David Gray - Dear Life

Девіда Грея (натхненника Адель, Еда Ширана і Джеймса Бланта, до слова) я вперше почув в нульових у «Сусідці» з його «This Year’s Love», яка звучала на романтичній сцені із заднього сидіння «випускного» лімузину. Кращих ролей в Еліші Катберт не було)..

Новий (13-ий!) альбом 56-річного британця - той же навкологітарний, тихий баладний поп з відсилками до ранніх записів, що чіпляє голосом й інтонаціями, котрим хочеться вірити, якими б абстрактними іноді не були тексти музиканта.

Суботня і олдова душевність з оскоминою важких новин.

Стрімінги

#девідгрей #поп #попрок

Відразу скажу, що зайшло. Хоча на етапі трейлерів я дуже скептично сприйняв намальовану мавпу на місці Роббі Вільямса)..

Так, око муляли нарочита компліментарність історії, біографічні упущення з поверховим фактажем, занавʼязливі мавподемони і крапаль дивне (невдячне?) ставлення до мами, яке вилізло у фіналі - і Майклу Грейсі, який став заручником бачення Вільямса, важко тим не дорікнути.

З іншого боку, без цього яскраво вираженого, кокаїнового нарцисизму Роббі на екрані навряд би то був Роббі.

Якщо ж відкинути мавпу, маємо абсолютно класичний байопік з американськими гірками злетів і падінь, від дитинства музиканта, карʼєри в take that до прориву з сольною творчістю, котрий буде цікаво глянути і тим, хто Вільямса ніколи не слухав.

Плюс - багато цікавих візуальних рішень, який перетворює фільм на прикольний глядацький тріп.

Шкода, що фільм в прокаті поки летить в прірву повного провалу.

#кіно #роббівільямс

Dear Seattle - TOY

Третій альбом австралійців Dear Seattle - не особливо вигадливий, але бадьорий і водночас мʼякий мікс з емо/поп-панку, альт-року і настроїв SKEGSS, Neck Deep, Movements, Teenage Wrist.

Юність, якої не повернути, і TOY нагадує про це постійно, колюча ностальгія і весна за менше ніж півтора місяці.

Стрімінги

#dearseattle #альтрок #поппанк

​​Дуже давно так не кайфував від Стівена Кінга (точніше, Річарда Бакмена) і бадьорої стрункості його оповіді, яка летить швидше, ніж ти читаєш.

Дві класичні історії з 80их під однією обкладинкою, одна з яких (Схудлий) і спалила альтер-его Кінга.

В «Переслідуваному» читач потрапляє в тоталітарну унтиутопію, якою стали штати в 2025-му році. Так).. Одні бідують, інші жирують. Перші, окрім всього іншого, постійно втичать реаліті-шоу на ТБ, іноді - залітають на той бік екрану, аби крапаль заробити.

Головний герой, який намагається врятувати доньку від хвороби, а дружину від потреби продавати своє тіло, підписується на найжорстокіше з можливих шоу. За ним онлайн полює ледь не вся країна…

Добротний бойовик, який зрідка грішить дешевими кіношними трюками, але тримає в напрузі до останніх рядків.

До слова, цьогоріч планується вихід нової екранізації від Едгара Райта з Гленом Пауеллом в головній ролі. Начеб. Почекаємо)

В «Схудлому» успішний адвокат, що потерпає від зайвої ваги, збиває авто стару циганку, після чого батько (так, батько!) загиблої накладає на нього прокляття і той починає танути як пломбір біля буржуйки.

Намагаючись врятувати себе, головний герой кидається навздогін циганському табору, який мандрує країною, і робить все можливе, аби зняти прокляття. Чого б це йому не вартувало. Далі - коеновщина).. Без морального переродженння героя ніяк, але - люди є люди.

Класна історія, яка нині могла б і не пройти фільтри кенселінгу. Трохи харило те, що доля головного героя в один момент опинилися в руках іншої людини, але може по-іншому бути і не могло, зважаючи в якому стані був Біллі Галлек.

Для ненапряжного дозвілля саме те.

#стівенкінг #книги #проза

Later. - Golden Bay

Січневий альбом парижан Later. - чілловий електропоп з акуратними гітарами, реверансами в бік соулу та трохи стихійним відчуттям жанрового пошуку. За умови жорсткішої селекції з Golden Bay могла б вийти добротна іпіха, але…

Знайомтесь. Як мінімум.

Стрімінги

#later. #індіпоп #електропоп

Той нечастий випадок, коли сіквел виявився на голову вищим за першу частину, хоча місцями і скидався на бідовішу сенсами версію «субстанції»)

Цього разу жертвою «смайлу» стає поп-співачка, яка щойно зіскочила з наркоти і після періоду роздраю готується до світового туру…

Загалом, місива могло бути і більше, але є тупо геніальні моменти (той же танець «смайланутих»), дуже вдала гра Наомі Скотт і грамотне відчуття драматургії від Паркера Фінна, який знає, як дезорієнтувати глядача і якісно налякати його.

Проте, сіквел так і не відповів на питання, шо за сутність тероризує героїв).. Інтрига.

Рекомендую.

#кіно #трилер #горрор

Yola - My Way EP

Нова EP свого часу заслуханої мною британки Йоланді Куорті, яка після вінтажного фанкі-соулу на Stand For Myself, записаного спільно з Деном Ауербахом, вирішила в електропоп, турбогоспел і десь між тим.

Цікавий поворот, але попередні прояви артистки видавалися мені дещо «людянішими»)..

Стрімінги

#yola #електропоп #соул

Голландська режисерка і актриса Халіна Рейн зняла фільм про свої сексуальні фантазії, надихнувшись класичним «Основним інстинктом» і підтягнувши в каст Ніколь Кідман, Антоніо Бандераса та Гарріса Дікінсона. Жирно, без питань)..

Анонсована історія про розкутість нового рівня, про яку сама Кідман казала як про справжній акторський виклик, виявилася доволі гладенькою, хоча і дражливою замальовкою про погані комунікації в довгих шлюбах, наслідками яких стають непевні двіжі на стороні. Так.

Прикметно, що Рейн навіть не намагається дати глядачу осягнути бекграунд героїв і передумови їхніх схильностей, - їй подобається грати в трагікомедію і різні провокації типу хлебтання молока з миски чи самоасоціювання з собаками, і водночас - іронію та нарочиту незграбність…

Історія втрачає в глибині й реальній драмі (навіть в серцебитних сценах викриття), але набуває лайтового вайбу тікточної і милої поверховості, такої характерної (бо виправданої) для швидкості теперішніх часів.

Люблю Ніколь Кідман, тому ок)

#кіно #драма #ніколькідман

William Fitzsimmons - Incidental Contact

Нова платівка американця Вільяма Фіцсіммонса - переважно, мʼяка інді американа в дусі Iron & Wine, Суфʼяна Стівенса, Елліота Сміта, Фінка і навколо того.

Меланхолійна молитовність і типовість, яка не дратує.

Стрімінги

#індіфольк #альтрок

Slowly Slowly - Forgiving Spree

Найочікуваніший мною реліз в ці сірі січневі тижні, пʼятий альбом Slowly Slowly з Австралії.

Пацани забарвлюють властивий собі імо/альт-рок софт-рок вайбами 80их, і це чудово працює, попри натужний оптимізм Forgiving Spree.

Тепер це ближче до мейнстріму і творчості The XCERTS, Trophy Eyes і навіть ритмічної пружності ранніх The Killers. Солідно і впевнено.

Стрімінги

#slowlyslowly #альтрок