Одна з кращих книг для військових і цивільних - Одного разу воїн - воїн назавжди»

Повернення до життя після бойових дій - це ще одна бойова задача.
І військовим треба заново вчитись жити.

Військовий в зоні бойових дій міняється. Змінюються його реакції, його погляди.
І з цим тепер треба жити.

Але багато хто не чує себе і не розуміє до кінця.

Про це одна з ключових думок книги - що повернення до цивільного життя це по суті ще одна бойова задача, і їй також варто вчитись.

✅ Вона про навички

✅ Вона про нове життя

✅ Про нову надію

Цю книгу неможливо читати як цікаву історію.
Вона скоріше про протокол LANDNAV, який допомагає повернутись до життя.
Автор дуже професійно і цікаво про нього розказує!

Я щиро раджу.
Її можна як дарувати військовим, так і родичам військовослужбовців.

Бо ця книга про те, з чим точно зіткнеться кожен з нас.
І від кожного з нас залежить відновлення ветеранів.

Тому я наголошував, наголошую і буду далі наголошувати на тому, що всім нам треба вчитись взаємодіяти з ветеранами і допомагати їм у їх відновленні.
І ця книга - ще одна не просто цеглинка, а прям одна з плит фундаменту для цієї мети.

Вчора пройшла зустріч по книзі. Неймовірна атмосфера тепла і глибокої розмови. Написав про неї на своєму каналі психолога, прочитайте.

В коментарях трохи фото з події.

@BagnenkoText

Видаю книгу і вирішив, що буду показувати і розказувати процес видання.

Я писав, що у мене вже є рукопис і вже є домовленість з видавництвом. Але після того м’яч був на моїй стороні, треба було дописувати і я зрозумів, що буксую.

Тепер переходимо до нового формату взаємодії з редактором.
Щотижня зустрічаємось і працюємо над шматочком.
Я попросив про 2 речі:
1. Стабільні зустрічі
2. Спільну роботу над покращенням тексту і окремих елементів.

Щочетверга тепер ці зустрічі.
Сьогодні досить багато і плідно попрацювали.
Тішусь.

На наступному тижні підписуємо договір, тоді вже розкрию, що за видавництво бо тоді це будуть слова підкріплені документом.

Але я вирішив, що буду ділитись процесом доопрацювання книги. Бо вона для мене дуже важлива, і вже 3й рік я над нею працюю і думаю.

А що вам цікаво у виданні книги? Напишіть, буду трохи корегувати мої думки щочетвергові з урахуванням ваших побажань.

А якщо просто цікаво — поставте 🔥
#ЩоденникАвтора
@bagnenkoText

5 книг + 3 нові смаки кави. Новинки в бібліотеці і на кухні.

Це кайф - мені запропонували бути амбасадором бренду 25 coffee roasters.
Чи то я цікаво описую свій досвід. Чи то ви гарно купляєте за промокодом. А може і все разом

То ж буду робити апдейт по новинкам книжним і кавовим.

Сідайте зручніше.

✅ “Як читати українських класиків” Ростислав Семків.
Окрім того, що я купляю всі його книги і захоплююсь стилем - він ще й куратор моєї майбутньої книги на ЛітОсвіті.
В цій книзі проаналізовано найбільш визначні твори, які вплинули на хід літературного процесу України.
Неймовірно цікаво, чекаю, коли почну.

✅ “Буде боляче” Адам Кей
Дуже веселі щоденники лікаря-ординатора. Я поки відклав, бо читаю інше з медицинської тематики. Але це чекає.

✅ «Кладовище домашніх тварин». Стівен Кінг
Це класика хорору, яку я давно хотів прочитати. Ось, з’явилась. Стівен Кінг - той, хто знає як зробити так, щоб тобі було цікаво

✅ “Треба трошки потерпіти” Анастасія Пристая
Це сповідь лікарки-проктолога, яка дуже чесно описує медицину і будні в лікарні зсередини. Якраз то, що мені зараз цікаво. Писав вчора, що почав її читати якраз

“Після останньої крапки” Наталія Васильєва
Книга для роботи з текстом. Знаю Наталю особисто, знімав з нею подкаст і точно впевнений, що книга сильна. Редагування, коректура, переосмислення тексту, друк, що робити, якщо не пишеться.

