tgoop.com/booksanuta/3122
Last Update:
видавництво: ВСЛ, 8/10
Закручено, захоплено та легко.
Маємо Гіля, біолога, що має генетичну хворобу, яку більшість знає як «танець недоумка». І неочікувано йому пропонують добру роботу – подорож на три роки разом із сім’єю на кінець галактики, на безпечну планету. Ця пропозиція просто вирішує всі проблеми: від матеріальних до особистих із дружиною. Тому, трохи подумавши, він погоджується. Ну а далі постає банальне питання: «а чи справді ця планета така безпечна?».
Я не надто прискіплива читачка в науковій фантастиці по одній причині – в мене майже нульовий досвід. Спроба осягнути «Дюну» та щирий захват творами Сімака не дають великий кругозір, аби помічати запозичені прийоми та сюжетні повороти, тому при читанні орієнтувалася лише на власні враження. А в мене вони були «американськими гірками».
Перші сторінок сто було нудновато і важко влитися в колію. Постійно не вистачало якихось деталей та описів світоустрію, від чого, відчуваючи себе недалекою, хотілося закрити книжку і відкласти до кращих часів. Але десь опісля 150-ї сторінки сюжет почав набирати обертів, механізми світу повторюватися та ставати звичними, а герої затягувати своїми таємницями та характером.
Автор дав добру мотивацію головному герою, зрозумілу, і цим пояснювалося багато його дій та рішень. Але моментами думки Гіля скидалися на халтуру. Звісно, все це можна пояснити великим спойлером, який чекає на всіх в кінці, та я розповідаю всі пороги, об які спіткнулася під час читання.
До речі, най би я вам тут не говорила, що не помітила прийомів, один – фінальний – я все ж пробила, тому і не здивувалася, коли дочитала останній абзац. Від цього стало сумно (
В цілому, мені сподобалося розплутувати цей закручений клубок подій. Було хвайно та спокійно.
Раджу.
#дегустація
