Попри наші розчарування, не скотитися в антизахідництво. Бо це зараз буде використовувати Росія та "корисні росії ідіоти". Політика - мистецтво можливого. А продовжуємо "лупати сю скалу"
#Nato is doing a lot for #Ukraine, but not enough. No guts to issue an invitation to Ukraine with open date or clear conditions (like the #EU did) https://www.youtube.com/watch?v=uuw8KsYowt8

Секс між ідеями+ Кому (не) пощастило з географією? Або як великі ссавці Америки не дожили до одомашнення+як вплинула «Чорна смерть» і Велика пожежа Лондона=Вихід з мальтузіанської пастки (не за Марксом) https://censor.net/ua/b3430326

Що ж насправді сказав про Україну саміт ЄС-ЛатАмерика? Всупереч крикам "всьо пропало", навязуваним російською пропагандою, і тими ЗМІ, які бездумно перепощують їх, подивимося на оригінал декларації саміту ЄС – Латинська Америка. Ясно, що там нема того, що роблять наші західні партнери щодо зброї, санкцій чи прямої згадки про російсьскі злочини. А чому дивуватися, якщо в Латинській Амриці є такі країни як Нікарагуа, Венесуела, Куба.

Але в декларації прямо записано про "війну проти України", яка призвела до посилення економічної кризи в світі, висловлюється підтримка "зернової ініціативи" і прямо згадуються резолюції ООН про територіальну цілісність України і вивід російських військ.

Додаю оригінал п. 15 про Україну з декларації. Також ось посилання на статтю з сайту Карибської співдружності під красномовним заголовком: "Саміт закінчився на оптимістичній ноті".

15. We express deep concern on the ongoing war against Ukraine, which continues to cause immense human suffering and is exacerbating existing fragilities in the global economy, constraining growth, increasing inflation, disrupting supply chains, heightening energy and food insecurity and elevating financial stability risks. In this sense, we support the need for a just and sustainable peace. We reiterate equally our support for the Black Sea Grain Initiative and the efforts of the UNSG to secure its extension. We support all diplomatic efforts aimed at a just and sustainable peace in line with the UN charter. We recall our specific national positions as expressed in other fora, particularly at the United Nations Security Council and the United Nations General Assembly including in Resolutions No. ES- 11/1, dated 2 March 2022 and No. ES-11/6 dated 23 February 2023. We reaffirm our commitment to the Charter of the United Nations and International Law, including the need to respect the sovereignty, political independence and territorial integrity of all nations. It is essential to uphold international law and the multilateral system that safeguards peace and stability. https://today.caricom.org/2023/07/19/eu-celac-summit-ends-on-optimistic-note/

Мало хто знає, що саме УРСР, а не СРСР, була у спеціальному комітеті ООН по боротьбі з апартеїдом, а Геннадій #Удовенко ("папа Гена", як його ласкаво називали колеги-дипломати) обіймав посаду віце-голови цього комітету. Африканські дипломати, коли зустрічали Удовенка на Генеральній Асамблеї, обнімали його, цілували, адже з Україною пов’язана купа резолюцій проти колоніалізму і апартеїду. До речі, в УРСР під Одесою була база, де підготували триста бійців для Африканського Національного Конгресу. Все це ми не маємо віддавати росіянам https://uacrisis.org/uk/oleksij-garan-te-shho-vidbulosya-z-briks-peremoga-ukrayiny

Путіна в ПАР не буде: про наші проблеми і перемоги на Глобальному Півдні https://www.youtube.com/watch?v=YZ1NXjC5ZDw

