Telegram Web
Тривожні відповіді на питання: "визначити найбільш фахових та об'єктивних осіб, які висвітлюють перебіг війни".
Подоляк з Арестовичем вийшли на 2−3 місце одразу після Зеленського! Справжні військові експерти (а не політики чи журналісти) опинилися в кінці списку. Отож телекартинка або сенсаційні, скандальні пости в соцмережах продовжують визначати прихильне ставлення громадян. Хтось, хто звик маніпулювати громадською думкою, може бути задоволений.
Днями мені довелося рецензувати книгу 25-го радника пр-та США з нацбезпеки генерала Макмастера — «Поля битв. Боротьба за захист вільного світу». Макмастер нагадує: «Новинні програми кабельних мереж виявили, що можуть заощадити гроші та максимізувати прибуток, замінивши іноземних кореспондентів експертами, яким платять за сидіння за столами та діалоги (чи монологи) в студії - головним чином про інтриги Білого дому, партійну політику або популярну культуру».
Чекайте, про яку країну з говорунами-«експертами» йдеться?
з 24 хв. обговорили міркування М.Подоляка про скасування кримської автономії. Я вважаю цю думку некоректною. Ми наповнює кримську автономію реальним змістом, а не проросійським. Ба більше, від нас дехто у міжнародному співтоваристві просить якихось компромісів. От ми, нічим не поступаючись !), і кажемо, ось це і є наш компроміс: український Крим, де захищаються права корінного населення - кримських татар, а також і українців, і росіян, які були в Криму до 2014 р. (а не тих, хто приїхав після 2014 р.). Звірив годинник з Рефатом Чубаровтм. Рефат-ага сказав, що - нормальна позиція https://hromadske.radio/podcasts/my-ie-buly-y-budem-informatsiynyy-maraton/shcho-zberezhe-narodna-pam-iat-pro-viynu-ukrainy-proty-rosii
Про перспективи прибуття делегації "африканських посередників", зокрема президента ПАР Рамапози:

Насправді позиція ПАР є дуже складною, у деяких моментах — проросійською. Ця країна хоче нині якось уникнути критики. Велика частина завдання України — розказати представникам країн Африки, що насправді відбувається. Від початку війни в Україні не було жодного офіційного представника ПАР (а опозиція і архієпископ були!).

Ця країна — важковаговик Африки. На жаль, в усіх голосуваннях, які відбувалися в ООН щодо війни в Україні, вони утримувалися.
Аргументували це тим, що, мовляв, ПАР є у Русі неприєднання, а тому має проводити політику нейтралітету. Це неправда. Тому що бути в Русі неприєднання, не означає бути нейтральним. Цей Рух існує з 1955 року, послідовно підтримував війну народів за свою незалежність і виступав завжди на боці жертви, а не агресора.

Значна частина громадянського суспільства в цій країні, експертне середовище, університети налаштовані достатньо проукраїнськи.

У нас є дуже серйозний козир, який працює на Африканському континенті. Це наші зернові коридори, які вони на собі дуже добре відчувають. Ми зацікавлені в тому, щоб до нас приїжджали, хай приїдуть, хай подивляться. Якщо росіяни у день візиту представників країн Африки ще й зроблять пару авіанальотів, це буде дуже показово.

Більше слухайте в аудіозапису
https://hromadske.radio/podcasts/my-ie-buly-y-budem-informatsiynyy-maraton/1192645
Основну причину зовнішньополітичних поразок США генерал Макмастер бачить у «стратегічному нарцисизмі»: видавати бажане за дійсне, не бачити намірів ворога, вигадувати собі «реформований» Талібан, який, мовляв, не такий радикальний як «Аль-Каїда», і отже з ним можна мати справу – хоча насправді обидві структури були тісно пов’язані.

Тож мають бути довготривалі стратегії: «Америка заплатила б набагато менше за збереження присутності на Корейському півострові в 1950 р., ніж становила вартість Корейської війни, а стале залучення в Іраку після 2011 року коштувало б набагато дешевше, ніж кампанія після 2014-го зі звільнення Іраку та сирійської території від ІДІЛ» (с. 367).

Щодо питання про «експорт демократії». Прийнята за Макмастера Стратегія нацбезпеки США від 2017 р. визнавала, що «американський спосіб життя не може бути нав’язаний іншим і він не є кульмінацією прогресу». Тобто тут ми бачимо відхід від прагнень попередників, але в той же час Макмастер постійно наголошує на необхідності стратегії відновлення таких країн, як Афганістан чи Ірак, розбудові інклюзивних інституцій, боротьбі з корупцією. Без цього перемоги не буде. Макмастер вважає, що тут були великі успіхи, але не було послідовності, а крім того американські чиновники на місцях не були ефективно підготовлені для розуміння реалій регіону.