І новинки по напоям

☕️Бурунді. Це прям дуже плотний смак, аромат чорнослива, червоного яблука і чогось міцнішого, типу горіха може. Я кайфую від цього смаку.
☕️Уганда. Це більш солодкий присмак, тут є якийсь шоколад і трохи мармеладу. Дуже крутий післясмак
☕️Коста Ріка. Смачна і дуже неочікуване поєднання солодкого і гірчинки, яблука і марципану.

☕️Какао. Ну какао як какао - смачне 🙂

☕️Каскара - це взагалі відкриття для мене. Висушена м’якость кавових ягід, солодкуватий напій з квітковими нотами і тонізуючим ефектом. Простими словами, це можна заварювати напій з м’якоті кавових зерен. І прямо зараз, коли я це пишу - я його п’ю, дуже смачно.

Трохи про те, чому я їм довіряю:
✅ Вони 10 років вже обсмажують смачну каву
✅ Вся кава натуральна, без ароматизаторів, свіжої обжарки.
✅ Доставка прямо додому при замовленні від 350 грн (а це навіть 1 пачка кави)
Замовлення можна зробити тут: https://25coffeeroasters.ua/index.php

У мене є постійний промокод тепер,
Промокод Багненко
Дійсний постійно
Сайт: https://25coffeeroasters.ua/index.php


А якщо більше 350 грн замовлення - то безкоштовна доставка.
Спробуйте.

Ну і до речі, як вам новий формат - розказувати про новинки книги + каву? Бо для мене це якесь неймовірно смачне поєднання!
Думаю, зробити таку рубрику.
#Новинки
@bagnenkoText

Як проживати втрату дому і минулого? Ностальгія за домом. Нова норма. Новий випуск подкасту «Добре, що ти тут»

Це мабуть один з найвадливіших випусків мого подкасту.
Як справлятись з ностальгією по дому?
Як жити, коли твій дім далеко і це нова норма життя.

В розмові з землячкою і херсонкою Машою Мороз ми говорили саме про дім. І про ностальгію за домом.

Мій дім - Херсон - деокупований 11 листопада 2022 року.
Я якраз повернувся з Херсону з волонтерської поїздки і був переповнений всім побаченим і історіями людей, які там живуть і працюють.
Це відео ми записали в кінці жовтня і я відчував таку купу радості, щастя і суму одночасно, що це було дуже правильно поговоити про це.

✅ Про ризик життя і прогулянки по найріднішим вулицям життя
✅ Про те, як жити з ностальгією
✅ Про те, як відновлювати ідентичність, коли ти багато втратив.
✅ Про любов до рідного міста і дому
✅ Що змінилось після того, як ти втратив безпечний дім

І саме сьогодні, 11 листопада, я вирішив викласти це відео.
В день визволення Херсона.

Запрошую до перегляду.

https://youtu.be/-Ddd8ZQvO7k

І напишіть в коментарях, як ви справляєтесь з цим досвідом, якщо ви теж проживали втрату дому і ностальгію за домом?
Це буде терапевтично для всіх

@bagnenkoText

Людство. Оптимістична історія - книга для поглиблення історичних знань і дискусій.

Ця книга від видавництва «Лабораторія» йшла повільно.
Ця книга викликає багато дискусій.

Але я все ж раджу її.

Чи є людство злим чи добрим?
Ось основне питання, на яке автор шукає відповідь.

✅ По суті, є 2 погляди на людину з науковоїх сторони - до чого тягнеться людина, до добра чи до зла. Ці 2 погляди найкраще відображають 2 мислителя.
Англієць Томас Гоббс написав трактат “Левіафан” в 1651 році і вважав, що людина схильна до зла. І лише громадянське суспільство має силу врятувати нас від наших злих інстинктів.
Є Жан-Жак Руссо і ціла низка його трактатів. Він вважав, що в глибині душі ми всі є хороші.
Їх погляди протилежні. Вони ніколи не перетинались, бо Руссо народився через 33 роки після смерті Гоббса.
Але їх погляди і досі притягають інтелектуалів світу.


