Extra muros [поза стінами] — мистецтво, якому було тісно серед пласких стін галерей й душно серед натовпів випадкових людей. Тут же — всі свої — не якісь вищі, особливі люди, а просто ті, хто готовий до діалогу з собою в повному open space на open air, де вже немає змоги сховатись в якийсь куток, навколо — лише дерева й галявини. Серед них душа мимоволі знімає з себе все зайве, подібно деревам в листопаді.
Навіть не уявляла, наскільки органічно можуть виглядати мистецькі полотна серед природи. Здавалось би, мистецтво є чимось вторинним відносно неї, її копією, симуляцією, іноді взагалі спотворенням. Проте не в цьому випадку. Тут полотна ніби взаємно проростали — лінії та кольорові плями з картин перетікали в дерева, а їхні ж гілки, стовбури, кора ставали частиною полотен.
Автор цієї надзвичайної і незвичайної виставки — мій інтелектуальний друг, талановитий одеський художник — Ігор Татаренко. Це його пензлю належить мій портрет, який я якось публікувала тут в каналі. І загалом його інстаграм — суцільне натхнення, де краса така тиха і справжня ніби існує поза часом та простором✨
#натхнення #мистецтво_ЛМ
[Людина мисляча | підписатись]
Навіть не уявляла, наскільки органічно можуть виглядати мистецькі полотна серед природи. Здавалось би, мистецтво є чимось вторинним відносно неї, її копією, симуляцією, іноді взагалі спотворенням. Проте не в цьому випадку. Тут полотна ніби взаємно проростали — лінії та кольорові плями з картин перетікали в дерева, а їхні ж гілки, стовбури, кора ставали частиною полотен.
Автор цієї надзвичайної і незвичайної виставки — мій інтелектуальний друг, талановитий одеський художник — Ігор Татаренко. Це його пензлю належить мій портрет, який я якось публікувала тут в каналі. І загалом його інстаграм — суцільне натхнення, де краса така тиха і справжня ніби існує поза часом та простором✨
#натхнення #мистецтво_ЛМ
[Людина мисляча | підписатись]
Ми приходимо в цей світ самотні і самотні з нього йдемо. Самотність — це водночас і тягар, який відділяє нас від безумовної єдності з іншими людьми, і водночас дар, який допомагає нам краще зрозуміти, пізнати себе.
Саме тему самотності як ключову ми будемо досліджувати протягом листопада в моєму філософському клубі «Людина мисляча». Джерелом натхнення на роздуми слугуватиме книга відомого філософа-натураліста ХІХ століття Г.Д.Торо «Волден, або життя в лісах». Завдяки ній дізнаємось як єдність з природою може бути способом боротьби з самотністю, а також як життя в простоті може наповнити його щастям та сенсами, і звісно, будемо міркувати про сутність людського існування.
Тому радо запрошую до спільного читання та рефлексування всіх охочих відтепер в двох зручних онлайн-форматах:
🎱 місячний формат участі — три зустрічі щосереди (13, 20 і 27 листопада) з 19 до 21 год для більш поступового читання й глибшого занурення в тему;
🎱 клуб вихідного дня — одна зустріч в останню суботу місяця (30 листопада) з 19 до 21 год (попередньо такий час, але можуть бути зміни) для більш місткого обговорення теми.
Вартість участі в місячному форматі — 750 грн, клуб вихідного дня — 400 грн. У цю вартість входить участь в онлайн-обговореннях в колі однодумців, доступ до телеграм-групи клубу, отримання запису зустрічі та презентації по ній, а також моя міні-лекція по темі на початку зустрічі.
Кількість місць обмежена і частина з них вже зайнята постійними учасниками клубу, тож поспішайте зайняти своє!
