Ґутік читає про Семмі Котауса — Різдвяного кота.

Покажете, що ви читаєте?

in book we trust

Останнє, мабуть, відео з прямою цитатою, далі буду нарізати тизери, обриваючи нас на півслові. Щоб заінтригувати.

Бо як буду багато різати шматочків, то виходить, що ви тут все інтервʼю і подивитесь)

Хто наразі не знає, що увімкнути перед сном — послухайте про «Луни»)

Конкретно у цьому відео про те, чого не вистачає сучасним письменникам від книжкових блогерів.

in book we trust

Дві години так швидко пролетіли, виходили поспіхом і знову не зробила фото(

Але прийшла трохи завчасно перша, тому маю фото книжки в сумці.

Як будете шукати [підґрунтя], то знайте, що треба зайти в двір, майже навпроти Будинку Актора, бо карта привела не туди. Що для наших реалій вже звична справа.

Завтра проводжу клуб за «Лунами» онлайн. Сьогодні дуже сподобалось.

⭐️ Середня оцінка — 7,7.

in book we trust

Перевірте свої книжки. Можливо, на них є відбитки Анатолія Анатоліча

Чи що це він на Бога робить, поясніть, будь ласка 🌚

in book we trust

Сідаю складати свій рейтинг книжок, прочитаних у 2024 році

І розумію, що мій топ легко відслідковується.

Бо зазвичай це відбувається так:

мені щось дуже подобається, я захоплююсь і дуже багато про цей текст пишу, збираю Клуби.

Так було з «Невеличкою драмою» Валерʼяна Підмогильного, новелами Томаса Манна, «Довірою» Ернана Діаса. Ну і з «Лунами» Пилипа Білянського. От, навіть до інтервʼю діло доходить. Але якщо з Підмогильним, Манном — вже пізно, а в Діаса вже взяла інтервʼю Дуа Ліпа, то з автором «Лун» все вийшло. Ну ви знаєте 😅

Вчора на Клубі всі учасниці були, які дивились нашу розмову 🥹 Тому треба зупинитись у просуванні? Чи вам ще не набридло? 👀

❗️І скажіть, будь ласка:

1. Чи цікавий вам рейтинг книжок, прочитаних за рік, від мене?
2. Чи вкладаєте свій рейтинг чи топ?

Фото з учора — Тетяна Мальшакова.

in book we trust

У вас є ще два дні, бо післязавтра наше відео стане минулорічним 😱

Воно ось тут.

Але є нюанс, якщо ви заходите просто підтримати, дивитесь 2 секунди, ставите лайк і вимикаєте — це робить гірше( На жаль, хоч це й добрі наміри, але Ютуб «думає», що це «негідний контент» і не буде рекомендувати його далі.

В цьому фрагменті про те, як «Темпора» заборонила Пилипу робити чорно-білу обкладинку.

in book we trust

трохи просвітництва вранці.

Ні, електронні книжки не йдуть видавництвам як бонус. Коли купуються права, то треба одразу узгоджувати і прописувати у договорах, на які формати ви купуєте права. І якщо права купили лише на паперову версію, то потім можуть піти роки, щоб докупити права ще на електронну або аудіо версію.

Від формату залежить і роялті (те, що отримує автор і за що живе — його зарплата). І так склалося, що роялті на книжки в е-форматі і аудіо вищі, ніж роялті на паперовий формат.

На електронний формат має бути зовсім інша верстка.

І якщо читачі хочуть, щоб кожна книжка була одразу у кількох форматах, то мають розуміти, що цим має хтось займатися. Якась хтося, яка має слідкувати за тим, коли закінчуються права саме на е-книжки і коли слід їх поновити, коли мають бути виплати, комунікувати із усіма платформами, де є офіційні електронні книжки. Тобто менеджер / менеджерка у штаті видавництва, яка займається лише книжками в е-форматі. А коли цих книжок в каталозі стає дуже багато, то, може, й не одна, бо хтось має займатися акціями (окрім всього).

