Не можна забувати правду — росія завжди нищить нашу культуру.

Сьогодні День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження 😢

Друге фото — пост Юлії Орлової, керівниці видавництва Vivat.
На третьому фото — ті, кого вбила р*сія останнім обстрілом друкарні ФакторДрук.
На четвертому - друкарня після обстрілу.
@bagnenkoText

Чому варто відвідувати такі події, як Книжковий Арсенал?

Я тут перший день. І розумію, що неймовірно багато беру для себе. Спробую вмістити в кілька пунктів:

1. Нові знайомства.
Люди дуже відкриті. Нереально.
Всі, до кого я підходив — знаходили час і можливість поспілкуватись.

2. Нові книжки;
Саме під Арсенал часто видають книги.
На Арсеналі в 2019 вийшла моя книжка «Неідеальний тато» і ми поспішали встигнути до нього.

3. Акції.
А де акції — там і гарні знижки. Там і приємні ціни.

4. Можливість побачити і почути найкращі і найважливіші ідеї від найінтелектуальніших людей сьогодення;

На фото я з Євгенією Кужавською, авторкою детективів і каналу «Як казав Гарольд Блум»
А також Іваном Андрусяком, дитячим письменником. Славою Світовою, Максимом Нестелеєвим, автором каналу «Лабіринти постмодернізму», Ольга Погинайко з видавництва «Смолоскип» і випусковою редакторкою «Лабораторії».

А ви на Арсеналі? Діліться, що купували, кого бачили?

@bagnenkoText

Мої книжкові поповнення після Арсеналу здивували навіть мене. Планував в 2 рази менше! 😊
На фото день 3й і день 4й.

Толкіна «Володар перснів» давно мріяв якісний переклад український. І от, наважився.
А також доньці взяв просто чудові видання від Книголав.

Ну і трохи психологічних книг. Неймовірний Джеймс Холліс вже видається українською. Це круто!
А які у вас поповнення останнім часом?

@bagnenkoText

Про єдину в Києві роботу шістдесятниці Алли Горської.

Я побував на місці, де збереглась єдина мозаїка. На Теремках раніше був ресторан «Вітряк», а тепер непрацюючий ресторан «Катюша».
Зберігається в не дуже доброму стані.

60-70 роки минулого століття були часом, коли народні мистецькі традиції стали вливатися в архітектуру українських міст. У Києві побудували кілька нових ресторанів за проєктом архітектора Анатолія Добровольського: «Курені», «Полтава», «Вітряк». Вищевказані київські ресторани оздоблювалися в українському етностилі.

А такі ресторани, як: “Вітряк” й “Полтава” оздоблювались колективом відомої художниці-дисидентки, Алли Горської, спільно з Борисом Плаксієм. Вони зокрема вималювали ескіз майбутнього панно «Вітер» для ресторану «Вітряк». Це композиція в етнографічно-модерному стилі об’єднала український авангард, бойчукізм й народні мотиви.

«Вітер» — єдина в Києві робота команди Алли Горської, а десятки її графічних й монументальних робіт залишилися в окупованому росією Донецьку та Маріуполі.
Шкода, якщо вона і далі буде руйнуватись.

Вважаю важливим зараз розуміти і знати нашу культуру якнайкраще. Тому поїхав, подивився, погуляв поруч.

А ви були там? Бачили цю красу?
@bagnenkoText