IKRAPKA_MEDIA Telegram 50
🏳️‍🌈ЛҐБТК+ в Україні та цивільні партнерства: продовження боротьби
...і чому зараз потрібно більше активістів та активісток в кожному регіоні?

Законопроєкт про цивільні партнерства для одностатевих пар загальмувався у Верховній Раді та може бути і зовсім не ухвалений...

Чекайте, а тепер з самого початку і по порядку. Огляд новин та різної інформації, що зараз по цивільним партнерствам, за ухвалення яких ЛҐБТК+ в Україні боряться вже дуже довго.

Насправді, уже не перше десятиліття гомосексуальні (і не тільки) люди в Україні потребують від держави можливості юридичного визнання своїх стосунків. Тоді, коли «звичайні» пари укладають шлюб і навіть не задумуються над тим, що це право у них є, але його немає у людей, що кохають особу своєї статі, — ЛҐБТІК+, по-суті, вже десятиліття безуспішно «довбають скелю» та тільки і стежать за новинами про заяви європейських та українських політиків, які поки що нічим не закінчилися. 

Одностатевим парам в Україні потрібне право на шлюб. Проте, реалії військового стану змінили вимоги, і зараз боротьба іде за цивільні партнерства*.

*Для запровадження одностатевих шлюбів в Україні потрібно вносити зміни в Конституцію, що є неможливим під час військового стану. Натомість, інститут цивільних партнерств може бути впроваджений шляхом лише ухвалення окремого закону.

Законопроєкт 9103 про цивільні партнерства був поданий народною депутаткою Інною Совсун 13 березня 2023 року. Тоді над розробкою документу працювали разом з військовими та активістами з числа ЛҐБТІК+. От уже більше року він лежить у Верховній Раді не проголосований, і наразі невідомо, чи потрапить на розгляд взагалі колись.

Перш ніж потрапити на голосування у Верховній Раді, законопроєкт має пройти шлях у комітетах. Так, є з десяток різних другорядних комітетів, які можуть його як підтримати, так і не підтримати, але це не визначатиме його долю. І є основний комітет — в даному випадку комітет правової політики — від рішення якого залежить, чи буде за нього голосувати весь парламент. Наразі основний комітет не підтримав законопроєкт про цивільні партнерства. Інна Совсун каже, що там бракує голосів на його підтримку. 

9103 можуть не прийняти? 

Так, наразі великий ризик, що цивільні партнерства можуть не бути ухвалені, а запит ЛҐБТІК+ на потрібні їм права — знову проігнорований. По-перше, якщо комітет правової політики не підтримає законопроєкт, то він ніколи навіть не вийде на голосування у Верховній Раді. По-друге, саме голосування парламенту може закінчитися як підтримкою, так і відхиленням проєкту закону. 

І наразі в цій ситуації є лише одне, що можна зробити. 

Поки ініціатори законопроєкту роблять свою щоденну роботу над пошуком його підтримки, простим людям не варто просто сидіти склавши руки. 

Хочете, аби цивільні партнерства були ухвалені? 

Треба тиснути на депутатів, бо ми — їхні виборці. Наразі у Верховній Раді 186 депутатів від мажоритарних виборчих округів, і кожна людина може звернутися до свого. 

У статті «Депутати-мажоритарщики Верховної Ради України по округах» на порталі «Слово і Діло» можна знайти інформацію про свій виборчий округ та депутата у Верховній Раді, який представляє інтереси вашого району.
Якщо ви маєте прописку або зареєстровані як ВПО на території цього району, ви маєте право звертатися до свого депутата, спілкуватися з ним та просити підтримати ті чи інші законопроєкти. Бо ви — його виборець.

Так, наразі цивільні партнерства можуть бути не ухвалені без активізму ЛҐБТІК+ у своїх виборчих округах. Варіантів дій багато: знайти свого депутата-мажоритарника та написати напряму у соціальних мережах, особисто чи колективно (можливо, краще колективно) потрапити на прийом у його офіс (приймальню), говорити з помічниками депутатів, якщо зв'язок із самим депутатом наразі неможливий...

Дійте! Донесіть своєму депутату, що цивільні партнерства важливі для вас!

#ікрапка_лґбт #ікрапка_активізм

@IKRAPKA_MEDIA



tgoop.com/ikrapka_media/50
Create:
Last Update:

🏳️‍🌈ЛҐБТК+ в Україні та цивільні партнерства: продовження боротьби
...і чому зараз потрібно більше активістів та активісток в кожному регіоні?

