tgoop.com/balticnoir/67
Last Update:
Якщо робити алюзію до всесвіту “Зайчика”, то книга ввижається мені випускною роботою не аутсайдерки Самантою, яку не розуміють і не приймають ані однокурсниці, ані викладачі, а скоріше романом однієї з кролячого ковену, наприклад, Герцогині. Мона Авад (іронічно?) пише читачкам “I love you, Bunny”, ставить купу емоджі і не знає, як правильно пишеться назва країни, де виходять її книги.
І тут на сцену виходить моя улюблена метаіронія (тобто форма іронії, що підіймається над іронією і повертається до щирості). Варто погортати сторіз авторк, почитати її інтерв'ю та коментарі, щоб пазл “Зайчика” склався (принаймні для мене).
Неважливо, звідки ти, скільки в тебе грошей чи друзів, які кольори й музику ти любиш, чи ти girls girlieee чи не-така-як-усі-слухаєш-постпанк. Ти вже мисткиня, лише тому, що ти твориш. Ти можеш написати постіронічний гібрид, від якого закочуватимуть очі андердогині з the Ukraine, вимагаючи якоїсь там “щирості” і “вразливості”, але від цього його не читатимуть і не обговорюватимуть менше, і що це, якщо не успіх.
А можеш зробити щось своє і по-своєму.
Тому you go, girl (або boy або person)
BY балтік нуар
Share with your friend now:
tgoop.com/balticnoir/67