tgoop.com/TASlife/4075
Last Update:
При цьому Віктора важко було б назвати абсолютно позитивним персонажем, тим цікавіше виглядає його "арка героя".
Він народився 11 жовтня 1905 року у Катеринославі (нині Дніпро), отримав фах металурга у Дніпродзержинському металургійному інституті, працював на заводах Донбасу та став активним партійним діячем.
Брав участь у вилученні хліба у селян під час колективізації та зборі їхнього врожаю. Правда, під враженням від побаченого попросився на іншу роботу.
А в кінці 1930-х років і сам потрапив під сталінські репресії, однак врятувався. Після реабілітації отримав посаду керівника металургійної фабрики у Сибіру.
Різкий поворот сюжету стався під час Другої світової війни, в 1943 році, коли радянський уряд направив Кравченка до Вашингтону контролювати постачання техніки по ленд-лізу.
Совєтське посольство після безуспішних спроб повернути втікача, оголосило його зрадником та почало переслідувати його родичів.
В 1946 році Кравченко вирішив написати мемуари про злочини комуністичного СРСР - колективізацію, Голодомор, ГУЛАГ, змову з гітлерівською Німеччиною, що прискорила початок Другої світової війни...
У час, коли щойно розпочалася Холодна війна і світ розділила "залізна завіса", книжка "Я вибрав волю" ("І Chose Freedom") виявилась першим викриттям сталінізму.
Звісно, на це відреагувала й радянська влада. Міністерство державної безпеки організувало міжнародну кампанію з дискредитації Віктора Кравченка, називаючи його то агентом ЦРУ, то нацистським колаборантом.
А після того, як французька комуністична газета «Les Lettres Françaises» звинуватила Кравченка у брехні, він подав на неї позов про наклеп.
Тривалий судовий розгляд з 24 січня до 22 березня 1949 року в Парижі став тогочасною світовою сенсацією і отримав назву «Процес століття».
Адже для дачі свідчень зі сторони Кравченка визвались 5 тисяч(!) колишніх громадян СРСР, яким вдалось вижити в радянських концтаборах, пережити Голодомор і тортури НКВС та втекти закордон. Серед всіх бажаючих Кравченко відібрав 17 людей для свідчення в залі суду.
З боку ж комуністів захисниками газети виступили фізик, лауреат Нобелівської премії Фредерік Жоліо-Кюрі, єпископ Кентерберійський та інші прорадянськи налаштовані «лідери думок» та VIP-персони. Щоб дикредитувати Кравченка, до Франції також привезли його колишню дружину, колег та друзів, щоб ті дали свідчення проти нього.
Замість 6 запланованих засідань довелось проводити 25.
Однак головним наслідком процесу став відчутний удар по сталінському комуністичному режиму в сприйнятті західного світу. Процес також негативно вплинув і на політичні карʼєри свідків з боку про-комуністичної газети.
