🕯️У ГЕОРГІЇВСЬКІЙ ПАРАФІЇ КОРЦЯ ДІТИ НЕДІЛЬНОЇ ШКОЛИ ВИГОТОВЛЯЮТЬ ОКОПНІ СВІЧКИ

При Георгіївському храмі м.Корця діє недільна школа у якій діти не лише вивчають Слово Боже, а й допомагають українським захисникам зігрітися, виготовляючи окопні свічки. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

16 листопада 2024 року діти недільної школи при Георгіївській парафії УПЦ м. Корця на чолі з отцем Андрієм виготовили понад 50 окопних свічок різного об’єму, які незабаром відправлять українським військовим на передову. Минулого місяця малі та юні вихованці передали нашим захисникам 29 окопних свічок.

«Серед вихованців недільної школи є діти, рідні яких воювали або зараз на фронті захищають нашу країну від ворога, тож у них особлива мотивація – зігріти своїх рідних. Ці свічки не просто вогники в темряві, вони – символ підтримки та вдячності. Хай вони зігрівають наших воїнів, а нам нагадують про значущість допомоги, яку кожен з нас може надати в складні моменти», – говорить отець Андрій.

Цікаві заняття та бесіди для дітей недільної школи проводить настоятель та благочинний І-го Корецького благочиння протоієрей Андрій ДЯЧЕК з допомогою матушки Олени.

У школі діти не тільки вивчають Слово Боже, а й долучаються до корисних справ, зокрема виготовляють окопні свічки. Робити свічки діти навчилися ще минулого року, відтоді це заняття не полишають. Свічки, виготовлені дітьми, зігрівали наших захисників на різних напрямках, адже на фронт їх передавали неодноразово.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/16/u-heorhiyivskiy-parafiyi-kortsya-dity-nedilnoyi-shkoly-vyhotovlyayut-okopni-svichky/

🌿18 ЛИСТОПАДА – ІКОНИ БОГОРОДИЦІ “БЕЗПОРАДНИХ ЄДИНА НАДІЯ”

У скиту святої праведної Анни села Онишківці Рівненської єпархії УПЦ знаходиться чудотворний образ Пресвятої Богородиці «Безпорадних єдина Надія». Ця ікона була власністю преподобного схіігумена Амфілохія чудотворця Почаївського.

Преподобний особливо шанував цей образ, про що свідчать розповіді очевидців і прижиттєві фотографії старця. Ікона написана на полотні і вставлена в різьблений золочений кіот. Вона була окрасою келії подвижника в Почаївській Лаврі. Коли після багатьох гонінь та випробувань старець оселився жити в с. Мала Іловиця Шумського району, то цей образ разом з іншими святинями преподобного був перевезений в Іловицю. До отця Амфілохія приїжджало безліч людей, просячи молитов і допомоги. Багато з них були безнадійно хворі і преподобний молився за них до Божої Матері, Яка була для них єдиною надією. Молилися і самі хворі і по вірі отримували зцілення. Після своєї блаженної кончини схиігумен Амфілохій з’явився своїй духовній дочці монахині Варварі (Калашникової) велів перевезти чудотворні келійні ікони, хрест, яким він освячував воду і Євангеліє, яке читалося під час освячення води, а також інші реліквії до себе в будинок, що знаходився в Почаєві, неподалік від Лаври, що матінка Варвара відразу ж виконала. Ікона Божої Матері «Безпорадних єдина Надія» разом з іншими святинями преподобного була дбайливо збережена схимонахинею Варварою 47 років. Багато хто приходив до матінки для поклоніння святиням і по вірі отримували просиме. А сама монахиня багато молилася перед образом Божої Матері і кожен день запалювати лампади перед Царицею Небесною. Особливо любила схимонахиня нічну молитву перед своєю Заступницею.

Святий Амфілохій передбачив матінці Варварі, що вона проживе до 90 років. У 2018 році схимонахині Варварі пішов 90-й рік і вона почала вже готуватися до переходу у вічність, хоча приготована труна стояла в її келії двадцять років. Вона молилася, щоб преподобний їй вказав, кому передати дорогі серцю чудотворні ікони та інші святині. За кілька днів до своєї смерті вона зібрала духовних чад і сповістила всіх, що Матір Божа їй відкрила, щоб будиночок, в якому вона стільки молилася, і всі святині преподобного Амфілохія передати скиту святої Анни в с. Онишківці. Матушка поспішала все це зробити ще за життя, і хотіла, щоб святині були урочисто передані до святої обителі. 

