Forwarded from 🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Друзі!
Потрібна допомога у зборі на ремонтну майстерню (мобільне СТО на колесах) на передову для батальйону ФОРПОСТ бригади БУРЕВІЙ НГУ, де проходить службу наш колега.
Деталі в інстаграмі батальйону.
🔗Посилання на банку
💳Номер картки банки
4441 1111 2167 4190
Потрібна допомога у зборі на ремонтну майстерню (мобільне СТО на колесах) на передову для батальйону ФОРПОСТ бригади БУРЕВІЙ НГУ, де проходить службу наш колега.
Деталі в інстаграмі батальйону.
🔗Посилання на банку
💳Номер картки банки
4441 1111 2167 4190
🔥6❤3👍3
У пошуках українських «доллі зумів».
Класне спостереження колеги і нагадування про великого Миколу Топчія.
Класне спостереження колеги і нагадування про великого Миколу Топчія.
❤2
Forwarded from субстанція кловська | югтг
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
нещодавно колега писав про ось такий цікавий момент з української/совєтської кіноісторії.
тепер маю чим продовжити тему.
за відсутністю (принаймні в нас) даних, які б заперечували це, «щастя никифора бубнова» (1983) справді можемо вважати першим осмисленим використанням доллі зуму в українському чи навіть совкіно.
але ось такий візуально інтересний кадр можна побачити в «дорогою ціною» (1957) марка донського, зафільмований одним із головних новаторів, та й просто кінооператорів української школи миколою топчієм.
психологічно-обгрунтованим прийомом це назвати складно, але технічно — це цілком і повноцінно доллі зум. його потреба тут зумовлена бажанням мати конкретне специфічне кадрування на початку і в кінці, будуючи при цьому все суто на внутрішньокадровому монтажі.
це було неможливим без зміни фокусної відстані. так у й без того насиченому видатними знахідками «дорогою ціною» народився, можливо таки перший доллі зум у союзі.
цікаво, що «вертіго» альфреда гічкока з'явився вже за рік по тому — саме з нього цей операторський прийом став культовим і увійшов до кінематографічного арсеналу митців світу.
щоправда, в таких, як у топчія-донського формі, він виникав і раніше — хоча б у «ребецці» (1944) того ж таки гічкока
тепер маю чим продовжити тему.
за відсутністю (принаймні в нас) даних, які б заперечували це, «щастя никифора бубнова» (1983) справді можемо вважати першим осмисленим використанням доллі зуму в українському чи навіть совкіно.
але ось такий візуально інтересний кадр можна побачити в «дорогою ціною» (1957) марка донського, зафільмований одним із головних новаторів, та й просто кінооператорів української школи миколою топчієм.
психологічно-обгрунтованим прийомом це назвати складно, але технічно — це цілком і повноцінно доллі зум. його потреба тут зумовлена бажанням мати конкретне специфічне кадрування на початку і в кінці, будуючи при цьому все суто на внутрішньокадровому монтажі.
це було неможливим без зміни фокусної відстані. так у й без того насиченому видатними знахідками «дорогою ціною» народився, можливо таки перший доллі зум у союзі.
цікаво, що «вертіго» альфреда гічкока з'явився вже за рік по тому — саме з нього цей операторський прийом став культовим і увійшов до кінематографічного арсеналу митців світу.
щоправда, в таких, як у топчія-донського формі, він виникав і раніше — хоча б у «ребецці» (1944) того ж таки гічкока
❤13
Forwarded from 🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
ПОВЕРНЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ АНІМАЦІЇ
Довженко-Центр продовжує віднаходити та повертати українську кіноспадщину.
Нарешті знайдено український варіант анімаційного фільму «Сказання про Ігорів похід» 1972 року.
Згідно з архівними документами кіностудії «Київнаукфільм» існує три варіанти фільму: давньоруський, український і російський. Довгий час доступною була лише російська версія, фільмокопій якої очевидно виготовлено найбільше.
Український варіант знайшов і передав Довженко-Центру дослідник кіно Олег Оліфер.
«Сказання про Ігорів похід» — 25-хвилинний (що є рідкістю для української анімації того часу) фільм за мотивами «Слова о полку Ігоревім», однієї з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури.
