"Якщо ваші персонажі щось планують і цей план має спрацювати — не описуйте план читачам, хай проживуть його разом із персонажами. Якщо персонажі мають зазнати поразки — опишіть читачеві їхній план заздалегідь."
В мене є кілька моментів, де персонажі роблять щось, для чого потрібен план. І дійсно - якщо все має вийти, класно показати вже саму його реалізацію, активну дію, без опису попереднього планування. А ось коли все має піти не за планом - прикольно описати, що ж саме вони задумали, аби потім все це зіпсувати, і цим створити напругу.
Таким чином уникається повторення і зберігається динаміка.
Працює!
#процес
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤28👍3🔥3
Повільно читаю "Кімнати Естер" Марії Олекси - і мені подобається 🗝
Подобається, коли легко про складне. Історія розповідає про десятирічну дівчинку Естер, чий прекрасний, ерудований, талановитий і найкращий у світі батько, що розмовляє з нею латиною - алкоголік. А Естер придумала свій спосіб боротись із важкою реальністю - тікати у вигадані кімнати, де вона диктує правила.
А ще, ну, діалоги 🤌
Подобається, коли легко про складне. Історія розповідає про десятирічну дівчинку Естер, чий прекрасний, ерудований, талановитий і найкращий у світі батько, що розмовляє з нею латиною - алкоголік. А Естер придумала свій спосіб боротись із важкою реальністю - тікати у вигадані кімнати, де вона диктує правила.
А ще, ну, діалоги 🤌
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤21🔥3😁2
Тобто, не все-все-все, але етап саморедагування я закінчила, бо все, що могла побачити і виправити самостійно чи завдяки альфам, я виправила. Далі - опрацювання коментарів бет і редакторів 🙌🏼
Це big deal, багато роботи, можу похвалити себе і трохи видохнути. Але ненадовго :)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤30🔥7🎉5❤🔥3
По-перше, одразу скажу, що мені дуже сподобалось, навіть попри високі очікування. Готова оформити пожиттєву підписку на книжки авторки, бо якщо це дебют, то що буде далі. Але постараюсь бути неупередженою😶
Історія розповідає нам про Ізареля, 15-річного хлопця, якому, так вже вийшло, доведеться взяти на себе керівництво королівством, розгрібати купу проблем, розгадувати задуми заколотників, вирішувати, хто є другом, а хто - ворогом. А головне -
Книга має класну динаміку, добре написана і тримає в напрузі до останнього. Це дуже якісне українське YA фентезі, яке буде цікаве і дорослим, що полюбляють політику і політичні інтриги.
Були мінорні моменти, за які я зачепилась, бо чіпляюсь за них вже автоматично. Якісь діалоги мені здалися трохи сократівськими і до читача, якісь сцени хотілося б, аби більше зіграли, не всі дари я зрозуміла, як технічно працюють, трохи плуталася в іменах, хоча сама ідея їхнього утворення топова. Але це все геть не зіпсувало враження про книгу. А враження - хочеться більше такого класного, тим паче українського. Щиро бажаю, аби більше людей дізнались про цю книгу, бо вона того варта!
Ось тут є канал авторки, де пані Наталя розповідає різні цікавинки про письменництво і свої подальші книги 🙌🏼
#почитати
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤22❤🔥4🔥2
З першою книгою на цьому етапі я створювала цілий міні-сайт в Notion з інформацією для бет (який все ще вважаю шикарним, пост про це ось тут). Стуктурно це були окремі файли зі спільним доступом на кожен розділ + анкети в гугл-формі.
