​​Суть конфлікту забудовника «Ковальська» та активіста Дмитра Перова, на якого компанія подала до суду, лежить суто у формальній площині. Забудовник зніс будівлю, яка не перебувала в реєстрі пам'яток архітектури і на цій підставі вимагає спростувати інформацію про те, що будівля по вулиці Жилянській 47, була пам'яткою архітектури. Бо це, нібито, шкодить їх репутації.

Насправді, наявність запису в реєстрі пам'яток не є характеристикою, за якою визначається цінність споруди, зовсім навпаки – споруда вноситься до реєстру, після визнання її цінною за тими чи іншими ознаками. І так, реєстр недосконалий і не всі пам'ятки в ньому прописані. Гадаю, що хороший адвокат у чесному суді має всі шанси виграти цю справу. Принаймні я буду вболівати у цьому процесі за Дмитра.

До речі, БЦ Nuvo Business Park, через будівництво якого сталась ця ситуація, був спроектований європейськими архітекторами, польським бюро APA Wojciechowski. Сам по собі він дійсно непоганий, але польським колегам явно не вистачило бажання трошки зануритись у контекст місця і запропонувати рішення, за якого історична будівля була би інтегрована у новий простір. Ну і вочевидь, забудовник за такі рішення не заплатив. Але це для «Ковальської» міг би бути піар-кейс набагато кращий за судову тяганину з пам'яткоохоронним активістом.

​​Канабіс для медичних цілей тільки починають легалізовувати, тим часом, його двоюрідний родич, технічні коноплі вже використовують в будівництві.

Костра (висушені та подрібнені стебла) технічних конопель у поєднанні з вапном та водою після висихання утворює міцну структуру з відмінними теплоізоляційними характеристиками, яка може працювати як утеплювач, а в разі додаткового армування і як конструктивний матеріал.

Конобетон (буквальний переклад англійського терміну hempcrete) – має антисептичні властивості, він не гниє, не стає оселею для щурів та комах. Він чудово зберігає тепло і водночас пропускає повітря та вологу, забезпечуючи природну вентиляцію. До всіх своїх позитивних сторін це ще й абсолютно екологічний матеріал, виробництво якого не збільшує вуглецевий слід.

Поки що конобетон використовується переважно в приватному будівництві невеликих обсягів. Проте цей сектор швидко розвиватиметься, збільшення обсягів вирощування коноплі дасть можливість отримати більше сировини для будівельної індустрії вже у промислових масштабах.

Завтра в Києві відбудеться зустріч з кураторами та учасниками української експозиції на архітектурній бієналє у Венеції та презентація проектів. Вхід вільний за попередньою реєстрацією.

Це Архикатедральний собор у Тернополі, пам'ятка архітектури національного значення, яка потребує реставрації.

Жовтим кольором на фото показано, як бачить цю реставрацію підрядник. Тобто фактично замість відновлення приміщення — там намагаються зруйнувати первинний вигляд пам’ятки. Адже на жодній зі старих фотографій домініканського монастиря третього поверху немає!

Нове приміщення призначатиметься для підрозділів архиєпархії, та приміщень, які можуть винаймати і використовувати, що є порушенням закону, руйнуванням цінного об’єкта та втручанням в архітектуру задля досягнення комерційних і приватних інтересів.

Закликаю вас підписати петицію проти цих незаконних дій.

Детальніше про те що відбувається тут.

Автор зображення — Захар Дябло.

Кожного разу коли бачу новини про "реставрацію" пам'яток архітектури з надбудовами та перебудовами, як у прикладі з посту вище, згадую піонера архітектурної реставрації, француза Ежена Віоллє лє Дюка. У ХІХ сторіччі він займався тим, що відбудовував середньовічні замки на свій смак, мотивуючи це тим, що реставрація, мовляв, має не просто відновити будівлю, а надати їй ідеального вигляду, який вона могла б мати. Звісно, що усі уявлення про ідеал у Віоллє лє Дюка були дуже суб'єктивними. До речі, шпиль собору Нотр Дам, який постраждав у пожежі декілька років тому, що дуже засмутило людей по всьому світу, це його витвір, в оригінальному середньовічному проекті такого не було.

