Warning: Undefined array key 0 in /var/www/tgoop/function.php on line 65

Warning: Trying to access array offset on value of type null in /var/www/tgoop/function.php on line 65
180 - Telegram Web
Telegram Web
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Життя продовжується…

Наше життя це не тільки боротьба, а перед усім це служіння. І так сьогодні на повістки дня було судове засідання, але розумієш що воно мало значуще по зрівнянню з новим знайомством, яке переросло у справжню дружбу. І перед судовим засідання на їх запрошення завітав у гості.

Знайомтесь, це «Київський реабілітаційний комплекс для осіб з інвалідністю в наслідок інтелектуальних порушень». Це неймовірні люди які вміють любити та підтримувати, вони надзвичайно дружні і дуже люблять гостей.


P.S доречі судом було дозволено мені користуватися соціальними мережами, дякую суду за розуміння і адекватність.
Чому мовчить Церква?

У період випробувань для нашої Української Православної Церкви Це питання все частіше звучить серед вірян. Чому мовчать архієреї, чому мовчить Предстоятель, чому мовчить Церква?
І я вимушений зізнатися, що сам про це не раз думав.

І на своєму досвіді я зрозумів, що це не так. Церква не мовчить!
І Вона не мовчить устами своїх єпископів, які публічно закликали паству молитися за мене, як за несправедливо увʼязненого, що само по собі свідчить про позицію і не згоду з релігійним переслідуванням.
Дякую Предстоятелю нашої Церкви і митрополиту Агафангелу, і митрополичу Євлогію, і особливі слова вдячності і архієпископу Іоні, і мужньому митрополиту Феодосію. І багатьом епископам і священникам, і всім вірянам нашої Церкви, які не полишали мене, звичайного священника. Підкреслюю, що я не єпископ, ні настоятель великого київського храму, а просто звичайний священник, про якого НЕ ЗАБУЛИ!

Хтось хотів би бачити нас іншими, читати заклики непокори Священного Синоду, чи бачити чітку позицію митрополії, а натомість- тиша, але вона МОЛИТОВНА ТИША.

Коли вулиця кричить «Розіпни!!!», а прокуратор цікавиться риторичним питанням про істину - Христос мовчав і молився за тих, хто осудив Його.

В своїй книзі Гері Чепмен написав про існування пʼяти мов любові, але для нас християн, як мінімум, є ще один- і це найвища мова любові до цього Світу - і ця мова - Мова Молитви.
Сповідник в білих кедах
Життя продовжується… Наше життя це не тільки боротьба, а перед усім це служіння. І так сьогодні на повістки дня було судове засідання, але розумієш що воно мало значуще по зрівнянню з новим знайомством, яке переросло у справжню дружбу. І перед судовим засідання…
Life goes on...

Our life is not only a struggle, but above all it is a service. And yes, today my agenda included a court hearing, but unexpectedly it was not so touching compared to my new acquaintance that has grown into a real friendship. And before the court hearing, I came to visit them at their invitation.

Let me introduce the Kyiv Rehabilitation Complex for People with Intellectual Disabilities. These are incredible people who know how to love and support, they are very friendly and love their guests.

P.S. By the way, the court allowed me to use social media, and I am grateful to the court for its understanding and adequacy.
Сповідник в білих кедах
Чому мовчить Церква? У період випробувань для нашої Української Православної Церкви Це питання все частіше звучить серед вірян. Чому мовчать архієреї, чому мовчить Предстоятель, чому мовчить Церква? І я вимушений зізнатися, що сам про це не раз думав. І…
Why the Church is silent?

In a time of trial for our Ukrainian Orthodox Church, this question is increasingly being asked by believers. Why are the bishops silent, why the Head of our Church is silent, why the Church keeps silence?
And I must admit that I myself have thought about this more than once.

And from my personal experience I realised that this is not true. The Church is not silent!
And it does not remain silent through the mouths : bishops, who publicly called believers to pray for me - unjustly imprisoned person, and this indicates a position and disagreement with religious persecution.
I am grateful to the Prelate of our Church - Metropolitan Onufrios, to the Metropolitan Agafangel and Metropolitan Yevlogy, and I would like to express my special gratitude to Archbishop Jonah and the courageous Metropolitan Theodosius. And to many bishops and priests, and all the faithful people of our Church who did not abandon me, an ordinary priest. I emphasise that I am neither a bishop nor a rector of a large Kyivan church, but simply an ordinary priest who has not been forgotten!

Someone would like to see us to be different, to read the calls for disobedience of the Holy Synod, or to see a clear position of the Metropolis, but instead there is silence, but it is PRAYERFUL SILENCE.

When the street shouted "Crucify!!!" and the procurator was interested in a rhetorical question about the truth, Christ was silent and prayed for those who condemned Him.

In his book Gary Chapman has written about the existence of five languages of love, but for us Christians, there is at least one more - and this is the highest language of Love for this World - and this language is the Language of Prayer.
Не хочеться розповідати про служіння , яке тобі дає Господь сухою, офіційною мовою, на кшталт: « 23 жовтня клірик храму Всіх святих воїнів протоієрей Сергій Чертилін відвідав Київський міський комплекс соціальної адаптації інвалідів з розумовою відсталістю. Де Причастив Святих Христових Таїн вихованців, а також поспілкувався с дирекцією та персоналом, та домовилися про спільні заходи.»

