tgoop.com/LandSomeBooks/1195
Last Update:
Шпигунське узбережжя - Тесс Ґеррітсен
Хоч це і четверта книга Тесс з того ознайомчого пака, що позичили мені прекрасні Юля з Ігорем, та все ще щиро вважаю, що продовжую тільки знайомитись з авторкою. Можливо тому, що три з чотирьох були всі в різних жанрах, я хз... Та загальна тенденція в моїх реакціях проглядається - тож про це і поговоримо.
Меґґі - звичайна шістдесятирічна фермерка, що живе в своєму тихому містечку, вирощує курей, приятелює з сусідами і ходить обмінюватися плітками до групи таких же пенсіонерів, як і вона (хоча вони це звуть книжковим клубом). Опустимо той факт, що вона - колишня оперативниця ЦРУ... І вона б теж його опустила б, якби не знайшла якось дуже показово розстріляний труп жінки на своїй підʼїзній доріжці.
Це непогана історія. Тримала в напрузі, сторінки горталися з нормальною швидкістю, було щиро цікаво, що буде далі... Але воно все ще виглядало мені вторинним - абсолютно нічого такого, що я б не бачила до того. В якийсь момент неілюзорно запахло "клубом убивств по четвергам", і авторка навіть намагалась додати і трошки описів їжі, місцевого колориту - всього того, що ми вже бачили в книгах, поміркованих cozy без привʼязки до жанру. Та проблема в тому, що Ґеррітсен пише ну дуже на серйозних щах - і це стає серйозним недоліком. Жодної краплинки гумору - хоча і видно, що в деяких моментах вона правда намагалась.
У висновку... Поцінувачам жанру, а тим паче - поцінувачам авторки, - це мастрід. Обʼєктивно кажучи - захоплююча історія, і якщо не бути прискіпливою мною, яка перечитала-передивилась дофіга всього детективного - зайде, як ріднесеньке. Мені ж вона трохи не дотягнула по всім параметрам, та готова зійтись на тому, що просто Ґеррітсен - не зовсім моя авторка, і це нормально (хоча про читання не шкодую, і тим паче - не виключаю для себе того, що продовжу її читати, як мінімум - Ріццолі і Айлз). Хорошилови - дякую вам, котички!
BY L та її вигадані світи
Share with your friend now:
tgoop.com/LandSomeBooks/1195