Цікава особливість культур до модерну – це ставлення до байок і анекдотів як до важливої сторони виховання. Культурна людина повинна знати смішні жарти, хай навіть прості і грубі.

Особливо це стосується суфійського ісламу. Багато авторів писали і серйозні глибокі філософські книжки, і підбірки анекдотів. От наприклад, Абдурахман Джамі – поет, містик, богослов, музикознавець. Остання книжка, яку він закінчив – це "Весняний сад", Багаристан. В ній зібрані анекдоти і повчальні історії, і кожну з них автор підсумовує коротким віршем. Судячи з усього, проза читалась речитативом, а вірш співали як пісню.

Як приклад – історія колобка. У Джамі це анекдот про злодіїв і ненаситних чиновників. Якось біг пес по вулиці, і побачив, як з воріт викотився хлібчик і покотився в поля. Ти куди? – В гості до вовків і барсів, вони мене запросили. – Ой, ти хай як мене можеш лякати, а я все одно поженусь і з'їм тебе.