У покійному твітері сьогодні знову був срач про колядування (раптово зʼясувалось, що не скрізь в Україні збереглися традиції співати різдвяні пісні).
Згадалась справедливо забута українська трилогія «Дума про Ковпака» (1973-1976) про одіссею найвідомішого українського партизана Другої Світової. Наш «Гобіт, або Туди і звідти». Власне тільки іронічно, а ще дослідницьки, це кіно і можна зараз дивитись.
Загалом це слабка, дубова, неталановита пропагандистська робота від Тимофія Левчука, людини, яка багато в чому відповідальна за культивування посередності і сірості на студії Довженка і в українському кіно. Саме він був багаторічним (1963-1987) першим секретарем Спілки кінематографістів України.
Але в кожній частині «Думи» є момент-два, що справляють враження. У другому фільмі трилогії, «Бурані», це несподівана різдвяна сцена. Перед боєм з німцями Ковпак приймає дітей-колядників, які співають «Добрий вечір тобі, пане господарю».
Спантеличений глядач у кінці першого куплету розуміє, що народився не «Син Божий», а «Світ Новий». Ще ми помічаємо 5-кутну зірку, а не традиційну. Згодом від співу нас починають відволікати діалоги, але нам вдається розчути «А що перший празник – Наше Визволення!» замість Різдва.
Наче ось тобі і цензура, та дуже дивна — заміни ж насправді не змінюють сенсу колядки. Народження Христа відповідає народженню Нового світу і навіть Визволенню.
І от цікаво, чи це випадок, коли черговий раз більшовизм не соромився перебирати і адаптувати різні релігійні практики і традиції у своїх інтересах. Чи це та стьожечка, про яку писав колись Микола Куліш у «Патетичній сонаті» (1929):
«Я вже думаю, чи не запропонувати таке: на жовто-блакитному — "Хай живе радянська", хай уже буде й соціалістична, аби тільки українська республіка. Або ж так: на червоному дві стьожечки вшити: жовту й блакитну... (Думає).»
Згадалась справедливо забута українська трилогія «Дума про Ковпака» (1973-1976) про одіссею найвідомішого українського партизана Другої Світової. Наш «Гобіт, або Туди і звідти». Власне тільки іронічно, а ще дослідницьки, це кіно і можна зараз дивитись.
Загалом це слабка, дубова, неталановита пропагандистська робота від Тимофія Левчука, людини, яка багато в чому відповідальна за культивування посередності і сірості на студії Довженка і в українському кіно. Саме він був багаторічним (1963-1987) першим секретарем Спілки кінематографістів України.
Але в кожній частині «Думи» є момент-два, що справляють враження. У другому фільмі трилогії, «Бурані», це несподівана різдвяна сцена. Перед боєм з німцями Ковпак приймає дітей-колядників, які співають «Добрий вечір тобі, пане господарю».
Спантеличений глядач у кінці першого куплету розуміє, що народився не «Син Божий», а «Світ Новий». Ще ми помічаємо 5-кутну зірку, а не традиційну. Згодом від співу нас починають відволікати діалоги, але нам вдається розчути «А що перший празник – Наше Визволення!» замість Різдва.
Наче ось тобі і цензура, та дуже дивна — заміни ж насправді не змінюють сенсу колядки. Народження Христа відповідає народженню Нового світу і навіть Визволенню.
І от цікаво, чи це випадок, коли черговий раз більшовизм не соромився перебирати і адаптувати різні релігійні практики і традиції у своїх інтересах. Чи це та стьожечка, про яку писав колись Микола Куліш у «Патетичній сонаті» (1929):
«Я вже думаю, чи не запропонувати таке: на жовто-блакитному — "Хай живе радянська", хай уже буде й соціалістична, аби тільки українська республіка. Або ж так: на червоному дві стьожечки вшити: жовту й блакитну... (Думає).»
❤6🎉6👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Український перебудовний сюр у дешевому телевізійному двосерійному форматі — «Далі польоту стріли» (1990).
Херсонщина, незрозумілий сюжет і мотивації героїв, взаємопроникнення реальностей, Лесь Сердюк і Ніна Матвієнко на другому плані, Пінк Флойд у саундтреці і козлячі яйця у меню.
Топове гілті плеже. Маст сі.
Херсонщина, незрозумілий сюжет і мотивації героїв, взаємопроникнення реальностей, Лесь Сердюк і Ніна Матвієнко на другому плані, Пінк Флойд у саундтреці і козлячі яйця у меню.
Топове гілті плеже. Маст сі.
❤9🤯4🔥2
Вперше відвідав Запоріжжя. Показували українську анімацію. Говорили про її історію, пропаганду і цензуру. Аудиторія дуже зацікавлена і вдячна.
Подумалось, що Запоріжжя за кращих часів має бути другою анімаційною столицею України. Тут народився і надихався автор серії «Як козаки…» Володимир Дахно (трохи дивує, чому у місті досі нема вулиці його імені). Тут є Дніпрогес, який був героєм перших українських анімаційних агіток. Можливо, якщо місцевому ZIFF (Запорізький міжнародний кінофестиваль) надати саме анімаційної спеціалізації, він матиме більший резонанс.
А поки: Грай, Тур і Око з нами, Мікі Маус — під ногами.
Подумалось, що Запоріжжя за кращих часів має бути другою анімаційною столицею України. Тут народився і надихався автор серії «Як козаки…» Володимир Дахно (трохи дивує, чому у місті досі нема вулиці його імені). Тут є Дніпрогес, який був героєм перших українських анімаційних агіток. Можливо, якщо місцевому ZIFF (Запорізький міжнародний кінофестиваль) надати саме анімаційної спеціалізації, він матиме більший резонанс.