Щоб приєднатись до клубу, пишіть в коментарях під цим дописом або напряму мені @varvara_bosco 💌
*в дописі використана картина “Cape Cod Morning” Edward Hopper, 1950
Саме тему самотності як ключову ми будемо досліджувати протягом листопада в моєму філософському клубі «Людина мисляча». Джерелом натхнення на роздуми слугуватиме книга відомого філософа-натураліста ХІХ століття Г.Д.Торо «Волден, або життя в лісах». Завдяки ній дізнаємось як єдність з природою може бути способом боротьби з самотністю, а також як життя в простоті може наповнити його щастям та сенсами, і звісно, будемо міркувати про сутність людського існування.
Тому радо запрошую до спільного читання та рефлексування всіх охочих відтепер в двох зручних онлайн-форматах:
Вартість участі в місячному форматі — 750 грн, клуб вихідного дня — 400 грн. У цю вартість входить участь в онлайн-обговореннях в колі однодумців, доступ до телеграм-групи клубу, отримання запису зустрічі та презентації по ній, а також моя міні-лекція по темі на початку зустрічі.
Кількість місць обмежена і частина з них вже зайнята постійними учасниками клубу, тож поспішайте зайняти своє!
Щоб приєднатись до клубу, пишіть в коментарях під цим дописом або напряму мені @varvara_bosco 💌
*в дописі використана картина “Cape Cod Morning” Edward Hopper, 1950
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Щоразу, коли йду на пошту забирати посилку з книгами, маю відчуття, що там на мене чекає скриня зі скарбами. Насправді, так і є: ще навіть коли книги лише обрані мною, отримані, і хоч ще не прочитані, я вже передчуваю ту потенційну силу й інтелектуальне задоволення, які здобуду завдяки ним.
Це відчуття особливо гостре, коли отримую книги від одного зі своїх улюблених видавництв — «Апріорі» ❤️ лише погляньте, які три круті книги я отримала від них напередодні вихідних. Свої детальні відгуки буду писати по мірі читання, а поки ж ділюсь загальними враженнями й очікуваннями:
📓«Сміливість творити» Р.Мей — маленька, але дуже надихаюча на власну творчість книга від екзистенційного психолога, з яким я знайома як другом П.Тілліха, про якого писала свій диплом. Автор цієї книги не просто теоретизує про креативні осяяння людства, але й допомагає відкрити свої внутрішні шлюзи назустріч творчому потоку кожній людині, бо насправді в кожному з нас є схильність до тієї чи іншої форми творчості.
📕«Юдине дерево» Ар.Дж.Кронін — психологічний роман про амбітного лікаря Девіда Морея, який через карʼєризм, проміняв кохання всього життя на шалені статки і віллу в Швецарії. Так багато чула схвальних відгуків про цього автора, бо він викликає цілий шквал емоцій, що ось наважилась почати знайомство з ним саме з цього роману.
📙«Чотири вершники апокаліпсису» В.Б.Ібаньєс — роман, який розповідає про Першу світову війну, але врешті загалом про війну, тепер таку близьку нам, але яка до певного часу здавалась такою нереальною. Війна, наряду з Моровицею, Голодом і Смертю є один з чотирьох вершників апокаліпсисів, які вічно супроводжують все людство. Парадоксально, хоча тема цієї книги болюча, але водночас й приваблює своєю позачасовістю та актуальністю.
А ви читали якусь з цих книг? Чи може маєте якісь інші улюблені книги цього видавництва?
#книжкове
[Людина мисляча | підписатись]
Це відчуття особливо гостре, коли отримую книги від одного зі своїх улюблених видавництв — «Апріорі» ❤️ лише погляньте, які три круті книги я отримала від них напередодні вихідних. Свої детальні відгуки буду писати по мірі читання, а поки ж ділюсь загальними враженнями й очікуваннями:
📓«Сміливість творити» Р.Мей — маленька, але дуже надихаюча на власну творчість книга від екзистенційного психолога, з яким я знайома як другом П.Тілліха, про якого писала свій диплом. Автор цієї книги не просто теоретизує про креативні осяяння людства, але й допомагає відкрити свої внутрішні шлюзи назустріч творчому потоку кожній людині, бо насправді в кожному з нас є схильність до тієї чи іншої форми творчості.