Одне ціле: «Методичка Путіна» та плани Сі

Одним з уроків нападу Росії на Україну, на думку Макмастера, є те, що «тристороння дипломатія» (в трикутнику Вашингтон – Москва – Бейджін), яка тривала з часів Ніксона-Кісінджера, завершилася. Китай і Росія діють спільно, а два диктатори, Сі і Путін, – це одне ціле, вони лише чергуються «в ролі палія та пожежника».

Показово, що для характеристики дій Китаю й Росії генерал посилається на … Леніна. Епіграфом до розділу про Росію є цитата Леніна про використання «найдрібніших тріщин» в таборі супротивника. Ба більше, зазначає Макмастер, «багато очільниікв і фінансистів США та союзників ідуть навіть далі, ніж цитата, приписувана Владіміру Леніну: «Капіталісти продадуть нам мотузку, на якій ми їх повісимо». Вони фактично фінансують придбання мотузки китайською компартією» (с. 346).
Більше в моїй рецензії https://censor.net/ru/b3417169
А Ви знаєте, що в 1946 р. в Індонезії було проведено маніфестацію подяки Україні за нашу підтримку в ООН незалежності цієї країни? Про план "референдуму" від індонезійського міністра оборони, потенційне розширення БРІКС і суперечності всередині нього, скандали в Південній Африці https://youtu.be/80AiIFlklfo
Чи коректні були мої оцінки у довоєнній книзі "Від Брежнєва до Зеленського"? Про це в інтерв'ю нижче, доповненому даними опитувань "ДемІніціатив":

Є люди, які краще або гірше підготовлені до виконання своїх функцій, але історія парадоксальна. Не підготовленому до президентства Зеленському якраз допомагає те, що він не є класичним політиком або дипломатом. Він може дозволити собі різати «правду-матку» просто в обличчя…

В чому сила його промов? Вона не в тих образах, метафорах чи прикладах, які знаходять його спічрайтери. Сила промов Зеленського у тому, що він говорить правду. Класичний політик або дипломат не сказав би так, як Зеленський: «Нам не дають достатньо зброї, ми прагнемо більшого…». Але в умовах війни саме це і працює.

І Порошенко, і Тимошенко були значно краще підготовлені до посади президента. І мали свої вади, це безперечно. Зрештою, вони програли, а Зеленський зараз викликає непідробну довіру у західних соціумів та політиків. Недарма я завжди повторюю своїм студентам: історія зіткана з парадоксів.

Але є одна небезпека: аби Зеленський, який зараз потрапив у світові герої, не впав у месіанство. Щось подібне у нього було і до війни, а зараз небезпека такого сценарію зростає у рази.

До речі, в одному з останніх наших опитувань ми запитали, хто зробив основний внесок у відбиття наступу російських військ у перші місяці війни? На першому місці – Сили оборони (78%), на другому – весь український народ (63%), на третьому – волонтери (46%), а центральна влада (президент та уряд) отримали лише 24%. Отак оцінили українці, і я думаю, що це абсолютно правильно. Оті прості дядьки і тітоньки, як зневажливо сказав Арестович, і є героями цієї війни. Це вони пішли на фронт і у волонтери.

Щоправда, коли ми запитали, а хто конкретно відіграв важливу роль в обороні країни, то отут на першому місці опинився Зеленський (65%), а на другому – Залужний (47%), що цілком прогнозовано. Але результатом, який вивів на друге місце увесь український народ, я особисто дуже тішуся.

Як я часто кажу своїм студентам, політика та історія – це не два помножити на два. Ніколи не знаєш, яким буде кінцевий результат. Те, що відбувається і у політиці, і у історії, може бути настільки карколомним, що складно щось передбачити. І це не суперечить тому, що я казав про глибинні тенденції, які призвели до формування української нації.

Але до Зеленського. Чи зможе він впоратися зі своїм месіанством? Питання непросте. Можливо, так – зможе. Мені завжди хочеться вірити в краще, тобто в здатність людини вдосконалюватися. Зрештою, ми ж побачили поведінку Зеленського під час війни. Але небезпека, яка була, є і залишається – це та концентрація влади, яка супроводжує президентство Зеленського. А також його довіра до вузького кола людей, а якщо вже зовсім чесно – то до однієї людини.

Єрмака?

Так…

Але все-таки давайте будемо об’єктивними до нашої влади. Вона не завалилася. Вона виконує свої функції, і країна працює. Скільки б обґрунтованих претензій та критики ми не мали би до влади.

Кадрова ж політика президента Зеленського закладає певну небезпеку, яка проявиться після війни. Але які рішення він у зв’язку з цим ухвалить – цього ми не знаємо.

Натомість знаємо з історії, що Черчіль пішов після війни на вибори і програв їх. Але потім повернувся у владу.

