Інтерактивний портрет геймдев-спеціаліста від DOU

Дуже прикольна інфографіка, де можна переглянути досвід фахівців, їхній рівень досвіду, зарплати та багато іншого. Усім, хто цікавиться загальним станом геймдеву — обов’язково до перегляду!

А якщо вам просто цікаво, на що можна розраховувати при зміні роботи — це суперінструмент, що варто мати під рукою.

Окремий бонус — за гейміфікацію та можливість визначити своє місце в загальній картині індустрії. (Я, схоже, поки не готовий зустрітись з усіма жахами геймдеву одночасно💀)

🔗 Лінк: https://gamedev.dou.ua/portrait/

#DOU #survey #game_dev #portrait

3 методи для написання кращої історії із меншою кількістю слів

Основна мета цих методів полягає в тому, щоб писати менше, але говорити більше, зберігаючи стислість, але збільшуючи складність розповіді.
Автор виділяє три основні методи: пропуски в тексті (omissions in the text), очевидні нонсенси/незв’язність (apparent non sequiturs) та ненадійні оповідачі (unreliable narrators).

Важливо: не компрометуйте ігроладну інформацію. Наратив повинен підсилювати ігролад, а не плутати гравця.

Відео (32:02): https://www.youtube.com/watch?v=LPkbAMj-xVA&ab_channel=GameDevelopersConference

Чому нам варто експериментувати із різними підходами до написання тексту?
Важливо створювати емоційний зв’язок із тим, що відбувається в грі, і особливо з тим, що важливо для головного персонажа — це буде збільшувати цінність історії.
Рафінований текст, без емоційного забарвлення, а просто констатація фактів — буде додавати ваги в чашу терезів, що зруйнує занурення гравця в гру.

Також історія не має бути стіною між гравцем та ігроладом, оскільки катсцени та діалоги будуть сприйматись як щось, що заважає гравцю насолоджуватись грою.
В ідеалі у нас вийде добитись активного слухання, а не повного ігнорування тексту та наративу.
Гравцю має бути цікаво інтерпретувати історію, що, власне, стане ще одним джерелом занурення та залучення в гру.

1 метод — Пропуски в тексті (Omissions)
Навмисно вилучайте слова або інформацію з тексту чи діалогу, щоб підсилити його емоційність і дати змогу гравцю самому заповнити прогалини самостійно.
Підтекст (implication) також є формою пропуску. Іноді персонажу достатньо сказати кілька слів, оскільки підтекст вже є очевидним для гравця.
Цей метод чудово працює для передачі надмірних емоцій (кохання, горе чи страх), роздумів чи зради.
Ідеальний для скорочення експозиції, але вимагає додаткової комунікації з акторами, що будуть озвучувати це (вони повинні розуміти весь контекст).

2 метод — Очевидні нонсенси/незв’язність (Apparent non sequiturs)
Це раптова зміна тону або теми розмови, яка на перший погляд не має сенсу, але насправді розкриває глибший внутрішній діалог персонажа.
Використання “очевидних нонсенсів” є дуже сильним інструментом, але може викликати непорозуміння у продюсерів та видавців, які віддають перевагу більш прямолінійному написанню.
Це дуже непрямий спосіб передати історію, який залучає уяву гравця та може дати глибоке розуміння персонажів.
Цей метод є дуже стислим, полегшує розкриття внутрішнього діалогу персонажа і дає змогу перейти одразу до суті, оминаючи довгі пояснення, та без потреби вибудовувати додаткові зв’язки.

3 метод — Ненадійні оповідачі (Unreliable narrators)
Цей метод можна поділити на дві категорії:
1. Чесні помилки (honest mistakes)
2. Обман (deception), який, у свою чергу, включає:
- Самообман (self-deception)
- Непідтверджену реальність (ungrounded realities)
- Брехню іншим (lying to others)

Чесні помилки використовуються для підкреслення пріоритетів персонажа. Неважливі деталі можуть бути неточними в пам'яті, але ключові події залишаються чіткими, що дає гравцеві розуміння того, що є важливим для персонажа.
Цей метод є складним у використанні в діалогах, але він може винагороджувати уважних гравців розумінням характеру через контраст між впевненістю та розмитістю спогадів.