✅ Автор бере поодинокі випадки добрих проявів.
Він хоче вірити, що людство є добрим.
Він знаходить ці підтвердження. На війні. Коли на війні американські солдати не стріляли в японських, бо не хотіли. І коли в Громадянську війну в США більшість мушкетів заряджались, але солдати не стріляли.
Він знаходить інакший приклад історії “Повелителя мух” Уільяма Голдінга, де 6 хлопців потрапили на острів і не повбивали одне одного, а жили разом.

✅ Але те, що я бачу - це скоріше він знаходить випадки, які мають підтверджувати його думку.
Автор прочитав трактати Стівена Пінкера.
Але у мене є трохи відчуття, що він дуже хоче довести свою думку і спростовує багато з тих фактів, які є.
Наприклад, що розкопки ранніх людей не є достатнім аргументом.

✅ Після Стенфордського тюремного експерименту, після Голокосту, після тисячолість воєн і остаточно - після підступної війни росії проти України і знищення мирних жителів - стверджувати, що людина є доброю за природою доволі складно.

те, шо творить росія вже 3й рік - обстрілюючи мирні міста ракетами і шахедами, обстрілюючи мій рідний Херсон щодня з усього (артилерія, міномети, фпв дрони і навіть танки по цивільному населенню) - все це не можна пояснити тим, що людство добре, просто їх заставляють стріляти.


✅ У людини є добра сторона.
Але тінь, зло, яке людина носить в собі - для мене доведений факт.
Особливо, коли я бачу те, що творить так звана недокраїна росія в моїй Україні, що робилось в моєму Херсоні.

✅ Моє глибоке переконання, яке не похитнула ця книга, що людина тягнеться до добра, але має тінь, злу сторону, вітхозавітньою мовою - гріховну, науковою і психологічною - тіньову.

Це не є остаточним і фінальним вироком людині. Це просто факт про нашу сутність.


Ця книга - дискусія.
Раджу читати її не для того, щоб впевнитись в тому, що ви праві.
А для поглиблення власних знань - для розширення знань і світогляду.

Мені дуже сподобалось, як автор перелопатив тонни літератури і простою мовою це доніс до нас.
А що ви думаєте про людство?
І як вам відгуки на нон-фікшн, бо у мене нон-фікшна у вивченні і дослідження зараз сильно більше загалом.
#відгук
@BagnenkoText

Квітка і полон. Хроніки військового шпиталю.

Це я робила в полоні. Хочете і вам зроблю?
— Так, давайте, мені буде приємно.
– Хочете розкажу, як ми це робили?
– Так, звісно
– Ми з хліба робили пластилін. Бо хліб там ніякий. Він жахливий, липне і з піском.
Ми з нього робили пластилін і з ниє квіти.
А фарбували знаєте як?
– Як?
– Зубною пастою.
З волосся, яке випадає робили кисточку.
І потім розфарбовували.
Брали зеленку у тих, хто там за медицину відповадв. І фарбували ніжку троянди в зелений.

І от я зараз тут, вже звільнилась з полону, але це дуже мене відновлює. Продовжую робити ці квіти. Тут вже все у мене є — і навіть пластилін гарний.
Це найкраще, що мене відновлює.

Я і вам таку квітку зроблю.
— Дякую. Це приємно.
— Я можу хоч 15 штук за день зробити.

***
Працюю зі звільненими з полону.
Це люди, які пройшли найважче, але зберегли гідність і силу. Сталеві люди.
Багато поваги. Хочу написати про взаємодію з ними, що варто і що не варто, якщо цікаво - напишіть, будь ласка, або поставте + в коментарях.

(Ця історія розміщена з дозволу. Ця людина дозволила поділитись, щоб якомога більше людей розуміли, що полон - це важко, але звільнення можливе.)

@bagnenkoPsy

Договір. Процес роботи над рукописом і виданням.

Мене дуже мотивує новий формат взаємодії і роботи над книгою.

Я писав раніше, що у мене є рукопис і є усна домовленість з видавництвом.
І тепер ми почали нову взаємодію - щотижневі зустрічі. Я про них попросив
Я працюю тиждень над тим, що ми обговорили.
По суті, всі мої питання і нерозуміння я можу обтесати разом з редакторкою.

А також сьогодні ми вже підписали той договір.
Тепер вже можу сказати з ким взаємодію - це видавництво «Відкриття» і Наталя Васильєва, вона і авторка і редакторка.
Назва видавництва якраз про те, що вони співпрацюють з авторами, які можуть стати відкриттям. Вірю, що моя книга буде такою.

Мій спосіб роботи, який вже добре зарекомендував себе:
✅ Щоранку пишу
✅ Щочетверга обговорюю з редакторкою
✅ Виношу все, що турбує і ми обговорюємо.

Обговорили плани — до весни 2025 вже все доредагувати, внести корективи, пройти коректуру, верстку, дизайн і видати. Якраз на Книжковий Арсенал :)
Наполегливості і цілеспрямованості мені не займати.
Побажайте нам трохи удачі, щоб встигнути, бо рік тому з блекаутами і відключеннями всі строки сильно поламались.

Ну і пишіть, що саме цікаво у виданні книги. Буду трохи корегувати мої думки щочетвергові з урахуванням ваших побажань.

А якщо просто цікаво — поставте 🔥
#ЩоденникАвтора
@bagnenkoText

Розіграш!

Друзі, це ваш час!
Ви можете виграти одну з трьох книжок видавництва «Наш Формат»:
1. «Самознищення Європи: імміграція, ідентичність, іслам» автора Дуґлас Мюррей
2. «Есенціалізм. Мистецтво визначати пріоритети (оновл. вид.)» автора Ґреґ Маккеон
3.«Чипова війна. Боротьба за найважливішу технологію в світі», Кріс Міллер


Ось що треба зробити для участі у нашому розіграші:

1. Бути підписаним на Читай, krw, книжки️📚;
2. Бути підписаним на Закнижжя!;
3. Бути підписаним на Наш Формат;
4. Переслати цей пост другу або подрузі.
5. Написати у коментарях під цим постом на каналі Закнижжя, що читаєте зараз або будь-який коментар.

Переможців оголосимо 19 листопада після 18:00.
Підписки будуть перевірятись. Тому будьте уважні і виконайте всі умови.

Нехай щастить!
@bagnenkoText

Поговоримо про довгі книги.

Я останнім часом побачив по собі, що дуже важко йдуть великі книги.
Відчуваю швидку втрату концентрації.

Досліджував це питання, читав книги по увазі і зрозумів, що причиною тут є дешевий дофамін. Коли я отримую швидке задоволення (завдяки соцмережам найчастіше).

Зараз почав довгий експеримент. Відмова від дешевого дофаміну поступова і бачу результат.

«Щиголь» — це мій експеримент на довге читання, я писав раніше. 800 сторінок. І за останній тиждень відчутний прорив, вже майже на половині.

Але питання не в цьому, хочу це обговорити.
Бачу, що мозок потроху звикає до довгих текстів знов і концентрація — це як навичка.

Поділіться, як у вас з читанням великих книг і довгих текстів? Який у вас досвід і що допомагає?
@bagnenkoText

Звільнені з полону. Головна помилка і що не варто робити

Я обіцяв написати про роботу зі звільненими з полону. Не скажу, що маю великий досвід, але вже консультую, спілкуюсь деякі речі вже бачу і хочу їх розділити. Бо це допоможе багатьом з нас взаємодіяти.

По-перше. В полоні можуть бути не тільки військові, але й цивільні.
І це не той досвід - про який людина буде говорити.
В Херсоні це називалось: “Забрати на підвал”
В моєму оточенні з Херсону близько 10 людей, які потрапляли на підвал. Хтось провів 6 днів, а хтось і сильно більше.
І це дуже травматичний досвід. На все життя.

