Notice: file_put_contents(): Write of 3960 bytes failed with errno=28 No space left on device in /var/www/tgoop/post.php on line 50
Warning: file_put_contents(): Only 8192 of 12152 bytes written, possibly out of free disk space in /var/www/tgoop/post.php on line 50 Кубло Лібри / Libra's Lair@LibrasLair P.1949
#antibydlo #nailinthehead Фух, тепер можна і погоріти. Коротше, слухала я передачу "Суспільного" про совєцькі фільми. Однією з героїнь там була актриса Віталіна Біблів. І вона мені зробила пригар такий, що я почала на планшет кричати, аж поки не отямилась і не вимкнула її нахрін. Почала вона з того, що їй 44 роки, вона з родини савєцкава ваєннава що стояв під Васильковом, вчилась там у російській школі, і для неї савєцкіє фільми - це спогади про хороші миті з батьками. Ну ок, типаж мені знайомий, в принципі моя мама така ж, тільки старша, та і я оцієї савєцкай культури набралась від ностальгуючих батьків (саме тому зараз від неї сахаюсь, щоб витримати карантин і ментально від'єднатись). Але сама Біблів залишилась глибоко савєцкім чілавєкам, і що найгірше - вона цього не рефлексує, і люто цій рефлексії опирається. Ось вам кілька дуже красномовних історій. Вона постійно повторює, як багато їздить по Європі, як співпрацює з європейськими театрами, і як же вони далеко від нас знаходяться - тридцять років нам вбогим до них повзти. Тільки щось мадамі навіть не стукає в голову, що частина її безпосередньої роботи як професіонала - це якраз вчитись передовим практикам і переносити їх в український театр, щоб оцей от "тридцятирічний відрив" подолався за п'ять чи менше років. Бо не знаю, як в театрі, а в айтішечці все саме так і працює. Далі: оця от її старанно плекана савєцкая ностальгія. Леді, вибачайте, але на момент розвалу совка вам було 11 років. Ви маєте ностальгувати за 2 Unlimited, Територією А та фільмами зі Сталлоне, бо тоді саме це вивалювалось та підхоплювалось підлітками. Але ні, ви обрали ностальгію за фільмами рязанова, що з'явились до вашого народження. І часу розділити в своїй голові батьків та маскульт епохи ваших пелюшок у вас було завались. Далі: питають її, а що робити з бабусями 70+ що вперто дивляться іронії судьби. І вона починає горланити, мовляв, та чого ви до бабусь причепились, і взагалі: що ми всі для них шедеврального зняли? І знаєте, що? Тупо цією фразою моя бабуся пояснювала свою любов до дешевого латинського "мила". Реально: а що ще мені, пенсіонеру, "ця держава" дала? Тільки моїй бабусі в цьому році було б 96. А мадам акторці, повторюсь, 44. І вона має доступ до класичних фільмів типу "Це прекрасне життя", "Біле Різдво", чи "Різдвяні канікули", які гіпотетичній бабці 80+ років залетять на "ура". Але сорян - це ж треба подумати. Останньою краплею для мене став момент, коли її спитали: а Україна, щойно звільнена колонія, взагалі мала ресурси щось знімати на тому ж рівні, що й імперія? Знаєте, що вона відповіла? Заволала: "Ой, та залиште ви в спокої імперію! І взагалі краще її в собі перемагайте!" Ну так, ну так, шукайте всі причини в собі, і в жодному разі не чіпайте колонізатора, котрий з вас всі соки вижирав (чому до того було 15 хвилин етеру присвячено). В цей момент я тупо заволала і вимкнула ролик нахрін. Бо сорян, але коли ходячий заповідник савєцкава патерналізму закликає "пабідіть дракона в сібє", я тупо вибухаю. Коротше, в мене тепер плюс одна тригерна персона. Зате вона зараз "дуже багато мандрує". Good for her, bitch.