Самообман та непідтверджена реальність показують, що персонаж бреше сам собі або його сприйняття реальності спотворене. Гравець це розуміє, що робить наратив інтерактивним на рівні інтерпретації, а сам гравець почувається розумним. Розвиток персонажа зазвичай полягає в усвідомленні самообману.
За непідтвердженої реальності реальність постійно фільтрується через сприйняття різних персонажів, і справжня картина подій залишається невідомою.
Гравець не може бути впевненим у тому, що та “правда”, яку він бачить очима персонажа, є насправді правдою чи взагалі існує. Яскравим прикладом цього є Spec Ops: The Line.

#narrative #storytelling #say_less #omissions #narrator #deception #story

Брехня іншим також є потужним інструментом для розкриття характеру персонажа.
Персонаж через брехню буде давати більше деталей про свій власний внутрішній діалог, а для гравця це буде цікавим “пазлом”, де треба зрозуміти поведінку і причину брехні персонажа, побачити реальність, яку він намагається приховати.

Цей метод дає нам більше інструментів для демонстрації внутрішнього світу та мотивації персонажів без потреби все чітко описувати текстом, однак треба бути обережним і лишати підказки, оскільки цей метод може бути доволі неоднозначним.

Додатково:
Не забувайте про інші способи подачі історії — розповідаючи історію, виходьте за межі сценарію.
Використовуйте розповідь через оточення, візуальні підказки, інтерфейс, анімації, звук та, можливо, навіть через маркетингові кампанії.

#narrative #storytelling #say_less #omissions #narrator #deception #story

Односторінковий дизайн

Стоун Лібранд про односторінковий дизайн (one-page design).
🎥 Відео (1:10:29): https://www.youtube.com/watch?v=exaIF7tqdOE

Які типи дизайн-документації автор намагається замінити:

"Дизайн-біблія" (design Bibles) — великі документи, іноді на сотні сторінок, що містять детальний опис усього в грі: від основної концепції до кожного значка, спрайта чи звукового ефекту.
Плюси:
- Документ містить усю інформацію в одному місці
- Вимагає ретельного мислення, змушує дизайнера глибоко продумувати кожне речення
Мінуси:
- Не масштабується
- Важко постійно оновлювати
- Важко шукати інформацію
- Ніхто не читає (особливо коли це сотні сторінок)

"Дизайн-вікі" (design wiki) — внутрішня вікі, подібна до Wikipedia, з посиланнями, кожне з яких веде на окрему сторінку з параграфом тексту, що описує певний аспект. Особисто я часто використовував Confluence в такому форматі.
Плюси:
- Легкий доступ
- Легше оновлювати, ніж “дизайн-біблію”
- Поділ на частини
- Відстеження змін
Мінуси:
- Потрібна постійна підтримка актуальності всіх посилань
- Приховує зв’язки між елементами дизайну
- Обмежує формат подачі
- Ніхто не читає (знову)

Що ж пропонує автор?
Односторінковий дизайн — зведення дизайну до однієї сторінки, яку можна надрукувати за потреби. Ідея в тому, що немає куди перегортати, прокручувати чи масштабувати. Автор наголошує, що іноді сторінки будуть дуже великими, але суть у тому, щоби включити не весь дизайн, а весь актуальний дизайн для конкретної аудиторії.
Натхнення:
Архітектура та креслення — подібно до креслення будинку, односторінковий дизайн може містити всю інформацію, необхідну для "будівництва".
Створюючи документацію, визначте, хто її читатиме і з якою метою. Різні аудиторії потребують різної інформації.
❗ВАЖЛИВО: Завжди додавайте дату. Це критично важливо, коли документи друкуються — щоб уникнути використання застарілих версій.

Візуальне оформлення:
1. Багато білого простору — не набивайте сторінку текстом. Дозвольте дизайну "дихати", зробіть його привабливим
2. Головна ілюстрація — велике центральне зображення, що є фокусом уваги
3. Виноски (call-outs), вставки, примітки — для надання деталей
4. Опис внизу — загальне пояснення зображеного
5. Маркери (bullet points) — люди читають маркери охочіше, ніж суцільний текст
6. Мінімальне використання зображень — не додавайте зображення "просто так"
7. Колір — використовуйте обережно, можливо лише для акцентів