І ви ніколи не знаєте про людину, з якою спілкуєтесь - чи є у неї цей досвід. Це дуже важливо розуміти.
Бо у мене навіть в останній приїзд в Херсон в розмові з однією близькою людиною - виявилось, що вона була в цьому короткотерміновому полоні під час окупації і це дуже травматичний досвід


Головна помилка в спілкуванні і взаємодії - це жаліти їх.
Коли ти жалієш його - ти показуєш, що його досвід не вартий поваги.
Як сказав один: Як мамка носились зі мною.

“Ох ти ж бідний нещасний. Як же тобі не пощастило.”

Він вже пройшов це.
Він вже справився.
І він не потребує вашої жалості.

Ми сиділи на груповій терапії. І близько години обговорювлаи тільки цю тему.

Дуже важка тема для них. Дуже.

І знаєте, що найдивніше.
Я все це знав.
І прямо на зустрічі в якусь хвилину відчув, що сам досить стриманий і відчуваю потяг до того, щоб жаліти їх.
Звісно, я цього не робив.

Але це перша реакція на дуже травмуючий досвід.
Відчувати, що я це не переживав. А ти переживав. І бажання підтримати без розуміння іншої людини.

Але наша робота пройшла досить добре, бо я усвідомлював цю крайність і не пішов туди.

Друга крайність - це абсолютна і тотальна героїзація.

Що вони потребують - дати їм спокій від зайвої уваги і водночас підтримувати і допомагати, коли вони самі це озвучують.


Так, тут не дуже зрозуміла ця грань.

І це питання я задав. Де грань?
Відповідь одного мені дала багато ясності.
Він сказав мені:
“У кожного з нас ця грань всередині. Але ключове - це не жаліти, і не робити з мене супергероя. “


Ось це, мабуть і є відповідь.
Не жаліти, не робити супергероя. Бути підтримкою.
І шукати ту грань, яка є у всередині конкретної людини, з якою ти спілкуєшся прямо зараз.


Є також загальні поради, які важливо додати в цей пост. Пишу це, щоб ви могли зберегти і використовувати в подальшому.

Що ще не варто робити?
❌ Не варто запитувати про травматичний досвід просто так, з цікавості. Будь-який ваш інтерес до історії має бути суто професійним, а не особистим.
❌ Без дозволу не торкатись до людини, чіпати особисті речі, обіймати
❌ Не варто різко змінювати плани без попередження
❌ Не можна проявляти контроль та обмежувати автономію людини, що пережила полон. В будь-якому випадку завжди потрібно
❌ Не знецінювати досвід полону (“Нічого страшного”, “Забудь”).

На фото - квітка, яку мені подарувала звільнена з полону жінка, яка перебувала в нашому шпиталі. Вона робила такі в полоні, тільки з хліба. І зараз продовжує робити, каже, що це найбільше заспокоює.
Фото розміщено з її дозвілу.

В наступному пості хочу написати, що варто робити. І як треба взаємодіяти зі звільненими з полону.
Якщо це цікаво - поставте + або напишіть щось в коментарях.

І також прошу про репост, бо дуже важливо, щоб якомога більше людей розуміли як взаємодіяти з тими хто пережив полон і тортури.
(в пості використані матеріали брошюри “Особливсті роботи з паціентам, які пережили полон та тортури”)
@BagnenkoPsy

Як ми вчимося? Зрозумілий і якісний нон-фікшн від Лабораторії.

У мене зараз 3 паралельні навчання по психології + ЛітОсвіта + аспірантура, де я пишу дисертацію (ця історія ще на 3 роки).
З одного боку, я трохи психанув з навчанням. (Добре, що воно розтягнуте в році і тижні і кожен день можу зосереджувати увагу на чомусь одному.)
З іншого боку, я зараз працюю в шпиталі і тому практичні знання + взаємодія з практиками зараз на вагу золота.
І я чітко знаю, навіщо я плачу цю ціну.

Але я вирішив розібратись, як ефективніше навчатись.
І також як працює мозок і чому ми втрачаємо здатність вивчати довгі матеріали.
Отут трохи писав про це.

Ось ця книга на мій погляд - дуже глибоко розкриває, як саме мозок навчається.
4 основні стовпи навчання:
1. Увага
2. Активне залучення
3. Корекція помилок
4. Консолідація - аналіз і переробка даних

Книга написана зрозумілою мовою з купою досліджень. Це добротний нон-фікнш.
Поки що я ще в процесі, хоча більше половини пройдено. Але ця книжка точно піде в скарбничку класного нон-фікшена (він по хештегу #НонФікшн)
А які книги ви знаєте по покращенню процесу навчання і ефективності?
#Відгук #НонФікшн
@BagnenkoText

Робота над книгою. Мої відкриття. І як я знайшов видавця.

Продовжую щотижня зустрічатись з редакторкою. Це якесь відкриття для мене (хоча чого ж тут дивуватись, якщо видавництво, де я буду видаватись теж називається «Відкриття»)

На цей раз 2 глибокі усвідомлення
✅ читати текст вголос - є дуже практичним. Не просто знати це, а робити.
Бо читання вголос відсіює всі косяки

✅ проговорення сюжету і причинно-наслідкових зв’язків дуже важливе.
Прямо в процесі розмови у нас народилась одна ідея, яка дуже підсилить текст.

Книга стає все більш ясною, чіткою і зрозумілою.

Нагадаю, хто тут нещодавно. Я написав рукопис книги в 2022, на початку 2024 року дописував великі шматки, а вже восени цього року підписав договір з видавництвом «Відкриття». І домовився з редакторкою, щою зустрічатись щотижня. І пишу щотижня про ті думки і відкриття, які у мене є в процесі.

Ваші питання, які ви писали раніше - буду потроху відповідати

Як знайшов видавця

Думаю, присвячу цьому окремий пост - як взагалі писати у видавництва, що я віднайшов для себе.
Я шукав десь рік. Відправив у більше 10 видавництв.
А потім стався якийсь ідеальний метч з видавництвом «Відкриття». На мене вийшло видавництво, ми познайомились з інших питань з Наталею Васильєвою, вона просто хотіла підтримати мою діяльність у шпиталі для військових книгами.
Потім зустрілись на каву. Потім я запросив на подкаст поговорити про книговидавничий ринок і як молодому автору видатись (подкаст тут). А потім і вона прочитала рукопис і запропонувала видати мою книгу.
І тепер я отримую багато радості від цієї взаємодії.

Для мене еталонним є взаємодія Гемінгвея і його видавця Максуела Перкінза, де обидві сторони віддавали багато і отримували ще більше. І тут щось схоже. Але не забігаємо наперед, бо ми зараз тільки почали взаємодію.

А що вам цікаво про внутрішню кухню роботи над книгою? якщо є ще питання - пишіть під цим постом. Збираю їх і потроху буду відповідати.
А якщо просто цікаво — поставте 🔥
Всі інші думки можна прочитати по хештегу #ЩоденникАвтора (А також є дуже камерний канал, де я просто сам для себе більше звітую, хоча вже 5 років)
@bagnenkoText

Мої пошуки глибин людської ницості, Голокост і традиційне суботнє «що читаєте»?

У Лабораторії одні з найкращих нон-фікшн книжок.
І є теми, до яких я знов і знов повертаюсь.

Особливо зараз, коли я консультую звільнених з р*сійського полону в нашому шпиталі — у мене є одне питання. Як таке можливо?
Точніше так.
Як. Таке. Можливо. Взагалі. Ааааааа?

Винищення людей. Ненависть до іншого народу. Знущання. Катування. Вбивства.

І я продовжую свої пошуки. Бо те, що творить русня, якщо задуматись, у мене поки не має глибинних пояснень.
Ось книга історика Лоренса Ріса, який 25 років досліджував цю тему.
Раніше вже писав про книгу історію Міколая Грінберга «Я звинувачую Аушвіц». Проникливо болюча.
А сьогодні ще й день памʼяті жертв Голодомору.
Важко це все, але не можна забувати або закривати очі.

А що у вас на ці вихідні? Що читаєте?

