tgoop.com/drive_Ernesta/224
Last Update:
В певних колах розгорнулась дискусія щодо доцільності зміни організаційно-штатної структури угрупувань військ.
Мова йде про доцільність формування нових армійських корпусів або переходу на корпусну/армійську систему.
Корпус: в середньому, 3-4 механізованих бригади, одна танкова, полки/батальйони забезпечення (в тому числі розвідувальний), БПЛА, зенітно-ракетний, РЕБ, РХБЗ тощо. Може складатися й з дивізій.
Це загальновизнана практика, яка підтверджена історією воєнного мистецтва. Або ж: визначена історією ведення війн у світі.
Що дозволяє:
дотриматись принципу системності та єдиноначальності. Командир бригади оперативно та безпосередньо підпорядковується командиру корпусу (на даний момент оперативно - командувачу ОТУ, безпосередньо - командувачу оперативного командування). Для цивільних осіб це мало що говорить, для військових - це різнобій в системі управління;
гнучкість управління дозволить краще і швидше реагувати на тактичні дії бригадами, штаб і командир корпусу які знає і розуміє;
своя логістика та забезпечення дозволяють сконцентруватись на потребах корпусу. Станом на зараз в підпорядкуванні ОК вісім і більше бригад, внаслідок чого розмивається зосередженість на потребах та надходження запасів - не вистачає сил все накрити;
свій штаб має чітку структуру (G1-G9), свій стиль управління, свої традиції та досвід ведення бойових дій. Це не ОТУ, яке комплектується на ротаційній основі заїжджими офіцерами на 1-4 місяці, внаслідок чого розмивається спадковість (послідовність), розуміння та узагальнення досвіду бойових дій;
це орган управління, командир якого несе персональну відповідальність за стан та застосування підпорядкованих йому частин. Це не ОТУ, в яке і з якого висмикуються батальйони/роти/люди з бригад і перекидаються на інші напрямки. Це свої зони/рубежі/райони/смуги відповідальності, розуміння структурності. Система управління не розмита, а централізована.
Недоліки:
оголошується нестача кваліфікованих офіцерів для комплектації штабів АК. Якщо дістати офіцерів з «в розпорядженні», батальйонів резерву, зневірених і демотивованих та звільнених в запас, провести селекцію/відбір/підготовку, тоді розгорнути штаб корпусу можливо за один місяць. Таких офіцерів безліч, кадрових і не кадрових, з бойовим досвідом і розкидуватись ними під час війни - гріх. Штаб корпусу, з іншими відділами може мати ефективну чисельність в районі 100 +- 20 чоловік. З огляду більше ніж на мільйону армію це не багато;
відсутність власних центрів комплектування, які є в ОК. Дійсно, ТЦК треба передавати в підпорядкування центральному органу управління рівня ГШ і визначати персональну посадову особу, відповідальну за мобілізацію, рекрутинг та облік (правда, буде проклята посада). Маємо ознаки того, що бригади (корпуси) краще здатні проводити набір та підготовку особового складу в залежності від здатності себе рекламувати;
навчальні центри, що є в ОК. Теоретично, розгорнути навчальний центр, з акумуляцією інструкторів з 3-5 бригад корпусу не важка задача. Питання в мотивації формувачів та вміння організовувати саме психологічну підготовку особового складу в корпусах.
Формування корпусів, на даному етапі, може полягати більше не в формуванні нових бригад, а в зведенні бригад (або дивізій) в армійські корпуси. Ті, в свою чергу, по можливості, в армії.
Кандидатів на посади комкорів та командармів й офіцерів штабів Україна має достатньо. Просто не треба розкидуватись досвідченими управлінцями, грати в «свій-чужий».
Доречі, не слід забувати про професійно-психологічний відбір кандидатів на посади командирів усіх рівнів, в тому числі й особового складу Генерального штабу ЗСУ. Там можуть бути дуже цікаві результати.
Доречі: ЗСУ потребують детального попереднього планування в поєднанні з вільним, децентралізованим стилем командування і управління - це дасть можливість проявляти гнучкість, так необхідну нашій армії. Гнучкість саме командирів на місцях.
@drive_Ernesta
BY Євген Сасько
Share with your friend now:
tgoop.com/drive_Ernesta/224