Типи діаграм, які використовує автор:
- Каркасні діаграми (Wireframes) — показують флоу користувача через екрани чи діалогові вікна
- Схеми рівнів (Level Maps) — візуальне представлення структури рівня або акту гри
- Модульні діаграми (Module Diagrams) — візуалізація окремої системи або міні-гри
- Карти з накладаннями (Map Overlays) — карта як основа для відображення різної інформації
- Діаграми часу і простору (Time and Space Diagrams) — для візуалізації прогресу гравця
- Діаграми зв’язків (Relationship Diagrams) — показують, як різні системи гри пов’язані між собою
- Матриці (Matrixes) — сітки для організації елементів дизайну, що дозволяють бачити всі можливі комбінації
- Блок-схеми (Flowcharts) — допомагають зрозуміти основний цикл гри та взаємодії
- Сторіборди (Storyboards) — показують основні етапи чи модулі гри та їх тривалість

Переваги односторінкового дизайну:
- Легко поширювати в команді
- Синхронізує уявлення
- Документація створена для роботи та ітерацій
- Вимагає розуміння проєкту
- Сприяє лаконічності
- Допомагає побачити зв’язки
- Підсилює вирішення проблем
- Покращує комунікацію
- Люди з більшою ймовірністю прочитають

Проблеми односторінкового дизайну:
- Важко підтримувати актуальність
- Є ризик, що виросте в “дизайн-біблію”
- Підходить не всім: не кожен дизайн можна представити у вигляді однієї сторінки
- Не замінює повноцінну письмову документацію

#gamedesign #documentation #gdd #one_page

Еволюція дизайну підземель: від Oblivion до Skyrim

З виходом The Elder Scrolls IV: Oblivion Remastered нам знову нагадали не лише про його сильні сторони, а й про слабкі місця — зокрема дизайн підземель, адже більшість по-справжньому пам’ятних данжів ми асоціюємо саме зі Skyrim.

То що ж змінилось?
📖 Стаття: https://ftw-eu.usatoday.com/story/tech/gaming/2022/01/20/skyrim-blackreach-oblivion/81406522007/

🎥 Відео (11:20): https://www.youtube.com/watch?v=cB72T7Bg6sw&ab_channel=SecondWind

Під час розробки оригінального Oblivion підземеллям приділяли мало уваги — вони були майже останнім етапом розробки. Через це багато підземель відчуваються як "порожні обгортки для квестів" — без чіткої мети чи ідеї.
Основні проблеми підземель в Oblivion :

1. Однаковий вигляд.
Надмірне повторне використання кімнат та коридорів призводило до втрати орієнтації: все виглядає однаково, а нелінійна структура ускладнює навігацію.

2. Погана взаємодія з бойовими системами.
Дизайн підземель не підтримував комбат, не створював викликів і не структурував бої як "комбат-перепочинок-комбат пазл". Часто гравець просто експлойтив системи без необхідності адаптуватись до ситуації/противника.

3. Відсутність синергії між механіками.
Пазли, шорткати й зміна активностей — рідкість. Як наслідок, страждає темп ігроладу.

4. Низька винагорода.
Зачистка підземелля рідко приносила цінний лут. Часто витрачені ресурси не компенсувались — дослідження не винагороджувалось і гравець лишався "в мінусі".

У Skyrim ці помилки було враховано.
Команди левел дизайну, наративу, комбат дизайну і художників почали працювати разом над кожним підземеллям.
Це дало:
- Синергію глобальних систем
- Сторітелінг через оточення
- Випадкові події, записки, взаємозв’язки між персонажами

Обмеження модульної системи Oblivion стали поштовхом до еволюції і в Skyrim ми отримали "горизонтальний" відкритий світ і "вертикальний" світ підземель, які чудово поєднують:
- Темп ігроладу
- Бої, пазли, дослідження
- Розумну лінійність
- "Зворотну винагороду" — коли гравець спочатку розчаровується, а згодом “випадково” знаходить лут на зворотному шляху.

А що ви думаєте про підземелля в Oblivion і Skyrim?

#gamedesign #level_design #dungeon #reward #navigation #oblivion #skyrim

Характеристики зброї в шутерах

Періодично наштовхуюсь на таблиці із зібраними характеристиками зброї для шутерів різного типу і мабуть варто зберегти їх в один пост.

Можливо це допоможе комусь збалансувати зброю в своїй грі (особисто я інколи поглядаю для натхнення), або ж принаймні покопатись в балансі улюблених ігор (якщо звісно таблиця ще не застаріла).