📕«Юдине дерево» Ар.Дж.Кронін — психологічний роман про амбітного лікаря Девіда Морея, який через карʼєризм, проміняв кохання всього життя на шалені статки і віллу в Швецарії. Так багато чула схвальних відгуків про цього автора, бо він викликає цілий шквал емоцій, що ось наважилась почати знайомство з ним саме з цього роману.
📙«Чотири вершники апокаліпсису» В.Б.Ібаньєс — роман, який розповідає про Першу світову війну, але врешті загалом про війну, тепер таку близьку нам, але яка до певного часу здавалась такою нереальною. Війна, наряду з Моровицею, Голодом і Смертю є один з чотирьох вершників апокаліпсисів, які вічно супроводжують все людство. Парадоксально, хоча тема цієї книги болюча, але водночас й приваблює своєю позачасовістю та актуальністю.
А ви читали якусь з цих книг? Чи може маєте якісь інші улюблені книги цього видавництва?
#книжкове
[Людина мисляча | підписатись]
Естетика як практика повсякденності
Ми постійно кудись біжимо — думками й ногами. В цей же час пропускаємо назавжди втрачені миті присутності в своєму повсякденному житті. Найчастіше воно здається нудним, одноманітним, вартими уваги видаються лише якісь особливі моменти — свята та інші знакові в житті події. Проте особливою є (повинна стати) та сама буденна повсякденність. Зробити її такою може зміна погляду на естетику.
Звісно, естетика — річ субʼєктивна, але якщо намагатись сказати про неї обʼєктивно, то це той стан оточуючої вас дійсності в одязі, житлі та побуті, коли ви є собою й відчуваєте себе в святковому стані навіть вдома. І ось кілька простих порад, які я хотіла б дати з власного досвіду, і які змінять ваше сприйняття своєї повсякденності. Для цього:
▪️ змініть старий зношений домашній одяг на той, в якому будете почуватись як в гостях — навіть у себе самих вдома;
▪️ змініть пластикову упаковку (наприклад, на милі для посуду/рук на керамічний дозатор, і загалом намагайтесь використовувати в побуті речі з більш природних матеріалів — ті ж бамбукові зубні щітки чи піднос для чаю);
▪️ змініть пластиковий стаканчик для кави на керамічну чашечку, яку можна взяти з собою аби влаштувати аристократичне кавування десь на природі.
Для останнього — хочу порадити вам каву, на яку я перейшла остаточно, і це — 25 Coffee Roasters (до речі, у них не лише кава, але є й неймовірно смачне натуральне какао, і чаї теж) ☕️
За моїм промокодом philokava до 8 грудня діє знижка -20% (на всю каву, окрім дріпів, комбо та наборів). Безкоштовна швидка доставка по Україні на замовлення від 350 грн, а по Європі від 1500 грн.
Не буду радити якусь конкретну, бо мені подобаються всі, які я вже встигла скуштувати. Натомість раджу знайти свій смак та насолоджуватись смачною кавою щодня, й робити це красиво, бо коли, якщо не сьогодні✨
#практика #рекомендація
[Людина мисляча | підписатись]
Ми постійно кудись біжимо — думками й ногами. В цей же час пропускаємо назавжди втрачені миті присутності в своєму повсякденному житті. Найчастіше воно здається нудним, одноманітним, вартими уваги видаються лише якісь особливі моменти — свята та інші знакові в житті події. Проте особливою є (повинна стати) та сама буденна повсякденність. Зробити її такою може зміна погляду на естетику.
Звісно, естетика — річ субʼєктивна, але якщо намагатись сказати про неї обʼєктивно, то це той стан оточуючої вас дійсності в одязі, житлі та побуті, коли ви є собою й відчуваєте себе в святковому стані навіть вдома. І ось кілька простих порад, які я хотіла б дати з власного досвіду, і які змінять ваше сприйняття своєї повсякденності. Для цього:
Для останнього — хочу порадити вам каву, на яку я перейшла остаточно, і це — 25 Coffee Roasters (до речі, у них не лише кава, але є й неймовірно смачне натуральне какао, і чаї теж) ☕️
За моїм промокодом philokava до 8 грудня діє знижка -20% (на всю каву, окрім дріпів, комбо та наборів). Безкоштовна швидка доставка по Україні на замовлення від 350 грн, а по Європі від 1500 грн.