Віоллє лє Дюк ще за життя мав багато критиків, а у ХХ сторіччі його підхід до реставрації остаточно визнали шкідливим. Власне, зараз вже неможливо назвати словом "реставрація" будь що, окрім дбайливого відновлення оригінального вигляду.

І якщо Віоллє лє Дюку нема за що дорікнути, він був простим романтиком, який намагався зробити світ навколо себе красивішим, використовуючи методи та знання, доступні йому на той час, то сучасні "реставратори" керуються у своїх діях лише жадобою до збільшення квадратних метрів. І це справді огидно.

Гадаю, шо для боротьби з клаптиковим утепленням, як ось з цим випадком на Подолі, який вже оскандалився на весь інтернет, треба використовувати не емоційний, а раціональний аргумент. Власникам квартир, які це роблять, плювати на те, що вони псують зовнішній вигляд фасаду. Проте вони точно не захочуть витрачати гроші задарма.

Різноманітні будівельні бригади роками наживаються на довірливих жителях багатоквартирних панельок, впарюючи їм отаке "покращення". Вочевидь, ці замовники погано пам'ятають шкільний курс фізики та термодинаміку твердих тіл. Стіна з бетону чи цегли взимку промерзає вся і утеплення одного клаптика мало що змінить в загальному тепловому балансі. І якщо ви вже такі ініціативні, то об'єднайтесь з сусідами і утепліть весь будинок за затвердженим проектом.

"Відбулось насправді рейдерське захоплення на державному рівні саморегулівної організації, а також її повноважень в абсолютно незаконний спосіб. Тому що Мінрегіон міг своїм наказом позбавити спілку архітекторів делегованих повноважень, але він цього не зробив. Не зробив тому, що наказ можна оскаржити в суді, бо для нього мають бути підстави. Підстав вони не знайшли, і відбулося фактично таке собі рейдерське захоплення”

Анна Кирій розповідає про тиск на НСАУ виданню ZMINA. Центр прав людини

Юридичний радник Центру прав людини ZMINA Данило Попков, який займається захистом громадянських активістів і правозахисників, оцінює кримінальну справу проти представників НСАУ як переслідування з політичних мотивів.

“Вочевидь приводом для цього стала публічна критика архітекторської спільноти провладного законопроєкту №5655, а також ефективна адвокаційна кампанія проти нього як в Україні, так і в ЄС. Дії правоохоронних органів щодо НСАУ мають ознаки зловживання представниками влади своїми повноваженнями і впливом для того, щоб усунути незгодних і “продавити” потрібне їм політичне рішення. Такі дії йдуть на шкоду не лише професійній спільноті архітекторів і сфері містобудування, але й неприпустимі в демократичному суспільстві і для кандидата до ЄС. Дискусійні питання мають вирішуватись в парламенті, а не закриватись намаганнями кинути опонента за ґрати”, – підкреслив Попков.

Вибачте

​​Архітекторка українського походження Анна Камишан скоріше за все і є тією загадковою дівчиною, що випадково потрапила на камеру журналіста Михайла Ткача, коли допомагала російському олігарху Фрідману тягати по Лондону якісь коробки.

Камишан, як і Фрідман, народилась у Львові, а професійну кар’єру поїхала робити у Москві. Закінчила російський інститут просторового планування “Стрєлка” і з 2015 року займалась урбаністичними дослідженнями Москви-ріки. Свій проект, присвячений відносинам людини з рікою на прикладі Москви вона демонструвала у російському павільйоні на бієналє у Венеції у 2020 році, а за рік до того вона була куратором російського павільйону на виставці мистецтв та дизайну Трієнале у Мілані. Це при тому, що в той же час вона вже активно працювала над просторовою концепцією меморіального комплексу “Бабин Яр” в Києві, створення котрого спонсорувало декілька російських олігархів і в тому числі - Фрідман.

Після вторгнення Камишан переїхала в Лондон та допомагає збирати кошти для підрозділу свого брата, який служить в ЗСУ. А ще - працює над концепцією післявоєнного відновлення Маріуполя. Вона підписана в якості консультанта однієї з чотирьох команд, чиї концепції були нещодавно представлені в рамках проекту Mariupol Reborn. Ну і як ми змогли побачити, знаходить час для спілкування з Михайлом Фрідманом.

Сподіваюсь, що організатори Mariupol Reborn та дизайнер Сергій Родіонов, який запросив Камишан у свою команду, зможуть якось пояснити залучення до проекту людей які, по-перше, багато років працювали в росії та представляли росію на міжнародній арені і, по-друге, досі підтримують контакти зі своїми московськими роботодавцями.

Важлива інформація: Україна проти 5655
Всеукраїнський марафон відбудеться 7 вересня 2023 року з 11:00 до 13:30 години.
Організатори марафону:
● Асоціація міст України
● Національна спілка архітекторів України та Архітектурна Палата НСАУ
● Громадська організація “Рух ЧЕСНО”
Ветувати законопроєкт 5655 Президента закликають:
● щонайменше 42 090 громадян, які встигли підписати петицію;
● 1000 депутатів;
● Національна спілка архітекторів України та Архітектурна Палата НСАУ;
Учасники розкажуть про те, як проектом Закону України реєстр. №5655:
● стимулюється самовільне будівництво;
● збільшується  вартість оформлення містобудівної документації;
● монополізується допуск на ринок;
● збільшується корупція у містобудівній сфері;
● звужуються права архітекторів та інших фахівців галузі; та інше.
Запрошуємо всіх зацікавлених осіб взяти участь у Марафоні та зареєструватися за формою до 06.09.2023 року. Місце проведення події та посилання на трансляцію будуть надіслані після заповнення форми реєстрації

Поки займаюсь справами мобілізаційними та активно засвоюю найактуальнішу зараз професію, щось думати та писати про архітектуру зовсім нема сил та часу. Тому, напишу про що думається.

Війна довела повну недієздатність такого освітнього інституту, як військові кафедри. Воєнка завжди була лише тільки легальним способом уникнути строкової служби, але аж ніяк не здобути бодай якісь знання щодо військової справи. Пам'ятаю, як в середині нульових мої одногрупники у КНУБА щопонеділка ходили на цю кафедру, як на каторгу. Я тоді прикинув і вирішив, що витрачати один день на тиждень протягом чотирьох років, а потім ще один місяць влітку марширувати на плацу під виглядом військових зборів – занадто висока ціна, щоб "распєтлять зі службою". Адже там навіть нічому корисному не навчать, лише вимагатимуть хабарі та будуть морально принижувати. Після універу строкову службу я так і не служив, військомат про мене просто забув. В результаті, і я, і мої одногрупники, які отримали на воєнці звання молодших лейтенантів, виявились готовими до справжньої війни однаково – ніяк.

Я знаю багатьох випускників воєнок. Дехто зараз служить, і всі корисні знання з військової справи, які у нього є, були отримані вже з безпосереднього практичного досвіду. А дехто боїться йти, бо нічого не знає про військову науку, не дивлячись на номінальні офіцерські погони. Сподіваюсь, що після війни військові кафедри будуть або повністю ліквідовані, або, принаймні, серйозно реформовані.