Суха мова офіціозу ніколи не передасть те як Бог звів з цим центром, ні дружню атмосферу, ні невтомну роботу колективу, не зможе передати емоцій , які викликає прихід священника та просте спілкування.

Кожного візиту я все більше розумію, що в цьому закладі є потреба не тільки у тих , хто має фізичні недоліки, а перед усім і у кожного з нас. Ми звикли піклуватися про своїх близьких, а близькі звикли до нашого піклування, а тут вихованці радіють не подарункам, а простій увазі, на яку вони так заслуговують.

Не потрібно бути багатим , щоб принести радість тим, хто сам готовий нею поділитися.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Друзі, почався Різдвяний піст, а це значить, що настав час добра та милосердя!

Як ви знаєте я , як увʼязнений священник, провів у вʼязниці 158 днів. За цей час я зрозумів чому Господь призначив до праведників тих хто не забуває увʼязнених: «у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.»  Це те місце де знаходиться сам Господь.

Я памʼятаю як кожен з вас допомагав мені і тим хто були поруч: і Пасхальними смаколиками, і у спеку вентиляторами, і регулярними передачами, які були втіхою для нас.

Звільнившись, ми разом з моїми друзями не покинули допомогати тим, хто знаходиться в неволі, але робили це не афішуючи. 

Проте, під час Різдвяного посту я закликаю вас приєднатися до цієї справи і зібрати до свята Святого Миколая подарунки. 
Хтось може пожертвувати кошти (наша ціль 35 тисяч гривень), у когось є можливість передати продукти, але християнство має жити справами!

https://send.monobank.ua/jar/AdJGUP6CtQ
Для ув'язнених вСІЗО

🎯 Ціль: 35 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/AdJGUP6CtQ

💳Номер картки банки
4441 1111 2824 3122
Forwarded from ChS
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Разговор про пост! Нужен ли он?
Храм Всех Святых Воинов г. Киев 1.12.2024

Напоминаю про сбор, для заключенных:
Для ув'язнених вСІЗО

🎯 Ціль: 35 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/AdJGUP6CtQ

💳Номер картки банки
4441 1111 2824 3122
Сповідник в білих кедах
Друзі, почався Різдвяний піст, а це значить, що настав час добра та милосердя! Як ви знаєте я , як увʼязнений священник, провів у вʼязниці 158 днів. За цей час я зрозумів чому Господь призначив до праведників тих хто не забуває увʼязнених: «у в’язниці був…
Dear friends, Christmas Lent has begun, and this means it is time for goodness and mercy!

I really don't want to talk about the opportunity of service that the Lord gives us in official and dry words, such as: "On October 23d, Archpriest Serhiy Chertylin, a clergyman of the Church of All Holy Warriors, visited the Kyiv City Complex for Social Adaptation for people with mental disabilities. He gave the Holy Communion to the inmates, talked to the management and staff, and agreed on joint activities."

The dry words of officiality will never convey how God connected me with this complex and those in it, nor the friendly atmosphere, nor the tireless work of the staff, nor will it be able to convey the emotions that a priest's visit and simple communication evoked in those people.

Every time I visit there, I realise more and more that this institution is needed not only by those with physical disabilities, but above all by each and every one of us. We are used to take care of the ones we love and our loved ones are used to our care, however here the children don’t seek material gifts, but simple attention they really deserve. That’s what makes them happy.

You don’t need to be rich to share joy with people who are accepting to share it forward.
Як вкрасти життя!

Коли я уявляв собі, що таке тюрма, завжди здавалося, що це реальність для інших. Для тих, хто зробив помилку, для тих, хто свідомо обрав неправильний шлях. Але я провів більше 5 місяців у цьому місці, де ніколи не думав опинитися. У темних камерах і коридорах, де брехня стає правдою, а правда губиться в порожнечі.

Я навіть не міг уявити, що буду стояти на межі, захищаючи свою невинність, коли навколо буде стільки звинувачень, з якими неможливо впоратися. Ніколи не думав, що саме я опинюся в цій безжальній системі, де не існує чітких меж між тим, хто ти є, і тим, ким тебе можуть зробити. Це місце — як дзеркало, яке відображає не тільки людей, а й суспільство в цілому.

Чи задумувалися ви коли-небудь, що все наше життя може зруйнуватися за одне хибне звинувачення? Цей світ зовсім не такий далекий від цієї реальності. І те, що може статися з кожним із нас, змушує переосмислити багато: не тільки правду та справедливість, але й людські стосунки, суспільні інститути та, що найголовніше, як легко можна стати жертвою хибних суджень.

Мій шлях у цей світ несправедливості став важливим уроком. Уроком про те, як важлива правда, як важливо не боятися боротися, незважаючи на гострий біль від несправедливості. Це може статися з кожним, і це варто пам’ятати.

