Вчитися, зустрічатися з друзями, ходити в магазин, жити самостійно в окремому житлі – для людини на кріслі колісному, ще й із низкою непростих діагнозів, усе це можливо. Переконалась у цьому влітку, коли познайомилася в США з дівчиною Амандою. Відпустити доньку в самостійне життя було непростим рішенням для батьків, але воно стало можливим завдяки програмі підтриманого проживання, створеній для таких людей.
🇺🇸 Ми зустрічалися з представниками штату, влади містечка, у якому живе Аманда, місцевими громадськими організаціями. Нас цікавило, як це працює. Відповідь: такі програми реалізують лише зусиллями всієї громади. Бо задіяні не тільки кваліфіковані помічники, які допомагають адаптуватися. Головне – прийняття та сприяння всієї спільноти.
Українці з інвалідністю, які мешкають в інтернатах, мають таке саме право на гідне життя й соціалізацію, як і Аманда.
🗓 Говорила про це сьогодні, у Міжнародний день людей з інвалідністю, на Національному форумі прав людей з інвалідністю. Його співорганізатор – ГО «Ліга сильних» – саме дослідив готовність українського суспільства до змін.
41 % українців вважають, що їхні громади не готові до впровадження програм підтриманого проживання. Ще 75 % вважають, що головний виклик – брак фінансів.
📄 Однак уже є рішення Кабінету Міністрів розпочати фінансування послуги підтриманого проживання для людей старшого віку й людей з інвалідністю, які прибувають із територій, що постраждали від війни, у тилові громади.
🇪🇺 Нагадаю, що рівні можливості для всіх – умова для вступу в ЄС. А ще це просто людяно та правильно. А саме людяність Україна нині обороняє.
Ми не можемо допустити, щоб наші поранені захисники та захисниці потрапляли до інтернатних закладів. Ми не можемо заплющувати очі на те, що дорослі люди з інвалідністю живуть за парканами, у повній самотності.
🇺🇦 Все, що відбувається в країні, стосується всіх. Нам тут жити, хоч би чого там хотіла держава-терорист, незалежно від діагнозів, травм і випробувань. І жити щасливо.
🇺🇸 Ми зустрічалися з представниками штату, влади містечка, у якому живе Аманда, місцевими громадськими організаціями. Нас цікавило, як це працює. Відповідь: такі програми реалізують лише зусиллями всієї громади. Бо задіяні не тільки кваліфіковані помічники, які допомагають адаптуватися. Головне – прийняття та сприяння всієї спільноти.
Українці з інвалідністю, які мешкають в інтернатах, мають таке саме право на гідне життя й соціалізацію, як і Аманда.
🗓 Говорила про це сьогодні, у Міжнародний день людей з інвалідністю, на Національному форумі прав людей з інвалідністю. Його співорганізатор – ГО «Ліга сильних» – саме дослідив готовність українського суспільства до змін.
41 % українців вважають, що їхні громади не готові до впровадження програм підтриманого проживання. Ще 75 % вважають, що головний виклик – брак фінансів.
📄 Однак уже є рішення Кабінету Міністрів розпочати фінансування послуги підтриманого проживання для людей старшого віку й людей з інвалідністю, які прибувають із територій, що постраждали від війни, у тилові громади.
🇪🇺 Нагадаю, що рівні можливості для всіх – умова для вступу в ЄС. А ще це просто людяно та правильно. А саме людяність Україна нині обороняє.
Ми не можемо допустити, щоб наші поранені захисники та захисниці потрапляли до інтернатних закладів. Ми не можемо заплющувати очі на те, що дорослі люди з інвалідністю живуть за парканами, у повній самотності.
🇺🇦 Все, що відбувається в країні, стосується всіх. Нам тут жити, хоч би чого там хотіла держава-терорист, незалежно від діагнозів, травм і випробувань. І жити щасливо.
❤193👍23😢1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 Київ, Національний форум прав людей з інвалідністю. Понад 200 учасників, серед яких громадські й міжнародні організації, представники влади та бізнесу, зібралися, щоб обговорити, як Україні досягти європейських стандартів поваги та дотримання прав людей з інвалідністю.