З благословення митрополита Рівненського і Острозького Варфоломія і настоятельки ігумені Михаїли у свято Стрітення Господнього, 15 лютого 2018 року, відбулася перша зустріч сестер скиту святої Анни з схимонахинею Варварою.

17 лютого 2018 року схимонахиня Варвара, причастившись Святих Христових Таїн з рук протоієрея Лукіана, священника скиту святої Анни, в присутності сестер обителі та духовних чад передала монастирю безцінні реліквії, що належали преподобному Амфілохію: Хрест, яким він освячував воду; Євангеліє, яке читалося під час освячення води; чудотворні ікони, перед якими молився преподобний, “Безпорадних єдина Надія”, “Почаївська”, “Ангел Хранитель”; старовинна вовняна мантія і клобук. Через кілька годин матушка Варвара завершила свій нелегкий життєвий шлях і мирно відійшла до Господа.

З великою радістю і трепетом зустрічали сестри скиту святої Анни образ Божої Матері та інші святині преподобного Амфілохія в своїй обителі. Сама Цариця Небесна в чудотворній іконі «Безпорадних єдина Надія» і «Почаївська» захотіла перебувати в будинку Її праведної матері Анни. А преподобний Амфілохій тепер став покровителем обителі і, як при житті, так і тепер посилає допомогу і зміцнення сестрам і всім православним християнам, прибігаючим до його допомоги.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/18/18-lystopada-ikony-bohorodytsi-bezporadnykh-yedyna-nadiya-3/

🌺У скиту святої праведної Анни вшановують ікону Богородиці «Безпорадних єдина Надія »

‼️“ОДНОСТАТЕВІ ПАРТНЕРСТВА” ТА ВИКЛИК ХРИСТИЯНСЬКОЇ МОРАЛІ

16 листопада 2024 року під час зустрічі зі студентами президент Володимир Зеленський висловив підтримку закону про «реєстровані партнерства», фактично підтвердивши готовність легалізувати такі союзи в Україні. Йдеться про крок, який наближає нас до узаконення шлюбів між особами однієї статі.

З точки зору християнської віри, цей законопроект суперечить євангельським засадам. Бог створив людину чоловіком і жінкою, благословивши шлюб як союз між ними:

 «І сказав Бог: створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою… І створив Бог людину, чоловіком і жінкою створив їх» (Бут. 1:26-27).

Шлюб — це не лише суспільна домовленість, а святе Таїнство, що закладене Богом для продовження життя та взаємного освячення. Апостол Павло наголошує:

 «Не обманюйтеся: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні мужеложники… не успадкують Царства Божого»(1 Кор. 6:9-10).

Легалізація таких «партнерств» означатиме схвалення гріха на рівні закону, що є прямою загрозою духовному здоров’ю нації. Ми, як християни, повинні з любов’ю, але твердо нагадувати, що відхід від Божого закону завжди веде до духовної катастрофи.
Однак, це також виклик для кожного з нас. Чи ми справді свідчимо Христа у світі? Чи готові діяти згідно з Євангелієм і молитися за владу, щоб вона приймала рішення на благо народу?

Молитва і покаяння — це наша зброя. Давайте разом просити Господа:
 • про зміну сердець тих, хто ухвалює такі рішення;
 • про силу свідчити Божу правду в любові;
 • про те, щоб Україна залишалася державою, яка зберігає моральні цінності, закладені Богом.

 «Якщо народ Мій, який названий іменем Моїм, смириться, і буде молитися, і шукати лиця Мого, і відвернеться від злих шляхів своїх, то Я почую з неба, і прощу гріх їхній, і зцілю землю їхню» (2 Хрон. 7:14).

Закликаємо всіх християн до молитовної підтримки та активного свідчення Божої правди у нашому суспільстві.