Режисерка фільму Ніна Василенко — авторка низки знакових анімаційних робіт, серед яких «Веснянка» (1960), «Микита Кожум’яка» (1965), «Маруся Богуславка» (1966), «Музичні картинки» (1968) та інші. Саме вона у 1960-тих поряд з Іриною Гурвич і Іполитом Лазарчуком відроджувала українську художню анімацію на кіностудії «Київнаукфільм» і закладала фундамент її школи.
За художнє оформлення «Сказання…» відповідав 29-річний Едуард Кирич. Він одним із перших на «Київнаукфільмі» почав використовувати в анімації українські народні мотиви («Чому у півня короткі штанці»). Едуард Кирич працював із Ніною Василенко над першою екранізацією «Енеїди» «Пригодами козака Енея» (1969), і разом із Володимиром Дахном створив «Як козаки у футбол грали» (1970).
Музику для фільму написав композитор Володимир Губа, а текст читав актор Костянтин Степанков.
З «Висновку сценарно-редакційної колегії Держкіно УРСР 1972 року на художній кольоровий мультиплікаційний фільм “Сказання про Ігорів похід” від 4 серпня 1972 року»:
«...головні поетичні монологи “Слова…”, що стали “хрестоматійними” (похід, зустріч братів, битва, плач Ярославни, “золоте слово” князя Святослава) знаходять яскраві образні втілення як у поліфонічному малюнку художника Е. Кирича, який походить від традиції книжкової мініатюри, фрескового та іконного живопису древньої Русі, так і у звучанні тексту, майстерно прочитаного К. Степанковим. Цікавими є окремі музичні теми (композитор В. Губа)».
Фільм буде оцифровано і згодом оприлюднено на нашому анімаційному ютуб-каналі.
Очікуючи оцифрування, ви можете переглянути інші роботи Ніни Василенко та Едуарда Кирича, відскановані у 2022-2023 роках
Довженко-Центр продовжує віднаходити та повертати українську кіноспадщину.
Нарешті знайдено український варіант анімаційного фільму «Сказання про Ігорів похід» 1972 року.
Згідно з архівними документами кіностудії «Київнаукфільм» існує три варіанти фільму: давньоруський, український і російський. Довгий час доступною була лише російська версія, фільмокопій якої очевидно виготовлено найбільше.
Український варіант знайшов і передав Довженко-Центру дослідник кіно Олег Оліфер.
«Сказання про Ігорів похід» — 25-хвилинний (що є рідкістю для української анімації того часу) фільм за мотивами «Слова о полку Ігоревім», однієї з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури.
Режисерка фільму Ніна Василенко — авторка низки знакових анімаційних робіт, серед яких «Веснянка» (1960), «Микита Кожум’яка» (1965), «Маруся Богуславка» (1966), «Музичні картинки» (1968) та інші. Саме вона у 1960-тих поряд з Іриною Гурвич і Іполитом Лазарчуком відроджувала українську художню анімацію на кіностудії «Київнаукфільм» і закладала фундамент її школи.
За художнє оформлення «Сказання…» відповідав 29-річний Едуард Кирич. Він одним із перших на «Київнаукфільмі» почав використовувати в анімації українські народні мотиви («Чому у півня короткі штанці»). Едуард Кирич працював із Ніною Василенко над першою екранізацією «Енеїди» «Пригодами козака Енея» (1969), і разом із Володимиром Дахном створив «Як козаки у футбол грали» (1970).
Музику для фільму написав композитор Володимир Губа, а текст читав актор Костянтин Степанков.
З «Висновку сценарно-редакційної колегії Держкіно УРСР 1972 року на художній кольоровий мультиплікаційний фільм “Сказання про Ігорів похід” від 4 серпня 1972 року»:
«...головні поетичні монологи “Слова…”, що стали “хрестоматійними” (похід, зустріч братів, битва, плач Ярославни, “золоте слово” князя Святослава) знаходять яскраві образні втілення як у поліфонічному малюнку художника Е. Кирича, який походить від традиції книжкової мініатюри, фрескового та іконного живопису древньої Русі, так і у звучанні тексту, майстерно прочитаного К. Степанковим. Цікавими є окремі музичні теми (композитор В. Губа)».
