tgoop.com/dumyUA/1559
Last Update:
Мільярди років після того, як Великі Галактичні Імперії досягли свого піку, і наука була завершена, зірки вмирали та нові не створювались.
Десь у глибинах космосу ведмідь зустрів гуску.
— Привіт, — сказав ведмідь. — Ми знайомі?
— Я... не думаю, — відповіла гуска. — А з якої ти цивілізації?
— Я не пам'ятаю, як її звали, — відповіла гуска. — Здається, вона мала кілька війн і час від часу дивилась телевізор.
— О, це звучить як моя цивілізація, — сказав ведмідь. — Твоя теж зникла?
— Всі вони зникли, — гуска відповіла. — Ми залишилися останніми, ти хіба не знав?
Ведмідь поглянув на всесвіт і зрозумів, що гуска права: всі туманності розпадались, всі галактики зникали.
— Скільки нам ще залишилося? — спитав ведмідь.
— Не довго, — відповіла гуска. — Всесвіт скоро схлопнеться сам у себе.
— Хм, — сказав ведмідь. — Що тоді буде?
— О, все зникне, — гуска сказала. — Не буде більше ходьби, не буде більше веселощів, не буде плавання.
— А як виглядала твоя цивілізація?
— Бачиш ту зірку? Моя цивілізація почалась там. А ось ту галактику? Ми поширились по всій ній. Писали музику, книги, воювали, вибачались, і знову воювали, знищили все. Мільярд років імперії, мільйони мов, тисячі планет, і все зникло.
— Все зникло... — повторив ведмідь. — Моя цивілізація відкрила закони природи, побудувала гігантські зорельоти, досліджувала весь космос, пізнала все, що можливо, і врешті-решт повернулася на початок. Побачили все й здалися.
— Ось тобі й закінчення: "І жили вони довго, але зрозуміли, що марно".
— Шкода, — сказала гуска. — Ну що ж, кінець вже близько, було приємно поговорити.
Гуска заплющила очі й замовкла. Ведмідь знову поглянув на вмираючий всесвіт і відчув смуток.
— А для чого це все було? — спитав він нарешті.
— Що? — запитала гуска.
— Для чого це все? Який сенс?
— О, а в чому взагалі сенс чогось? — відповіла гуска.
Тут ведмідь раптом осяявся ідеєю.
— Ми знаємо все, — сказав ведмідь. — Все, що знали наші цивілізації.
— Так, — сказала гуска.
— І ми можемо зробити все, що захочемо.
— В межах можливого звісно.
— Так чому б нам не створити новий всесвіт?
— Це неможливо, — відповіла гуска. — Ми не переживемо колапс. Він вже поруч.
— Тоді зробімо новий всесвіт для тих, хто прийде після нас.
Гуска відкрила очі:
— Як саме?
— Не знаю, зробимо його цікавішим, змінимо правила. Ніхто ж не дізнається, буде весело!
Гуска замислилась.
Вона була розумною — могла би навіть бути астрофізиком, якщо б не була гускою. "Шоу з Нілом ДеГускою Тайсоном".
— Добре, я слухаю.
— Давай створимо все на основі субатомних частинок. Назвемо їх...
— Кряки, — сказала гуска.
— Хм, дурнувато. Кварки, як щодо цього?
— Добре, звучить як компроміс, — сказала гуска.
— О, і фрукти будуть рости на деревах.
— Гарна ідея.
— І час від часу після обіду люди будуть трохи зригувати собі в рот.
— Що? Навіщо це?
— Ну, щоб смішно було!
— Не роби цього.
Ведмідь зробив це.
Він організував фізику, хімію, біологію, і навіть багфікси. Створив воду мокрою, пустелі сухими, і Рояна Гослінга. Нарешті все було готово. Вони оглянули новий всесвіт.
— Чогось не вистачає, — сказав ведмідь. — Додати більше фіолетового?
— Ні, фіолетового не треба, — сказала гуска. — Давай зробимо так, щоб кожен раз, коли люди намагалися чхнути, це відбувалось з дивною затримкою у п'ять секунд, коли реальність просто розпадається на шматки і вся есенція зосереджена лиш на цьому чиху.
— Не роби цього.
Ведмідь зробив це.
— Ось тепер ідеально! Запускаємо!
— Стривай, — сказала гуска. — Ми забули зробити життя... складним.
— Складним? — здивувався ведмідь. — Ні, ні, це буде всесвіт вечірок, маргарит на деревах, ходячих гамбургерів...
— Ні, ні, — відповіла гуска. — Подивись, куди це нас привело. Все було нудно. Зробимо життя важким, але не надто. Щоб було до чого прагнути.
Бо якщо все легко, то й челенджів ніяких немає.
— Добре, — відповів ведмідь.
Вони подивились на свою нову модель всесвіту. Ніхто не міг заперечити — виглядало чудово. Навколо зірки гасли одна за одною. Нескінченний простір відновлював свою територію.
— Це воно? — спитав ведмідь.
BY Думи 🧐
Share with your friend now:
tgoop.com/dumyUA/1559