@bagnenkoText

Дідусь завжди казав: «Тарілка має бути чистою. Доїдай.» і я старанно вичищав хлібчиком дочиста всю тарілку.

Бабуся завжди мала 2 мішка муки і мішок цукру в запасі.
А влітку вони робили сотні закруток і все це зберігалось в кладовці. Деякі закрутки там досі вже 20-25 років. Стоять в кладовці в Херсоні, який під обстрілами р*сії щодня.

Коли в холодильнику пусто — у мене була тривога.
Коли немає вдома хліба — у мене була тривога.
Коли немає мішка картоплі і мішка муки на балконі — підсвідомо, чогось не вистачає. І тільки коли я це усвідомив і опрацював, тривога пройшла.

Тільки останні десь 3 роки я усвідомлюю — це наслідки. Наслідки колективної травми.
Нас вбивали. Винищували. Морили голодом.
І досі нічого не змінилось, вектор недокраїни залишається таким самим. Але тепер знищення йде у відкриту.

Тільки усвідомлення і проговорення цього допоможе пережити цю травму і залишити в минулому.

Сьогодні — день памʼяті жертв Голодомору.
Важливо памʼятати.

@bagnenkoPsy

Ви перечитуєте книги?

Я перечитую іноді деякі книги. Найбільш потужні.

Для мене одна з таких — Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу».
Завжди надихає шукати сенс і боротись.

А у вас є такі книги?
@bagnenkoText

Ловіть шанс придбати зі знижкою все те, що давно чекає в кошику :)
Знижка 30% на всі книжки!

Умови акції:
- акція діє з 16.11.2024 до 30.11.2024 включно;
- в акції беруть участь всі книжки (електронні та паперові);
- знижка відображається при додаванні товарів до кошика;
- пропозиція діє тільки на замовлення, оформлені у період дії акції;
- доставка від 499 гривень безкоштовна;
- організатор залишає за собою право вносити зміни в умови акції з обов'язковим розміщенням їх на сайті.
Сайт: www.folio.com.ua

#promo

Ремарк, Гемінґвей і Олдінгтон писали про повернення з війни не просто цікаві історії, а реально те, що розривало зсередини і приносило багато болю

Розуміти ветеранів і військових - це зараз не задача для особливих, волонтерів, медиків, родичів військових.

Це зараз наша з вами задача - всіх цивільних.

Колись я читав Ремарка, Олдінгтона і Гемінгвея з їх книгами про повернення з війни як цікаві книги і ідеї.
Зараз я розумію, що цей досвід дуже потрібен всім нам.


Саме тому я продовжую записувати подкасти з новими людьми і гостями - ветеранами.

Одна історія людини набагато більше пояснює ніж 10 загальних постів або матеріалів.

Макс Злидар - ветеран, і мій добрий знайомий.
І я попросив його щиро розказати про його досвід повернення:

✅ Що турбувало
✅ Що напрягало
✅ Що приносило радість
✅ Чому важко з цивільними людьми
✅ Що можуть робити цивільні люди для об’єднання і зближення

Для мене ця розмова стала як чашка свіжої води в спеку. Бо Макс вербалізував багато того, що я бачу у військових, які не так вправно можуть про це говорити.
Я працюю в шпиталі, тому в моїй бульбашці все більше військових і я трохи більше розумію їх реальність.

Дуже вірю, що ця розмова стане і для вас корисною і цікавою.

І залиште коментар під відео, будь ласка. Це буде підтримкою і для Макса.

https://youtu.be/qd3-bCPpPl8

І поділіться цим відео з тими, кому це потрібно і допоможе краще розуміти ветеранів. Дякую
@BagnenkoText

Просто нагадаю, що є така крута папка, де ви можете отримати круті канали.

Це як маленька бібліотека :)
Підписатись на папку можна тут.
Тицяй сюди

Як ваша Чорна п’ятниця?

Я спочатку вивчав книжки і знижки, а потім зрозумів, що не хочу нічого, раніше вже купив достатньо і не заставляв себе.
Період такий, хочеться тиші.

А от ваші вполювання цікаві, діліться, що вполювали ви?
@bagnenkoText