tgoop.com/chernetky/21
Last Update:
misère au borinage // бідність у боринажі // 1934
у 21 столітті капіталістична система оголила свої недоліки. вона породила корпорації та утворила прірву між багатими та бідними. останні роки кінематограф активно на це вказує. тут можна згадати оскароносні стрічки "земля кочовиків" та "паразити". у першій стрічці головна героїня вимушена поїхати зі свого дому, через те, що промисловість, висмоктавши останні соки з міста, закрилась. у міста, яке обслуговувало підприємства, зник сенс існування. у 1934 році бельгійський режисер анрі cторк звернувся до цієї ж теми. на противагу "землі кочовиків", стрічка "бідність у боринажі" фільмує не наслідки, а процесс.
"бідність у боринажі" документує історію протесту робітників у вугільному регіоні боринаж, що в бельгії. підприємство, яке представлено безликим гегемоном, намагається придушити страйк. спочатку протестувальників розігнали з вулиць, а пізніше почали виселяти з їх житла, яке раніше було їм надане промисловим гігантом. сторк сідає з робітничим класом за один стіл, урівнює себе з ним та щиро цікавиться проблемами простої людини. у цьому сенсі сторк є передвісником італійського неоралізму, який на проблемах простої людини власне і базувався.
режисер знаходить сентиментальні та красномовні історії: сім'я, в якій 12 дітей і їм доводиться спати в одній кімнаті; сім'я, у якої немає доступу до питної води, і їм доводиться вживати дощову воду. кадри в цих історіях часто позбавлені статики, що дозволяє глядачу зблизитись з героями оповіді. вміле та часте використання ручної камери дає мені можливість припустити, що цей фільм мав вплив на французького режисера жана руша, для якого ручна камера була головною зброєю у його етнографічних фільмах. в свою чергу, цією особливістю жан руш вплинув на годара, що спонукнуло останнього використовувати ручну камеру у стрічці "на останньому подиху", який став уособленням французької нової хвилі.
згадуючи велику депресію та робітничий протест у пенсильванії, сторк вписує історію бельгійського страйку у світовий контекст. цим він фактично виносить смертний вирок капіталізму та пропонує вирішення цієї проблеми. вихід сторк знаходить у леніні та його доктрині. фільм буквально завершується портретом леніна. у 1934 році бельгієць сторк ще не уявляв наскільки ця система виявиться більш безжальною до простої людини.
https://youtu.be/w3F3gJAIzIE
#чернетка
BY кіночернетки
Share with your friend now:
tgoop.com/chernetky/21