#antibydlo #nailinthehead Фух, тепер можна і погоріти. Коротше, слухала я передачу "Суспільного" про совєцькі фільми. Однією з героїнь там була актриса Віталіна Біблів. І вона мені зробила пригар такий, що я почала на планшет кричати, аж поки не отямилась і не вимкнула її нахрін. Почала вона з того, що їй 44 роки, вона з родини савєцкава ваєннава що стояв під Васильковом, вчилась там у російській школі, і для неї савєцкіє фільми - це спогади про хороші миті з батьками. Ну ок, типаж мені знайомий, в принципі моя мама така ж, тільки старша, та і я оцієї савєцкай культури набралась від ностальгуючих батьків (саме тому зараз від неї сахаюсь, щоб витримати карантин і ментально від'єднатись). Але сама Біблів залишилась глибоко савєцкім чілавєкам, і що найгірше - вона цього не рефлексує, і люто цій рефлексії опирається. Ось вам кілька дуже красномовних історій. Вона постійно повторює, як багато їздить по Європі, як співпрацює з європейськими театрами, і як же вони далеко від нас знаходяться - тридцять років нам вбогим до них повзти. Тільки щось мадамі навіть не стукає в голову, що частина її безпосередньої роботи як професіонала - це якраз вчитись передовим практикам і переносити їх в український театр, щоб оцей от "тридцятирічний відрив" подолався за п'ять чи менше років. Бо не знаю, як в театрі, а в айтішечці все саме так і працює. Далі: оця от її старанно плекана савєцкая ностальгія. Леді, вибачайте, але на момент розвалу совка вам було 11 років. Ви маєте ностальгувати за 2 Unlimited, Територією А та фільмами зі Сталлоне, бо тоді саме це вивалювалось та підхоплювалось підлітками. Але ні, ви обрали ностальгію за фільмами рязанова, що з'явились до вашого народження. І часу розділити в своїй голові батьків та маскульт епохи ваших пелюшок у вас було завались. Далі: питають її, а що робити з бабусями 70+ що вперто дивляться іронії судьби. І вона починає горланити, мовляв, та чого ви до бабусь причепились, і взагалі: що ми всі для них шедеврального зняли? І знаєте, що? Тупо цією фразою моя бабуся пояснювала свою любов до дешевого латинського "мила". Реально: а що ще мені, пенсіонеру, "ця держава" дала? Тільки моїй бабусі в цьому році було б 96. А мадам акторці, повторюсь, 44. І вона має доступ до класичних фільмів типу "Це прекрасне життя", "Біле Різдво", чи "Різдвяні канікули", які гіпотетичній бабці 80+ років залетять на "ура". Але сорян - це ж треба подумати. Останньою краплею для мене став момент, коли її спитали: а Україна, щойно звільнена колонія, взагалі мала ресурси щось знімати на тому ж рівні, що й імперія? Знаєте, що вона відповіла? Заволала: "Ой, та залиште ви в спокої імперію! І взагалі краще її в собі перемагайте!" Ну так, ну так, шукайте всі причини в собі, і в жодному разі не чіпайте колонізатора, котрий з вас всі соки вижирав (чому до того було 15 хвилин етеру присвячено). В цей момент я тупо заволала і вимкнула ролик нахрін. Бо сорян, але коли ходячий заповідник савєцкава патерналізму закликає "пабідіть дракона в сібє", я тупо вибухаю. Коротше, в мене тепер плюс одна тригерна персона. Зате вона зараз "дуже багато мандрує". Good for her, bitch.
A Telegram channel is used for various purposes, from sharing helpful content to implementing a business strategy. In addition, you can use your channel to build and improve your company image, boost your sales, make profits, enhance customer loyalty, and more. Judge Hui described Ng as inciting others to “commit a massacre” with three posts teaching people to make “toxic chlorine gas bombs,” target police stations, police quarters and the city’s metro stations. This offence was “rather serious,” the court said. Write your hashtags in the language of your target audience. Select: Settings – Manage Channel – Administrators – Add administrator. From your list of subscribers, select the correct user. A new window will appear on the screen. Check the rights you’re willing to give to your administrator. How to create a business channel on Telegram? (Tutorial)
from us
