ЗАРІВНА🇺🇦 ✔

​​Взяла участь у дискусії на Київському міжнародному економічному форумі. Була крута тема - Правда VS Пострравда: Україна в Інформаційній війні.

Панель, в якій окрім мене брали участь - керівниця з публічної політики Meta в Центральній та Східній Європі Катерина Крук, старший науковий співробітник Університету Джонса Гопкінса Пітер Померанцев, продюсер 1+1 Акім Галімов, редактор-засновник Forbes Ukraine Володимир Федорін та телеведуча Олена Цинтила, чудово модерував Вадим Карп‘як.

Маніпуляції, плітки, діри в нашій інформаційній безпеці - чи можлива взагалі інформаційна завіса від росії в умовах війни?

Я нагадала, як розвалився срср.

Його розвалила не гонка озброєнь і не економічні кризи, а контент та культура — самвидав, рок, джинси, західні радіостанції. Символи свободи, які проникали крізь залізну завісу. Сьогодні створити новий інформаційний бар’єр технічно можливо, але чи потрібно? Це дорого, неефективно, а головне — суперечить принципам демократії.

Є три шляхи реагування на інформаційні загрози.

Перший — заборони, як у випадку з Вконтакте. Це гра у кішки-мишки, де ми завжди на крок позаду, а контроль потребує значних ресурсів.

Другий — регулювання, як у ЄС з їхнім Digital Services Act, де онлайн-платформи зобов’язані швидко видаляти фейки. Але це працює тільки за умов жорсткого контролю, який у нас ще не сформований.

Третій, найбільш перспективний шлях — розвиток медіаграмотності. Інформаційна гігієна і критичне мислення мають стати основою нашого суспільства, і це питання освіти.

Також важливо налагодити діалог між державою і суспільством. Пострадянські країни часто довіряють чуткам більше, ніж офіційним заявам, але це можна змінити. Нам потрібна програма з медіаграмотності на всіх рівнях, як у Фінляндії, де створили стійкий імунітет проти інформаційних атак.

Час соцмереж створив новий парадокс: якщо хтось каже те, що ми хочемо почути, це сприймається як правда, незалежно від реальності. Соцмережі дали платформу конспірологіям, фейковим новинам і абсурдним теоріям, які швидко набувають популярності. Спростування таких фейків стає марною справою, адже сам процес заперечення часто тільки підсилює віру в них. Це, знов-таки, показує, що нам потрібно інвестувати в розвиток критичного мислення і вміння розпізнавати маніпуляції — це і є справжня протидія дезінформації.

Якщо ми хочемо уникнути маніпуляцій, маємо вчитись критичному мисленню і розвивати здоровий глузд. Це робота для всього суспільства — не лише для влади.

www.tgoop.com/dashazarivna/1604

2.6K viewsNov 8 at 20:37

​​Взяла участь у дискусії на Київському міжнародному економічному форумі. Була крута тема - Правда VS Пострравда: Україна в Інформаційній війні.

Панель, в якій окрім мене брали участь - керівниця з публічної політики Meta в Центральній та Східній Європі Катерина Крук, старший науковий співробітник Університету Джонса Гопкінса Пітер Померанцев, продюсер 1+1 Акім Галімов, редактор-засновник Forbes Ukraine Володимир Федорін та телеведуча Олена Цинтила, чудово модерував Вадим Карп‘як.

Маніпуляції, плітки, діри в нашій інформаційній безпеці - чи можлива взагалі інформаційна завіса від росії в умовах війни?

Я нагадала, як розвалився срср.

Його розвалила не гонка озброєнь і не економічні кризи, а контент та культура — самвидав, рок, джинси, західні радіостанції. Символи свободи, які проникали крізь залізну завісу. Сьогодні створити новий інформаційний бар’єр технічно можливо, але чи потрібно? Це дорого, неефективно, а головне — суперечить принципам демократії.

Є три шляхи реагування на інформаційні загрози.

Перший — заборони, як у випадку з Вконтакте. Це гра у кішки-мишки, де ми завжди на крок позаду, а контроль потребує значних ресурсів.

Другий — регулювання, як у ЄС з їхнім Digital Services Act, де онлайн-платформи зобов’язані швидко видаляти фейки. Але це працює тільки за умов жорсткого контролю, який у нас ще не сформований.

Третій, найбільш перспективний шлях — розвиток медіаграмотності. Інформаційна гігієна і критичне мислення мають стати основою нашого суспільства, і це питання освіти.

Також важливо налагодити діалог між державою і суспільством. Пострадянські країни часто довіряють чуткам більше, ніж офіційним заявам, але це можна змінити. Нам потрібна програма з медіаграмотності на всіх рівнях, як у Фінляндії, де створили стійкий імунітет проти інформаційних атак.

Час соцмереж створив новий парадокс: якщо хтось каже те, що ми хочемо почути, це сприймається як правда, незалежно від реальності. Соцмережі дали платформу конспірологіям, фейковим новинам і абсурдним теоріям, які швидко набувають популярності. Спростування таких фейків стає марною справою, адже сам процес заперечення часто тільки підсилює віру в них. Це, знов-таки, показує, що нам потрібно інвестувати в розвиток критичного мислення і вміння розпізнавати маніпуляції — це і є справжня протидія дезінформації.

Якщо ми хочемо уникнути маніпуляцій, маємо вчитись критичному мисленню і розвивати здоровий глузд. Це робота для всього суспільства — не лише для влади.

BY ЗАРІВНА🇺🇦