Більшість африканських країн підтримує вивід російських військ з України — Гарань Всі країни Африки, безумовно, зацікавлені в тому, щоб була відновлена зернова угода. На жаль, якщо ми говоримо про те, як була прописана остаточна декларація саміту, то там про це було згадано в обтічних словах. Тобто були фрази типу «порушені ланцюжки постачання» тощо, але прямо про війну в Україні не говорилися.
Підсумкова декларація є дуже декларативною, розмитою: «Ми за все хороше, проти всього погано». Це те, що Росія буде експлуатувати. Вона буде говорити, що досягла успіху, адже певна кількість країн приїхала тощо.
Африканські країни, які там були, теж будуть говорити, що вони поїхали, бо у них багатополярна дипломатія тощо. Тобто це пропагандистські речі. Про це говорилось задовго до цього саміту, коли ми ще не знали, скільки країн приїде, скільки представників буде на найвищому рівні. Але було абсолютно зрозуміло, що Росія буде це використовувати з пропагандистської точки зору, показувати, що Путін не є в ізоляції, що Африка його підтримує, а Путін підтримує Африку.
Про учасників саміту Росія-Африка
Олексій Гарань: В Африці зараз 54 усіма визнані країни. На минулому саміті Росія-Африка були всі 54 країни. З них 45 були представлені главами держав та урядів. Цього разу приїхали лише 16 глав держав. Дехто каже 17, бо є глави перехідних урядів. А також приїхало четверо прем’єр-міністрів. Сумарно виходить 21 глава держави або уряду. 21 з 49, а інші всі були представлені на рівні міністрів закордонних справ, ще якихось міністрів, дехто навіть на рівні послів був. Тобто на саміті Росія-Африка у складі учасників було вдвічі менше глав країн, ніж минулого разу.
До того ж якщо ми візьмемо, наприклад, таку важливу країну як Ангола, яка традиційно була союзником спочатку Радянського Союзу, а потім Росії, то вона направила міністра закордонних справ.
З великих країн, які не були представлені на рівні президента, це, наприклад, Демократична Республіка Конго, яка, до речі, голосує в ООН за територіальну цілісність України.
Я особливо звернув увагу на те, що п’ять країн не приїхали на саміт взагалі. Це Кенія, Ліберія, Сьєрра-Леоне, Ботсвана. Нігер не приїхав, тому що вони й не збиралися приїжджати, але в країні відбувся ще й заколот.
Ботсвана — дуже важлива демократична країна, яка теж підтримує позицію України. Якщо говорити про Кенію, то там президент прямо сказав, що його країна не приїжджатиме на саміт, тому що порушені принципи міжнародного права, йде війна в Україні, не можливо знайти спільну мову. Кенія, до речі, це важковаговик в східній Африці. Ліберія — це країна, яка є членами Кримської платформи. Тобто в Африці дві країни є членами Кримської платформи: Ліберія і Нігер.
Якщо ми подивимося на африканські країни, то більша їх частина підтримує позицію територіальної цілісності України й вивід російських військ з території України.
З цієї частини країн теж приїжджали делегації, це вписується в африканську концепцію багатополярності. Але одна річ, коли люди зустрічаються, тиснуть руки, обмінюються люб’язностями, посмішками. А далі, що за тим криється?
Якщо ми подивимося на голосування африканських країн в ООН, то Росію під час цього підтримали від нуля до трьох країн. Це Еритрея, Малі й Центральноафриканська Республіка, тобто військові диктатури.
Про роль Росії в Африці
Олексій Гарань: Ми не маємо недооцінювати ту роль, яку Росія грає в Африці, через дестабілізацію, військові контакти, підтримку диктатур і корупцію. Росія має гроші також для того, щоб створювати стипендії для африканських студентів і запрошувати їх, зокрема, в Університет Патріса Лумумби.
Тобто Росія буде надалі вкладати гроші, безумовно, і в пропаганду, і в корупцію, і в створення своїх лобістських структур в Африці.
Чим Україна відповідає? Наші ресурси менші, але ми активізувалися. Уже було три візити міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Африки, і у нас є слово правди. Я думаю, це дуже важливо, тільки треба це доносити. https://hromadske.radio/podcasts/my-ie-buly-y-budem-informatsiynyy-maraton/1224135