Цього разу вирішила трохи змінити формат - кожна бета отримує свий особистий гугл-док із усією книгою + анкети до кожного розділу. Мені здається, так відкривається більше можливостей для того, аби залишати в документі коментар/емоції/питання прямо по ходу читання і вести там комунікацію. Також додала туди ж синопсис першої книги, аби трохи нагадати, що ж там сталось. Бо сталось воно вже давненько 🙄
Дякую усім, хто погодився знову зануритися в цю пригоду і допомогти мені зробити другу частину дійсно 🤘
До речі, з минулого року маю багацько постів про бета-рідінг по гештегу, не повірите, #бетарідінг . Наприклад, як краще формулювати питання для бета-рідерів або як я опрацьовую отримані коментарі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤17🔥9👍2
Forwarded from 🔖чули дзвін: книжкове
молодим авторам:
Галина Пагутяк
«бути собою; от якщо ти паскуда, то і будь собою, коли пишеш; треба писати не «для мами» і не те що, комусь подобається, а робити своє; треба перти… і треба, щоб вас боялися. мої батьки були з села, а я себе так поводила, ніби за моєю спиною все цк кпрс. коли люди бачать вашу силу, вони будуть відступати».
«талант - це характер»
якщо будете писати те, у що вірите, вас помітить весь світ
Галина Пагутяк
❤34❤🔥2
Обіцяють, що це питання кількох тижнів, і вже точно-точно. Сумно (
Ось тут пост видавництва і фото мапи.
Усіх, хто чекає - прошу почекати ще трохи
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤28🤩4😐4
Часто зустрічаю мотиваційні фрази на кшталт: "Пиши в першу чергу для себе", і кожного разу вони викликають у мене дисонанс. Я в них не вірю. Задумалась, чому саме, і зрозуміла, що в моєму уявленні це працює не так. Бо "для себе" я, по суті, написала першу чернетку чотири роки тому - і мені вона була ок. Я розказала історію, вона завершилась. Весь інший час я працюю над тим, аби те, що я написала "для себе" стало нормальним "для інших" - для альфа- і бета-рідерів, для подачі у видавництво, для редактора, для читачів на загал.
Саме тут і починається зростання - коли ти пишеш вже не "для себе". Коли думаєш, як краще донести читачеві характер і суть персонажів, їхні емоції і переживання, закохати у них, змусити співпереживати. Як розкрити сюжет так, аби він тримав інтригу, але й не був незрозумілим. Як змальовувати читачеві 4D-картинку зі своєї голови, задіюючи всі органи чуття. Як передати ідеї, які хочеш закласти у текст. Аби текст "співав" і лився, не заважаючи уяві читача працювати. "Для себе" мені це не потрібно, бо я це все і так знаю, я ж це вигадала. А ось передати це іншим - те, чому доводиться вчитися на курсах і з книжок, на практиці і через помилки, раз за разом переписуючи написане. І це вже робота.
Жодних висновків, просто думки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤25✍3🔥3
"Кімнати Естер", Марія Олекса, 🌟
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ (5/5)
Ох. Ця книга знищила мене, розібрала на мікрочастини і зібрала знову. Вона з тих, яку хочеться радити усім, проте обережно, бо боляче. Вона прекрасна і жахлива водночас. Вона магічна і тригерно-болюча. Але, попри все, ця книга лікує. Чи очікувала я подібного? Ні! Але це сталось.
Марія Олекса прекрасно пише, і з часів її першої книги "Перші" стала писати ще краще. Не бачу навіть сенсу щось розбирати, бо, як на мене, тут добре все - мова, ритм, стиль оповіді, гра із часом подій і тонке відчуття емоцій, які вони з тебе витягають. Це історія про сильне кохання. Між чоловіком і жінкою, між батьками і дітьми. Це історія про сильний біль, який може принести алкоголь і залежність у сім'ю. Це історія про шлях розуміння і прийняття, в першу чергу себе, і ще купу психологічних моментів. І це історія про дівчинку Естер і її Кімнати, куди вона навчилася тікати.
Тут є один великий тригер ворнінг - алкоголізм. Проте ні, ця книга не сумна і не сіра. Навпаки - вона різнокольорова, наповнена фантазіями, мріями і підтекстами. І в неї неймовірний фінал. Оце коли ридаєш, але всміхаєшся, але ридаєш - такий. Дуже захотілося знайти авторку і просто сказати їй: "дякую". Це точно з тих історій, які я люблю - що надовго западають у серце. На щастя, я не маю змоги оцінити реалістичність описаної ситуації, але рефлексії і висновки є.
