мотивації.
@BagnenkoText

«Довіра» трималась на довірі.

На довірі до те, що це ж Пулятцерівська премія. На довірі до книжкових блогерів (дякую Олексію з «Перехресних стежок» і Валентині з «In book we trust». в приватній розмові поради багато значать)
Я страждав, але читав. Бо ну не може так нецікаво бути до кінця.
Прочитав більше половини на морально-вольових. Перші 2 частини ну дууже важкі.

І от зарааааа пішло!
Тепер читати це — цікаво. І тепер розумієш до чого було все те нецікаве.
Якщо будете читати - пам’ятайте, треба протриматись.

Скоро буде відгук. Бо книга того варта.
А як ви читаєте книжку, яка не йде?
#книги
@BagnenkoText