Не буду радити якусь конкретну, бо мені подобаються всі, які я вже встигла скуштувати. Натомість раджу знайти свій смак та насолоджуватись смачною кавою щодня, й робити це красиво, бо коли, якщо не сьогодні✨
#практика #рекомендація
[Людина мисляча | підписатись]
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Як розповісти про вихідні, не розповідаючи про них? — ось в цих двох фото👆
Дала собі спокій від книг на ці два дні (ну майже, бо все-таки провела перенесену онлайн-зустріч книжкового клубу по «Невеличкій драмі»). А взагалі таке приємне відчуття дочитування книг до вихідних і пауза для засвоєння останніх з них за цей час. Тому цього тижня планую писати тут багато про книги (про прочитані й ще один класний анонс філософської).
Повертаючись до фото в цьому дописі, як бачите, мої вихідні були про затишні посиденьки з друзями, і з ними ж перегляд в кіно вже ставшого культовим «Субстанція» (напишу про цей фільм в пʼятницю, за традицією, перед вихідними, а поки лише додаю кріпове фото стоп-кадром з нього).
І якщо вже сьогодні не лише про книжки, то хто бажає, поділіться, який фільм останнім ви дивились і він вас вразив (як мене «Субстанція»🌚 )?
Дала собі спокій від книг на ці два дні (ну майже, бо все-таки провела перенесену онлайн-зустріч книжкового клубу по «Невеличкій драмі»). А взагалі таке приємне відчуття дочитування книг до вихідних і пауза для засвоєння останніх з них за цей час. Тому цього тижня планую писати тут багато про книги (про прочитані й ще один класний анонс філософської).
Повертаючись до фото в цьому дописі, як бачите, мої вихідні були про затишні посиденьки з друзями, і з ними ж перегляд в кіно вже ставшого культовим «Субстанція» (напишу про цей фільм в пʼятницю, за традицією, перед вихідними, а поки лише додаю кріпове фото стоп-кадром з нього).
І якщо вже сьогодні не лише про книжки, то хто бажає, поділіться, який фільм останнім ви дивились і він вас вразив (як мене «Субстанція»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Допис-нагадування про актуальне й важливе в листопаді:
📕 в моєму книжковому клубі “RED Reading” ми читаємо та будемо обговорювати «Вибір» Е.Егер онлайн — 30 листопада, офлайн в Одесі — 1 грудня;
💬 в моєму філософському клубі «Людина мисляча» в контексті теми самотності ми читаємо та дискутуємо над «Волден, або життя в лісах» Г.Д.Торо (формати участі з датами та інші деталі в цьому дописі);
📚 знижка -20% на книги ВСЛ за моїм промокодом homo24 до 31 грудня;
☕️ знижка -20% на каву 25 Coffee Roasters за моїм промокодом philokava до 8 грудня.
Щоб приєднатись до книжкового/філософського клубу або дізнатись про них деталі, пишіть мені @varvara_bosco 💌
📕 в моєму книжковому клубі “RED Reading” ми читаємо та будемо обговорювати «Вибір» Е.Егер онлайн — 30 листопада, офлайн в Одесі — 1 грудня;
💬 в моєму філософському клубі «Людина мисляча» в контексті теми самотності ми читаємо та дискутуємо над «Волден, або життя в лісах» Г.Д.Торо (формати участі з датами та інші деталі в цьому дописі);
📚 знижка -20% на книги ВСЛ за моїм промокодом homo24 до 31 грудня;
☕️ знижка -20% на каву 25 Coffee Roasters за моїм промокодом philokava до 8 грудня.