Ready or not

STALKER 2

Killing Floor 2

Call of Duty MW 2019

The Finals

Warhammer 40k Darktide

Helldivers 2

Arma 3

Insurgency Sandstorm

Hunt Showdown 1896 (сайт, не табличка)

Back 4 Blood (сайт, не табличка)

Багато різних ігор з франшиз Battlefield та CoD (сайт, не табличка)

Якщо ховаєте ще якісь таблички із балансом зброї - будь ласка, кидайте в коменти

#gamedesign #weapons #balancing #FPS #saved

Мені подобається заглиблюватись в різноманітну статистику, особливо про ігрову індустрію.

Власне тому я підтримую такі ініціативи: чим більше людей заповнять анкету, тим кращі результати ми отримаємо.
Це корисно для індустрії загалом 🙌

🎮 Створюєте ігри — заповнюйте анкету. Бо поки що складається враження, що геймдеву не платять 😅 💸

А ми ж знаємо, що це не так. Просто ви всі зайняті багфіксами, балансом і дедлайнами.

Виділіть пару хвилин на анкету — анонімну, коротку (до 10 хв). Потім буде корисна статистика і по зарплатах, і по ролях.

Все тут 👉🏻 https://dou.ua/goto/9cyd

Як відновити свою креативність у важкі часи

Наразі багато людей проходять через важкі й складні життєві ситуації, долають труднощі або ж просто відчувають наростаючу тривожність.

Із цим треба працювати, особливо якщо ви в геймдеві й вам ПОТРІБНО бути креативним саме в той момент, коли ви переживаєте складні часи. Це складно, але необхідно, щоб зберегти свій прибуток, роботу і здоровий глузд.
Попереджаю, що ця лекція на GDC нестандартна і підніматиме складні теми, такі як рак і смерть.
Автор розповідає про ті 6 кроків, які допомогли їй відновити свою креативність навіть тоді, коли здавалося, що це вже неможливо.

Відео (1:03:11): https://www.youtube.com/watch?v=eTWchlLFL-Y

Що живить креативність?
1. Сон. Регулярний, повноцінний та достатньо тривалий сон.

2. Мрійливість (Daydreaming). Періодично відволікатися думками від поточних завдань та проблем.

3. Співпраця. Обмін ідеями та обговорення ідей з іншими людьми пришвидшує креативний процес.

4. Безпека. Без відчуття безпеки вашому мозку буде дуже складно сфокусуватися на креативних завданнях.

5. Щастя. Щасливі думки корелюють із тим, наскільки легко вам генерувати нові ідеї.

6. Звичка. Навіть креативні завдання можуть стати звичкою для вашого мозку. Коли ця звичка порушується, «мозок може забути, як бути творчим».

6 кроків для відновлення креативності

1. Усвідомте та визнайте, що з вами відбувається.
Розуміння того, що травма впливає на вас і може позбавляти вас сну, спокою та творчості, – вкрай важливе. Не всі помилки та невдачі особисто ваші – деякі з них це наслідки травми. Не будьте занадто критичними до себе в такі моменти.

2. Знайдіть способи зосередити свої думки.
Ваш мозок у складних ситуаціях продовжує розв’язувати проблеми, пов’язані з реальним життям, а не з креативними завданнями. Тож вам треба вчитися фокусувати свої думки через медитацію, списки завдань або будь-який інший спосіб, який працює для вас особисто.

3. Почніть виходити за свої межі.
Ізоляція ускладнює боротьбу зі стресом, тож залучайте своїх друзів – вони ХОЧУТЬ допомогти! Не бійтесь просити про допомогу, коли вона вам потрібна, адже в такі часи синдром самозванця може зростати з неймовірною силою. Також допомагайте іншим, хто опинився в складній ситуації – прийняття інших із їхніми проблемами допоможе вашому мозку прийняти і самого себе.

4. Знайдіть вихід для своєї творчості, який не чинитиме на вас тиск.
Займіться чимось, що не пов’язане з роботою, не чинить на вас тиск і де ніхто не буде оцінювати ваш результат. Це допоможе вам не «брати роботу додому» і дасть вашому мозку можливість відновити звичку бути креативним.

5. Сплануйте свою креативність.
Пройдіться по списку умов, необхідних для того, щоб бути креативним, і спробуйте забезпечити їх собі якнайкраще.

6. Витримуйте та зростайте (Endure).
Будьте реалістами, уникайте самообману і не просто терпіть, а намагайтеся зростати й розвиватися, доки ви терпите. (Мабуть, найскладніший пункт з усіх перелічених).

Лекція дуже емоційна, та все одно я дуже раджу до перегляду!

#creativity #inspiration #tips