Кухоль Вакха

Кухоль Вакха

Вільям Блейк. Адам називає звірів, 1810

Нортроп Фрай у великому дослідженні про Блейка «Fearful Symmetry» зауважує, що у того була відмінна від біблійного бачення інтерпретація Падіння. Тут поет радше наслідував деяких гностиків.

Падіння він повʼязував з утратою людиною внутрішньої частини божественної природи, інша частина цієї природи збереглась і передалась новим поколінням у вигляді уяви.

Одним з ключів до розуміння символізму Блейка, зазначає Фрай, є теза, що Падіння людини і створення фізичного світу були не просто взаємоповʼязаними, а й, по суті, однією і тією ж подією (творенням сучасної природної людини).

Усі твори цивілізації, усі втручання людиною у природу, доводять, що творча сила людини є буквально надприродною. Саме тому, що людина перевершує природу, вона така нещасна у природному середовищі — у цьому середовищі, пише далі Фрай, інтерпретуючи ідеї Блейка, людина відреклась від уяви, опираючись головно на розум, помережаний лихими і брудними думками.

Роль візіонера полягає у тому, щоб опонувати поширеній думці, що усі явища і предмети є остаточно реальними. Опонувати аргументом, що реальність найперше визначається перспективою й індивідуальними асоціаціями, адже людина проектує на інших власну уяву: отримує від природи те, що у неї вкладає.

Це не означає, що за цією уявою ми не помічаємо предметів, які споглядають і розрізняють інші, просто митець бачить більше і далі. Це Блейк називає подвійним баченням — здатністю бачити занепалий світ і непошрамований Досвідом Едем — світ «Пісень невинності».

У цьому контексті насправді мені дуже сподобалась згадка Фрая, як Блейк казав, що на місці вогняного Сонця бачить янгольський хор і навіть чує його пісні у небі, і ніхто, підкреслив тоді поет, не здатен був переконати, що він помиляється.

www.tgoop.com/bacchusPL/835

257 viewsedited  Jan 9 at 13:21

Нортроп Фрай у великому дослідженні про Блейка «Fearful Symmetry» зауважує, що у того була відмінна від біблійного бачення інтерпретація Падіння. Тут поет радше наслідував деяких гностиків.

Падіння він повʼязував з утратою людиною внутрішньої частини божественної природи, інша частина цієї природи збереглась і передалась новим поколінням у вигляді уяви.

Одним з ключів до розуміння символізму Блейка, зазначає Фрай, є теза, що Падіння людини і створення фізичного світу були не просто взаємоповʼязаними, а й, по суті, однією і тією ж подією (творенням сучасної природної людини).

Усі твори цивілізації, усі втручання людиною у природу, доводять, що творча сила людини є буквально надприродною. Саме тому, що людина перевершує природу, вона така нещасна у природному середовищі — у цьому середовищі, пише далі Фрай, інтерпретуючи ідеї Блейка, людина відреклась від уяви, опираючись головно на розум, помережаний лихими і брудними думками.

Роль візіонера полягає у тому, щоб опонувати поширеній думці, що усі явища і предмети є остаточно реальними. Опонувати аргументом, що реальність найперше визначається перспективою й індивідуальними асоціаціями, адже людина проектує на інших власну уяву: отримує від природи те, що у неї вкладає.

Це не означає, що за цією уявою ми не помічаємо предметів, які споглядають і розрізняють інші, просто митець бачить більше і далі. Це Блейк називає подвійним баченням — здатністю бачити занепалий світ і непошрамований Досвідом Едем — світ «Пісень невинності».

У цьому контексті насправді мені дуже сподобалась згадка Фрая, як Блейк казав, що на місці вогняного Сонця бачить янгольський хор і навіть чує його пісні у небі, і ніхто, підкреслив тоді поет, не здатен був переконати, що він помиляється.

BY Кухоль Вакха