Тема грантів все не вчухає, тож і я висловлюся Як ми дожилися до такого життя.
Так історично склалося, що відколи Україна полишила СССР, чиновницький апарат був посаджений на голодний пайок. Принаймні, формально. Себто офіційних доходів, які б відповідали статусу людей, які керують країною та оперують значними засобами виробництва, не існувало. А великі доходи існували у "цеховиків" та бандюганів. Відповідно, працівники державних структур по суті продавали свої прерогативи тим, у кого були гроші. Таким чином, по "зарплати" мусорам/ менеджерам держ підприємств/депутатам et cetera сплачували не "платники податків" тм , а сторонні особи. Кінець кінцем, це вилилося у відносно стабільну структуру, в якій різні мафіозні клани мали свою кормову базу. І ці мафіозні клани вступали між собою в ієрархічну, договорнякову або час від часу конфронтаційну взаємодію. Верхівкою цієї системи були ті, кого прижилося називати олігархами - Ахметов, "київська сімка", Пінчук, "група Приват" тощо. Вони власне і мали своїх людей всюди - суди, прокуратура, різні регуляторні органи. Майже кожна людина в державі була елементом цієї мафіозної системи - працюючи в банку, на підприємстві, в страховій компанії, на держ службі, в громадській організації. Чиновники були "на зарплаті" в мафіозних кланів - люди просто ходили на роботу, перекладали бумажки і рутинно працювали на мафію. Плюс до цього, більшість кланів творили свої міні-імперії на зв'язках з РФ. РФ могла впливати на благополуччя клану, адже вони могли вирішити з ким їм краще торгувати газом, кого пускати чи ні на свій ринок. Тепер варто поставити запитання, а де ж тут власне публічний інтерес - інтерес, який має захищати державний службовець. А він власне ніде. І рівень компетенції людей на держ службі був вельми низьким. 2014 року протиріччя, накопичені в цій системі вибухнули і ми постали перед необхідністю розбудови ефективних інституцій, аби зберегти себе як державу. Проте інституції потребують спеціалістів, а спеціалісти - грошей. Гроші спеціалістам українці платити не люблять. Ті спеціалісти, які все ж мали необережність попрацювати на державу, отримуючи відносно великі, але все одно менші за ринкові зп, досі згадуються в українському фольклорі як вороги народу. Відтак паралельно з державною службою в Україні стали існувати різноманітні експертні офіси, які де-факто тягнули на собі всю експертизу суспільних трансформацій. А платили їм ґрантами - юсейдівськими, європейскьими, соросівськими. Із повномасштабним вторгненням ситуація тільки погіршилася. Українські платники податків тм заледве фінансують Сили оборони, а всі решта видатки повністю припадають на зовнішнє фінансування, велику частину якого становлять ґранти.
Ми як суспільство не в стані фінансово забезпечити свою державу. Наразі це драма з відкритим фіналом.
Тема грантів все не вчухає, тож і я висловлюся Як ми дожилися до такого життя.
Так історично склалося, що відколи Україна полишила СССР, чиновницький апарат був посаджений на голодний пайок. Принаймні, формально. Себто офіційних доходів, які б відповідали статусу людей, які керують країною та оперують значними засобами виробництва, не існувало. А великі доходи існували у "цеховиків" та бандюганів. Відповідно, працівники державних структур по суті продавали свої прерогативи тим, у кого були гроші. Таким чином, по "зарплати" мусорам/ менеджерам держ підприємств/депутатам et cetera сплачували не "платники податків" тм , а сторонні особи. Кінець кінцем, це вилилося у відносно стабільну структуру, в якій різні мафіозні клани мали свою кормову базу. І ці мафіозні клани вступали між собою в ієрархічну, договорнякову або час від часу конфронтаційну взаємодію. Верхівкою цієї системи були ті, кого прижилося називати олігархами - Ахметов, "київська сімка", Пінчук, "група Приват" тощо. Вони власне і мали своїх людей всюди - суди, прокуратура, різні регуляторні органи. Майже кожна людина в державі була елементом цієї мафіозної системи - працюючи в банку, на підприємстві, в страховій компанії, на держ службі, в громадській організації. Чиновники були "на зарплаті" в мафіозних кланів - люди просто ходили на роботу, перекладали бумажки і рутинно працювали на мафію. Плюс до цього, більшість кланів творили свої міні-імперії на зв'язках з РФ. РФ могла впливати на благополуччя клану, адже вони могли вирішити з ким їм краще торгувати газом, кого пускати чи ні на свій ринок. Тепер варто поставити запитання, а де ж тут власне публічний інтерес - інтерес, який має захищати державний службовець. А він власне ніде. І рівень компетенції людей на держ службі був вельми низьким. 2014 року протиріччя, накопичені в цій системі вибухнули і ми постали перед необхідністю розбудови ефективних інституцій, аби зберегти себе як державу. Проте інституції потребують спеціалістів, а спеціалісти - грошей. Гроші спеціалістам українці платити не люблять. Ті спеціалісти, які все ж мали необережність попрацювати на державу, отримуючи відносно великі, але все одно менші за ринкові зп, досі згадуються в українському фольклорі як вороги народу. Відтак паралельно з державною службою в Україні стали існувати різноманітні експертні офіси, які де-факто тягнули на собі всю експертизу суспільних трансформацій. А платили їм ґрантами - юсейдівськими, європейскьими, соросівськими. Із повномасштабним вторгненням ситуація тільки погіршилася. Українські платники податків тм заледве фінансують Сили оборони, а всі решта видатки повністю припадають на зовнішнє фінансування, велику частину якого становлять ґранти.
Ми як суспільство не в стані фінансово забезпечити свою державу. Наразі це драма з відкритим фіналом.
With Bitcoin down 30% in the past week, some crypto traders have taken to Telegram to “voice” their feelings. Polls While some crypto traders move toward screaming as a coping mechanism, many mental health experts have argued that “scream therapy” is pseudoscience. Scientific research or no, it obviously feels good. During a meeting with the president of the Supreme Electoral Court (TSE) on June 6, Telegram's Vice President Ilya Perekopsky announced the initiatives. According to the executive, Brazil is the first country in the world where Telegram is introducing the features, which could be expanded to other countries facing threats to democracy through the dissemination of false content. Today, we will address Telegram channels and how to use them for maximum benefit.
from us
