féerie

Сьогодні день народження Василя Симоненка – поета, журналіста, шістдесятника. Надзвичайно щирої, романтичної та лагідної людини. Одного з тих, хто намагався оприлюднити інформацію про масові поховання в Биківні, за що, на жаль, Василь поплатився здоровʼям, а згодом – життям.

Симоненко чудовий поет, але більше він мене надихає як журналіст, а вони – важливі, потрібні люди. Особливо для нас, у сучасних реаліях. Завдяки журналістам, ми дізнаємося всю інформацію, та як тривожимось – так і заспокоюємось. Тяжко знайти хорошого, професійного журналіста, проте Симоненко був саме таким – «У своїх проблемних статтях, особливо з актуальних питань культури, репертуарної політики, збереження української мови, кращих національних традицій, екології він виступав гостро і сміливо.» (Зі спогадів Данила Кононенка)

Сьогодні йому могло б виповнитися 90 років, але назавжди залишиться 28. Його вбили росіяни, і вони продовжують свою справу і зараз, сьогодні. Якщо життя з всією гамою людських емоцій існує після смерті – йому боляче. «Його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни.» (Зі спогадів Олеся Гончара)

Привітайте з днем народження, вшануйте памʼять Симоненка донатом на ЗСУ – навіть найменшим, адже він також важливий.

І знай, що ти – людина.

www.tgoop.com/fejerijaa/137

26 viewsedited  Jan 8 at 20:19

Сьогодні день народження Василя Симоненка – поета, журналіста, шістдесятника. Надзвичайно щирої, романтичної та лагідної людини. Одного з тих, хто намагався оприлюднити інформацію про масові поховання в Биківні, за що, на жаль, Василь поплатився здоровʼям, а згодом – життям.

Симоненко чудовий поет, але більше він мене надихає як журналіст, а вони – важливі, потрібні люди. Особливо для нас, у сучасних реаліях. Завдяки журналістам, ми дізнаємося всю інформацію, та як тривожимось – так і заспокоюємось. Тяжко знайти хорошого, професійного журналіста, проте Симоненко був саме таким – «У своїх проблемних статтях, особливо з актуальних питань культури, репертуарної політики, збереження української мови, кращих національних традицій, екології він виступав гостро і сміливо.» (Зі спогадів Данила Кононенка)

Сьогодні йому могло б виповнитися 90 років, але назавжди залишиться 28. Його вбили росіяни, і вони продовжують свою справу і зараз, сьогодні. Якщо життя з всією гамою людських емоцій існує після смерті – йому боляче. «Його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни.» (Зі спогадів Олеся Гончара)

Привітайте з днем народження, вшануйте памʼять Симоненка донатом на ЗСУ – навіть найменшим, адже він також важливий.

І знай, що ти – людина.

BY féerie