tgoop.com/bisovnya/1327
Last Update:
Гільгуль-немашот та «dragon break» в християнській українській традиції
Як ми писали в одному з постів, у культурах морських цивілізацій, до яких можна зарахувати як Стародавню Русь, так і Іудею, повсюдно трапляються часові та історичні аномалії. Це явище проявляється в переплетенні подій, накладенні образів і навіть у міфологізації окремих особистостей.
Британський антрополог Еванс-Прітчард, вивчаючи прибережні африканські племена, також помітив, що історичні постаті, які володіють схожими іменами і характеристиками, з часом можуть зливатися в єдину позачасову особистість.
Подібні аномалії трапляються не тільки в народній традиції, а й у самому Писанні. Старозавітні тексти оповідають про випадки богоявлення, коли ще ненароджений Христос являвся старозавітним праведникам. Серед яких Мелхиседек - таємничого царя і священика, а також ангела, «подібного до Сина Божого», що з'явився у вогняній печі трьом синам.
Так само про подібне свідчить фреска «Явище архангела Михаїла Ісусу Навину», розташована на південному схилі склепіння нави Михайлівського вівтаря. На ній зображений Ісус Навин, наступник Мойсея, на чолі воїнів, який звертається до архангела: «Ти наш чи наших ворогів?» Архангел відповідає: «Ні, Я вождь Господнього війська».
Навин одягнений як візантійський воєначальник, обличчям явно вирізняється нордичними рисами: брови, що нависають, ніс із горбинкою, масивне підборіддя. Цей вигляд не відповідає традиційній іконографії. Наприклад, у храмі Осіос Лукас у Греції Ісус Навин зображений із семітськими рисами. Усе тому, настільки незвичайний образ на софійській фресці пов'язаний із перекладанням образу старозавітного царя-воєначальника Ісуса Навина, на нашого святого князя Володимира Святославича...
Хоча об'єктивно кабалістична концепція про гільгуль-немашот, або переселення душ, вважається нежиттєздатною і є є єрессю з погляду традиційної теології, тим не менш, є схожі ідеї і в християнстві, де також є уявлення про те, що люди, які живуть, можуть бути якимось продовженням праведників, які покійно спочили, мати з ними особливий духовний зв'язок або біографічно зливаються з ними, іноді доповнюючи один одного.
Найбільш яскравим і близьким прикладом цієї ідеї для нас є традиція про небесних покровителів серед святих. Згідно з цією традицією, святі стають для кожного з нас покровителями саме через те, що ми носимо їхні імена, які, згідно зі святцями, даються нам за датою народження. Це ім'я пов'язує нас із певним святим, а зв'язок цей може сприйматися як духовний, майже містичний, через який людина відчуває присутність цього святого у своєму житті та його захист.
@bisovnya
BY Журнал "БІСИ"
Share with your friend now:
tgoop.com/bisovnya/1327