Ми маємо бути реалістами, у нас менше ресурсів. Тому ми маємо використовувати й ресурси, й наших союзників, і ті країни в Африці, з якими у нас склалися хороші стосунки. Ми маємо доводити нашу позицію на різних рівнях. Це не може робити тільки уряд, це мають робити й експерти, й організації із захисту прав людини тощо.
Який потенціал треба використовувати Україні для впливу на Африку?
Олексій Гарань: У жовтні минулого року у складі української делегації до Африки приїжджав Жан Беленюк, у нього була футболка з написом «I’m Afro-Ukrainian». Я думаю, це дуже добре. Також варто взяти до уваги наш гурт TVORCHI — по всій Африці йшло, що соліст групи – афроукраїнець.
Також нам треба більше використовувати потенціал українських мусульман і, зокрема, кримських татар. Все тому, що половина Африки — переважно мусульманське населення.
У багатьох країнах мусульмани — меншість, але це дуже важливо. Треба їм розповідати про війну, вони розуміють це. У них є свій тероризм, наприклад, в Нігерії чи Сомалі. Вони розуміють, що це таке — зовнішня агресія. Ми маємо їм розповідати про страждання й українських мусульман, й кримських татар. Тому я сподіваюсь, що вже активізувалася наша державна дипломатія. Також сподіваюсь, що на громадському рівні теж будуть розвиватися наші зв’язки.
Безумовно, треба розвивати зв’язки з університетами. Ми, на жаль, через війну втратили дуже багато африканських студентів. У нас особливо багато було їх в медичних вишах. Ми розуміємо, що щось можна перенести в онлайн, але медицину в онлайн не переведеш. Тому так, є реальні проблеми, безумовно. Росія намагається на цьому грати, але нам варто робити своє.
На саміті російський президент Володимир Путін заявив, що Росія готова замінити українське зерно й безплатно доставити по 25-50 тисяч тонн продукції Буркіна-Фасо, Зімбабве, Малі, Сомалі, ЦАР та Еритреї.
Водночас, як повідомляє Politico, Африканський Союз закликав негайно відновити Чорноморську зернову ініціативу за посередництва ООН. Цю заяву в інтерв’ю російському державному інформаційному агентству «РИА Новости» озвучив президент Коморських островів Азалі Ассумані, який також очолює Африканський Союз.
Також під час саміту до відновлення «зернової угоди» закликав президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса. Він, реагуючи на слова про безплатне зерно для деяких країн, зазначив, що представники африканських країн прибули на саміт не для того, щоб просити «дари» для Африки. Ці слова опублікував сайт Кремля.https://hromadske.radio/podcasts/my-ie-buly-y-budem-informatsiynyy-maraton/1224135

Я ж ветеран 5 каналу з моменту його створення у 2003 р. Останнім часом щось не запрошували. І ось я знову з улюбленою ведучою Yana Konotop Говорили про саміт Росія - Африка і про майбутню зустріч помічників президентів в Джидді (Саудівська Аравія). Напросився на обговорення результатів цієї зустрічі https://www.youtube.com/watch?v=_Ks3cq_tFHM

Коли я виступаю в Південній Африці, то проводжу обережні паралелі. Розповідаю, що Левко Лук’яненко (український політик, дипломат, радянський дисидент, борець за незалежність України, - УНІАН / UNIAN) провів 27 років у в’язниці. Хто ще стільки років пробув за гратами? Нельсон Мандела (південноафриканський політик, правозахисник, національний герой, - УНІАН). Мандела пішов на угоду, щоб мирним шляхом досягти незалежності своєї країни. Лук’яненко теж виступав за те, щоб мирним шляхом досягти незалежності України, казав, що простягає руку комуністам, які за незалежність. Насправді, коли в Африці наводиш такі приклади, це близько для них і вони все чудово розуміють.
Чудово працює, коли ми говоримо, що у нас колишня колоніальна імперія намагається повернутися, що вона каже, що нас, українців, взагалі не існує. Можна наводити паралелі з Кримом. Росіяни прийшли в Крим в кінці 18 століття й сказали, що "це - наше". А коли білі поселенці прийшли в південну Африку? Так само - кінець 18 століття. І теж сказали, що "це - наше". Коли ти говориш такі речі й пояснюєш, що у нас війна навіть не за повернення території, а за існування самої нації, вони це дуже добре розуміють. Тобто, ми маємо говорити, що боремося за наше існування.
З особистого досвіду – нас чують. Наприклад, коли в Гані наша делегація відвідувала фермерів, вони були чудово поінформовані, що в Україні війна, розв’язана Росією, хто такий Путін та чому зростають ціни на збіжжя. В таксі в ПАР неодноразово запитували про Бахмут. Тобто, в Африці за ситуацією в Україні слідкують. Тому нам разом з партнерами можна й треба над цим працювати.
Наприклад, ПАР займала по нашій ситуацію нейтральну позицію. Але в кількох випадках країна продемонструвала цілком проросійські речі. Зокрема, напередодні річниці російської агресії в Україні, провела спільні маневри флоту з РФ та Китаєм. Такий собі проросійський жест. Натомість, коли відбувався саміт G7 в Хіросімі, куди ПАР зазвичай отримувала запрошення (як головний представник країн Африки, - УНІАН), цього разу Рамафосу (президент ПАР, - УНІАН) не запросили. Замість ПАР були запрошені Коморські Острови, адже саме їх президент зараз виконує функції голови Африканського союзу.
Тобто, формально нічого не було порушено, але це був яскравий дипломатичний жест для ПАР. Мовляв, якщо будете займати проросійську позицію, вибачте, з вами не будуть спілкуватись.
Посилання на все інтерв'ю https://www.unian.ua/world/politolog-oleksiy-garan-argumenti-rosiyskoji-diplomatiji-v-africi-groshi-korumpovani-zv-yazki-ta-pvk-vagner-12346521.html

Аргентина - F-16 - Україна. Наша стаття з Петром Бурковським в La Nation "Яке рішення дозволить Аргентині зміцнити безпеку, заощадити кошти та припинити геноцид в Україні":
У липні, під час саміту НАТО, Україні пообіцяли надати кілька десятків американських вживаних винищувачів F-16 для захисту неба від російських авіаударів. Ці літаки можуть надійти з Нідерландів, Данії чи Норвегії, бо їх будуть змінювати на дорогі сучасні літаки п'ятого покоління F-35.

Як ми знаємо, зараз в аргентинському уряді та суспільстві розглядається можливість придбання тих самих вживаних F-16 у Данії. Ми без жодної зверхності та з великою повагою до суверенітету Аргентини пропонуємо поміркувати над такими аргументами, які Україна здобула великою ціною у війні з Росією.

Мало хто знає, що в 1994 році Україна відмовилася не лише від 1900 ядерних боєголовок, третього у світі арсеналу ядерної зброї. Повітряні сили України мали літаки, здатні нести крилаті ракети: 19 стратегічних бомбардувальників Ту-160, десятки тактичних бомбардувальників Ту-95 та Ту-22М. На додаток, Україна мала сотні крилатих ракет дальністю до 2000 км.

До 2006 за прямим наполяганням США та Росії ці літаки та ракети були знищені. Багато літаків забрали в України в обмін на прощення державного боргу. Україні обіцяли поважати суверенітет і територіальну цілісність. Проте Київ так і не отримав жодних сучасних літаків, щоб захистити себе і стримувати потенційного ворога.

Дуже прикро, але з 24 лютого 2022, Росія використовує Ту-95 і Ту-22М, щоб завдати ракетних ударів по українським містам. Якби Україна не піддавалася на вмовляння і тиск іноземних урядів, а самостійно ухвалювала рішення, ризик агресії був би набагато нижчим. Росія боялася б отримати симетричну збройну відповідь.

Зараз в України, на жаль, немає можливості й часу вибирати. Навіть вживані данські чи голландські F-16 для нас дуже важливі. Проте якби Україна могла повернутися назад у часі, ми б робили ставку на передові технології та на незалежних постачальників.

У вересні 2022 сусідня Польща, остерігаючись агресії Росії, оголосила про закупівлю 48 легких винищувачів FA-50 з Південної Кореї. Перша партія нових літаків прибуде вже цього року. Вони замінять застарілі радянські літаки, які виготовляла і обслуговувала раніше Росія.