Законопроєкт про цивільні партнерства для одностатевих пар загальмувався у Верховній Раді та може бути і зовсім не ухвалений...

Чекайте, а тепер з самого початку і по порядку. Огляд новин та різної інформації, що зараз по цивільним партнерствам, за ухвалення яких ЛҐБТК+ в Україні боряться вже дуже довго.

Насправді, уже не перше десятиліття гомосексуальні (і не тільки) люди в Україні потребують від держави можливості юридичного визнання своїх стосунків. Тоді, коли «звичайні» пари укладають шлюб і навіть не задумуються над тим, що це право у них є, але його немає у людей, що кохають особу своєї статі, — ЛҐБТІК+, по-суті, вже десятиліття безуспішно «довбають скелю» та тільки і стежать за новинами про заяви європейських та українських політиків, які поки що нічим не закінчилися. 

Одностатевим парам в Україні потрібне право на шлюб. Проте, реалії військового стану змінили вимоги, і зараз боротьба іде за цивільні партнерства*.

*Для запровадження одностатевих шлюбів в Україні потрібно вносити зміни в Конституцію, що є неможливим під час військового стану. Натомість, інститут цивільних партнерств може бути впроваджений шляхом лише ухвалення окремого закону.

Законопроєкт 9103 про цивільні партнерства був поданий народною депутаткою Інною Совсун 13 березня 2023 року. Тоді над розробкою документу працювали разом з військовими та активістами з числа ЛҐБТІК+. От уже більше року він лежить у Верховній Раді не проголосований, і наразі невідомо, чи потрапить на розгляд взагалі колись.

Перш ніж потрапити на голосування у Верховній Раді, законопроєкт має пройти шлях у комітетах. Так, є з десяток різних другорядних комітетів, які можуть його як підтримати, так і не підтримати, але це не визначатиме його долю. І є основний комітет — в даному випадку комітет правової політики — від рішення якого залежить, чи буде за нього голосувати весь парламент. Наразі основний комітет не підтримав законопроєкт про цивільні партнерства. Інна Совсун каже, що там бракує голосів на його підтримку. 

9103 можуть не прийняти? 

Так, наразі великий ризик, що цивільні партнерства можуть не бути ухвалені, а запит ЛҐБТІК+ на потрібні їм права — знову проігнорований. По-перше, якщо комітет правової політики не підтримає законопроєкт, то він ніколи навіть не вийде на голосування у Верховній Раді. По-друге, саме голосування парламенту може закінчитися як підтримкою, так і відхиленням проєкту закону. 

І наразі в цій ситуації є лише одне, що можна зробити. 

Поки ініціатори законопроєкту роблять свою щоденну роботу над пошуком його підтримки, простим людям не варто просто сидіти склавши руки. 

Хочете, аби цивільні партнерства були ухвалені? 

Треба тиснути на депутатів, бо ми — їхні виборці. Наразі у Верховній Раді 186 депутатів від мажоритарних виборчих округів, і кожна людина може звернутися до свого. 

У статті «Депутати-мажоритарщики Верховної Ради України по округах» на порталі «Слово і Діло» можна знайти інформацію про свій виборчий округ та депутата у Верховній Раді, який представляє інтереси вашого району.
Якщо ви маєте прописку або зареєстровані як ВПО на території цього району, ви маєте право звертатися до свого депутата, спілкуватися з ним та просити підтримати ті чи інші законопроєкти. Бо ви — його виборець.

Так, наразі цивільні партнерства можуть бути не ухвалені без активізму ЛҐБТІК+ у своїх виборчих округах. Варіантів дій багато: знайти свого депутата-мажоритарника та написати напряму у соціальних мережах, особисто чи колективно (можливо, краще колективно) потрапити на прийом у його офіс (приймальню), говорити з помічниками депутатів, якщо зв'язок із самим депутатом наразі неможливий...

Дійте! Донесіть своєму депутату, що цивільні партнерства важливі для вас!

#ікрапка_лґбт #ікрапка_активізм

@IKRAPKA_MEDIA

BY i.KRAPKA.media




Share with your friend now:
tgoop.com/ikrapka_media/50

View MORE
Open in Telegram


Telegram News

Date: |

Done! Now you’re the proud owner of a Telegram channel. The next step is to set up and customize your channel. How to Create a Private or Public Channel on Telegram? Telegram Channels requirements & features bank east asia october 20 kowloon Telegram has announced a number of measures aiming to tackle the spread of disinformation through its platform in Brazil. These features are part of an agreement between the platform and the country's authorities ahead of the elections in October.
from us


Telegram i.KRAPKA.media
FROM American