Конвертувати емоцію в дію - це проактивна стратегія.

Це була жахлива і важка ніч.
У Києві кількість постраждалих внаслідок російського обстрілу зросла до 114.
472 повітряні цілі.
На жаль, є жертви. Мої щирі співчуття всім постраждалим і рідним загиблих.
І мені дико дивитись на цей світ.

І найкращий спосіб конвертувати лють - в донати.
Якщо ви хочете підтримати реабілітацію військових

🔗Ось постійна банка на шпиталь.
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP

Підтримуємо військових, купляємо книги, ліки і необхідне.

Зараз став більше дарувати книги.
Я працюю з ними і розумію, що зараз так багато тих, хто потребує участі і уваги.
В шпиталі у нас психологів недостатньо, кількість хлопців на одного психолога зашкалює (десь 30 до 1 насправді)

Тому я купляю книги і дарую їм. Книга є 24/7, книга поруч і це також може бути підтримкою.

І ваша підтримка дуже цінна. Репост — це теж підтримка.
Дякую небайдужим!
@BagnenkoPsy

ТОП-7 книг, які будуть підтримкою в складні часи.

🕯Сьогодні у Києві оголошений День жалоби. Світла памʼять кожному та кожній, чиї життя обірвав російський обстріл 17 червня.

За останніми даними, загинули 22 людини, ще 134 зазнали поранень. Розбір завалів триває досі.
Я не хочу писати інше щось окрім цього.

Ось ТОП-7 книг, які я б порадив тим, кому важко:

1. Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу"
Класика екзистенційної психології. Франкл, переживши концтабір, доводить: сенс можна знайти навіть у найважчих обставинах.

2-3. Едіт Еґер «Вибір» і «Дар»
Книги про перемогу над собою від жінки, яка втратила все через війну, провела в концтаборі довгі роки і змогла почати все з початку.

4. Антуан де Сент-Екзюпері — "Маленький принц"
Поетична історія з глибокими філософськими роздумами про любов, втрату і сенс.

5-6. К.С. Льюїс — "Просто християнство" або «Переживаючи скорботу»
Прості й глибокі роздуми про віру, біль і надію в часи страждань.
«Переживаючи скорботу» - книга-щоденник про втрату і біль.

7. Ігор Козловський «Гідність - це правдивість»
Це людина, яка витримала тиск полону від росії в окупованому Донецьку.

Тримаємось за глибинні сенси.
Підтримуємо одне одного.
Разом ми зможемо пройти цей надскладний період!
@BagnenkoText

Приїхали книжечки від Лабораторії.
Так як працюю в шпиталі багато, то забрав з Нової Пошти прямо в свій робочий кабінет.
Там і знімав, на фоні крісло, де сидять пацієнти :)

Книги круті:

1. Гора з плечей. Марія Фабричева
Книжка про власні заборони. Як їх виявити і подолати.
З нетерпінням чекаю, коли буду читати.

2. Томас Манн «Будденброки».
Класика, яку давно хотів мати в бібліотеці. Нобелівський лауреат 1929 року, важлива постать в літературі.

Зазвичай показую з фото, але тут захотілось розпакувати з відео. Як вам відео формат?
Якщо норм - поставте вогник.
І щось читали з цього?
@BagnenkoText

Книги для військових. В чому кристь і мій звіт.

Я купую і дарую книги військовим вже майже рік.
Книга - це простий спосіб підтримати військового і подарувати щось цінне.
Сьогодні розкажу, чому книга - хороший подарунок. І також прозвітую про те, що вже куплено і роздано.
На фото - один з багатьох військових, кому я подарував книгу.

Найчастіше діалог відбувається так
— Слухай, у нас з тобою буде десь від 3 до 6 зустрічей за час твого перебування в шпиталі. Але насправді я не зможу бути поруч постійно, а хороша книга постійно з тобою. Я купляю книжки і дарую, як ти, читаєш? Як з увагою зараз?
— У мене ок з увагою. Книги читаю.
— Супер. Тоді дивись, я тобі ось ці книжки пропоную. Обери, що тобі найбільше подобається.

І показую те, що є.
Також є частина військових, з якими підтримую контакт там, де вони є, або в полях, або в тилових частинах і не можуть нормально нікуди виїхати. Їх теж намагаюсь підтримувати.
Їм теж відправляю книги.