Але це буде потім. Поки що армії дійсно бракує мотивованих та розумних людей, бо наш ворог – хитрий та підступний і у нього все ще багато ресурсів. Якщо ви знаєтесь на топографії та звикли працювати з планами місцевості з вас може вийти непоганий аеророзвідник. Якщо ви знаєте, як визначити азимут та знаєте чим система координат УСК-2000 відрізняється від WSG – вас з радістю візьмуть в артилерію, чи в ту ж таки аеророзвідку. Вільне володіння англійською чи вміння користуватись паяльником – і ви вже теж цінний кадр для ЗСУ.

Я далекий від думки, я далекий від думки про те, що "служитимуть усі". Проте, враховуючи хід війни, це точно доведеться зробити багатьом. Тож готуйтесь до цього, поки є час та можливість.

​​Документальний фільм «Нескінченність за Флоріаном» нарешті виходить в прокат, хоча й обмежений всього двома кінотеатрами в Києві. На превеликий жаль, я не потрапляю, бо знаходжусь в учєбці десь посеред полів центральної України, але ви обов’язково сходіть подивіться. Сеанси йдуть у «Жовтні» та у «Планеті Кіно» до 6-го грудня.

Історія боротьби архітектора Флоріана Юр’єва та молодих активістів. проти забудовника, який намагався спотворити одну з головних його робіт – доволі типова для нашого часу. І в той же час, унікальна через особистий геній самого Юр’єва. Творчий спадок Юр’єва та його теоретичні роботи з колористики ще будуть осмислювати і переосмислювати. А ще, здається в Києві ще лишилось багато не деколонізованих топонімів, було б гарно якби ім’я Флоріана Юр’єва увіковічнили у місті, для якого він так багато зробив. А поки – дивіться кіно.

Щодо «тарілки», до речі, досі нема ясності. Так, її внесли у перелік пам’яток архітектури, але будівництво Ocean Mall не скасовано, лише призупинене на період війни. Хто буде добудовувати цього монстра та як він впливатиме на «тарілку» ми поки не знаємо.

Соціальне житло: вимушеність чи доступність? ХША запрошує тебе на відкриту дискусію за участі провідних експертів архітектурної галузі!

🤔 Поговоримо про:

→ Соціальне житло в Україні: пропозиція на ринку, власники, інвестори, ціни.

→ Ретроспективу втілення соціального житла в Україні: приклади ХХ ст.

→ Закордонний досвід соціального житла: порівняльний аналіз із ситуацією в Україні.

→ Якість соціального житла: рівень комфорту, площі і нормативи.

● Коли? 14 грудня 18:30
● Де? Лекторій в укритті ЛНАМ

🧑Спікери:

● Олег Дроздов - архітектор, урбаніст, художник, експерт "EU Mies Award", засновник бюро “Дроздов та партнери” та президент ХША.
● Антон Коломєйцев - головний архітектор Львова, член Містобудівної ради ЛМР.
● Олександр Анісімов - містопланувальник та дослідник, голова ГО "Розуміти радянський Поділ".
● Андрій Бєляєв - один із засновників Проектної майстерні Бєляєвих, призер всеукраїнських архітектурних конкурсів.

🟡 Реєстрація на подію

Крила архітекторів: урбаністи та архітектори збирають кошти на 1000 FPV-дронів для Першої Президентської Бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «БУРЕВІЙ».

З 24 лютого 2022 року особовий склад бригади виконував завдання у складі угрупування Сил Оборони столиці та області. Бійці бригади Буревій героїчно вели запеклі бої за н/п Горенка, Мощун, Гостомель, які були форпостом Києва.

Після деокупації півночі країни бійці бригади Буревій брали участь у бойових діях в містах Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Бахмут, Білогорівка, та по теперішній час виконують завдання в найгарячіших точках фронту.

Під час повномасштабного вторгнення росії на територію України на базі військової частини реформується штурмова бригада «Гвардії Наступу»,
яка отримала назву «Буревій», що розшифровується як Бригада Утилізації Російських ВІЙськових.

Детальніша інформація про збір — на сторінці Національної Спілки Архітекторів України в Facebook.