Автор: пресслужба Рівненської єпархії УПЦ

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/18/odnostatevi-partnerstva-ta-vyklyk-khrystyyanskoyi-morali/

🇺🇦У САМОСТРІЛАХ В ОСТАННЮ ДОРОГУ ПРОВЕЛИ ВОЇНА СЕРГІЯ ХАРИТОНЮКА

У селі Самостріли ІІ-го Корецького благочиння попрощалися із військовим Сергієм ХАРИТОНЮКОМ. Чин похорону звершили священники УПЦ. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

Житель села Самостріли Сергій Іванович ХАРИТОНЮК, стрілець-помічник гранатометника, загинув 12 листопада під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України внаслідок мінометного обстрілу позицій сил оборони в районі населеного пункту Дружба Бахмутського району Донецької області. Військовому було 47 років.

Чин похорону відбувся 16 листопада 2024 року у Покровському храмі. Заупокійне Богослужіння звершив благочинний ІІ-го Корецького благочиння протоієрей Миколай ШЕВЧУК у співслужінні настоятеля отця Віталія ЗАХЛЕНЮКА та духовенства. Попрощатися з воїном прийшло чи не все село.
Вічний спочинок захисник знайшов на місцевому кладовищі. Поховали його з військовими почестями.

Щирі співчуття родині та близьким. Молимо Господа, щоб  Він оселив душу воїна Сергія там, де праведні спочивають. Вічна пам’ять і Царство Небесне Герою…

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/18/u-samostrilakh-v-ostannyu-dorohu-provely-voyina-serhiya-kharytonyuka/

🌿19 ЛИСТОПАДА – СВЯТИТЕЛЯ ПАВЛА, ПАТРІАРХА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО, СПОВІДНИКА

Святитель Павло, архієпископ Константинопольський, був обраний на патріаршу кафедру після смерті патріарха Олександра († 340), коли знову спалахнула аріанська єресь. На Соборі, який обирав нового Константинопольського патріарха, було багато аріан. Вони повставали проти обрання святителя Павла, але православних членів Собору виявилася більшість. 

Імператор Констанцій, який царював над Східною половиною Римської імперії, був аріанин. Під час виборів патріарха його не було в Константинополі. Після повернення свого він скликав собор, який незаконно оголосив позбавленим влади святителя Павла, і імператор вигнав його зі столиці. На місце святителя звели аріаніна Євсевія Нікомидійського. Патріарх Павло пішов до Риму, де знайшли собі притулок й інші православні єпископи, вигнані Євсевієм.

Недовго керував Церквою Євсевій. Коли він помер, святитель Павло повернувся до Константинополя. Його з любов’ю зустріла паства. Але Констанцій вдруге вигнав святого, і йому довелося повернутися в Рим. Імператор Констант написав своєму східному співправителю Констанцію грізного листа, який відправив до Константинополя зі святим архіпастирем-вигнанцем. Погрози подіяли, і святителя Павла повернули на патріарший престол.

Однак незабаром благочестивого імператора Константа, захисника православних, зрадницьки вбили під час палацового перевороту. Святителя Павла знову вигнали зі столиці і відправили на заслання до Вірменії, в місто Кукуз, де він прийняв мученицьку кончину. Коли патріарх звершував Божественну літургію, увірвалися аріани і задушили святого його святительським омофором. Сталося це 350 року. 381 року святий цар Феодосій Великий урочисто переніс мощі святителя Павла сповідника з Кукуза до Константинополя. 1326 року мощі святителя Павла перенесені до Венеції.

Святитель Афанасій Великий, сучасник святого Павла, про його вигнання пише стисло: “Святий Павло вперше засланий Костянтином у Понт, вдруге Констанцієм, закутий залізними путами, заточений у Сінгару Месопотамську, звідти переведений до Ємеси, а вчетверте – до Кукузи Каппадокійської біля Таврських пустинь”.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/18/19-lystopada-svyatytelya-pavla-patriarkha-konstantynopolskoho-spovidnyka-2/

🕊️Хочеться миру …
Сьогодні минає 1000 днів війни… 1000 днів болю, втрат і неймовірної сили нашого народу. Це 1000 ранків, коли Україна прокидалася у боротьбі за свободу. 1000 ночей, коли кожен із нас молився за мир і життя.

Це час, коли українські воїни віддавали свої життя, а мільйони людей боролися за те, щоб залишатися людьми навіть у найтемніші часи.