Чому книга?
Бо це розвиток нейропластичності і зниження стресу. Ось 5 причин, як читання сприяє розвитку нейропластичності мозку:

1. Активує кілька ділянок мозку одночасно
Під час читання задіюються мовні центри, зони пам’яті, візуальна кора, а також лобові ділянки, відповідальні за аналіз, логіку й уяву. Така одночасна активація сприяє формуванню нових нейронних шляхів.
2. Зміцнює пам’ять і навички концентрації
Щоб слідкувати за змістом книги, мозок постійно пригадує попередні події сюжету, імена, факти. Це тренує короткотривалу й довготривалу пам’ять.
3. Розвиває емоційний інтелект і емпатію
У художній літературі читач «проживає» досвід інших людей, що активує зони мозку, пов’язані з розумінням емоцій, співпереживанням. Це покращує міжособистісні навички та емоційне налаштування. Для переключення уваги - саме те.
4. Формує нові уявлення і сенси
Читання стимулює уяву, сприяє створенню нових асоціацій, альтернативних поглядів на події. Це розширює мислення і сприяє гнучкості — важливому показнику адаптивного мозку.
5. Знижує рівень стресу, що важливо для росту нейронних зв’язків
Дослідження показують, що регулярне читання знижує рівень кортизолу (гормону стресу). Спокійна, зосереджена діяльність створює середовище, сприятливе для навчання і росту нових синапсів.

Книга - це простий спосіб підтримати військового і подарувати щось цінне.

Купую книги зазвичай у видавництва Наш Формат.
Бо у них 2 найпотужніші книжки

1. Одного разу воїн - воїн назавжди
2. Плем’я

Також купляв книги у видавництва Віхола.
У них є дуже цікаві видання про війну, про УПА, про Євгена Коновальця

Книги заходять добре.

Квитанції і чеки за останні кілька закупок - в коментарях.
Також завдяки вам завмовив вже нові книги.

Якщо є бажання підтримати - буду вдячний за будь-який донат.
Книга - це вклад в підтримку наших бійців.


Якщо можете підтримати військового поруч - робіть це.

А якщо хочете підтримати і надалі - то ось банка.
🔗Ось постійна банка на шпиталь.
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP


І дякую всім за підтримку і допомогу. Саме завдяки вам це можливо. Я дуже це ціную, ось звітую.

І чи пробували ви дарувати книгу військовому? Який у вас досвід?

P.S. В коментарях звіти і фото деяких військових, кому дарував книги.
@bagnenkoPsy

Читання книги без смартфону — нова розкіш. Моє читання вихідних

До цього висновку я прийшов.

Сьогодні провів пів-дня без телефону.
І це відновлення і спокій.

Більшу частину часу я писав дисертацію і книгу, над якою потроху працюю. Теми схожі.

Але також читав ось цю книгу.
І вона дуже проста і водночас крута.

Зачепила думка, що наше покоління перше, яке витримує таке навантаження на психофізіологію мозку через соцмережі, смартфони і постійне навантаження на дофамінові рецептори. На щорічній зустрічі АПА (Асоціації Психологів Америки) це була тема номер 1.

Тебе постійно бомбардує світ.
Зупинитись. Видохнути. Побути без повідомлень і вхідних — дуже складно.
Але це впливає на те, що ми стаємо непродуктивні, тривожні і просто ковзаємо по поверхні будь-чого, не занурюючись вглиб.
Наш формат видає хороший нон-фікшн.
Раджу цю книгу.

Я от подумав, яке щастя, що моє дитинство і юність були без смартфона і я навчився кайфувати від книг і читання.

А що ви читаєте на ці вихідні?
@BagnenkoText

Питання страждань, Віктор Франкл і наш вибір.


В кінці тижня я зазвичай аналізую сесії, робочі питання, планую наступний і іноді пишу про висновки
Сьогодні дуже важливий для мене висновок. Останнім часом багато роботи і консультацій, в яких так чи інакше виникає одна тема.

І навіть розмови з друзями - навколо однієї важливої теми, яка все більше просвічується під час цієї клятої війни

Страждання. Багато страждань.
Несправедливість страждань.
Взагалі багато несправедливості.
Відсутність демобілізації у військових. Розлучення, про яке чоловік дізнався з Дії. Відсутність можливості говорити зі своєю дитиною, бо дружина забороняє. І купа іншого

І от про що я хочу написати.
Те, що часто озвучую на сесіях. І про що говорив сьогодні з друзями

Це принцип логотерапії, яку я глибоко досліджую і вивчаю.

Про те, що основна потреба і сила людини - можливість знаходити сенс в будь-яких обставинах. Навіть в найтяжчих стражданнях
Логотерапія, заснована Віктором Франклом, відкриває унікальний підхід до розуміння і проживання страждання. У центрі логотерапевтичної концепції — ідея, що людське життя має сенс за будь-яких обставин, навіть у найгірших - після втрати всього, після смерті близької людини, після розлучення.

І питання не в тому, що я очікую від життя, а що життя очікує від мене. Поміняти фокус.
Яке питання життя задає мені в моїй ситуації - навіщо це мені? Який сенс я сам тут знаходжу і бачу?

І найбільше тут допомагає принцип самодистанціювання.
І здається, зараз прекрасний момент розказати детально про цей спосіб

Самодистанціювання — це здатність людини подивитися на своє страждання, свої думки, емоції та переживання збоку, як на об’єкти, а не ототожнюватися з ними. Це психологічний і духовний процес, який дозволяє людині розпізнавати: «Я маю думки — але я не є мої думки», «Я переживаю страждання - але я не є моє страждання».
Цей підхід має глибоке коріння в логотерапії Віктора Франкла, який вважав, що між стимулом і реакцією в людини завжди є простір - простір вибору.

«Між стимулом і реакцією є простір. У цьому просторі є наша сила вибирати нашу реакцію. У нашій відповіді – наше зростання і наша свобода»

Самодистанціювання саме й відкриває цей простір. Людина не зливається зі стражданням, а має змогу побачити її, усвідомити, дати їй ім’я, і тільки потім — діяти.

Такий підхід допомагає не лише зменшити інтенсивність внутрішнього болю, але й змінити позицію: від пасивної — "зі мною це сталося", до активної — "як я відповім на це?". Логотерапія вірить у ноологічний вимір — простір духу, де людина вільна вибирати, навіть коли зовнішні обставини повністю позбавляють її контролю.

Я вірю, що це потрібно зараз комусь. Варто задати собі ці питання:
✅ Як я можу прийняти це страждання і продовжувати діяти?
✅ Як я можу відповісти на цю ситуацію?
✅ Я вирішую, ким бути після того, що сталося. Ким я обираю бути?
✅ Не «чому це зі мною сталося?» а «що я можу робити далі?», щоб зберегти гідність і внутрішню силу?

Це повертає людину з позиції жертви в позицію автора.
Позицію сили.
Позицію вибору.

І це мій висновок тижня.

А що ви думаєте про це?


Продовжую ділитись усвідомленнями тижня.
Якщо вам корисно — поставте 🔥
Всі інші усвідомлення тижня можна знайти за хештегом #усвідомлення
@BagnenkoPsy

Подкаст з Володимиром Станчишиним — Як справлятись з хронічним стресом?

На 4й рік повномасштабного вторгнення - кількість викликів, стресів і проблем у кожного з нас величезна.

І я давно хотів поговорити, як справлятись. І ще я дуже хотів обговорити цю тему саме з Володимиром Станчишиним, психологом якого читаю і дуже поважаю.
Що робити нам з тим хронічним стресом, який супроводжує всіх нас зараз.
І коли на книжковому фесті "Книжкова Країна" я підійшов - він радо і дуже легко погодився, за що я щиро вдячний.

Наша розмова - це як джерело підтримки прямо зараз, під час хронічного стресу.

Про що всередині:
✅ Чому хронічний стрес - тихий вбивця?
✅ Як долати хронічний стрес?
✅ Важливість бази - сон, їжа, близькі, праця, донатити
✅ Чому важливо будувати стосунки зараз?
✅ Щоденник і як він сприяє самопідтримці
✅ Як виглядає турбота про себе на 4й рік війни?
✅ І багато-багато книг, про які прямо в подкасті і говоримо.

Я хотів поговорити про реальні конкретні стратегії. І щиро радію, що це вийшло.
Вірю, що це буде корисним і для вас.

Також буду вдячний за ваші реакції і коментарі під відео - це допоможе більшій кількості людей побачит це відео, а для мене з командою буде підтримкою в створенні нових крутих подкастів.
Для нас важливо, щоб ці подкасти виходили і далі.
Бо моя мрія - більше психологічно цілісних і стійких людей.

Запрошую до перегляду:
https://youtu.be/wL-Q3vAJZwA

P.S. А в кінці ще й конкурс! Подарую книжку Володимира Станчишина з його підписом «Емоційні гойдалки війни» за найцікавіше питання в коментарях.
Ми разом оберемо.

А якщо такі відео корисні — поставте тут 🔥

@bagnenkoPsy

Книга «Емоційні гойдалки війни» Володимира Станчишина.

В рамках підготовки до подкасту з автором я читав її.
А потім ми вирішили на подкасті, що подаруємо її за найкраще питання в коментарях. (Подкаст тут, питання пишіть там і можливо це будете саме ви)

До речі потім на самому подкасті Володимир Станчишин назвав її своєю улюбленою.

Особливість книги в тому, що вона написана в перші півроку війни. І там ще є якась непризвичаєність, якась спантеличеність. Перші обстріли, перші прильоти. Тоді це сприймалось дуже незвично. І є фрази в книзі «Ми всі дуже втомлені на 4й місяць війни», які зараз, на 4й рік сприймаються з теплою посмішкою.

Що є в книзі

Книга лаконічно і чітко розбирає такі теми
1. Тривожність
2. Почуття провини
3. Злість і ненависть
4. Утома, апатія, депресія
5. Смуток (переживання втрати
6. Сім’я, розлука і самотність
7. Як жити, щоб перемагати війну

Особливо сподобався розділ про сім’ї, відносини і розлуку.
Що допомагає тримати зв’язок - це сімейні ритуали.

Мені подобається в книзі кілька речей
✅ Вона лаконічна
✅ Вона глибока
✅ В ній є щоденник.
Я люблю щоденники, сам веду і в подкасті з Володимиром ми якраз говорили про важливість щоденника. А тут його щоденник під час перших 6 місяців війни.


Цитати з книги.

🗞️«Коли ми починаємо шукати винних в тому, що інші роблять не такий вибір, як ми, — насправді турбуємося, чи правильний вибір зробили ми самі.»

🗞️«Сьогодні, коли всі наші системи зразків реакцій поламані, … ми користуємося системою чорного та білого. Інші фарби в цю картину ми додамо згодом.»

🗞️«Нічого у світі не буває раптом. Просто є речі, яких ми не помічали.»

🗞️«Кожне сьогодні таки мало своє вчора.»

🗞️«Основна ідея моєї праці – допомогти зрозуміти людині свій стан і тоді або спробувати його змінити або навчитися з ним жити.»

🗞️«Ненависть — це зброя. Ми завжди боялися цієї зброї … сьогодні вона необхідна, щоб подолати ворога. Ненавидіти нормально. Ненормально починати війну.»

🗞️«Сміх повертає нам відчуття безтурботності… нехай лише на мить. Але ці миті — це теж миті цієї війни.»


Книга для мене займає важливе місце на полиці. Про те, як ми всі почувались на початку повномасштабної війни.
Може перечитувати і не буду, але один раз прочитати - це важлива книга.

Нагадаю, що ви можете виграти цю книжку.

Раджу. В коментарях покажу підпис від автора для всіх, хто може виграти цю книжку :)

А ви читали щось з українських психологічних книг?
@BagnenkoText

«Людина у пошуках справжнього сенсу» Віктора Франкла.

Книга, яку я дарую військовим вже другий рік.
Книга, яку прочитав рази 4.
Книга-сила в темні часи.

Автор, який пережив нацистські концтабори, ділиться глибокими роздумами про страждання, надію та життєвий сенс.

Як не зламатися в найтемніші моменти? І чому пошук сенсу важливіший за пошук щастя?
Відповіді — у цій книзі.

Поставте 🔥 або + у коментарях, якщо це було корисно.
Дякую!

Я у Львові на навчанні і у вільний час між зустрічами — звісно читаю.

Це — важлива книга «Трансформовані війною»
Пост травматичне зростання - це важлива тема, бо про ПТСР багато говорять, а про зростання - мало.
Посттравматичне зростання — це позитивні психологічні зміни, які людина переживає після подолання серйозної життєвої кризи або травматичної події. Це не заперечення болю чи страждання, а процес, у якому через осмислення втрати або шоку людина знаходить нові смисли, цінності й внутрішні ресурси.

Хочу цю книгу також закуповувати і дарувати військовим.

Основні прояви посттравматичного зростання:
1. глибше усвідомлення сенсу життя
2. зміцнення стосунків з іншими
3. підвищення особистої стійкості
3. зміна життєвих пріоритетів

А що ви читаєте? Як ваші вихідні?
@BagnenkoText

Самотність. Несправедливість. Сни і побратими. Кричу вночі. Війна поділила. Військовий говорить

***
Мучить спогад про побратима на позиціях. Триста. Я тягнув.
Я його підіймаю. А він впирається. І каже: “Не піду і все”
Чує вибухи і боїться. 
У мене в голові цей голос: не піду і все. 
Дуже давить. Уривками сниться. 
Я його оставляю і йду. 
***
Все те, що раніше приносило задоволення — не приносить радості.
Мені нецікаво абсолютно
Не сплю. 15-20 хвилин
Постійно прокидаюсь.
Постійно 2 сна на повторі. 
Пустота всередині. За хлопців. 
Наче вмер, але чомусь не помер. 
***
Іноді просто сльози течуть. Згадую. І течуть. 
Яка подія найболючіша?
Хлопці зайшли на позицію. Стрілкові бої були. 
Несправедливість. Командування каже іти вперед.
Побратим. Пробув на позиції 42 дні. 
26 р*саків завалив. 
13 дронів збит з автомату. і нічого.
Людина яка тирила соляру — дають золотого хреста. 
А той, хто реально воював — нічого. 
Ця несправедливість. Абсолютна несправедливість у всьому. 
Світ зламався. 
***
У мене постійно відчуття самотності.
Не бачу майбутнього. Не думаю про нього взагалі. 
Хочеться купити мотоцикл і просто їхати вперед. 
Постійно моніторю ситуацію. Очікую на небезпеку. 
Сідаю всюди так, щоб контролювати периметр. 

***
Бачу один і той самий сон. 
Страшний. І він на повторі.
Скоро весь ютуб переслухаю.
Тоді є шанс що я засну. 
Мільйон думок. 

***
Намагаюсь менше балакать з гражданскими.
Бо вони потім починають багато розказувать зайвого.
Війна поділила людей на хороших і поганих.

Ми нікому не потрібні.
Візьміть любу людину, яка лікується.
Ти коли з військовими — то хоча б на одній хвилі.
Не гражданські.

У мене вся родня — служить. Всі, хто є.
Брат пропав без вісти.
Рік просидів вдома.
Обіда на все.
Несправедливість розʼїдає зсередини.
Був в Києві.
Везли 200.
Кортеж везе.
Ніхто не став навіть.
Це така неповага.
Люди зажрались.

Тепер здоровʼя не те.
Думаю, скільки ще протягну.

***
Злість бере сильна.
Невропатолог. Молода дівчина.
Подивилась на документи, на мене і каже: «у меня спина болит сильнее чем у тебя».
Я ледве стримався. 
У меня уже картинка, як я душу ее. 
Бо я не розумію, навіщо вона це каже. Я ж знаю, як спина болить.
Я сдерживаюсь как могу. Но в последнее время меня начинает рвать. 

**
Жінка каже, що кричу вночі
Руки трусяться
Ноги трусяться
Страх
Тривога
Боюсь і не знаю, що відбуваться.
Не можу зосередитись. Налякався.
Коли обстрілювали
Згадую крики. Лужі крові. Бачу картинки.

***
Тільки з дружиною спілкуюсь. Але зараз виникли непорозуміння. 
Попросила щоб я пішов до сестри пожити. Бо вона мене не впізнає.
Переживаю тепер. 
Дзвоню, прошу, щоб повернувся. 
Каже мені: «Роби шось». Не знаю, що робити, як бути: 
Може пройде.