Хочу, аби про неї більше говорили, як і про саму авторку. Бо її книги чудові✨
#почитати
⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️ (5/5)
Ох. Ця книга знищила мене, розібрала на мікрочастини і зібрала знову. Вона з тих, яку хочеться радити усім, проте обережно, бо боляче. Вона прекрасна і жахлива водночас. Вона магічна і тригерно-болюча. Але, попри все, ця книга лікує. Чи очікувала я подібного? Ні! Але це сталось.
Марія Олекса прекрасно пише, і з часів її першої книги "Перші" стала писати ще краще. Не бачу навіть сенсу щось розбирати, бо, як на мене, тут добре все - мова, ритм, стиль оповіді, гра із часом подій і тонке відчуття емоцій, які вони з тебе витягають. Це історія про сильне кохання. Між чоловіком і жінкою, між батьками і дітьми. Це історія про сильний біль, який може принести алкоголь і залежність у сім'ю. Це історія про шлях розуміння і прийняття, в першу чергу себе, і ще купу психологічних моментів. І це історія про дівчинку Естер і її Кімнати, куди вона навчилася тікати.
Тут є один великий тригер ворнінг - алкоголізм. Проте ні, ця книга не сумна і не сіра. Навпаки - вона різнокольорова, наповнена фантазіями, мріями і підтекстами. І в неї неймовірний фінал. Оце коли ридаєш, але всміхаєшся, але ридаєш - такий. Дуже захотілося знайти авторку і просто сказати їй: "дякую". Це точно з тих історій, які я люблю - що надовго западають у серце. На щастя, я не маю змоги оцінити реалістичність описаної ситуації, але рефлексії і висновки є.
Хочу, аби про неї більше говорили, як і про саму авторку. Бо її книги чудові
#почитати
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤20🔥3
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤33
Forwarded from Степова Русалка📚
Сьогоднішня ніч була знову палка і я дуже сподіваюся, що з вами все гаразд.
Тому знову зробила підбірку зборів, яким довіряю, щоб задонатити і ділюся з вами:
-Постійний збір сестри на підтримку ППО (FPV i комплектуючі, звіти тут)
- Маленький збір татового побратима на ремонт авто для 2 роти 80 Дшбр(татова)
-Збір сестри Марі Ініч на машину для її підрозділу (сестри)
-Збір команди, яка займається ремонтом авто військових (звіти, фото-відео машин тут)
-Збір пані Тихої в імʼя її полеглого батька для його побратимів
Бережіть себе❤️🩹
Тому знову зробила підбірку зборів, яким довіряю, щоб задонатити і ділюся з вами:
-Постійний збір сестри на підтримку ППО (FPV i комплектуючі, звіти тут)
- Маленький збір татового побратима на ремонт авто для 2 роти 80 Дшбр(татова)
-Збір сестри Марі Ініч на машину для її підрозділу (сестри)
-Збір команди, яка займається ремонтом авто військових (звіти, фото-відео машин тут)
-Збір пані Тихої в імʼя її полеглого батька для його побратимів
Бережіть себе❤️🩹
❤6
"Чудовий" ранок, аби відкрити допоміжну банку на антидронову рушницю KVERTUS AD G-6+🔥
За 9 місяців роботи антидроновою рушницею 108 бригада 103 батальйон 3 стрілецька рота збила понад 200 ворожих FPV та мавіків. Нещодавно рушницю було знищено противником, тож треба нова.
Антидронова рушниця = збережені життя.
За донат кратний 200₴, з допомогою monobank, буде розіграно сертифікат на суму 5 000₴ від бренду @portupeya_needle
Моя мета: 7 000 грн
Спільна мета: дофіга, 560 000 грн. Але разом все здужаємо.
🫙https://send.monobank.ua/jar/2t5zSFNqRd
Це мій не перший збір із ГО "Промінь свободи" (збіг? ) і вони молодці. Прошу долучитись гривнею, лайком, репостом, допоміжною банкою на загальний збір🫶🙏
За 9 місяців роботи антидроновою рушницею 108 бригада 103 батальйон 3 стрілецька рота збила понад 200 ворожих FPV та мавіків. Нещодавно рушницю було знищено противником, тож треба нова.
Антидронова рушниця = збережені життя.
За донат кратний 200₴, з допомогою monobank, буде розіграно сертифікат на суму 5 000₴ від бренду @portupeya_needle
Моя мета: 7 000 грн
Спільна мета: дофіга, 560 000 грн. Але разом все здужаємо.
🫙https://send.monobank.ua/jar/2t5zSFNqRd
Це мій не перший збір із ГО "Промінь свободи" (
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤12🔥5
Захотілось чогось доброго, тому почала читати "Мандрівний замок Хаула". Тепер бішусь через фаталізм Софі і її дурнувате сприйняття несправедливості як даного (тебе прокляли і зробили старою, дівчинко! Ти маєш злитись і бажати помсти!!!). Зате дочитала як альфа рукопис Ярини, і її історія така хороша і приємна, що повернула мені трохи віри в прекрасне. Вболіваю за неї всіма пальцями всіх кінцівок.
Якщо що - мій бета-слот вільний і можу взяти рукопис, якщо він готовий і пройшов саморедагування
upd. бета-слот вже зайнятий🫶
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤27🔥4❤🔥2
За останній час натрапила на певну кількість відгуків букблогерок на одну і ту ж книгу української авторки, і всі вони починаються з фрази: "Нарешті персонажці не 17 років, а вона доросла жінка". Іноді це звучить емоційно і з матами, іноді більш стримано, але суть одна - вік персонажки подається як перевага. І тут мені, як авторці історії, де персонажці умисно 17-18 років, стало цікаво. Бо ж якщо аж так не подобаються персонажі певного віку - можна просто не читати книжки, де персонажі зазвичай певного віку. Тобто, очевидно, що янґ-адалт - не ваша чашка чаю, бо він впринципі характеризується темами, що стосуються підліткового віку, такими як ідентичність, самопізнання, перехід до дорослого життя, дружба, перше кохання, суспільні очікування, тощо. Є купа книжок, де персонажі - дорослі. Тоді в чому проблема? Нащо порівнювати жовте з теплим, подаючи цю різницю за перевагу чогось одного?
Якщо не любиш роментезі - просто не читаєш роментезі, а не промотуєш свою книгу чи коментуєш якусь іншу словами: "Нарешті тут немає романтичної лінії і пікантних сцен, які формують сюжет". Можна ж розповідати про переваги одного, при цьому не принижуючи інше.
Чи я чогось не розумію і overreacting? Що не так із віком?)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤34❤🔥6👍2🔥2
Forwarded from Наталя, без «і», м’якого знаку та апострофа
Побудова кліфгенґерів на прикладі Коллінз та Сандерсона
За вихідні замахнула другу частину "Голодних ігор" і серйозно задумалася над питанням: чому при читанні "Трес зі смарагдового моря" кліфгенґери мене відверто дратували, але в Голодних іграх — ідеально виконували свою функцію подальшого залучення. Додумалася до пари теорій, якими тепер хочу поділитися.
Перша і найочевидніша причина: побудова розділів.
Річ в тім, що в "Тресс" цілий розділ міг бути присвячений лору світу. Так, це був невеликий розділ, але він ніяк не рухав сюжет. І коли в кінці такого розділу, одним реченням закидувався "гачок", щоб я одразу бігла читати наступний розділ — це виглядало очевидним кліфгенґером.
В "Голодних іграх" кожен розділ рухає сюжет вперед. Навіть якщо більша частина тексту присвячена стражданням Катніс над своєю долею, там все одно буде щось, що рухає її далі подіями. Відповідно, раптові сюжетні повороти не виглядають такими неочікуваними.
Друга, менш очевидна причина: темп і настрій оповіді.
У "Тресс" оці маленькі кліфгенґери були як перемикачі швидкості. От команда плила собі морем, тоді бац — щось трапилося: бій, зрада, балакучий пацюк. В рамках сюжету це цілком обґрунтовано, але при читанні відчувається так ніби з пішого кроку я перейшла на поїздку мотоциклом по проспекту Берестейському, при чому, за секунду.
У "Іграх" кліфгенґери дуже рідко виступають тим, що міняє темп чи настрій оповіді. Частіше, вони нагнітають атмосферу, ескалюють конфлікт, але лише в дуже окремих випадках різко міняють темп і ніколи не міняють настрій. Через це вони менше виділяються.
Третя, найбільш глобальна причина: підводка до кліфгенґера.
Я не кажу, що абсолютно всі гачки у "Тресс" виникали раптово і без підводки, це була б брехня. Однак окремі, набільш дратуючі, були саме такими. Можливо, це особливість побічної історії світу, можливо стилістика автора, не можу судити, але мені це не сподобалося.
В Голодних іграх, були гачки в останніх розділах, які заклалися ще в перших. Щобільше, не так багато з них були реально неочікуваним поворотом сюжету: з перших сторінок зрозуміло, що в цій історії буде ставати гірше, цікаво лише яким чином. І такий підхід до побудови сюжету не може не викликати в мене захвату.
Підбиваючи підсумок, хочу наголосити: я не вважаю "Тресс" поганою книгою. Я буду її рекомендувати, мене потішив жіночо-піратський сеттінг, захопила краса оформлення книги. І я в жодному разі не порівнюю її з Голодними іграми повноцінно, бо це абсолютно різні історії. Втім, те як Сюзанна Коллінз робить саме кліфгенґери мені подобається на порядок більше, ніж як те саме робить Сандерсон.
За вихідні замахнула другу частину "Голодних ігор" і серйозно задумалася над питанням: чому при читанні "Трес зі смарагдового моря" кліфгенґери мене відверто дратували, але в Голодних іграх — ідеально виконували свою функцію подальшого залучення. Додумалася до пари теорій, якими тепер хочу поділитися.
Кліфгенґер — художній прийом у створенні сюжетної лінії (у літературі чи кіно), під час якої герой стикається зі складною дилемою або наслідками своїх чи чужих вчинків, але у цей момент оповідання обривається, таким чином, залишаючи розв'язку відкритою до появи продовження. Цей прийом часто використовують автори, щоб збільшити ймовірність того, що глядачі будуть зацікавлені у продовженні у надії дізнатися, чим закінчилася історія.
Перша і найочевидніша причина: побудова розділів.
Річ в тім, що в "Тресс" цілий розділ міг бути присвячений лору світу. Так, це був невеликий розділ, але він ніяк не рухав сюжет. І коли в кінці такого розділу, одним реченням закидувався "гачок", щоб я одразу бігла читати наступний розділ — це виглядало очевидним кліфгенґером.
В "Голодних іграх" кожен розділ рухає сюжет вперед. Навіть якщо більша частина тексту присвячена стражданням Катніс над своєю долею, там все одно буде щось, що рухає її далі подіями. Відповідно, раптові сюжетні повороти не виглядають такими неочікуваними.
Друга, менш очевидна причина: темп і настрій оповіді.
У "Тресс" оці маленькі кліфгенґери були як перемикачі швидкості. От команда плила собі морем, тоді бац — щось трапилося: бій, зрада, балакучий пацюк. В рамках сюжету це цілком обґрунтовано, але при читанні відчувається так ніби з пішого кроку я перейшла на поїздку мотоциклом по проспекту Берестейському, при чому, за секунду.
У "Іграх" кліфгенґери дуже рідко виступають тим, що міняє темп чи настрій оповіді. Частіше, вони нагнітають атмосферу, ескалюють конфлікт, але лише в дуже окремих випадках різко міняють темп і ніколи не міняють настрій. Через це вони менше виділяються.
Третя, найбільш глобальна причина: підводка до кліфгенґера.
Я не кажу, що абсолютно всі гачки у "Тресс" виникали раптово і без підводки, це була б брехня. Однак окремі, набільш дратуючі, були саме такими. Можливо, це особливість побічної історії світу, можливо стилістика автора, не можу судити, але мені це не сподобалося.
В Голодних іграх, були гачки в останніх розділах, які заклалися ще в перших. Щобільше, не так багато з них були реально неочікуваним поворотом сюжету: з перших сторінок зрозуміло, що в цій історії буде ставати гірше, цікаво лише яким чином. І такий підхід до побудови сюжету не може не викликати в мене захвату.
Підбиваючи підсумок, хочу наголосити: я не вважаю "Тресс" поганою книгою. Я буду її рекомендувати, мене потішив жіночо-піратський сеттінг, захопила краса оформлення книги. І я в жодному разі не порівнюю її з Голодними іграми повноцінно, бо це абсолютно різні історії. Втім, те як Сюзанна Коллінз робить саме кліфгенґери мені подобається на порядок більше, ніж як те саме робить Сандерсон.
❤16👍1
Класний аналіз від пані Наталі 👆👆👆
До теми кліфгенґерів - мені дуже подобається, як це робить Бардуґо. Вона майстриня закінчувати розділи так, що одразу ж хапаєшся за наступний, і це дійсно виглядає виправдано й органічно. У себе я наслідую логіку "закінчувати розділ на найбільш неочікуваному повороті" - і воно прикольно працює.
До теми кліфгенґерів - мені дуже подобається, як це робить Бардуґо. Вона майстриня закінчувати розділи так, що одразу ж хапаєшся за наступний, і це дійсно виглядає виправдано й органічно. У себе я наслідую логіку "закінчувати розділ на найбільш неочікуваному повороті" - і воно прикольно працює.
❤16🔥2👍1
Forwarded from Видавництво Уроборос
Друкарня дражниться і показує "сигналку" 👀, отже, вже дуже-дуже скоро 🔥
Нагадуємо, що всі передзамовлення матимуть сюрприз — карту на форматі А3.
🌟 збільшений формат (170 мм * 240 мм)
🌟 504 сторінки
🌟 суперобкладинка, золоте тиснення, ілюстрований зріз
⭐️ 520 грн (потім буде 690 грн)
➡️ https://ouroborosbooks.com.ua/product/promeni-alasi-knyga-1/
Нагадуємо, що всі передзамовлення матимуть сюрприз — карту на форматі А3.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤22🔥8❤🔥5
Мій шлях є, певно, найнезвичнішим з тих, що я чула, бо я буквально подалася через
Рік тому рукопис першої книги був на стадії бета-рідингу і я активно шукала бет, особливо з великим читацьким досвідом. Потроху вела канал, студіювала інформацію про подачу рукопису у видавництва і готувала цілий пакет документів - синопсис, анотацію, презентацію, лист для подачі, тощо. (До речі, за гештегом #виданнякниги зібрані пости про це все). Також активно "вивчала ринок" - підписалась на різні книжкові канали і дивилась, що читають, що заходить, хто і що видає і як промотує.
Якось в коментарях на каналі Дафи була дискусія про роль автора у вже виданій книзі, де закінчується відповідальність автора і починається відповідальність редактора. Я, як завжди, влізла зі своєю "важливою думкою" і до слова розказала про власний шлях підготовки рукопису до подачі у видавництво. Відповіла на питання "про що ж книга?" і отримала прохання дати глянути. "Ну клас, оце вдача!", - подумала я, знаючи, наскільки прискіпливим читачем є Дафа. Адже прискіпливий бета-рідер - найкращий бета-рідер, бо дає можливість знайти і виправити косяки. Скинула файл, інструкцію, анкети до кожного розділу - і-і-і сіла чекати чесного розносного відгуку.
Через пару днів отримала шокуюче повідомлення, що рукопис сподобався, і що мені пропонують видатись у молодому видавництві, яке скоро (на той момент) мало побачити світ, та ще й з класнючою назвою й ідеєю. Ось так, без офіційної подачі і трохи несвідомо, я знайшла свого видавця навіть до фінальних правок. Для мене це про силу нетворкінгу і магію хорошого тексту
І ось залишились лічені дні до виходу в світ першої книги, а друга чекає вердикту бета-рідерів.
Цикл замкнувся
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤30🔥6❤🔥4