Warning: mkdir(): No space left on device in /var/www/tgoop/post.php on line 37
Warning: file_put_contents(aCache/aDaily/post/DDEcW/--): Failed to open stream: No such file or directory in /var/www/tgoop/post.php on line 50 DD rusophobia and other shit@DDEcW P.7109
Так, я люблю м’ясо, але намагаюся зменшити його споживання на користь риби, тому їм його лише в тому разі, якщо воно дійсно смачне. Останні 5 років я маю фірмові котлети, які незмінно викликають захоплення у моїх друзів. Але рецепт у них простий, як граблі. Втім, моя темна сторона проводить до трьох годин на день у куточках інтернету, гортаючи неширокі пабліки. І ось, в одному з них, де збираються совкодрочери, із захопленням обговорювали совкову їжу і згадали микоянівські котлети.
Я вирішив їх приготувати — і це вийшло повне лайно.
Причин виявилося дві: перша полягає в тому, що останні 15 років я готую котлети виключно з якісного м’яса, перемеленого на крупній решітці м’ясорубки, з мінімальним додаванням спецій і взагалі без додатків типу хліба чи борошна. На це мене свого часу надихнув арабський магазин у Пало-Альто, який продавав чудовий м’ясний фарш. Я експериментував із різними фаршами з яловичини, баранини й індички. Провівши 154 тижні в Долині, мав багато часу, а згодом одна знайома нагадала мені про ці експерименти своїми котлетами, і я за три ітерації вивів свій нинішній рецепт в якому дуже легко можна знайти смак та консистенцію мяса.
Друга причина виявилася набагато банальнішою: одразу після Другої світової війни в країні були проблеми з м’ясом, і рецепт адаптували до низької якості продукту. Я докопався до того, що таке м’ясо 3-го і 4-го сорту, яке використовували в оригінальному рецепті. Це фактично відходи виробництва на скотобійнях. Саме тому м’ясо пропонували перемелювати двічі (!!!) на дрібній решітці м’ясорубки й додавати величезну (за моїми стандартами) кількість спецій — м’ясо часто було не зовсім свіже.
Чесно кажучи, я трохи відійшов від оригінального рецепту — в мене не було можливості купити м’ясо такого низького ґатунку, тому я взяв просто найбільш жилисту свинину та яловичину з того, що зміг знайти. Друге: я все ж не зміг (не піднялась рука) додати ту кількість спецій, яка передбачалася рецептом.
У підсумку вийшли котлети, за консистенцією щось середнє між американським meat loaf і вареною ковбасою. М’яса не відчувалося ні за консистенцією, ні за смаком (оскільки смак був повністю забитий спеціями, навіть з огляду на те, що я поклав лише половину від передбачуваної кількості).
Так, я добре розумію різницю між різними виробниками спецій і навіть регіонами їх вирощування, але, можливо, в сісісіпі спеції були настільки низької якості, що їх доводилося додавати дуже багато. Проте факт залишається фактом — котлети вийшли жахливими. Я допускаю невелику ймовірність того, що мої руки «не так стоять», але зважаючи на те, що готую я зазвичай від «непогано» до «відмінно», то ця ймовірність дуже мала.
Висновок: я добре пам’ятаю якість продуктів у період 1980–1990-х років — вона була поганою, впевнений, що в . Рецепт культового продукту для шанувальників радянських часів — це класичний кейс про те, як нагодувати народ виробничими відходами, котлети дійсно вироблялись з лайна. І технологія, і рецепт це прямо підтверджують.
Так, я люблю м’ясо, але намагаюся зменшити його споживання на користь риби, тому їм його лише в тому разі, якщо воно дійсно смачне. Останні 5 років я маю фірмові котлети, які незмінно викликають захоплення у моїх друзів. Але рецепт у них простий, як граблі. Втім, моя темна сторона проводить до трьох годин на день у куточках інтернету, гортаючи неширокі пабліки. І ось, в одному з них, де збираються совкодрочери, із захопленням обговорювали совкову їжу і згадали микоянівські котлети.
Я вирішив їх приготувати — і це вийшло повне лайно.
Причин виявилося дві: перша полягає в тому, що останні 15 років я готую котлети виключно з якісного м’яса, перемеленого на крупній решітці м’ясорубки, з мінімальним додаванням спецій і взагалі без додатків типу хліба чи борошна. На це мене свого часу надихнув арабський магазин у Пало-Альто, який продавав чудовий м’ясний фарш. Я експериментував із різними фаршами з яловичини, баранини й індички. Провівши 154 тижні в Долині, мав багато часу, а згодом одна знайома нагадала мені про ці експерименти своїми котлетами, і я за три ітерації вивів свій нинішній рецепт в якому дуже легко можна знайти смак та консистенцію мяса.
Друга причина виявилася набагато банальнішою: одразу після Другої світової війни в країні були проблеми з м’ясом, і рецепт адаптували до низької якості продукту. Я докопався до того, що таке м’ясо 3-го і 4-го сорту, яке використовували в оригінальному рецепті. Це фактично відходи виробництва на скотобійнях. Саме тому м’ясо пропонували перемелювати двічі (!!!) на дрібній решітці м’ясорубки й додавати величезну (за моїми стандартами) кількість спецій — м’ясо часто було не зовсім свіже.
Чесно кажучи, я трохи відійшов від оригінального рецепту — в мене не було можливості купити м’ясо такого низького ґатунку, тому я взяв просто найбільш жилисту свинину та яловичину з того, що зміг знайти. Друге: я все ж не зміг (не піднялась рука) додати ту кількість спецій, яка передбачалася рецептом.
У підсумку вийшли котлети, за консистенцією щось середнє між американським meat loaf і вареною ковбасою. М’яса не відчувалося ні за консистенцією, ні за смаком (оскільки смак був повністю забитий спеціями, навіть з огляду на те, що я поклав лише половину від передбачуваної кількості).
Так, я добре розумію різницю між різними виробниками спецій і навіть регіонами їх вирощування, але, можливо, в сісісіпі спеції були настільки низької якості, що їх доводилося додавати дуже багато. Проте факт залишається фактом — котлети вийшли жахливими. Я допускаю невелику ймовірність того, що мої руки «не так стоять», але зважаючи на те, що готую я зазвичай від «непогано» до «відмінно», то ця ймовірність дуже мала.
Висновок: я добре пам’ятаю якість продуктів у період 1980–1990-х років — вона була поганою, впевнений, що в . Рецепт культового продукту для шанувальників радянських часів — це класичний кейс про те, як нагодувати народ виробничими відходами, котлети дійсно вироблялись з лайна. І технологія, і рецепт це прямо підтверджують.
Today, we will address Telegram channels and how to use them for maximum benefit. How to Create a Private or Public Channel on Telegram? Click “Save” ; Ng, who had pleaded not guilty to all charges, had been detained for more than 20 months. His channel was said to have contained around 120 messages and photos that incited others to vandalise pro-government shops and commit criminal damage targeting police stations. How to Create a Private or Public Channel on Telegram?
from us