Щоб приєднатись до книжкового/філософського клубу або дізнатись про них деталі, пишіть мені @varvara_bosco 💌
Жінка ошукана — суспільством, чоловіком, самою собою
На жаль, досі не можна сказати, що такий стан речей — пережиток, що лишився в минулому столітті, коли жила і творила свою філософію авторка знаменитої «Другої статі», Симона де Бовуар. Найбільше вона асоціюється з Жан-Полем Сартром, «першою статтю», адже була його музою не лише в коханні, але й в творчості. Проте вона настільки самобутня та яскрава особистість, що хочеться, аби якомога більше людей дізнались про неї. І збірка «Ошукана жінка» — прекрасний початок знайомства з цією письменницею та філософинею.
Під однією обкладинкою одразу три різні за формою, але схожі за темою твори — дослідження жінкою себе крізь призму сімейних стосунків, вікових змін, статевої ідентичності, самореалізації.
📕Міні-роман «Свідомий вік» розповідає історію одного старіння, яке головна героїня переживає як втрату безлічі важливих речей, звʼязків, людей, й особливо болячим воно відчувається як індивідуальний екзистенціальний досвід жінки напротивагу досвіду чоловіка.
📗Оповідання-речитатив «Монолог» — це пронизливий внутрішній крик жінки, яка втратила своїх дітей, і яку до глибини душі дістали оточуючі, й вона балансує на межі між тишею та ґвалтом.
📘Роман-щоденник «Ошукана жінка» — щемливо описує піврічні страждання жінки, яка дізнається про восьмирічну зраду в своїх «показових стосунках» — в один момент виявляється, що все, що вона думала про себе, своє життя і стосунки, є ілюзією, й земля викликає із-під ніг, бо саме кохання було сенсом її життя.
Кожен з цих текстів по-своєму чіпляє за живе, але найбільше мене торкнувся роман «Свідомий вік» — про переживання старості. Це вона, старість, домішує минуле до теперішнього, забирає барви світу й улюблені речі. Цей вік живиться зацікавленням життя молодших, а ще страхом самоповторення, нерозуміння нового світу і найстрашніше — створює прірву непорозуміння з життєвим партнером та власною дитиною. Та старість — це не щось, що можна прийняти в один день, так само як вона не в один день настає, а підкрадається тихо крок за кроком. Тож і головна героїня від здивування, неприйняття, нерозуміння своїх змін приходить до того, що у неї немає іншого вибору аніж прийняти її, й власне, себе.
Потужний текст, потужні теми.
📌 теми: кохання, старість, зрада, стосунки між статтями, фемінізм, екзистенціалізм
⭐️ 5/5
#книжкове
[Людина мисляча | підписатись]
На жаль, досі не можна сказати, що такий стан речей — пережиток, що лишився в минулому столітті, коли жила і творила свою філософію авторка знаменитої «Другої статі», Симона де Бовуар. Найбільше вона асоціюється з Жан-Полем Сартром, «першою статтю», адже була його музою не лише в коханні, але й в творчості. Проте вона настільки самобутня та яскрава особистість, що хочеться, аби якомога більше людей дізнались про неї. І збірка «Ошукана жінка» — прекрасний початок знайомства з цією письменницею та філософинею.
Під однією обкладинкою одразу три різні за формою, але схожі за темою твори — дослідження жінкою себе крізь призму сімейних стосунків, вікових змін, статевої ідентичності, самореалізації.
📕Міні-роман «Свідомий вік» розповідає історію одного старіння, яке головна героїня переживає як втрату безлічі важливих речей, звʼязків, людей, й особливо болячим воно відчувається як індивідуальний екзистенціальний досвід жінки напротивагу досвіду чоловіка.
📗Оповідання-речитатив «Монолог» — це пронизливий внутрішній крик жінки, яка втратила своїх дітей, і яку до глибини душі дістали оточуючі, й вона балансує на межі між тишею та ґвалтом.
