А то ще одне видавництво шукає собі редактора літературного. Не буду вже казати, що платити хочуть не смішні гроші, а вжасно смішні. Але от зразу попереджають: ми, мовляв, такі модерні й прогресивні, що мовних пуристів не дуже лю, тому давайте не робити «нумо» замість «давайте».

Проблема цього всього явища, яке зараз називається «українське книговидання», у тому, що прийшли до нього люди-неуки. Багато з них українську вчили тільки на філфаку (та ще, хай Бог милує, в імені Драгоманова або в імені Грінченка). І вчили абияк. Вони кажуть, що досконало знають українську мову, бо мають філдиплом і пам'ятають, що «давайте» — росіянізм, а замість нього є слово «нумо». От тільки це «нумо» їм таке селянське, що «давайте» без нього.

Це біда. Бо насправді:

«Давайтє пойдьом» — нумо «ходімо»
«Давайтє сдєлаєм» — нумо «зробімо»
«Давайтє спойом» — нумо «заспіваймо»
«Давайтє посмотрім» — нумо «погляньмо, подивімося, зирнімо, перегляньмо»
«Давайтє обговорім» — нумо «обговорімо»
«Давайтє подумаєм» — нумо «подумаймо, обміркуймо, поміркуймо»
«Давайтє посідім» — нумо «посидьмо»
«Давайтє нарісуєм» — нумо «намалюймо»
«Давайтє подождьом» — нумо «почекаймо»...

...і ще тисячі варіантів. Без «нумо».

І це лише один крихітний епізод, який змушує мене, мов набірника Йоганнеса з оповідання Германа Гессе, хапатися за голову. Я розумію, що це все, це кінець літератури як мистецтва, кінець художнього слова. Далі — суцільний тігтог.

Рукою доїдає ввічливими шматочками.

Інспектор заперечує головою.

Ракета Х-101 прилетіла в Київське водосховище.

29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України.

Зі святою п'ятницею усіх причетних.

Навіть раз усього на тиждень виходив би і був би щасливий.

Любі друзі!

Підрозділу потрібна зарядна станція — велика павербанка типу EcoFlow чи інша якісна. На велику павербанку відкрили невеличку монобанку «На зарядну станцію».

Складаємо копійочки в баночку на зарядну станцію для бойового підрозділу.

🎯 Ціль: 45 000 ₴

За ці гроші ми зможемо придбати станцію на 1200 Вт-год. Якщо грошей не вистачить, купимо меншої ємності, хоч це й буде прикро. Сподіваємося, що вас не дуже обтяжить ще й наше прохання — розуміємо, що заклики донатити сипляться звідусіль, але й закривати потреби військових якось треба. Пробачте.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7T3FmDAN3i

💳Номер картки банки
5375 4112 2241 6914

Наше з дружиною життя до 24 лютого 2022 року 😔

Друзі й колеги!

Моєму підрозділу потрібна зарядна станція типу EcoFlow чи інша якісна. Це ви вже знаєте.

Також знаєте, що ми тут колективно складаємо копійочки в баночку.

🎯 Ціль: 45 000 ₴

Поки що зібрано 14 300 грн, ще 3500 грн передали готівкою. Це дуже далеко від ідеалу. Якщо маєте змогу й бажання — киньте кілька гривень і перешліть посилання своїм знайомим. Зарядна станція дуже потрібна й підвищує шанси хлопців на виживання.

ДЯКУЮ!

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7T3FmDAN3i

💳Номер картки банки
5375411222416914

Збір на зарядну станцію заглух, а до цільової суми ще далеченько. Залучаємо артилерію: продаю трофеї на сувеніри. Торги в режимі аукціону, перемагає той, хто пропонує більше.

Нагадаю, що можна й просто задонатити скільки не шкода (лінк у дописі вище).

Дивитися сучасні серіали з українською озвучкою — саме "задоволення". Коли клошари й наркомани говорять, мов академіки з Інституту української мови — розумієш, що:

а) перекладач не має іншої можливості втілити свої художньо-літературні амбіції,

або

б) перекладач не шарить в українській, не знає різних рівнів і стилів мови, тому все перекладає так, ніби це твори Шекспіра.

На початку своєї перекладацької діяльності (а я долучився до перекладу щонайменше сотні фільмів і серіалів) зрозумів одну важливу штуку: не треба вкладати всім персонажам до вуст "вітаю", "даруйте", "перепрошую", "маєш рацію" тощо. А "how do you do?" лише дуже-дуже зрідка буває "як ся маєте?" (ох, це "як ся маєте"... Це такий яскравий маркер бутафорних українців!). Ну не можуть двірники, сантехніки, наркодилери, повії і слідчі говорити між собою, ніби Максим Рильський з аспірантом ІМФЕ. Цього не буває у житті — не треба тягти і в переклади серіалів. Краще залишити цей стиль для відповідних творів.

І стосується це не лише кіно, а й книжок. Байрона й Тільє не треба й не можна перекладати однаковими словами й одним стилем.

Українська озвучка кіно й серіалів має ще одну біду, крім перекладу: українські актори дубляжу й озвучки не вміють говорити українською. Ні-ні, вони здебільшого знають ЯК говорити, ЯК вимовляти. Але українською говорять лише в своїх театральних постановках. Вони не мають досвіду звичайного простого побутового спілкування на різні прості теми. Тому про борщ, прибирання у хаті, город чи поламану машину говорять як на сцені академічного драматичного театру. Причому в найгіршій редакції — Станіславського, який не вірить.