Для ув'язнених вСІЗО

🎯 Ціль: 35 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/AdJGUP6CtQ

💳Номер картки банки
4441 1111 2824 3122
Forwarded from ChS
Міф чи Історія? Введення в Храм Богородиці через призму фактів та скепсису

4 грудня православний світ відзначає Введення в храм Пресвятої Богородиці. Це один із 12 найбільших свят, але чи замислювались ви над його історичною основою? Незважаючи на його значення, ця подія не згадується в Біблії, а її витоки беруть початок у “Протоєвангелії Якова” — апокрифічному тексті, написаному близько 200 року. Саме там описується, як батьки Марії, Йоаким і Анна, привели її до храму в три роки, щоб присвятити Богові .

Наскільки це відповідало єврейській традиції?

Віддання дитини на виховання до храму не відповідає усталеним єврейським практикам того часу. Єрусалимський храм не був місцем для постійного перебування дітей, тим більше дівчат. Більшість науковців вважає, що автор “Протоєвангелія Якова” не був свідком описаних подій і, ймовірно, лише намагався пояснити особливе місце Марії у християнській історії.

Що про це кажуть скептики?

Критики підкреслюють, що історія Введення може бути літературною алегорією, створеною для підкреслення чистоти і святості Марії. Археологічних доказів цього факту немає, а джерела, окрім апокрифічного тексту, відсутні.

Чому це все ще важливо?

Незалежно від того, чи є ця історія історично достовірною, вона залишається потужним символом віри та відданості. Це свято нагадує про здатність людини присвятити себе Богові, навіть якщо це суперечить суспільним нормам і традиціям.

Чи має ця подія історичну основу, чи ні, — залишимо вирішувати вам. Але одне безсумнівно: її символічна сила об’єднує мільйони вірян по всьому світу, даючи їм надію і віру в чудо.
Forwarded from ChS
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Маленька добра справа, яка змінює серця

Сьогодні вдалося передати до слідчого ізолятора смаколики та завдяки Введенському монастирю, духовну літературу . Для тих, хто перебуває за ґратами, це — не просто їжа чи книги, а нагадування, що вони не забуті. Це теплий промінь надії, який допомагає вистояти в найтемніші моменти.

Піст — це час очищення і милосердя. Час, коли кожна, навіть найменша добра справа, може стати великою в очах Бога та тих, хто її отримує. Ми часто думаємо, що для змін потрібні грандіозні вчинки, але насправді все починається з простого: поділитися хлібом, словом підтримки чи навіть щирою молитвою.

Іноді найважливіші зміни починаються з тих, хто наважився просто бути добрим.

«…Бо я голодував, і ви нагодували Мене; був у в’язниці, і ви прийшли до Мене…» (Мт. 25:35-36)

P.S Дякуючи Вам ми змогли закрити дуже швидко Різдвяний збір для увʼязнених. Звіт про нього буде незабаром 😉
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🌿 Добро и забота без границ: духовное паломничество в Томашовку

Сегодня, вместе с Введенским монастырем,организовали поездку в Мужской монастырь в честь Положения Ризы Божией Матери во Влахерне (с. Томашівка) для воспитанников Киевского реабилитационного комплекса смешанного типа для лиц с инвалидностью вследствие интеллектуальных нарушений.

Это был особенный день, ребята смогли:
🙏 Причаститься Святых Христовых Тайн — прикоснуться к великой тайне веры.
🧡 Пообщаться с монахами — узнать о монашеской жизни, задать вопросы и получить слова поддержки.
🌿 Прогуляться по территории монастыря — насладиться красотой природы, почувствовать покой и умиротворение.

Такие поездки — это не просто экскурсии. Это возможность подарить людям с особыми потребностями то, чего нельзя измерить: душевное тепло, поддержку, внимание и веру в себя. В атмосфере молитвы и доброты они обретают новый опыт, который остаётся с ними на долгие годы.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Дорогі друзі!

Коли на початку Різдвяного посту ми разом із моїми друзями звернулися до вас із проханням підтримати нашу ініціативу допомоги ув’язненим, ми навіть не очікували такого щирого відгуку.

Уявіть, ми змогли привітати більше ніж 1500 людей!

Останнім часом ми, як Церква, звикли допомагати. Навіть якщо нас інколи не хочуть помічати, це не змінює реальності нашої служби: підтримки Армії, вимушених переселенців, людей у зоні бойових дій, хворих, багатодітних сімей та багатьох інших.

Тепер настав час допомагати й ув’язненим.

Дай нам, Господи, приходити туди лише з допомогою, а не через гіркий досвід.

Особлива подяка: Предстоятелю нашої Церкви митрополиту Онуфрію , який підтримав та благословив увʼязнених іконами, свято-Введенському монастирю, храму всіх Святих воїнів, Вікторії Кахановськой, і всім небайдужим.

Ми й надалі будемо працювати, щоб допомагати тим, хто цього потребує.

Ув'язненим у СІЗО

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/9kMMUXPV91

💳Номер картки банки
4441 1111 2859 1751
2024/12/17 15:11:45
Back to Top
HTML Embed Code: