Якими є очікування від дипломатичної роботи Валерія Залужного і чи стане він ефективним послом України у Великій Британії?
Олексій ГАРАНЬ: Очікування є, але якою буде ефективність, ми насправді не знаємо! Що у мінусі? Залужний не є кадровим дипломатом, у нього нема цього досвіду. Він є політичним призначенцем, що теж часто буває в дипломатії, і часом це буває ефективно. Ми навіть не знаємо про його рівень володіння англійською мовою. У будь-якому разі сподіваюся, що йому знадобиться небагато часу для покращення знань англійської.
Дипломатична робота є доволі специфічною, треба розуміти її тонкощі. Наскільки вистачить хисту у Залужного до цього, ми не знаємо.
Проте сподіваємося на краще та бажаємо йому успіхів на новій посаді. Ми всі сподіваємося, що Залужний виявиться ефективним дипломатом та зробить свій внесок в українсько-британське стратегічне партнерство. Цьому може сприяти те, що він як колишній головнокомандувач ЗСУ дуже добре розуміє, що потрібно Україні, яка техніка, які інновації. Є сподівання, що він розвиватиме ту коаліцію, яка склалася щодо постачань зброї Україні, у котрій бере участь не тільки Велика Британія, а й інші західні країни. Я думаю, що в Лондоні й в інших західних столицях також є великий інтерес до фігури самого Залужного. Тобто це може сприяти його ефективній роботі. https://galychyna.if.ua/analytic/vid-golovnokomanduvacha-do-diplomata-zalizniy-general-yide-do-londona/

Мої коментарі щодо смерті президента Раїсі 00:51 Про що свідчить затримка інформації про смерть президента Ірану?
05:09 Спектр змін в Ірані після смерті Раїсі масштабний
07:50 Як зміняться стосунки Росії та Ірану?
10:05 Іран продовжує підтримку проксі і є загрозою Перської затоки
11:48 Версії чому Ібрагіма Раїсі могли вбити
13:44 На кому висить відповідальність за падіння президентського гелікоптера?
17:05 Як катастрофа з Раїсі вплине на світову “вісь зла” - Іран, Росія і Китай?
https://youtu.be/sZi_NA6SnDo

Одразу хочу заспокоїти Офіс Президента, що першодрук в Польщі вийшов під бравурним заголовком "П'ять років Зеленського. Гарань: Від популіста до державника. Ми побачили еволюцію президента". Мені ставили дуже загострені питання, а я намагався пояснити польським читачам, що "не все пропало" (як ми завжди робимо для зовнішньої аудиторії). Наскільки об'єктивно – судити вам. Ось український текст https://blogs.pravda.com.ua/authors/haran/6652ea375280d/

Dzvinka Kachur для АНК основним партнером по коаліції стали Демократичний Альянс (22 %) та Партія свободи Інката (IFP, 4 %), які мають чітку позицію щодо визнання Росії агресором, що може вплинути на формування зовнішньої політики ПАР. Однак, вплив проросійських сил, зокрема у найбільшій політичній силі нової коаліції, залишається значним, і майбутні дії уряду залежатимуть від внутрішньополітичних компромісів.
У важливому для України Саміті миру делегацію ПАР очолив радник президента з питань національної безпеки Сідні Муфамаді. Саме він відвідував зустрічі у рамках української формули миру. Проте Муфамаді відмовився підписувати комюніке Саміту і опублікував офіційне пояснення, яке далеке від розуміння російської агресії та війни на знищення, яку веде Росія проти України. Згідно з Муфамаді, ПАР не розуміє чому Ізраїль бере участь у Саміті миру, і чому «використання ядерної зброї, звужує заборону лише до українського контексту». На жаль, політик не пояснив, чи вдалося просунулися ПАР у поверненні українських дітей, про що згадував президент Рамафоза ще у липні 2023 року.
Така позиція ПАР відповідає позиції найбільшої політичної партії — АНК, проте ймовірно буде змінюватися після призначення нового коаліційного уряду.
Тема зовнішньої політики прописана максимально широко у коаліційній угоді, тому поки не зрозуміло як вона діятиме на практиці. Щоправда можна однозначно очікувати, що різноманіття партій в уряді означатиме більше прозорості та відповідальності уряду.
Стаття підготовлена в межах проєкту «Адвокація України на Глобальному Півдні через співпрацю між аналітичними центрами та університетами», який здійснює Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»https://tyzhden.ua/nova-politychna-epokha-v-par-chy-stane-vona-proukrainskoiu/

На початку я коментую опитування НЕД та КМІС: П’ятдесят сім відсотків вважають, що Україна повинна вступати у переговори з Росією задля спроби досягнення миру, що є поверненням до результатів травня 2022 року, коли 59% заявляли про бажання України вести переговори. Водночас українці/ки готові до переговорів лише з чіткими умовами: 60% не готові поступатися Кримом та частинами Сходу України, 77% вважають неприйнятними переговори на основі територіального статус-кво, а 74% і 76% відповідно відкидають російські вимоги відмовитися від членства в НАТО або ЄС як ціну за мир. https://www.youtube.com/watch?v=MFk5Mthxxq4&ab_channel=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0

Українці загалом нега­тивно ставлять­ся до політич­них сил. На жаль, у нас не склалося з до­вірою до партій, безвідносно до їх назви. Тому більшість з них має доволі високий нега­тивний рейтинг (травневе опитування КМІС та NED). Винятком є «віртуальна» політична сила Притули, рівень позитиву і негативу до неї однаковий — 28%.
Успіх Притули у тому, що його волон­терський рух є доволі популярним. Це людина, яка працює на Перемогу. За Притулою немає великих скандальних іс­торій, які його компрометували б.
Але я не порівнював би це нинішнє ставлення громадян з їхніми електораль­ними симпатіями. Бо при такому дослі­дженні питання до респондентів фор­мулюватиметься інакше: якби вибори відбулися наступної неділі, як ви прого­лосували б? Тоді люди починають дума­ти, зважувати. І цифри будуть іншими. Хоча у випадку з Притулою його лідер­ство цілком можливе.
Загалом я вважаю, що під час воєн­ного стану неправильно виносити пи­тання такого штибу: за кого ви прого­лосували б? На початку війни соціологи домовилися не публікувати соціологіч­них даних — щоб не розколювати сус­пільство. Але іноді не дотримуються цих домовленостей, друкують якісь опосе­редковані дані на кшталт «довіряєте — не довіряєте»…
Щодо низьких показників «Слуги на­роду» у згаданому опитуванні. Очевид­но, рівень довіри до цієї партії менший, ніж до президента, з яким її асоціюють. Зараз важко прогнозувати долю цієї пар­тії. Адже невідомо: піде на вибори само­стійно чи під іншою назвою? А від цього багато залежить. https://wz.lviv.ua/ukraine/517561-liudy-viddaiut-perevahu-politykam-iaki-pratsiuiut-na-peremohu

Як би до військової хунти в Малі ми не ставилися, для нас висновок, по-перше, полягає в наступному – іноді краще промовчати. По-друге, потрібно діяти узгоджено, щоб не було так, коли ГУР говорить одне, а МЗС – інше. Простими словами, трагедії тут немає. Ми можемо переслідувати та завдавати ударів по "Вагнеру", але варто враховувати, коли публічність потрібна і коли - недоречна...
З точки зору якогось практичного впливу, цей розрив дипвідносин з Україною не матиме якихось особливих наслідків (причому, це стосується і Малі, і Нігеру). Однак це, безумовно, буде використано російською пропагандою проти України. Можна навіть сказати, що вже використовується. Головна теза пропаганди в тому, що Україна втручається в ці конфлікти. Можливі і такі версії: що Україна, мовляв, діє в інтересах Заходу, діє проти "легітимних" урядів, хоча ці уряди – військові диктатури.
Ми маємо це усвідомити, зрозуміти та зробити відповідні висновки на майбутнє. Тобто, якщо ми переслідуємо "вагнерівців" по світу, то це не означає, що деякі речі потрібно робити публічно. Моссад теж переслідує терористів, проте, не коментуючи деякі речі. https://www.unian.ua/world/propaganda-rf-v-africi-shcho-stojit-za-rozrivom-dipvidnosin-z-ukrajinoyu-12722130.html