Сподіваюся, років за п'ять-сім це зміниться на краще. Якщо ми не про**емо всього, що маємо. Даруйте. Між іншим, як ся маєте?

Знаєте, що цікаво? Ті, хто задонатив найбільше (10, 5 і 2 тис.) приховали свої імена, ми навіть не знаємо, кому подякувати. Якби кожен читач закинув усього по 50 грн., ми вже закрили б збір. Подумайте.

Якщо ви не проти, щоб ми публічно подякували вам за допомогу, напишіть в бота, коли і яку суму переказали. Усіх, хто виявить таке бажання, ми згадаємо у дописі зі звітом про придбання станції.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7T3FmDAN3i

💳Номер картки банки
5375411222416914

На початку 2022 року кількість читачів цього каналу перевищила 7000. Це було значне досягнення для мене, мені було цікаво ділитися з людьми своїм досвідом і знахідками, допомагати, підказувати, вчитися у колег... І як це змінилося буквально за кілька останніх днів того лютого!

Досить довго я геть нічого сюди не писав, бо був на фронті й не знав, чи взагалі виживу — а якщо не плануєш жити, то навіщо тоді?.. Якщо чесно, у перші місяці повномасштабки я не розраховував прожити довше двох-трьох місяців. Але доля склалася так, що я досі живий. Не факт, що вона (доля) і надалі буде прихильна, але ніхто ж не забороняє сподіватися.

Сподівайтеся і ви. Ми заслуговуємо на краще. А вийде чи ні — то вже побачимо.

Вітаю усіх причетних з Днем Захисників і Захисниць України! А причетні в нас майже всі, бо або так чи інак захищають, або чекають додому того, хто захищає. Здоров'я нам усім, фізичного й психічного!

Ну й востаннє пропоную поповнити нашу банку, або запросити знайомих, щоб вони поповнили. Буде дуже символічно, якщо збір ми закриємо саме в цей день.

Фото річної давності. Одне з останніх неокупованих сіл Луганської області, яке досі тримається. Тобто тримаються хлопці й дівчата, які його тримають. Хоча це надзвичайно важко. Важче, ніж людина може уявити.

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7T3FmDAN3i

💳Номер картки банки
5375411222416914

Збір закриваю. З урахуванням грошей, які нам передали готівкою, своєї мети ми досягли й зібрали навіть на кілька сотень більше. Дякуємо всім, хто пожертвував своїми тяжко заробленими — хто двома сигаретами, хто чашкою кави, а хто й тисячами гривень.

Маю до вас ось яку справу... Звичайно, добрі люди роблять добро заради добра. Але було б добре, якби добрих людей знали за їхніми добрими справами. Ми хотіли б згадати про наших доброчинців у звіті про придбання зарядної станції. Але не можемо когось називати без дозволу. Якщо ви не проти, щоб ваше ім'я згадали й подякували особисто вам — напишіть про це на пошту [email protected] або телеграм-боту @FreeLUA_bot. Неважливо, 10 грн ви задонатили чи 10 000 — будь-яка сума важлива, кожному з вас ми безмежно вдячні.

Можливо, це не останній збір на моїх каналах і сторінках. На жаль, війна триває, матеріальні засоби закінчуються швидко, допомога воїнам потрібна завжди. Думаю, скоро я опублікую перелік того, що ми постійно по кілька разів на місяць купуємо власним коштом, і ви побачите, що такі збори — не намагання щось здерти з зубожілого народу, виїхати на чиємусь горбу, а наслідок безвиході. Ми й хотіли б ні в кого нічого не просити (повірте тому, хто багато місяців провів на фронті: ловити прильоти в посадці в окопі легше, ніж просити у вас грошей), але не виходить. Тільки те, що ви нам привезете або ми самі купимо (за ваші гроші) — потрапить прямо до нас, а не хтозна-куди казна-кому.

Іще раз дякую усім за допомогу, за чуйність, за небайдужість. Віримо в перемогу!

Видно, що питання важливе, раз людина не спить у такий час. Треба щось порадити.

Для початку пропоную почитати посібник фрілансера-початківця, там є відповіді (суб'єктивні, звичайно) на чимало поширених запитань. Якщо не знайдете того, що шукали — будемо думати далі ;)

Переконаний, що й читачі можуть щось порадити в коментарях. Правда, колеги?

Чому ставки приймають на 90 днів,
якщо фігурант обіцяв за 24 години?

Це епіграф. А допис про те, що одна з придбаних вашим коштом зарядних станцій уже воює на сході, поїхала в посадку прикривати РЕБом наших танкістів. Інверторний геник і екофло — найнеобхідніші атрибути зв'язківців і РЕБівців. Хлопці дуже дякують і просять не забувати про них і про те, що війна триває, вороги лізуть і далі.

Чому «одна з»

Поки ми збирали гроші, в підрозділі сталися певні зміни, які можна назвати переформуванням (див. допис вище). Коли сформований колектив розділяють, найчастіше це не покращує ситуації. Але ми з цим нічого зробити не можемо. Мої хлопці тепер не в одному підрозділі, а в кількох. Серед них є дві найбільші групи. От їм ми й вирішили купити ДВІ станції трохи меншої ємності. Краще забезпечити дві групи, ніж одну, подумали ми. Тим більше вибирати між рідними дуже важко.

Друга станція чекає своєї черги заступити на бойове чергування. Отакі справи. Дякуємо всім, хто долучився. Тримаймося!