Фільм буде оцифровано і згодом оприлюднено на нашому анімаційному ютуб-каналі.
Очікуючи оцифрування, ви можете переглянути інші роботи Ніни Василенко та Едуарда Кирича, відскановані у 2022-2023 роках
❤14🔥2
У колекції кіноплакатів поповнення.
«Смиренне кладовище» (1989, реж. Олександр Ітигілов, оп. Вілен Калюта).
Художник Володимир Шпанько. Друк 1989 року, тираж невеликий, 5000 примірників.
Крім авторів і команди фільму у нижньому лівому куті можна побачити напис: «Фільм викриває одну з болячок нашого суспільства – кладовищенський "бізнес"».
Друга «н» у слові «смиренне» стилізована під хрести ✝️✝️.
В електронному каталозі Держкіно зазначено іншу українську назву «Смиренний цвинтар», але, судячи з паперового каталогу кіностудії, оригінальний український переклад саме «кладовище».
На жаль, фільм існує лише російською мовою. Українською не дублювався.
«Смиренне кладовище» (1989, реж. Олександр Ітигілов, оп. Вілен Калюта).
Художник Володимир Шпанько. Друк 1989 року, тираж невеликий, 5000 примірників.
Крім авторів і команди фільму у нижньому лівому куті можна побачити напис: «Фільм викриває одну з болячок нашого суспільства – кладовищенський "бізнес"».
Друга «н» у слові «смиренне» стилізована під хрести ✝️✝️.
В електронному каталозі Держкіно зазначено іншу українську назву «Смиренний цвинтар», але, судячи з паперового каталогу кіностудії, оригінальний український переклад саме «кладовище».
На жаль, фільм існує лише російською мовою. Українською не дублювався.
🙏9❤7🌚1
Завтра цікава подія і хороша нагода підтримати Довженко-Центр своєю присутністю і долученістю.
❤1
Forwarded from 🌻Довженко-Центр : Dovzhenko Centre🌻
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
ЯК ЗМІНИЛОСЯ КІНО ЗА ТРИ РОКИ ПОВНOMАСШТАБНОГО ВТOPГНЕННЯ?
Нагадуємо, що вже завтра о 15:00 покажемо добірку «Українська нова хвиля. Перед світанком», у якій зібрали найкращі фільми 2022 року.
Вони зафіксували перші реакції на початок ширoкoмacштабної рoсiйської вiйни.
Після показу відбудеться дискусія. У ній ми поговоримо з автор(к)ами фільмів; спробуємо відслідкувати зміни нашого кіно за ці довгі та складні три роки, а також різницю в тодішньому й сьогоднішньому сприйнятті початкових кінорефлексій.
До обговорення долучаться команда фільму «Поки тут тихо»: режисерка Олена Подолянко, продюсер Віктор Шевченко й акторка Людмила Чиркова; режисер фільму «Харків м’юзік фест відбувся» В'ячеслав Туряниця та кінокритик Алік Дарман. Модеруватиме розмову кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій.
Чекаємо й на вас!
Квитки за посиланням
Фрагмент: «Прокидаючись у тиші» (2022), реж. Міла Жлуктенко, Даніел Асаді Фаезі
Нагадуємо, що вже завтра о 15:00 покажемо добірку «Українська нова хвиля. Перед світанком», у якій зібрали найкращі фільми 2022 року.
Вони зафіксували перші реакції на початок ширoкoмacштабної рoсiйської вiйни.
Після показу відбудеться дискусія. У ній ми поговоримо з автор(к)ами фільмів; спробуємо відслідкувати зміни нашого кіно за ці довгі та складні три роки, а також різницю в тодішньому й сьогоднішньому сприйнятті початкових кінорефлексій.
До обговорення долучаться команда фільму «Поки тут тихо»: режисерка Олена Подолянко, продюсер Віктор Шевченко й акторка Людмила Чиркова; режисер фільму «Харків м’юзік фест відбувся» В'ячеслав Туряниця та кінокритик Алік Дарман. Модеруватиме розмову кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій.