А ще, якщо читачі хочуть акцій і новинок в е-форматі одразу із виходом паперових книжок, то мають бути хтосі, які ці електронні книжки промотують: купують рекламу у блогерів, налаштовують таргет саме на е-книжки, комунікують про акції, створюють контент саме про е-формати.

І я впевнена, що щось в цьому ланцюжку ще пропустила.

Ні, бонусом нічого нікому не йде. Але у нас так люблять знецінювати чужу роботу, що аж у чергу за цим стають.

Мій топ 12 найкращих книжок за 2024 рік

12. «Ніч, коли згасли зорі», Н. Ґорман, М. Альгіньйо.

Дещо незвичайна для мене історія, але того й сподобалось. Буду чекати на другу частину, хоча ця перша цілком завершена.

11. «Пристрелити Раміреса», Дія друга, Ніколя Петрімо.

Я з нетерпінням чекатиму на третю частину. Це супер дотепно, надзвичайно видовищно і це про мафію.

10. «Одного разу воїн — воїн назавжди», Чарльз Гоуґ.

Взагалі цей нонфікшн про те, як дійсно повернутись до звичного життя після повернення з зони бойових дій. Про ПТСР і травми, але настільки надихає на життя, що раджу цивільним, а в наших реаліях, то всім.

9. «Прощавайте, Ґабо та Мерседес», Родріґо Ґарсія.

Маленька книжечка — спогади про кохання та взаємини батьків, але більшою мірою про останні дні голови родини — Ґабріеля Ґарсія Маркеса від його сина.

8. «Чотири вершники Апокаліпсиса», Вісенте Бласко Ібаньєс.

Не про нашу війну, але ніби про неї. На щастя, у випадку Франції ми знаємо чим все закінчилось.

7. «Свічки догоріли», Шандор Мараї.

Нічого, на перший погляд, незвичного, але дуже сильно й гарно.

6. «Довіра», Ернан Діас.

Цікава форма, є про що подумати. Про вибір, правду, субʼєктивне.

Топ 5 🔥

5. «Батько Вепр», Террі Пратчетт.

Ой, я так довго її відкладала, типу жанр не мій, все таке. А як прочитала заради Книжкового клубу — в захваті, яка кольорова історія вимальовується, скільки сенсу, дотепу, актуальності.

4. «Часосховище», Ґеорґі Ґосподінов.

Якби я була більше в контексті Болгарії, було б точно вище місце, бо мені дуже ця книга сподобалась.

3. «Мандрівка людей книги», Ольга Токарчук.

Книжка про майонез 🙄, але класно!

2. «Смерть у Венеції» та інші новели Томаса Манна.

Ох і ж моторошна та слизька історія. Радію, що в 2025 прочитаю другу частину новел.

1. «Луни», Пилипа Білянського.

Текст від українського автора. І вчасно, і влучно, і багато емоційно вклалась, тому точно номер 1. Але це роман точно не для всіх і це дуже добре.

Бажаю, щоб попереду були нарешті хороші часи. До зустрічі в Новому році. Завтра наше інтервʼю з автором стане минулорічним як і весь хліб у магазинах. Сподіваюсь, буде де завтра так пожартувати.

📷 — потужний колаж від мене.

in book we trust

🎄🎅🏻 Це Ґутік в костюмі Батька Вепра запитує чи були ви слухняними в цьому році? Чи прочитали стільки книжок, скільки запланували?

І оголошує, що готовий передбачати яким буде для вас 2025 рік.

❗️Отже, з вас донат у 50 гривень на цей збір (скиньте скрін в коменти + номер сторінки та рядок)

з Ґутіка — святкове книжкове передбачення (сьогодні або завтра). Бо Ґутік прокрастинатор і може відкласти справу на наступний рік. Жартую, бо можемо не встигнути за сьогодні.

in book we trust

Не читав з минулого року.

Треба виправлятися.

А з якої книги ви почали 2025-й рік?

in book we trust

«Часосховище» на стенді «топ книжок» у книгарні «Сенс» входить у трійку.

Цікаво. Бо роман аж надто специфічний, як на мене.

А взагалі я приходила по «Бомжів Донбасу» Олексія Чупи і купила заодно новели Міли Смолярової «Дим».

in book we trust