📘Роман-щоденник «Ошукана жінка» — щемливо описує піврічні страждання жінки, яка дізнається про восьмирічну зраду в своїх «показових стосунках» — в один момент виявляється, що все, що вона думала про себе, своє життя і стосунки, є ілюзією, й земля викликає із-під ніг, бо саме кохання було сенсом її життя.
Кожен з цих текстів по-своєму чіпляє за живе, але найбільше мене торкнувся роман «Свідомий вік» — про переживання старості. Це вона, старість, домішує минуле до теперішнього, забирає барви світу й улюблені речі. Цей вік живиться зацікавленням життя молодших, а ще страхом самоповторення, нерозуміння нового світу і найстрашніше — створює прірву непорозуміння з життєвим партнером та власною дитиною. Та старість — це не щось, що можна прийняти в один день, так само як вона не в один день настає, а підкрадається тихо крок за кроком. Тож і головна героїня від здивування, неприйняття, нерозуміння своїх змін приходить до того, що у неї немає іншого вибору аніж прийняти її, й власне, себе.
Потужний текст, потужні теми.
#книжкове
[Людина мисляча | підписатись]
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Спонтанне, нічне: раптом усвідомила, чому мене настільки зачепив «Свідомий вік» зі збірки Бовуар. Вже за кілька тижнів мені 30, і хоча маю внутрішнє прийняття цього нового переходу і етапу, який він собою знаменує, все одно присутня та сама меланхолія, що виникає щороку перед цим днем. В своєму інстаграмі зазвичай ділюсь більш особистими текстами, не тим же контентом, що тут в каналі. От і сьогодні після всіх цих думок про тексти Бовуар, Торо, кілька фільмів та картин, виник маленький мій текст-роздуми про самотність. Якщо цікаво, ходіть сюди читати ❤️
Добірка видавництв, де шукати філософські книги українською
(підготувала спеціально для вас, людей мислячих, подаю в алфавітному порядку і з часом доповнюватиму)
🌟 Апріорі
— червона серія Бібліотека античної літератури (Аврелій, Сенека, Боецій, Овідій, Ціцерон, Гомер, Горацій, Платон та ін.);
— блакитна серія Споконвічна мудрість (Моруа, Темплтон, Фройд, Тагор, Потебня, Сковорода та ін.);
— поза цими серіями теж є чимало інших філософських книг.
🌟 Богдан
— серія Науково-популярні видання (Ніцше, Фройд).
🌟 ВСЛ
— книги В.Єрмоленко.
☺️ Дух і Літера
— розділ Філософія (Козловський, Єрмоленко, Майкл, Арендт, Тейлор, Еліаде та ін.).
🌟 Жупанського
— розділ Наукова література (Шаап, Кант);
— Лауреати Нобелівської премії (Сартр, Берґсон).
🙃 Контур
— в анонсах три філософські серії: Маяки, Горизонти, Концепти.
🌟 Лабораторія
— серія Філософські книги (Пільюччі, Каґґе та ін.).
🌟 Наш формат
— розділ Філософія (Голідей, Талеб та ін.).
🥰 Новий Акрополь
— каталог філософських книг (Платон, Прокл, Адо, Ліврага, Стейнберг та ін.).
🥺 Печера Платона
— розділ Філософія (книга «Філософині»).
🙂 Синтеза
— в анонсах класика європейської філософії (Вітґенштайн, Кант, Декарт, Гоббс, збірка прагматиків та неопрагматиків).
🌟 Темпора
— розділ Філософія, наука, культурологія, літературознавство (Бурдʼє, Северино, Торо, Кант, МакТаґарт, Екгарт, Лютий та ін.).
🌟 Фоліо
— серія Історія цивілізації (Еко);
— серія Зарубіжні авторські зібрання (Ніцше, Фройд, Камю);
— серія Світова класика (Платон, Аристотель).
🙂 ist publishing
— філософські й навколо філософські книги (Слотердайк та ін.).
🌟 KOMUBOOK
— розділ Non-fiction (Фуко, Жижек, Долар, Лакан, Бадью та ін.).
🙃 Terra Incognita
— філософська серія (Толле, Кастанеда, Ошо та ін.).
Можливо, я забула ще якесь видавництво, дайте про це знати в коментарях 👀
#книжкове #знахідка
[Людина мисляча | підписатись]
(підготувала спеціально для вас, людей мислячих, подаю в алфавітному порядку і з часом доповнюватиму)
— червона серія Бібліотека античної літератури (Аврелій, Сенека, Боецій, Овідій, Ціцерон, Гомер, Горацій, Платон та ін.);
— блакитна серія Споконвічна мудрість (Моруа, Темплтон, Фройд, Тагор, Потебня, Сковорода та ін.);
— поза цими серіями теж є чимало інших філософських книг.
— серія Науково-популярні видання (Ніцше, Фройд).
— книги В.Єрмоленко.
— розділ Філософія (Козловський, Єрмоленко, Майкл, Арендт, Тейлор, Еліаде та ін.).
— розділ Наукова література (Шаап, Кант);
— Лауреати Нобелівської премії (Сартр, Берґсон).
— в анонсах три філософські серії: Маяки, Горизонти, Концепти.
— серія Філософські книги (Пільюччі, Каґґе та ін.).
— розділ Філософія (Голідей, Талеб та ін.).
— каталог філософських книг (Платон, Прокл, Адо, Ліврага, Стейнберг та ін.).
— розділ Філософія (книга «Філософині»).
— в анонсах класика європейської філософії (Вітґенштайн, Кант, Декарт, Гоббс, збірка прагматиків та неопрагматиків).
— розділ Філософія, наука, культурологія, літературознавство (Бурдʼє, Северино, Торо, Кант, МакТаґарт, Екгарт, Лютий та ін.).
— серія Історія цивілізації (Еко);
— серія Зарубіжні авторські зібрання (Ніцше, Фройд, Камю);
— серія Світова класика (Платон, Аристотель).
— філософські й навколо філософські книги (Слотердайк та ін.).
— розділ Non-fiction (Фуко, Жижек, Долар, Лакан, Бадью та ін.).
— філософська серія (Толле, Кастанеда, Ошо та ін.).
Можливо, я забула ще якесь видавництво, дайте про це знати в коментарях 👀
#книжкове #знахідка
[Людина мисляча | підписатись]
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Про фільм «Субстанція» (2024)
Цей фільм варто було б назвати «Матерія», в цьому неймінгу втілилось би те, чим є тут жінка — обʼєкт, підпорядкований чоловічій увазі й фантазіям, субʼєкт, відчужений від самої себе і роздвоєний, піддатлива матерія спорт/бʼюті індустрії та маркетингу.
Проте, це «Субстанція». З латини “substantia” перекладається як «істотність»; те, що лежить в основі. В філософії — єдина основа всього існуючого, основа буття. Тобто це щось незмінне й базове, що становить собою ядро чогось, його суть. Суттю ж кожної людини є те, що ми смертні, а отже, піддаємось впливу часу, змінюємось, старіємо. Весь тиск цього усвідомлення відчуває головна героїня «Субстанції».
Вона, колись мерехтлива, іскриста зірочка Голівуду Елізабет (Sparkle), раптом опиняється за бортом життя, в якому вона стає непотребом, своєю власною тінню, у неї «закінчився строк придатності». Ошукана ідеалами й стандартами жінка обирає стати «кращою версією себе» ціною, яку вона навіть уявити не могла, погодившись на загадково-привабливий експеримент, де вона сама стає таким собі піддослідним щуром.
В «Портреті Доріана Грея» ціну молодості й пороків сплачував намальований портрет, в «Субстанції» її за «оновлену версію себе» сплачує «версія стара». З одного боку тут виникає тема зміни поколінь, де одне, задля реалізації власного потенціалу, неминуче витісняє інше. З іншого, тема витіснення своєї непривабливої сторони, яка не може прийняти себе, і тим самим не дає розвитку й іншій.
