tgoop.com/gothicdeetz/9320
Last Update:
все думала чи писати під кінець року якісь свої топи найкращих фільмів. бачила більшість від колег/медіа, і, в принципі, з великою кількістю фільмів згодна. тож не бачила особливо сенсу ще раз дублювати те саме.
аж тут згадала, що у мене, взагалі то, є чіткий фокус – жінки в кіно. тому під кінець року вирішила зробити топ з 10 фільмів про жінок з феміністичним меседжем.
не всі з цих фільмів я б назвала своїми улюбленими за 2024 рік, але вони мають важливий посил і цікаво працюють з феміністичними темами у своїх сюжетах – тож згадати про них важливо.
Очевидний, але від цього не менш важливий вибір. Для мене успіх «Субстанції» по важливості дорівнює успіху «Барбі» – коли авторське артхаусне кіно, створене жінкою на феміністичну тематику, отримує такий гучний відгук і фанбазу. Це не може не тішити.
Демі Мур – королева, але i will die on that hill, що у фільмі забагато кадрів жоп.
Хороше доповнення піджанру rape&revenge. Простий, але дієвий сюжет. Є декілька класних зламів шаблону, щирі перформанси. Чекаю на нові роботи Кравіц.
Кіно з серії «жінка намагається вижити у бізнесі і не збожеволіти». Є і гумор і саспенс, омажі на «Бульвар Сансет». Загалом сподобалось.
Хотілося б, щоб із зав’язкою «жінка втомлюється від материнства і стає собакою» погралися більше. В плані боді-горору був потенціал для чогось у стилі «Субстанції», але несклалося. Гумор теж міг бути відвертішим. Зате фільм передає класні цитати з книги, і Емі Адамс прекрасна.
Not my cup of tea, але я можу оцінити художню складову. Красива робота з картинкою, атмосферою, сподобалися сюрреалістичні моменти. Окремий плюсік за зображенням лесбійських стосунків, як звичайної частини сюжету, а не трагічної сьозовижималки.
Найстрашніший та найсумнішим фільм року. Сцена, де жінка, хвора на депресію, балагає матір допомогти їй, поки її тягнуть додому чоловіки – одна з найбільші heartbreaking сцен у кіно цього року.
Два фільми, що вийшли в один рік і мають однакову зав’язку та сюжети. «Омен: Початок» – лайк за омажі на «Дитину Розмарі» та сцену з Possession. «Проклятій діві» – за феміністичний посил та класну промо-кампанію.
Яскравий, кемповий, смішний. Я люблю майже все, що створює Діабло Коді (сценаристка фліьму). Для мене стрічка, події якої відбуваються у всесвіті «Тіло Дженніфер» не може бути поганою.
Простий, але чарівний. Сподобалися центральні перформанси, трохи депресивна історія про проживання травми та зради, але I love girlies які в кінці фліьму стоять у крові свого колишнього.
