tgoop.com/booksanuta/2802
Last Update:
видавництво: РМ, 4/10
Нудно, нудно і ще раз нудно.
У мене лише одне питання: «Чому її не закинула, як того бажала?». Пишу відгук на свіжі емоції, аби зараз не дійшла у висновках до того, що насправді книга добра, просто я її не зрозуміла. І та, перед вами фаворит на звання «Найгірша книга року».
Слухайте зав’язку: хлоп дізнається про існування пляжу, певного оазису і вирушає на його пошуки з рандомними незнайомцями із бара, знаходить і живе. Все.
Вона справді нудна. Автор впродовж чотирьохсот сторінок описував галюни героя, пляж і бажання спокою. Чи дійшло це у висновку до чогось? Ні. Ніякого в кінці «вау» не сталося, ніяких повчальної ідеї і росту персонажа. Нічого, окрім кривавої, незрозумілої боротьби та кишкоспускань.
Головний герой, хоча і не дурний, але дратував. Другорядні були фоном і майже не мали якихось рис, які б їх виділяли. Єдиний нормальний серед них – Дак, але і тут проблема: він галюцинація (це не спойлер, якщо що).
Я розумію, що автор писав антиутопію, в певних місцях проводив алюзію на В’єтнамську війну і всі жахи, що тоді коїлись, на ігнорування мирним населенням, але це вийшло так якось… сухо та нудно, що здавалося книга навпаки висмоктує мої емоції, аби наповнитись.
Знаю, що є екранізація з Леонардо Ді Капрі, і щиро сподіваюся, що вона куди ліпше книги. Але я перевіряти не буду. Якщо хтось дивився - напишіть, будь ласка, в коментарях враження.
В цілому, з чистою душею віддам книгу або в бібліотеку, або в книгообмін, якщо є бажаючі прочитати. А якщо вас раптом зацікавило - то на Валізі є по 30 гривень ;)
#дегустація
