От дивно в мене все виходить з фікшеном від цієї авторки: люблю, як вона пише, але постійно не попадаю в контекст (чи вона не попадає в мій). Тож, якщо коротко, #топ_місяця - але є нюанси
Зима 2022, перші блекаути, село десь під Києвом. Яна приїзжає в будинок її померлого батька збирати матеріал для дослідження фольклору, а тим часом, в сусідній хаті, живе Максим з батьком, хворим на деменцію, і ще там постійно несеться броунівський рух з родичів-друзів-знайомих-дітей. Сетінг з ППО і сиренами на фоні зрозумілий, бо час і місце означені вище.
Бачила відгуки, що це історія кохання від Романа до Йордана, та мені її складно оцінити саме з такого боку. Може бо не побачила там любові, бо не побачила бажання героїв пізнати одне одного глибше...ну да ладно, може то проблеми мого сприйняття, і може вже я надто серйозно ставлюся до теми.
Стосовно контекстів, що постійно повз мене, варто написати детальніше. Візьмемо, наприклад, "Мієчку": класна історія, літня, світла... От тільки не було в мене ніколи дому, куди б прийшла - і там до тебе, як до дитини, з усією турботою і безумовною любовʼю: як тут оцінити всю глибину? З "драбиною" ще гірше: я не виїзжала з міста в лютому 2022, тож оцінити біль переселенця мені важко. Зараз максимально підкреслю, що не вважаю, що досвід людини, що кинула все і поїхала рятувати себе, менш релевантний (або більш): це просто кардинально різні історії, і одній стороні енівей буде важко зрозуміти іншу. А абстрагуватися дуже важко - як мінімум бо мова про часи, які я теж мала, і спогади про них ще дуже свіжі. Той випадок, коли порнофентезі йде значно простіше за драмеді - з тим, що останнє мій улюблений жанр, все ж таки.
Та з "вівцями..." трохи інша історія. Наче зрозумілий час, зрозуміле місце, зрозумілі обставини, чудово все йде... А все одно мені не відгукується. Може бо герої так глибоко занурені в свої внутрішні переживання, що їм доводиться згадувати, мовляв, "А, точно, там же війна!". Так, з одного боку, що лишається цивільним, як не просто пробувати жити своє життя, намагаючись лишити кукуху зафіксованою - а з іншого боку, через мій особистий внутрішній сором за нормальність, коли зовсім неподалік несеться гучно, боляче і погано, було знову дуже дивно (а може, то просто наслідки вчорашнього занурення у фейсбук з усією його аналітикою, новинами і озлобленим максималізмом).
Думаю, конкретно мені просто не на часі читати Кузнєцову, як би я її не любила і не поважала. Книга класна, але оцінити її я зможу хіба що за скількісь-то років після війни... Якщо, звичайно, я до цього "після" дотягну. Та це проблеми особистої попайки, бо у відриві від неї, в цілому, книгу можу залюбки рекомендувати.
ПС - а ще у авторки як пороблено з чоловічими персонажами, та про це якось іншим разом.
От дивно в мене все виходить з фікшеном від цієї авторки: люблю, як вона пише, але постійно не попадаю в контекст (чи вона не попадає в мій). Тож, якщо коротко, #топ_місяця - але є нюанси
Зима 2022, перші блекаути, село десь під Києвом. Яна приїзжає в будинок її померлого батька збирати матеріал для дослідження фольклору, а тим часом, в сусідній хаті, живе Максим з батьком, хворим на деменцію, і ще там постійно несеться броунівський рух з родичів-друзів-знайомих-дітей. Сетінг з ППО і сиренами на фоні зрозумілий, бо час і місце означені вище.
Бачила відгуки, що це історія кохання від Романа до Йордана, та мені її складно оцінити саме з такого боку. Може бо не побачила там любові, бо не побачила бажання героїв пізнати одне одного глибше...ну да ладно, може то проблеми мого сприйняття, і може вже я надто серйозно ставлюся до теми.
Стосовно контекстів, що постійно повз мене, варто написати детальніше. Візьмемо, наприклад, "Мієчку": класна історія, літня, світла... От тільки не було в мене ніколи дому, куди б прийшла - і там до тебе, як до дитини, з усією турботою і безумовною любовʼю: як тут оцінити всю глибину? З "драбиною" ще гірше: я не виїзжала з міста в лютому 2022, тож оцінити біль переселенця мені важко. Зараз максимально підкреслю, що не вважаю, що досвід людини, що кинула все і поїхала рятувати себе, менш релевантний (або більш): це просто кардинально різні історії, і одній стороні енівей буде важко зрозуміти іншу. А абстрагуватися дуже важко - як мінімум бо мова про часи, які я теж мала, і спогади про них ще дуже свіжі. Той випадок, коли порнофентезі йде значно простіше за драмеді - з тим, що останнє мій улюблений жанр, все ж таки.
Та з "вівцями..." трохи інша історія. Наче зрозумілий час, зрозуміле місце, зрозумілі обставини, чудово все йде... А все одно мені не відгукується. Може бо герої так глибоко занурені в свої внутрішні переживання, що їм доводиться згадувати, мовляв, "А, точно, там же війна!". Так, з одного боку, що лишається цивільним, як не просто пробувати жити своє життя, намагаючись лишити кукуху зафіксованою - а з іншого боку, через мій особистий внутрішній сором за нормальність, коли зовсім неподалік несеться гучно, боляче і погано, було знову дуже дивно (а може, то просто наслідки вчорашнього занурення у фейсбук з усією його аналітикою, новинами і озлобленим максималізмом).
Думаю, конкретно мені просто не на часі читати Кузнєцову, як би я її не любила і не поважала. Книга класна, але оцінити її я зможу хіба що за скількісь-то років після війни... Якщо, звичайно, я до цього "після" дотягну. Та це проблеми особистої попайки, бо у відриві від неї, в цілому, книгу можу залюбки рекомендувати.
ПС - а ще у авторки як пороблено з чоловічими персонажами, та про це якось іншим разом.
Public channels are public to the internet, regardless of whether or not they are subscribed. A public channel is displayed in search results and has a short address (link). Members can post their voice notes of themselves screaming. Interestingly, the group doesn’t allow to post anything else which might lead to an instant ban. As of now, there are more than 330 members in the group. Earlier, crypto enthusiasts had created a self-described “meme app” dubbed “gm” app wherein users would greet each other with “gm” or “good morning” messages. However, in September 2021, the gm app was down after a hacker reportedly gained access to the user data. Ng was convicted in April for conspiracy to incite a riot, public nuisance, arson, criminal damage, manufacturing of explosives, administering poison and wounding with intent to do grievous bodily harm between October 2019 and June 2020. Image: Telegram.
from us