Україна всім показала слабкість РФ. Це несе за собою ризики.
Олексій Гарань на Radio NV про наслідки Курської операції, як вона вплинула на хід бойових дій, як Україна взаємодіятиме з мешканцями Курської області, про гуманітарну допомогу для росіян, чи дійсно їх можуть евакуювати на Сумщину https://dif.org.ua/article/oleksiy-garan-kurska-operatsiya-bolyuchiy-udar-po-putinu

1) Думаю, що якби навіть і путчу не було, то події і далі розвивалися б еволюційним шляхом, і, зрештою, Радянський Союз все одно б розпався, і Україна здобула б Незалежність. Це вікопомна подія.
Я також переживав еволюцію, оскільки був вихований у радянських традиціях, у 1989 році я одразу приєднався до Руху. Там тоді йшлося про конфедерацію незалежних держав. Чимало людей думало, що ми зможемо жити разом з росією, зокрема чимало інтелектуалів, як от Попович, Філенко, Ємець. Вони вважали, що певний час може бути таке конфедеративне утворення. Але ми перескочили через цей етап.
2) я допускаю, що залишиться невеликий відсоток російськомовних українців, які російською розмовлятимуть удома. Нічого страшного, бо в суспільстві є консенсус, що на роботі має бути державна мова
Про все це в моєму інтерв'ю "Галичини" https://galychyna.if.ua/analytic/oleksiy-garan-u-nezalezhniy-ukrayini-nikoli-ne-bulo-monopolizatsiyi-vladi/

В серпні опитування "Демініціатив" показало що оптимісти, які вважають що країна рухається у правильному напрямку, знову взяли гору: з невеликою перевагою, але все ж таки.
Чому відбулася така зміна? Згадаймо, що опитування проводилося 8−15 серпня, а 6 серпня почалася Курська операція. Війна — це війна, ми не знаємо, що буде далі, чи вдасться змусити росіян почати перекидати війська з Донбасу (поки що наче ні), але іміджевий ефект, зміну наративу (причому не тільки всередині країни) має місце. Не дивимося крізь рожеві окуляри, але принаймні до Дня Незалежності маємо досить багато позитивних результатів опитування, і ціла низка цих показників досить стабільна.

Кілька показників з останнього опитування "Демініціатив" (8-15 серпня) виявилися несподівано високими для мене. 69% проти 24% вважають, що за роки війни суспільство стало більш згуртованим. І це на тлі «зради», «всьо пропало», взаємних звинувачень влади і опозиції, і всередині них самих, що лунають з соціальних мереж та й навіть ТБ і радіо. Крім слова «хейт» навіть на каналах, які себе мають поважати, вже легітимізувалося слово «ср….ч між українцями». А от самі українці говорять про зростання згуртованості. Не в перший раз суспільство виявляється мудрішим за тих, хто якраз мав би нас гуртувати.

Говорили на НВ з Властою Лазур про опитування Democratic Initiatives Foundation-Фонд "Демократичні Ініціативи" щодо ставлення українців до можливих переговорів, а також про "План Перемоги" Зеленського. Див. запис на ютубі, але журналісти як завжди придумали занадто сенсаційній заголовок
https://www.youtube.com/watch?v=bfxJvt6D73M

Слава Україні! знову прошу про твою допомогу!;) ми збираємо на 1 з 4 РЕБів «Guard I» (690-1000 МГц) для підрозділу мого доброго друга Юрія Муравського, що у складі 2 батальйону 150 ОМБ зараз боронить Україну в найгарячіших точках. РЕБи вже стали розхідником. Стабільно знищуються ворогом або виходять з ладу через війну. Тому треба постійно купляти, робити та відправляти нові.

Ми вже зібрали 44600 грн. Треба ще 65400 і ми запустимо перший реб у збірку й почнемо збирати на другий.

Дуже прошу про фінансову допомогу, вподобайки та поширення.

Реквізити для допомоги:
Посилання на монобанку
https://send.monobank.ua/jar/A3KwAEGKUv

Номер картки монобанки
5375 4112 1835 2727

Поповнити конверт через Приват24
https://www.privat24.ua/send/di119

Номер картки конверта Приватбанку
5168752108311567

Офіційний рахунок БО "Будь з Україною": UA123052990000026003035030078

Paypal: [email protected]

Wayforpay: https://secure.wayforpay.com/donate/REBfor150omb