Україна ж досі використовує старі радянські винищувачі МіГ-29, чий запас міцності вичерпується і не відновлюється. Те саме чекає і на F-16, які є ровесниками-суперниками радянських літаків. США і НАТО відмовляються від них користь сучасних літаків п'ятого покоління F-35.

Тим часом, обслуговування F-16 для всіх інших користувачів буде коштовним і важким через брак запасних частин, бо промисловість переорієнтується на більш нові зразки. Україну це не лякає, бо вона отримає ці літаки безкоштовно, і вони є витратним матеріалом на полі бою. А от потенційним покупцям цих повітряних систем варто задуматися про баланс витрат і ефективності у разі закупівлі.

Аргентина як важлива країна Латинської Америки і член "великої двадцятки" є цінним партнером у світі, де низка великих держав прагне зруйнувати безпеку і міжнародне право. Це вже почало змінювати політику Британії, яка може розблокувати постачання F-16 в Аргентину.

Проте ці вживані літаки потрібні Україні зараз на полі бою, щоб звільнити свої окуповані території та врятувати наших людей воєнних злочинів, наших дітей від депортації в Росію. На нашу думку, якщо Аргентина розгляне інші варіанти, вона не лише отримає новітню зброю, і заощадить кошти на обслуговуванні, а й зможе протидіяти геноциду в Україні.https://www.lanacion.com.ar/politica/que-solucion-permitira-a-argentina-fortalecer-su-seguridad-ahorrar-dinero-y-detener-el-genocidio-en-nid31072023

У липневому опитуванні «Демініціативи» на запитання «Як часто Ви стикаєтеся з повідомленнями чи новинами про проблеми у Збройних силах, які заважають військовим ефективно воювати з ворогом?», майже 30% відповіли «дуже часто», ще 31% - «часто». Звісно, найкраще про проблеми у війську знають самі військові. У нашому опитуванні дійсних військовослужбовців серед усіх опитаних було всього 2,6%.
Проте число в 61% українців, яких непокоїть здатність армії ефективно давати відсіч ворогу через внутрішні державні проблеми, має привернути увагу всього військово-політичного керівництва країни.
Далі, ми попросили респондентів з переліку різних проблем обрати ті, які, на їхню думку, «найбільше шкодять здатності України чинити опір та перемагати Росію». У результаті, ми отримали такий перелік:
• Корупція при закупівлях для потреб армії 61.7%
• Брак боєприпасів 58.3%
• Брак критичного обладнання (безпілотників, систем зв’язку) для підрозділів на передовій 54%
• Корупція й некомпетентність у військкоматах 53.8%
• Нестача броньованої техніки на передовій 51.7%
• Некомпетентне керівництво на низовому рівні 27.3%
• Незадовільний рівень тренування і підготовки мобілізованих 22.1%
• Некомпетентне керівництво на найвищому рівні 20.6%
• Незадовільна організація евакуації поранених 20.5%
• Інше 0.4
• Проблем немає / Нічого не шкодить 0.4
• ВАЖКО ВІДПОВІСТИ 7.9
Як можна прокоментувати ці дані, щоб не робити поспішних висновків? На мою думку, найвища позиція, по суті «презумція вини» уряду в корупції стала відображенням зовсім іншого явища – недовіри громадян до достатності зусиль держави у сфері оборони.
Це дуже добре видно на прикладі двох інших питань, яке ми поставили співгромадянам.
Хто, на Вашу думку, зараз відіграє ключову роль у забезпеченні військових на фронті всім необхідним?
Рядові волонтери 59.8%
Великі волонтерські фонди 53.1%
Іноземні держави – союзники України 48.1%
Самі солдати за рахунок власних коштів 42.8%
Уряд 25%
Бізнес 14.4%
Інше 1.3%
ВАЖКО ВІДПОВІСТИ 4.1%
Дуже показово, що не лише рядові волонтери і великі волонтерські фонди випередили Уряд як суб’єкти забезпечення військ усім необхідним. Люди вважають, що українська влада для Збройних сил робить набагато менше, ніж іноземні уряди та самі солдати, які купують обладнання за власний рахунок!
І показник у 25% різко контрастує з 92% відповідей тих, хто вважає, що саме Уряд повинен «у першу чергу повинен забезпечувати військових на фронті всім необхідним».
Це не патерналістські очікування – це жорстка вимога суспільства до чинної влади налагодити ефективну систему управління тилом, оборонною промисловістю, командуванням медичних сил і міністерством оборони. В усякому разі, оцінка дій українського уряду на 17 місяці війни і надалі не повинна поступатися оцінці зусиль наших іноземних партнерів.
Саме цей велетенський розрив пояснює, чому українці радше хапаються за поверхові пояснення про «корупцію в закупівлях». Бо дуже важко інакше для непоінформованої людини пояснити собі, чому бійцям на передову постачають неякісні китайські турнікети та фальшиві кровоспинні бинти; чому бійці скидаються із зарплат і просять усіх друзів та знайомих закуповувати безпілотники, рації та прилади нічного бачення.
Поширений аргумент про те, що «влада не встигає скрізь» не працює після 16 місяців війни і більше вже не зіграє роль індульгенції для зловживань, байдужості та некомпетентності осіб, які обрали і призначили саме для того, щоб вони «все і скрізь» встигали робити, користуючись повноваженнями, тим більше розширеними в умовах воєнного стану.
Зволікання з рішеннями проблем, які підважують віру людей у перемогу, буде бити і по само Президенту. Опитування показало, що на думку 77,6% громадян «Президент несе пряму відповідальність за корупцію в уряді, воєнних адміністраціях».