Чекаємо й на вас!
Квитки за посиланням
Фрагмент: «Прокидаючись у тиші» (2022), реж. Міла Жлуктенко, Даніел Асаді Фаезі
❤2👍1
Поки я готую список українських версій фільмів Кіностудії Довженка 1945-1991 років, зʼявляються власне самі фільми, існування яких раніше підтверджувалось хіба архівними документами чи спогадами глядачів.
Ось на ютуб-каналі, який спеціалізується на віднайденні рідкісних відеоматеріалів, опублікували початок «Дорогою ціною» (1957) українською.
Скільки ми у Довженко-Центрі показували цей справді видатний фільм Марка Донського, стільки виникало дискомфортне відчуття від літературної російської переважно зі столичною вимовою, якою розмовляли українські селяни.
Судячи з випалених субтитрів, це експортна копія. Це хороша новина. Раніше вважалось, що експортували російськомовні копії. Це підвищує шанси віднайдення українських версій в іноземних фільмофондах і архівах.
Ось на ютуб-каналі, який спеціалізується на віднайденні рідкісних відеоматеріалів, опублікували початок «Дорогою ціною» (1957) українською.
Скільки ми у Довженко-Центрі показували цей справді видатний фільм Марка Донського, стільки виникало дискомфортне відчуття від літературної російської переважно зі столичною вимовою, якою розмовляли українські селяни.
Судячи з випалених субтитрів, це експортна копія. Це хороша новина. Раніше вважалось, що експортували російськомовні копії. Це підвищує шанси віднайдення українських версій в іноземних фільмофондах і архівах.
YouTube
Дорогою Ціною 1957 українською початок Classic Ukrainian movie lost version intro English subtitles.
Так Дорогою Ціною є в оригінальні українські мові. Це є перша частина. This is a famous Ukrainian movie. For those who know Ukrainian movies, Dorohoju Tsinoju is a Russian language film with no Ukrainian prints. Here is the first part of the movie in its…
❤10
А це ексклюзивний тізер однієї нової цифрової копії.
🔥16😱4❤3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
У топі еротичних сцен українського кіно почесне місце має займати дуже Вергувенівський момент зі "Спокути чужих гріхів" 1978 року.
Вона, майбутня монахиня, оголюється, знімаючи хрестики з себе і нього. Він, випускник Папського Григоріанського університету, відчайдушно пробує скласти руки у молитві перед остаточним зануренням у гріх.
Фрагмент з новооцифрованої фільмокопії.
Вона, майбутня монахиня, оголюється, знімаючи хрестики з себе і нього. Він, випускник Папського Григоріанського університету, відчайдушно пробує скласти руки у молитві перед остаточним зануренням у гріх.
Фрагмент з новооцифрованої фільмокопії.
🔥8❤4
"Спокута чужих гріхів" разом з "Таємницями святого Юра" є своєрідною дилогією політичного кінематографа Валеріана Підпалого, спрямованої проти Церкви і українського буржуазного націоналізму.
Проте, на відміну від "Таємниць...", квінтесенції пропагандистського кіно часів застою, "Спокута" є більше трагічною історією кохання і випробовування віри головного героя. Викриття колаборації українських націоналістів з нацистським окупаційним режимом тут прямолінійні і другорядні, а от Церква розгорнуто подається як владна інституція, де ідеалісти приречені на нерозуміння, розчарування і зрештою відчуження.
Сподіваюсь, цього року можна буде організувати спецпоказ цієї дилогії з обговоренням та історичним коментарем.
Проте, на відміну від "Таємниць...", квінтесенції пропагандистського кіно часів застою, "Спокута" є більше трагічною історією кохання і випробовування віри головного героя. Викриття колаборації українських націоналістів з нацистським окупаційним режимом тут прямолінійні і другорядні, а от Церква розгорнуто подається як владна інституція, де ідеалісти приречені на нерозуміння, розчарування і зрештою відчуження.
Сподіваюсь, цього року можна буде організувати спецпоказ цієї дилогії з обговоренням та історичним коментарем.
❤10