***
Щоб поїхати сюди в лікарню — треба піти було на позицію. Це була умова командування.
***
Поговорив з вами. Трохи легше стало.
Бо коли тримаєш в собі — це ніби консервуєш все. 

***
Мене дуже заспокоює — коли спілкуюсь з дружиною.
Це дуже підтримує.
І з дітьми.
Старшій 30, меншій 28.

***
Я вже по очам бачу військового.
Глянув — і розумію, що чувак був в звездорезе
Люблю одягати окуляри. Бо і мене одразу викупають. 
Були от нещодавно по гражданке, купляли одяг. Хлопець підійшов і каже: “Братан ти откуда. Заметно, шо був в інтересних місцях.”

***
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові.
Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась і ми, цивільні могли краще розуміти військових. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки. Також важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу. 
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
Якщо це корисно — поставте ❤️ вбо зробіть репост. І дякую кожному за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy

Вже сьогодні, 30.06, 19:00 майстер-клас про розуміння військових.

Це важливі знання для всіх нас, на мій погляд. Це ті знання, які я збирав по крупинках.

✅ Будемо говорити про історію. Чи був ПТСР раніше і якщо так, які є підтвердження.
✅Про ПТСР. Що це. Чому важливо розуміти симптоми і не лякатись
✅Як взаємодіяти. Принципи взаємодії
✅Про різницю між психіатром і психологом, і що робить один спеціаліст, а що інший.
✅Про що небажано говорити з військовими

І що важливе.
Будемо в прямому ефірі говорити з ветераном, моїм хорошим знайомим, який прослужив на ЛБЗ (лінія бойового зіткнення) більше року, а це дуже серйозне навантаження, потім списався за станом здоров’я.
Як він побачив в собі зміни будучи військовим.
І як повертався до соціуму, що допомагало, а що навпаки тригерило.

Якщо вам це потрібно - можна ще в останній потяг застрибнути.
Реєстрація тут:
https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7

І побачимось :)
@bagnenkoPsy

Давайте поговоримо. Як ви берете книжки в дорогу?

Я ото їздив у Львів, психанув трохи і взяв 9 книг, але часу було мало, то читав толком тільки 1. І думаю, то тільки я один такий книжковий псих не вмію обирати і беру з запасом чи є ще тут такі?
Моя логіка проста: а раптом не сподобається. Треба мати про запас ще. А раптом і про запас не сподобається - треба іще взяти 🙂💁🏻‍♂️🤦🏻. Ну ви поняли, так і до 9 дійшов.

Як обираєте, за яким принципом? І скільки загалом берете? Влаштуємо обмін досвідом в коментарях
На фото більш вдалий вибір, коли взяв в гори Віктора Франкла і не прогадав.
@bagnenkoText

Чому вам варто розуміти теорію прихильності?

У відео розказую про книгу «Теорія прихильності» від видавництва Bookchef — це ґрунтовне дослідження того, як наші ранні емоційні зв’язки з батьками або іншими значущими дорослими формують стиль прихильності — тобто спосіб, у який ми будуємо стосунки в дорослому житті.

У книзі пояснюються три основні стилі прихильності: надійний, тривожний і уникаючий, та як вони проявляються у романтичних, дружніх і навіть робочих взаємостосунках.

Теорію прихильності віднайшов Джон Боулбі у 1950–1960-х роках, після багаторічних спостережень за дітьми, які пережили втрату батьків, перебували в інтернатах або були емоційно занедбані. І на мій погляд кожна людина має глибоко розібратись в ній і знати,

Його перші ґрунтовні публікації з цієї теми вийшли у рамках звітів для ВООЗ у 1951 році (зокрема “Maternal Care and Mental Health”), а повна версія теорії розгорнута у тритомній праці: Attachment (1969), Separation (1973), Loss (1980).

Автори Амір Левін й Рейчел Геллер розкривають цю теорію простими словами і показують, як розпізнати власний стиль, змінити деструктивні шаблони поведінки й будувати глибші, здорові зв’язки з іншими.

Мені дуже зайшла ця книга - своєю простотою і водночас глибинним розкриттям теорії Боулбі.

Поставте вогник або + в коментарях, якщо вам корисна інформація про книги від мене.
І дякую 🙂

Поділіться відео з тими, кому це потрібно. І підписуйтесь, тут багато корисного 👇
@bagnenkoPsy