А поки: Грай, Тур і Око з нами, Мікі Маус — під ногами.
❤12🥰2
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вчора вдруге переглянув «Ля Палісіаду», один з найважливіших українських фільмів минулого року.
«Ля Палісіаду» потрібно дивитись мінімум тричі, тому попереду через деякий час ще один перегляд.
А поки тримайте настроєве відео.
«Ля Палісіаду» потрібно дивитись мінімум тричі, тому попереду через деякий час ще один перегляд.
А поки тримайте настроєве відео.
❤11✍5🥰1
Хочеться, щоб пости у цьому каналі зʼявлялись частіше.
Наприклад, про Сільвестра Сталоне і сексуальну революцію у Києві, яка так і не відбулася (майдан 0.5??).
«Кінокурʼєр», квітень-травень 1993 року.
Наприклад, про Сільвестра Сталоне і сексуальну революцію у Києві, яка так і не відбулася (майдан 0.5??).
«Кінокурʼєр», квітень-травень 1993 року.
🍓9❤🔥8🔥2❤1
Один з патчів, які мені зробила дружина, тепер у Майкла Дугласа!
Якщо хочете такий самий, можете взяти участь у благодійному розіграші на підтримку Довженко-Центру за посиланням.
Якщо хочете такий самий, можете взяти участь у благодійному розіграші на підтримку Довженко-Центру за посиланням.
❤26🔥4🥰2
Полюючи на кіноплівки для Довженко-Центру (купуючи їх у приватних колекціонерів), я з часом став власником кількох фільмокопій. Наприклад, Центру фільм не підійшов, бо у колекції є плівка у кращому стані.
Взагалі, у Центрі є свій (ВЕЛИЧЕЗНИЙ) перелік того, що треба відсканувати у першу чергу, а скрутні часи і умови, в яких зараз працює інституція, цьому аж ніяк не сприяють. Тому замість того, щоб повертати плівки старим чи шукати нових власників, я вирішив сам зайнятися їх оцифруванням. Сам — це знайти людей і заплатити, звісно.
Сьогодні отримав перший результат. Оцифровано фільмокопію анімації "Різдвяна казка" (1993, реж. Анатолій Трифонов). Для порівняння прикладаю кадри з цифрової копії, яка роками була доступна у мережі з логотипами каналів ТЕТ, Гамма і російської Столицы.
Попри те, що знайдена плівка з втратою кольору і пошкодженнями, дуже задоволений і натхненний продовжувати далі. Усі оцифровані фільми будуть передані Центру і, сподіваюсь, показані на його майданчиках, онлайн чи офлайн.
Взагалі, у Центрі є свій (ВЕЛИЧЕЗНИЙ) перелік того, що треба відсканувати у першу чергу, а скрутні часи і умови, в яких зараз працює інституція, цьому аж ніяк не сприяють. Тому замість того, щоб повертати плівки старим чи шукати нових власників, я вирішив сам зайнятися їх оцифруванням. Сам — це знайти людей і заплатити, звісно.
Сьогодні отримав перший результат. Оцифровано фільмокопію анімації "Різдвяна казка" (1993, реж. Анатолій Трифонов). Для порівняння прикладаю кадри з цифрової копії, яка роками була доступна у мережі з логотипами каналів ТЕТ, Гамма і російської Столицы.
Попри те, що знайдена плівка з втратою кольору і пошкодженнями, дуже задоволений і натхненний продовжувати далі. Усі оцифровані фільми будуть передані Центру і, сподіваюсь, показані на його майданчиках, онлайн чи офлайн.
❤16🔥9
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
До ювілею Володимира Денисенка (95 років у січні) оцифровував його маловідомий фільм "Женці" 1978 року.
"Маловідомим" кіно стало, як це часто буває, через відсутність цифрової копії і показів по ТБ. У свій час за рік прокату фільм подивилось більше 16 млн глядачів. Згодом Денисенко за нього отримав Шевченківську премію, обійшовши "Думу про Ковпака" Тимофія Левчука, епічну трилогію про партизанський рух в Україні часів Другої світової.
Левчук, найбільш нагороджуваний і наближений до партії режисер, патріарх українського радянського кіно, поступився, за словами кінознавця Любомира Госейка, "найдовшій рекламі комбайна Нива" від Денисенка, режисера, який після розгрому "Осяяння" (1971), припинив творчі пошуки і експерименти.
Пізніше напишу про кіно детальніше, а поки тримайте фрагмент сцени весілля, яким відкривається фільм. Оператор Микола Кульчицький, композитор Володимир Губа.
Сканування відбувалось з не дуже якісної російської прокатної фільмокопії. Негатив (фільм знімався на 70 мм) знаходиться в Росії.
"Маловідомим" кіно стало, як це часто буває, через відсутність цифрової копії і показів по ТБ. У свій час за рік прокату фільм подивилось більше 16 млн глядачів. Згодом Денисенко за нього отримав Шевченківську премію, обійшовши "Думу про Ковпака" Тимофія Левчука, епічну трилогію про партизанський рух в Україні часів Другої світової.
Левчук, найбільш нагороджуваний і наближений до партії режисер, патріарх українського радянського кіно, поступився, за словами кінознавця Любомира Госейка, "найдовшій рекламі комбайна Нива" від Денисенка, режисера, який після розгрому "Осяяння" (1971), припинив творчі пошуки і експерименти.
Пізніше напишу про кіно детальніше, а поки тримайте фрагмент сцени весілля, яким відкривається фільм. Оператор Микола Кульчицький, композитор Володимир Губа.
Сканування відбувалось з не дуже якісної російської прокатної фільмокопії. Негатив (фільм знімався на 70 мм) знаходиться в Росії.
❤10👏2🥰1