tgoop.com/LandSomeBooks/1181
Last Update:
Розквітає найчервоніша з троянд - Лів Стрьомквіст
Я так і не змогла вирішити, що я хочу читати сильніше - тож вирішила діяти так, як мені властиво, і почати обидві книги. Спойлер -
Абсолютно шикарний комікс з химерною мальовкою (не дуже близький мені стиль, але ж все одно вміст важить більше за форму) про кохання, життя і всяке таке. Багато стьобу, сарказму, анекдотів про відомих людей (не в плані "заходять в бар священник, рабин і каченя...", а просто якісь замальовки з життя), соціології, трохи переказів відомих творів - коктейль абсолютно вибуховий (хоча і навіть без пінопласту).
Спираючись на абсолютно різні роботи і дослідження - бо тут і Сократ, і Жижек, і переказ історії Шиви з Парваті etc - авторка рефлексує про кохання з усіх боків і в різні часи, як воно міняється з часом, і як (та з яких причин) поступово стає слабшим і менш значущим. Гіркою пілюлею став приклад з "анною карєніною", бо ж звичайно ж у сферичного західного інтелектуала у вакуумі відвалилась би срака, якби він/вона не згадали б толстоєвського в своїй роботі.
Але, якщо опустити цю неприємну деталь - комікс сподобався просто нереально. Можливо тому, що з моменту, як влізла в "перші моногамні стосунки, в яких себе не руйную" (™️), було достатньо часу обдумати себе, якісь цінності і бажання (як окремо, так і в парі). А може, просто надто рано почала читати Джейн Остін, тож планочка з самого початку була задана ще та. Та найголовніше те, що я досі ніжно люблю кохання, ціную його і часто вважаю його рушієм якщо не життя - то значної його частини. І цьому не завадить навіть ця книга, що є поглядом на проблематику з іншого кута - навпаки, лише допоможе вкотре відчути, що мої уподобання мені подобаються ще сильніше. Всім бажаю приємного дня закоханих (як не в когось іншого - так в себе), а я піду далі читати про Дафну і Саймона.
BY L та її вигадані світи
Share with your friend now:
tgoop.com/LandSomeBooks/1181