«Іншою», дуже по-екзистенціалістськи (за Сартром «інший» — це той, через чий погляд можна побачити й пізнати самого себе), стає створена від тієї ж плоті й крові — «молодша сестра», «клонована донька», та по суті монстр, який подібно уроборосу був зрощений на паразитичному підживленні й врешті знищує саму себе ж.
То ким вона є, згасаюча зірка Елізабет? Субстанція (як речовина), яку вона ввела в своє тіло, докорінно змінило її власну субстанцію (як основу). Безликий голос провіщає, що вона зі своїм двійником одне ціле, і їй не втекти від себе (“You. Are. One. You can't escape from yourself”). І справді, вона водночас прекрасна й потворна, стара й молода (бодай в своїй памʼяті та на фотографіях). Проте сліпе прагнення до всього зовнішнього, а отже мінливого, руйнує її зсередини. Слава, молодість, популярність така ж ілюзія, як і стандарти та цінності, які диктує наш світ, все ще надто чоловічий…
Якщо наважитесь подивитись цей фільм, то будьте готові, що він емоційно й буквально фізично дуже важкий.
#кіно_ЛМ #сенс
[Людина мисляча | підписатись]
Цей фільм варто було б назвати «Матерія», в цьому неймінгу втілилось би те, чим є тут жінка — обʼєкт, підпорядкований чоловічій увазі й фантазіям, субʼєкт, відчужений від самої себе і роздвоєний, піддатлива матерія спорт/бʼюті індустрії та маркетингу.
Проте, це «Субстанція». З латини “substantia” перекладається як «істотність»; те, що лежить в основі. В філософії — єдина основа всього існуючого, основа буття. Тобто це щось незмінне й базове, що становить собою ядро чогось, його суть. Суттю ж кожної людини є те, що ми смертні, а отже, піддаємось впливу часу, змінюємось, старіємо. Весь тиск цього усвідомлення відчуває головна героїня «Субстанції».
Вона, колись мерехтлива, іскриста зірочка Голівуду Елізабет (Sparkle), раптом опиняється за бортом життя, в якому вона стає непотребом, своєю власною тінню, у неї «закінчився строк придатності». Ошукана ідеалами й стандартами жінка обирає стати «кращою версією себе» ціною, яку вона навіть уявити не могла, погодившись на загадково-привабливий експеримент, де вона сама стає таким собі піддослідним щуром.
В «Портреті Доріана Грея» ціну молодості й пороків сплачував намальований портрет, в «Субстанції» її за «оновлену версію себе» сплачує «версія стара». З одного боку тут виникає тема зміни поколінь, де одне, задля реалізації власного потенціалу, неминуче витісняє інше. З іншого, тема витіснення своєї непривабливої сторони, яка не може прийняти себе, і тим самим не дає розвитку й іншій.
«Іншою», дуже по-екзистенціалістськи (за Сартром «інший» — це той, через чий погляд можна побачити й пізнати самого себе), стає створена від тієї ж плоті й крові — «молодша сестра», «клонована донька», та по суті монстр, який подібно уроборосу був зрощений на паразитичному підживленні й врешті знищує саму себе ж.
То ким вона є, згасаюча зірка Елізабет? Субстанція (як речовина), яку вона ввела в своє тіло, докорінно змінило її власну субстанцію (як основу). Безликий голос провіщає, що вона зі своїм двійником одне ціле, і їй не втекти від себе (“You. Are. One. You can't escape from yourself”). І справді, вона водночас прекрасна й потворна, стара й молода (бодай в своїй памʼяті та на фотографіях). Проте сліпе прагнення до всього зовнішнього, а отже мінливого, руйнує її зсередини. Слава, молодість, популярність така ж ілюзія, як і стандарти та цінності, які диктує наш світ, все ще надто чоловічий…
Якщо наважитесь подивитись цей фільм, то будьте готові, що він емоційно й буквально фізично дуже важкий.
#кіно_ЛМ #сенс
[Людина мисляча | підписатись]