Ми пам’ятаємо кожного, хто стояв і стоїть на захисті нашої землі, і віримо, що ці дні не марні. Ми сильні, бо правда за нами, з нами Бог!

🌺БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ У ПОКРОВСЬКОМУ ХРАМІ СЕЛА БОРЕМЕЦЬ

Архієпископ Пимен очолив Божественну літургію у храмі села Боремець. У молитві, що об’єднала духовенство, вірян і паломників, пролунали прохання до Бога про мир і зцілення для української землі, яка вже 1000 днів страждає від війни. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

19 листопада 2024 року, у день пам‘яті святителя Павла, патріарха Константинопольського, архієпископ Рівненський та Острозький Пимен очолив святкову Божественну Літургію у Покровському храмі села Боремець Млинівського благочиння.

Разом із владикою за Літургією молилися духовенство Рівненської та Волинської єпархій, численні паломники й місцеві віряни. Святкову атмосферу підкреслювали богослужбові піснеспіви у виконанні хору кафедрального собору м. Луцька.
Під час богослужіння підносилися молитви за мир, добробут українського народу та благословення всім, хто підтримує ближніх у скруті. Особливі прохання були виголошені за упокій душ усіх православних християн, воїнів та невинно спочилих.

Нагадажмо, що Покровський храм, збудований у 2019 році завдяки благодійникам, є важливим духовним центром для вірян УПЦ села Боремець. Попри виклики часу, цей храм продовжує об’єднувати людей у молитві та надії на краще майбутнє.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/19/bozhestvenna-liturhiya-u-pokrovskomu-khrami-sela-boremets/

🇺🇦У СТОРОЖЕВІ В ОСТАННЮ ПУТЬ ПРОВЕЛИ ЗАГИБЛОГО ВОЇНА АНДРІЯ БОНДАРЧУКА

У Михайлівському храмі села Сторожів Корецького благочиння священники УПЦ здійснили чин поховання захисника України Андрія Анатолійовича БОНДАРЧУКА. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

18 листопада 2024 року у Михайлівському храмі села Сторожів відспівали загиблого воїна Андрія Бондарчука. Чин похорону очолив благочинний І-го Корецького благочиння протоієрей Андрій ДЯЧЕК у співслужінні настоятеля храму отця Романа НАУМЧУКА та священників округу.

Віддати останню шану Герою, який поклав своє життя за наше мирне небо, прийшли рідні, близькі, знайомі, побратими, військовослужбовці та жителі громади.

Військовий Андрій БОНДАРЧУК, 1998 року народження, до останнього подиху боронив нашу державу. Загинув 12 листопада 2024 року.

Поховали воїна на місцевому кладовищі.

Щирі співчуття рідним і близьким! Царство Небесне і вічна пам’ять воїну Андрію…

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/19/u-storozhevi-v-ostannyu-put-provely-zahybloho-voyina-andriya-bondarchuka/

🙏АРХІЄПИСКОП ПИМЕН БЛАГОСЛОВИВ ЗВЕРШИТИ ПАНАХИДИ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ


Архієпископ Рівненський та Острозький Пимен закликав духовенство і вірян Рівненської єпархії УПЦ до молитовної пам’яті за жертвами Голодомору 1932–1933 років. Про це повідомляє пресслужба Рівненскої єпархії УПЦ.

Владика Пимен благословив 22 листопада, в День пам’яті жертв голодоморів, звершити у всіх храмах єпархії заупокійні панахиди за невинно заморених голодом.

«Молитва за спочилих є не лише знаком нашої вдячності й пам’яті, але й проявом християнської любові. Вшановуючи жертв Голодомору, ми зберігаємо правду про ті страшні часи, молимося за наш народ і просимо Господа захистити нас від подібних трагедій у майбутньому», — зазначив архієпископ Пимен.

У цей день вірян закликають також долучитися до акції «Запали свічку пам’яті», запаливши ввечері свічки у своїх домівках, як символ вшанування загиблих і молитви за них.