Тому вичищання ТЦК від «безцінних кадрів» має бути початком відліку, а не крапкою у процесі змін в секторі оборони. В даному разі, не варто йти шляхом простих рішень. Зокрема, можемо обгрунтовано припустити, що більшість громадян можуть підтримати такі «просту ідею» як «переведення воєнкомів-порушників на передову». Однак чи можна довіряти зброю і життя солдатів людям, які цинічно торгували довідками для ухилення від служби? Навряд чи таке рішення підтримають у бойових частинах.
А от пропозиція про заміщення корумпованих корупціонерів ветеранами цілком знайде відгук у суспільстві. Про це добре свідчить наше липневе дослідження:
Яке рішення стосовно поранених військовослужбовців Ви особисто підтримуєте?
Звільнення з лав Збройних сил із виплатою всіх належних компенсацій на лікування та реабілітацію 72.9%
Переведення за бажанням на посади у військкомати замість нинішніх працівників 46.3%
Переведення на номінальні посади з мінімальною зарплатою до кінця війни 23.2%
Обов’язкове повернення до лав бойових частин після лікування та відновлення 6.0%
Інше 1.0%
ВАЖКО ВІДПОВІСТИ 6.4%
По інших важких питаннях – брак боєприпасів, брак критичного обладнання, нестача техніки, незадовільна організація евакуації поранених, треба провести аудит ухвалити рішення, які вже тривалий час просуваються волонтерами, командирами і медиками, щоб урятувати життя бійців і завдати поразки ворогу.
Головне – не соромитися виправляти кадрові та політичні помилки і не зволікати.
https://dif.org.ua/article/shcho-dumayut-ukraintsi-pro-problemi-v-sektori-oboroni-ta-viysku

На питання журналіста з ПАР, чи потрібен саміт Україна-Африка, моя відповідь була обережною: потрібні не стільки шоу, скільки реальні справи: Asked whether Ukraine might want to initiate a similar dialogue forum for Africa, Haran said summits were sometimes more concerned with image and showmanship, adding that "we need real things to be done".
He said more visits by African leaders to Ukraine would be more fruitful, for both governmental leaders and non-governmental leaders.
"It could be at different levels, maybe with experts (in different fields) and other forums."
He added that, if African countries were looking for new trading partners, Ukraine also had a lot to share on agriculture and cybersecurity.
https://www.news24.com/news24/opinions/analysis/in-depth-why-russias-attempts-to-woo-african-leaders-may-not-have-gone-according-to-plan-20230802

