13philia

#astronomy #Mars #cloud

Група астрономів вивчила десятки панорамних знімків, зроблених марсоходом Curiosity у 12019 і 12021 роках, і помітила на них унікальне атмосферне явище. Перисті хмари на великій висоті переливалися червоним, зеленим і синім кольорами в променях західного Сонця. На Землі такі хмари називають перламутровими і на Червоній планеті спостерігають уперше. Учені також виявили сезонність цих переливів.

Земля далеко не єдина планета з атмосферою, вона є і на Марсі, хоча зовсім інша. На 95 відсотків вона складається з вуглекислого газу, решта п'ять — азот і аргон. Також у її складі є незначна кількість води, яка у вигляді пари циркулює з південної півкулі в північну (таке перенесення охрестили «водяним насосом»). До того ж ця волога, як нещодавно з'ясувалося, може «випадати» інеєм на поверхні екваторіальних вулканів Марса.

Над Червоною планетою утворюються і хмари, зокрема сріблясті. Їх ще називають полярними мезосферними або нічними світними, бо їх знизу підсвічують промені призахідного або висхідного Сонця, коли решта неба ще темна. Сріблясті хмари формуються найвище в земній атмосфері і зустрічаються на висоті 85-95 кілометрів. На Марсі вони складаються з вуглекислого газу і водяного льоду, а фіксували їх на висоті до 90 кілометрів.

Інший найрідкісніший на Землі тип хмар — перламутрові. Їх можна побачити тільки в полярних широтах на висоті близько 35 кілометрів. Вони інтенсивно змінюють кольори від червоного до синього через те, що частинки конденсату набувають розмірів, схожих із довжиною хвилі світла. Астрономи зі США, Канади та Іспанії повідомили, що марсоходу Curiosity вперше вдалося сфотографувати перламутрові хмари в атмосфері Марса. Щоправда, вони не пов'язані із земними аналогами, оскільки формуються на іншій висоті та з інших причин. Вони більше схожі на сріблясті. У дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, вчені розглянули частоту зустрічальності цього явища, а також те, як змінюється розмір частинок, що складають хмари:

https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1029/2024GL111183

www.tgoop.com/Triskaidekaphilia/4652

129 viewsDec 4 at 05:21

#astronomy #Mars #cloud

Група астрономів вивчила десятки панорамних знімків, зроблених марсоходом Curiosity у 12019 і 12021 роках, і помітила на них унікальне атмосферне явище. Перисті хмари на великій висоті переливалися червоним, зеленим і синім кольорами в променях західного Сонця. На Землі такі хмари називають перламутровими і на Червоній планеті спостерігають уперше. Учені також виявили сезонність цих переливів.

Земля далеко не єдина планета з атмосферою, вона є і на Марсі, хоча зовсім інша. На 95 відсотків вона складається з вуглекислого газу, решта п'ять — азот і аргон. Також у її складі є незначна кількість води, яка у вигляді пари циркулює з південної півкулі в північну (таке перенесення охрестили «водяним насосом»). До того ж ця волога, як нещодавно з'ясувалося, може «випадати» інеєм на поверхні екваторіальних вулканів Марса.

Над Червоною планетою утворюються і хмари, зокрема сріблясті. Їх ще називають полярними мезосферними або нічними світними, бо їх знизу підсвічують промені призахідного або висхідного Сонця, коли решта неба ще темна. Сріблясті хмари формуються найвище в земній атмосфері і зустрічаються на висоті 85-95 кілометрів. На Марсі вони складаються з вуглекислого газу і водяного льоду, а фіксували їх на висоті до 90 кілометрів.

Інший найрідкісніший на Землі тип хмар — перламутрові. Їх можна побачити тільки в полярних широтах на висоті близько 35 кілометрів. Вони інтенсивно змінюють кольори від червоного до синього через те, що частинки конденсату набувають розмірів, схожих із довжиною хвилі світла. Астрономи зі США, Канади та Іспанії повідомили, що марсоходу Curiosity вперше вдалося сфотографувати перламутрові хмари в атмосфері Марса. Щоправда, вони не пов'язані із земними аналогами, оскільки формуються на іншій висоті та з інших причин. Вони більше схожі на сріблясті. У дослідженні, опублікованому в журналі Geophysical Research Letters, вчені розглянули частоту зустрічальності цього явища, а також те, як змінюється розмір частинок, що складають хмари:

https://agupubs.onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1029/2024GL111183

BY 13philia