Голодомор 1932–1933 років став однією з найтрагічніших сторінок в історії українського народу, забравши мільйони життів. Церква нагадує, що пам’ять про ці події є важливою частиною нашої духовної спадщини та національної ідентичності.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/19/arkhiyepyskop-pymen-blahoslovyv-zvershyty-panakhydy-v-den-pam-yati-zhertv-holodomoru/

‼️Україна переживає важкі часи, і підтримка всіх громадян, незалежно від їхньої конфесійної приналежності, є критично важливою для збереження єдності країни, для досягнення миру.

Під час виступу у Верховній Раді України Президент України жодного разу не згадав Українську Православну Церкву та її вірян, які становлять значну частину населення країни.

🌿20 ЛИСТОПАДА – ІЄРОНА 32 -ОХ МУЧЕНИКІВ У МЕЛІТИНІ

За царів Діоклетіана і Максиміана (у III столітті), під час гонінь на віруючих у Христа, жив у Каппадокії благочестивий селянин Ієрон. Він був дуже сильним і мужнім, тому його призвали на військову службу. Але Ієрон відмовився від неї, знаючи, що свої війська імператори використовують для винищення християн. Воєначальник Лізій хотів отримати міцного і сильного Ієрона серед воїнів, проте святий прогнав тих, хто прийшов по нього за наказом ватажка, і сховався в печері. Разом із ним зачаїлися і 18 однодумців. 

Як не штурмували печеру воїни імператора, взяти сміливців не могли. Друг Ієрона Кіріак порадив Лізію відвести загін, оскільки силою взяти Ієрона було неможливо, а сам переконав друга припинити опір владі. Ієрон з іншими новобранцями – загалом 32 людини – вирушив у Мелітину, місто по сусідству з Тіаною. Вночі святому було видіння про те, що на нього чекає мученицька смерть.

У Мелітині Лізій запропонував присутнім воїнам принести жертву язичницьким богам. Святі відповіли рішучою відмовою, сповідуючи віру в Господа Іісуса Христа. Тоді гонитель наказав бити мучеників, а Ієрону ще й відсікти руку. Ледь живих після жорстокого побиття мучеників кинули в темницю, а на ранок обезголовили.

Один багатий і знатний християнин Хрисанфій викупив у Лізія голову святого Ієрона. Коли гоніння припинилися, на місці, де стратили святих мучеників, він побудував храм, куди і помістив чесну голову. Тіла інших страчених святих були таємно поховані християнами. А через деякий час вони були знайдені нетлінними.
Імена 32-х однодумців Ієрона збереглися в історії. Ними були мученики Ісихій, Нікандр, Афанасій, Мамант, Варахій, Каллінік, Феаген, Никон, Лонгін, Феодор, Валерій, Ксанф, Феодул, Каллімах, Євген, Феодох, Острихій, Епіфаній, Максиміан, Дукітій, Клавдіан, Феофіл, Гігантій, Дорофей, Феодот, Кастрикій, Анікіта, Фемелій, Євтихій, Іларіон, Діодот і Амоніт.

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/19/20-lystopada-iyerona-32-okh-muchenykiv-u-melityni-2/

🇺🇦В ОСТРОЗІ ПОПРОЩАЛИСЬ З ПОЛЕГЛИМ ГЕРОЄМ ІЛЛЕЮ СОРОЧИНСЬКИМ

18 листопада 2024 року жителі Острозької громади провели в останню земну дорогу Іллю Сорочинського, який у свої 22 роки героїчно віддав життя, захищаючи рідну землю та кожного з нас. Про це повідомляє пресслужба Рівненської єпархії УПЦ.

Чин похорону полеглого захисника звершили священники Української Православної Церкви в кафедральному Богоявленському соборі міста Острога.

Богослужіння очолив благочинний та настоятель храму протоієрей Олександр Максимюк у співслужінні секретаря єпархії протоієрея Віктора Земляного.
Попрощатися з Іллею прийшли сотні небайдужих — рідні, друзі, побратими та жителі громади. Сум і біль в очах усіх присутніх відображали величезну втрату для родини та для всієї України.

Священники закликали молитися за упокій душі героя, який поклав своє життя за ближніх, виконуючи заповідь Христову про найбільшу любов.

Вічна пам’ять і шана Герою України!

На сайті: https://rivne.church.ua/2024/11/20/v-ostrozi-poproshchalys-z-polehlym-heroyem-illeyu-sorochynskym/