Шкатулка часів Новоассирійської імперії – 900-700 роки до н.е.

На бенкеті грає ансамбль з трьох музикантів: подвійна дудка (типу авлоса), бубон, халкофон (мідний чи бронзовий інструмент – чи то шумний, чи то типу цимбалів).

Знайдено при розкопках в Німруді (недалеко від Мосула, Ірак).

Цікавий філологічний факт: ше досить недавно слово "кохати" в першу чергу значило "доглядати". Того люди говорили "викохати худобу", "викохати дітей", "кохатися у вівцях". Ви могли таке читати в художній літературі наприклад. Чи в діалектах таке буває.

Я і в корпусі української мови глянув. В авторів 19 століття, і навіть середини 20 "кохатися" – це в основному про любов до роботи. Звичайно є і про любов романтичну: є формулювання типу "вірно кохався", але це не про секс.

Прочитав в твіторі про дуже цікаву виставку в Британському музеї, присвячену міжнародній торгівлі в давній час (яку прийнято називати Великий шовковий шлях).

Зразу згадується багато чого з наших країв. Є шось спільне в китайської золотої кружечки з срібною, розкопаною в половецькому Чингульському кургані. Повезло в 2021 році побачити на виставці в Софії Київській.

В Національній бібліотеці Франції зберігається книжка, переписана в 1587 році (995 році Гіджри) – поема Юсуф і Зулейха, на популярний коранічний сюжет, з авторською любовною лінією. Пророк Юсуф (в християнській традиції – Йосип) був улюблений син Якова, і йому заздрили брати. Вони продали його в єгипетське рабство, але через свій талант і божу ласку Юсуф зробив собі стрімку карʼєру. Там його полюбила Зулейха, дружина фараона, якій Юсуф снився за роки до того. Але Юсуфа бог застеріг від гріха, і він відмовив Зулейсі в близькості. В кінці кінців завдяки вмінню тлумачити сни і бачити майбутнє Юсуф став фараоном, а стара вдова Зулейха стала його жінкою (потім правда їй ангел Джебраїл вернув молодість і вони мали 12 дітей).

Якщо вірити тексту, цю поему написав на «кримській степовій мові» Махмуд Киримли, але помер і не закінчив її. Тоді на турецьку мову поему переклав інший поет, Алі син Халіля. Ймовірно і оригінал, і переклад – це 14-15 століття. Є думки і про раніші дати, але там складна заплутана історія.

Дуже гарна новина, вітаю Олексія і музей. Дуже хочу тепер цього каталога собі.

Неймовірно радий, що нарешті, через кілька років роботи, ми можемо презентувати видання «СПАДЩИНА. MİRAS. THE HERITAGE», присвячене культурно-історичним надбанням кримських татар. Видання є логічним продовженням виставки «MİRAS. СПАДЩИНА», яка експонується в Скарбниці НМІУ з жовтня 2022 року. Кілька слів про цю чудову подію, ідею видання, учасників проєкту і партнерів читайте на сайті музею за посиланням. Згодом будемо трохи детальніше говорити про концепцію видання, тож стежте за анонсами:
#Miras_спадщина #музей #Крим #кримські_татари #книга
https://nmiu.org/posts/286

Приїхав в Одесу, зайшов в кафе вечеряти. Кафе арабське, відвідувачі тільки чоловіки, крім мене всі по-арабськи говорять і курять кальян.

Працівниця слухає стару російську попсу. В відвідувачів звучить азан.