Hugs.fund

🗽WSJ: Америка хоче стати імперією. Але наслідки теж “імперські”

Одного разу, у серці великої імперії, що колись панувала над світовими фінансами й війнами, з’явився непомітний, але фатальний ворог. Він не носив уніформи, не вів армій у бій і не проголошував ультиматумів.
Його ім’я було - "Борг".

Історія знає багато імперій, що стали жертвами цього хитрого супротивника. У XVI столітті Іспанія Габсбургів збагатилася сріблом Нового Світу, витрачала мільярди на армії, флотилії та війну за владу в Європі. Але кожного разу, коли король стикався з фінансовими труднощами, він звертався до банкірів Генуї, випускаючи нові боргові зобов’язання. У 1600 році це ще здавалося прийнятним компромісом. У 1667 році Іспанія витрачала 87% своїх доходів на виплату боргу, а в 1640 році втратила Португалію. Колись могутня імперія, що лякала Європу, занурювалася у пітьму.

Франція у XVIII столітті повторила цей шлях. Людовик XVI підтримав Американську революцію, що виглядало блискучим стратегічним маневром, але державна скарбниця була вже зношена війнами та непомірними витратами. У 1788 році Франція витрачала більше половини бюджету на обслуговування боргу. Через рік вибухнула революція, а ще через чотири — король втратив голову під гільйотиною.

Британія у ХХ столітті також була на межі. Після Першої світової війни її борг перевищив 150% ВВП, а витрати на обслуговування боргу стали більшими за витрати на оборону. Це зробило країну вразливою перед лицем нової загрози. Коли Адольф Гітлер нарощував свою військову машину, Британія не могла собі дозволити змагатися з ним. Вона вдалася до політики умиротворення, сподіваючись, що гроші та час компенсують її слабкість. Це було фатальною помилкою.

Тепер на черзі США.
У 2024 році країна вперше з часів ізоляціонізму міжвоєнного періоду почала витрачати більше на виплату відсотків за боргом, ніж на оборону. У 2024 році США витратили $1.107 трлн на оборону, тоді як обслуговування боргу коштувало $1.124 трлн. Це критичний момент. Історія знає, що відбувається далі: суперники починають відчувати слабкість.

Суперечки про баланс між «гарматами й облігаціями» загострюються. Генерали вимагають більше коштів на оборону, банкіри вимагають гарантій виплат, платники податків не хочуть нових зборів, а мільйони громадян залежать від соціальних програм, які пожирають бюджет. У цьому хаосі Сполучені Штати ризикують стати черговою імперією, яка втратить контроль через фінансову нерозсудливість.

Але чи неминуча ця доля? У цьому питанні є лише одна відповідь: у 21-му столітті не армії визначатимуть переможців, а фінансова дисципліна. І якщо США хочуть зберегти свою силу, їм слід терміново переосмислити свої витрати, перш ніж вартість обслуговування боргу перетворить їхню гегемонію на спогад.

www.tgoop.com/HugsFund/14684

3.6K viewsFeb 23 at 12:59

🗽WSJ: Америка хоче стати імперією. Але наслідки теж “імперські”

Одного разу, у серці великої імперії, що колись панувала над світовими фінансами й війнами, з’явився непомітний, але фатальний ворог. Він не носив уніформи, не вів армій у бій і не проголошував ультиматумів.
Його ім’я було - "Борг".

Історія знає багато імперій, що стали жертвами цього хитрого супротивника. У XVI столітті Іспанія Габсбургів збагатилася сріблом Нового Світу, витрачала мільярди на армії, флотилії та війну за владу в Європі. Але кожного разу, коли король стикався з фінансовими труднощами, він звертався до банкірів Генуї, випускаючи нові боргові зобов’язання. У 1600 році це ще здавалося прийнятним компромісом. У 1667 році Іспанія витрачала 87% своїх доходів на виплату боргу, а в 1640 році втратила Португалію. Колись могутня імперія, що лякала Європу, занурювалася у пітьму.

Франція у XVIII столітті повторила цей шлях. Людовик XVI підтримав Американську революцію, що виглядало блискучим стратегічним маневром, але державна скарбниця була вже зношена війнами та непомірними витратами. У 1788 році Франція витрачала більше половини бюджету на обслуговування боргу. Через рік вибухнула революція, а ще через чотири — король втратив голову під гільйотиною.

Британія у ХХ столітті також була на межі. Після Першої світової війни її борг перевищив 150% ВВП, а витрати на обслуговування боргу стали більшими за витрати на оборону. Це зробило країну вразливою перед лицем нової загрози. Коли Адольф Гітлер нарощував свою військову машину, Британія не могла собі дозволити змагатися з ним. Вона вдалася до політики умиротворення, сподіваючись, що гроші та час компенсують її слабкість. Це було фатальною помилкою.

Тепер на черзі США.
У 2024 році країна вперше з часів ізоляціонізму міжвоєнного періоду почала витрачати більше на виплату відсотків за боргом, ніж на оборону. У 2024 році США витратили $1.107 трлн на оборону, тоді як обслуговування боргу коштувало $1.124 трлн. Це критичний момент. Історія знає, що відбувається далі: суперники починають відчувати слабкість.

Суперечки про баланс між «гарматами й облігаціями» загострюються. Генерали вимагають більше коштів на оборону, банкіри вимагають гарантій виплат, платники податків не хочуть нових зборів, а мільйони громадян залежать від соціальних програм, які пожирають бюджет. У цьому хаосі Сполучені Штати ризикують стати черговою імперією, яка втратить контроль через фінансову нерозсудливість.

Але чи неминуча ця доля? У цьому питанні є лише одна відповідь: у 21-му столітті не армії визначатимуть переможців, а фінансова дисципліна. І якщо США хочуть зберегти свою силу, їм слід терміново переосмислити свої витрати, перш ніж вартість обслуговування боргу перетворить їхню гегемонію на спогад.

BY Hugs.fund