Щодо Зеленського, то будемо бачити, до чого він виявиться готовим. Багато чого буде залежати від того, як і коли закінчиться війна і якою тоді буде розстановка політичних сил в країні – чи виникнуть у нього потужні політичні конкуренти. Та й зрештою, багато що залежатиме і від того, чи відчуватиме Зеленський сили на ще один термін, адже те, що він переживає зараз – це колосальне фізичне та емоційне виснаження, тут йому не позаздриш https://cpc.com.ua/articles/oleksiy-garan-rosiya-z-kozhnogo-ukrainskogo-prezidenta-robit-nacionalista
ТЕРМІНОВО ПІДПИСУЙТЕ: 11.06 у Відні буде проведено міжнародну конференцію пацифістських і низових миротворчих рухів. Лінк на подію і програму https://www.peacevienna.org/
Ці рухи не мають нічого спільного з нашими колегами, які працюють в міжнародних урядових і неурядових організаціях в сфері медіації і діалогу і які цілком підтримують Україну. Великого впливу пацифістські рухи в політиці багатьох країн, на щастя, не мають, але цього разу вони (1) збирають міжнародну конференцію і (2) хочуть прийняти декларацію проти поставок зброї Україні і за перемовини з росією.
Спільнота медіаторів і фасилітаторів діалогу України вирішила реагувати на упередження і дати знати свою позицію по цим питанням для всіх пацифістських мереж в світі. Звернення таргетовано само на пацифістські рухи, мовою, яку вони розуміють, і саме по питанням зброї і перемовин. Інші питання звернення не чіпає, але дає посилання на інші публічні заяви, в тому числі Маніфест Сталого миру.
Звернення розташовано на нейтральному сайті (який не належить ніякій організації) і підписи додаються на сайт по мірі надходження. https://www.ukrainepeaceappeal2023.info/
Просимо підтримати ініціативу і підписати звернення і поширити серед Ваших колег. Якщо з Вашого боку буде позитивне рішення, назву Вашої організації англійською і українською мовами прохання передати мені. Буду рада відповісти на всі питання зокрема щодо можливостей подальшої співпраці.

Тетяна Кисельова
Dr. Tetiana Kyselova
Associate Professor, School of Law, Department of International Relations
Director, Mediation and Dialogue Research Center
National University "Kyiv-Mohyla Academy", Ukraine
[email protected]
Мої вчорашні коментарі, ще до прес-конференції африканців із Зеленським, тобто з мінімумом інформації. Я не стверджував, що африканці "кинуть" Путіна, це аж занадто оптимістично, тим більше що за місяць буде саміт Росія-Африка, що Путін безумовно використає. Але опускати руки не можна, у нас є багато аргументів, зокрема й історичних, і паралелі в антиколоніальній боротьбію Тож працєюмо https://www.youtube.com/watch?v=-cra-tAp_K0
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
When I'm 64 (в фіналі - соло на саксофоні :)
Ми не знаємо напевно, що відбулося і як далі розгортатиметься ситуація в Росії. В цій ситуації може виникнути спокуса скористатися "заколотом Прігожина" на фронті і передчасно ввести в бій наші стратегічні резерви. А можливо це масштабна провокація спецслужб Росії, аби спровокувати українське керівництво на якісь авантюрні дії, дати Путіну виправдання підриву ЗАЕС чи застосування ядерної зброї заради "спасенія матушкі-Росіі" від внутрішніх та зовнішніх ворогів? Як одна з версій. Тому все має йти за планом нашого Генштабу. https://blogs.pravda.com.ua/authors/haran/6496dfb5a079d/
Двійник Путіна у Дагестані? Після показаною всім слабкості Путіна під час заколоту, йому потрібно довести свою "силу". Тут буде і трагіфарс (як його двійник у Дагестані), і можлива ескалаціія війни https://www.youtube.com/watch?v=nEqqDPgl31U
Уряд ударив у штангу: головним і важливим є освіта та спілкування з носіями мови.
Додам, Мінцифри мало ці цифри ще минулого року. Дивно, що вони ними знехтували.https://blogs.pravda.com.ua/authors/haran/649f04a797179/
Happy birthday, America! 4 липня — День незалежності США. Які позиції їм вдалося втримати після світового лідерства в 90-х. Що вони втратили, яка у США внутрішньополітична динаміка на цьому тлі і яка роль України у взаємодії зі США в нових реаліях. На зв'язку — Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=3500585
Які країни не долучилися до заборони касетної зброїі? Байден про "гарантії безпеки" як Ізраїлю. Чи зможе Ердоган продовжити "зернову угоду"? Чому Зеленський не виступатиме на саміті ЄС- Латинська Америка і як Гватемала та Беліз офіційно приєдналися до Кримської платформи https://www.youtube.com/watch?v=nMKTyKO4MP8
"Зараз буде вал російської пропаганди, що Захід кинув Україну, різні голоси на глобальному Півдні почнуть це повторювати. Але нас не здали й не кинули, ми маємо просування, хоча й не таке, як хотіли б. Допомога Заходу триває, кращого союзника в нас немає», – пояснює Олексій Гарань. https://thepage.ua/ua/politics/samit-nato-u-vilnyusi-ckasuvannya-pdch-i-rada-ukrayina-nato
2025/07/14 10:57:20
Back to Top
HTML Embed Code: