Forwarded from КПІ ім. Ігоря Сікорського 🇺🇦
На війні загинув випускник нашого університету Микола Гук (25.10.1998 – 14.09.2024)...
Гук Микола Олексійович народився 25 жовтня 1998 року у смт Рокитне, Київської області. Закінчив школу з золотою медаллю. Успішно здавши ЗНО, у 2016 році вступив у КПІ ім. Ігоря Сікорського та у 2020 році закінчив Факультет інформатики та обчислювальної техніки (бакалаврат за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення, кафедра обчислювальної техніки).
Після закінчення працював в ІТ сфері. Напередодні війни відпочивав в Грузії, але 24 лютого 2022 року повернувся в Україну та зразу разом з батьком, добровільно пішов у військомат. Батька забрали до війська 26.02.2022, а Миколі відмовили по віку та відсутності військового досвіду. Друга спроба потрапити на війну була 3 березня 2022 року, і знову відмова.
У 2022 та першому півріччі 2023 року активно допомагав волонтерам, донатив на ЗСУ і постійно готувався до вступу у військо щоб захищати свою родину. В червні 2023 року пройшов відбір до легендарної 12 бригади спецпризначення НГУ Азов.
17 серпня 2023 року був відправлений в зону бойових дій піхотинцем. Постійно воював у найгарячіших точках, зокрема на Лиманському напрямку, потім в Серебрянських лісах Луганської області, далі Нью Йорк Донецька область. Загинув 14 вересня 2024 року в н.п. Неліпівка Бахмутського району Донецької області, будучи вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України.
Був командиром 3-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону спеціального призначення військової частини 3057 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Пройшов бойовий шлях від солдата до сержанта. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». За успішну операцію з евакуації великої кількості поранених побратимів був нагороджений відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», а саме пістолетом «Форд 20» калібру 9 мм Luger.
Вічна пам'ять та слава Герою!
Гук Микола Олексійович народився 25 жовтня 1998 року у смт Рокитне, Київської області. Закінчив школу з золотою медаллю. Успішно здавши ЗНО, у 2016 році вступив у КПІ ім. Ігоря Сікорського та у 2020 році закінчив Факультет інформатики та обчислювальної техніки (бакалаврат за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення, кафедра обчислювальної техніки).
Після закінчення працював в ІТ сфері. Напередодні війни відпочивав в Грузії, але 24 лютого 2022 року повернувся в Україну та зразу разом з батьком, добровільно пішов у військомат. Батька забрали до війська 26.02.2022, а Миколі відмовили по віку та відсутності військового досвіду. Друга спроба потрапити на війну була 3 березня 2022 року, і знову відмова.
У 2022 та першому півріччі 2023 року активно допомагав волонтерам, донатив на ЗСУ і постійно готувався до вступу у військо щоб захищати свою родину. В червні 2023 року пройшов відбір до легендарної 12 бригади спецпризначення НГУ Азов.
17 серпня 2023 року був відправлений в зону бойових дій піхотинцем. Постійно воював у найгарячіших точках, зокрема на Лиманському напрямку, потім в Серебрянських лісах Луганської області, далі Нью Йорк Донецька область. Загинув 14 вересня 2024 року в н.п. Неліпівка Бахмутського району Донецької області, будучи вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України.
Був командиром 3-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону спеціального призначення військової частини 3057 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Пройшов бойовий шлях від солдата до сержанта. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». За успішну операцію з евакуації великої кількості поранених побратимів був нагороджений відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», а саме пістолетом «Форд 20» калібру 9 мм Luger.
Вічна пам'ять та слава Герою!
tgoop.com/dekanat_its/10307
Create:
Last Update:
Last Update:
На війні загинув випускник нашого університету Микола Гук (25.10.1998 – 14.09.2024)...
Гук Микола Олексійович народився 25 жовтня 1998 року у смт Рокитне, Київської області. Закінчив школу з золотою медаллю. Успішно здавши ЗНО, у 2016 році вступив у КПІ ім. Ігоря Сікорського та у 2020 році закінчив Факультет інформатики та обчислювальної техніки (бакалаврат за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення, кафедра обчислювальної техніки).
Після закінчення працював в ІТ сфері. Напередодні війни відпочивав в Грузії, але 24 лютого 2022 року повернувся в Україну та зразу разом з батьком, добровільно пішов у військомат. Батька забрали до війська 26.02.2022, а Миколі відмовили по віку та відсутності військового досвіду. Друга спроба потрапити на війну була 3 березня 2022 року, і знову відмова.
У 2022 та першому півріччі 2023 року активно допомагав волонтерам, донатив на ЗСУ і постійно готувався до вступу у військо щоб захищати свою родину. В червні 2023 року пройшов відбір до легендарної 12 бригади спецпризначення НГУ Азов.
17 серпня 2023 року був відправлений в зону бойових дій піхотинцем. Постійно воював у найгарячіших точках, зокрема на Лиманському напрямку, потім в Серебрянських лісах Луганської області, далі Нью Йорк Донецька область. Загинув 14 вересня 2024 року в н.п. Неліпівка Бахмутського району Донецької області, будучи вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України.
Був командиром 3-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону спеціального призначення військової частини 3057 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Пройшов бойовий шлях від солдата до сержанта. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». За успішну операцію з евакуації великої кількості поранених побратимів був нагороджений відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», а саме пістолетом «Форд 20» калібру 9 мм Luger.
Вічна пам'ять та слава Герою!
Гук Микола Олексійович народився 25 жовтня 1998 року у смт Рокитне, Київської області. Закінчив школу з золотою медаллю. Успішно здавши ЗНО, у 2016 році вступив у КПІ ім. Ігоря Сікорського та у 2020 році закінчив Факультет інформатики та обчислювальної техніки (бакалаврат за спеціальністю 121 Інженерія програмного забезпечення, кафедра обчислювальної техніки).
Після закінчення працював в ІТ сфері. Напередодні війни відпочивав в Грузії, але 24 лютого 2022 року повернувся в Україну та зразу разом з батьком, добровільно пішов у військомат. Батька забрали до війська 26.02.2022, а Миколі відмовили по віку та відсутності військового досвіду. Друга спроба потрапити на війну була 3 березня 2022 року, і знову відмова.
У 2022 та першому півріччі 2023 року активно допомагав волонтерам, донатив на ЗСУ і постійно готувався до вступу у військо щоб захищати свою родину. В червні 2023 року пройшов відбір до легендарної 12 бригади спецпризначення НГУ Азов.
17 серпня 2023 року був відправлений в зону бойових дій піхотинцем. Постійно воював у найгарячіших точках, зокрема на Лиманському напрямку, потім в Серебрянських лісах Луганської області, далі Нью Йорк Донецька область. Загинув 14 вересня 2024 року в н.п. Неліпівка Бахмутського району Донецької області, будучи вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України.
Був командиром 3-го відділення 3-го взводу спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення (на бронетранспортерах) 1-го батальйону спеціального призначення військової частини 3057 Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Пройшов бойовий шлях від солдата до сержанта. Нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». За успішну операцію з евакуації великої кількості поранених побратимів був нагороджений відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Вогнепальна зброя», а саме пістолетом «Форд 20» калібру 9 мм Luger.
Вічна пам'ять та слава Герою!
BY Деканат НН ІТС
Share with your friend now:
tgoop.com/dekanat_its/10307