9 серпня 1999 р. #Єльцин призначив #Путіна головою уряду. Вже 31 грудня Єльцин оголосив про свою дострок. відставку та передав президент. повноваження прем’єр-міністрові. В той же день Пу видає указ "О гарантиях Президенту Российской Федерации, прекратившему исполнение своих полномочий, и членам его семьи". Єльцин та його сім'я убезпечили себе від судових переслідувань. А шлях Путіну до концентрації влади був відкритий.
Але не забуваймо, що авторитаризм був закладений єльцинською конституцією 1993 р., прийнятою в обхід парламенту на "демократичному референдумі", після того як "демократ" Єльцин стріляв танками по рос парламенту (насправді авторитарно-комуністичному).
Відмінність з нашою конституцією 1996 р. , прийнятою компромісним шляхом, була разюча. В нашій розмові з Natali Sokolenko на Українське Радіо Українське радіо ми говорили "Чому політичний морок прийшов у Росію, чи могли бути альтернативи" (одразу скажемо, що дуже невелиікі). Ще мені було приємно, що п. Наталя цитувала мої спогади "Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога", які є у відкритому доступі в інтернеті http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=3535705&fbclid=IwAR2BSRjHoaZOWktaQuAYVDxw2wSEFlPN1H1LcbuzCz7fZjIEOQkk4FpD7cY

1. Чому, на вашу думку, нова назва Музею - музей війни за Незалежність, не буде лише "перейменуванням", а переозначенням сенсів? 2. Під яким кутом має висвітлюватися радянський період історії? 3. Чому українці навчилися за ці сто років і що навчилися цінувати? https://www.youtube.com/watch?v=gB-IL3f8jQg

Між якістю та безпечністю: шкільна освіта та вступні випробування в умовах війни. Опитування

Наш посол в Індонезії Василь Гамянін попросив наступне: Був би щиро вдячний за участь у цьому великому заході Global Town Hall 2023. Foreign Policy Community of Indonesia - наші друзі і партнери. Можна також залучити інші організації, NGO, think-tanks ))) ДЯКУВАТИМУ!
Додамо, що це нескладно: нам треба збільшити для індонезіційів цифру учасників з України і за можливості підключитися на якийсь час в зумі 2 вересня. Це не займе багато часу. Для цього зареєструватися на www.gth2023.com
Один з бонусів від індонезійців:)
5. Free E-Certificates for members and staff of your institution participating in the Global Town Hall, which would be beneficial for their CV as well as their academic and professional career.

"Геополітичні діалоги": Будемо дискутувати з Валерій Чалий (Valeriy Chaly) Володимир Горбач https://uacrisis.org/uk/announce/geopolitychni-dialogy-2

Під час "Геополітичних діалогів" в Український кризовий медіа-центр Валерій Чалий зазначив, що "Україна зараз не може розраховувати на жодні міжнародно-правові механізми для встановлення миру. Вона може продовжувати закликати, але немає зараз у світі консенсусу в тому, що це є основними правилами завершення війни".
Олексій Гарань назвав таку оцінку хоча і жорсткою, проте, необхідною. У той же час він нагадав, що кожна криза дає якісь можливості. Після закінчення Другої світової війни знайшли Ялтинсько-Потсдамську систему. «Так, в нинішній ситуації ці інститути не спрацювали, але, на мій погляд, у НАТО віднайшли якесь друге дихання, оскільки побачили воєнну загрозу з боку свого традиційного супротивника. Країни Заходу зараз перебудовують і свою економіку і воєнні доктрини. При всіх проблемах Західний світ буде триматися, як це завжди було. Трансатлантична єдність витримувала багато криз», – переконаний науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва. Повний відеозапис дискусії https://uacrisis.org/uk/globalna-systema-ne-zmogla-perejty-do-novogo-rivnya-bez-vijny-vysnovky-ekspertiv

Ми пишаємося своїм громадянством! З днем народження, Україно!