У виступі акцентувала увагу на підході підтриманого проживання. За нього громада розробляє механізми підтримання, завдяки яким люди з інвалідністю можуть жити повноцінним життям, отримувати якісні послуги, власне, бути видимими для суспільства.
🤝 Тож вітаю головне напрацювання форуму – стратегічний документ, що визначає вісім основних кроків, які мають сприяти забезпеченню прав людей з інвалідністю в Україні наступного року. І сподіваюсь, усі учасники цього процесу – і держава, і громадянське суспільство, і громади – зроблять усе можливе, щоб їх запровадити.
У виступі акцентувала увагу на підході підтриманого проживання. За нього громада розробляє механізми підтримання, завдяки яким люди з інвалідністю можуть жити повноцінним життям, отримувати якісні послуги, власне, бути видимими для суспільства.
🤝 Тож вітаю головне напрацювання форуму – стратегічний документ, що визначає вісім основних кроків, які мають сприяти забезпеченню прав людей з інвалідністю в Україні наступного року. І сподіваюсь, усі учасники цього процесу – і держава, і громадянське суспільство, і громади – зроблять усе можливе, щоб їх запровадити.
❤208👍19😢2
🇮🇹 Пам’ятник цілому місту й жителям, які загинули разом із ним. Археологічний парк Помпеї (там, де було давньоримське місто, що його знищило виверження вулкана в 79 році н. е.) не той музей, який асоціюється зі словом «розвага». Бо це про загибель людей, хоч як давно вони жили.
Україні це особливо відгукується, бо нині не сліпа природа, а зла людська воля Росії нищить у нас цілі міста з людьми.
🎧 Відтепер в Археологічному парку Помпеї діє аудіогід українською – 94-й за ліком у проєкті з українізації світових пам’яток, який охопив уже 50 країн.
Це не лише про зручність для українців за кордоном. Це ще й про повагу до нашої мови – мови країни, яка протистоїть знищенню щодня.
Але диктатори все-таки не стихійне лихо. Їм можна й треба протистояти, що робить і доводить своїм прикладом Україна.
🇱🇹 Тим часом ще один аудіогід запрацював в іншій частині Європи – у Музеї церковної спадщини (Bažnytinio paveldo muziejus) у Вільнюсі.
Хотілося б, щоб українські відвідувачі, як і я, із захопленням дізнались історію порятунку старовинних скарбів литовської церкви, які напередодні Другої світової війни були замуровані в стіні й віднайдені лише в 1980-х роках. Це ще один доказ: національна спадщина не гине, а повертається народам, які її цінують. І жодні війни не завадять збереженню культури та пам’яті.
Тепер, коли Україна обороняє свої скарби – духовні та фізичні, – це дуже тішить і дає надію.
Україні це особливо відгукується, бо нині не сліпа природа, а зла людська воля Росії нищить у нас цілі міста з людьми.
🎧 Відтепер в Археологічному парку Помпеї діє аудіогід українською – 94-й за ліком у проєкті з українізації світових пам’яток, який охопив уже 50 країн.
Це не лише про зручність для українців за кордоном. Це ще й про повагу до нашої мови – мови країни, яка протистоїть знищенню щодня.
Але диктатори все-таки не стихійне лихо. Їм можна й треба протистояти, що робить і доводить своїм прикладом Україна.
🇱🇹 Тим часом ще один аудіогід запрацював в іншій частині Європи – у Музеї церковної спадщини (Bažnytinio paveldo muziejus) у Вільнюсі.
Хотілося б, щоб українські відвідувачі, як і я, із захопленням дізнались історію порятунку старовинних скарбів литовської церкви, які напередодні Другої світової війни були замуровані в стіні й віднайдені лише в 1980-х роках. Це ще один доказ: національна спадщина не гине, а повертається народам, які її цінують. І жодні війни не завадять збереженню культури та пам’яті.
Тепер, коли Україна обороняє свої скарби – духовні та фізичні, – це дуже тішить і дає надію.
❤227👍28😢3