Велика Палата Верховного Суду прийняла прецедентне рішення щодо правового статусу памʼяток археології
Офіс Генерального прокурора виграв справу щодо захисту памʼятки археології — прадавніх курганів ІІ-І тис. до н.е. та ІІІ-V ст. н.е. поблизу с. Плиски (Чернігівської області). Попри охоронний статус, місцева сільська рада передала кургани під оранку (фото 1, 2).
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам’ятки археології можуть перебувати виключно в державній власності. Попри це, часто територіальні громади зловживали правом і передавали такі ділянки приватним особам. Якщо в ОТГ це стосувалося здебільшого оранки, то в Києві такі цінні клаптики землі віддавались під забудову.
Часто — як допоміжний інструмент — використовували невизначення території таких памʼяток в натурі, на що, зокрема, і посилалась і сільська рада. Справа в тому, що памʼятки археології можуть складати цілий комплекс цінних історичних об’єктів, розсосереджених на площині. Тож, іноді межі не визначають через складність. Іноді — це робиться умисно, щоб передати ділянки в обхід Закону.
У своїй правовій позиції суд зауважив, що невизначення меж памятки на місцевості не побавляє ії правового захисту визначеного Законом. Водночас, територіальна громада не може розпоряджатися землями памʼяток археології, оскільки вони належать державі.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Дмитро Перов
#Україна
Офіс Генерального прокурора виграв справу щодо захисту памʼятки археології — прадавніх курганів ІІ-І тис. до н.е. та ІІІ-V ст. н.е. поблизу с. Плиски (Чернігівської області). Попри охоронний статус, місцева сільська рада передала кургани під оранку (фото 1, 2).
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам’ятки археології можуть перебувати виключно в державній власності. Попри це, часто територіальні громади зловживали правом і передавали такі ділянки приватним особам. Якщо в ОТГ це стосувалося здебільшого оранки, то в Києві такі цінні клаптики землі віддавались під забудову.
Часто — як допоміжний інструмент — використовували невизначення території таких памʼяток в натурі, на що, зокрема, і посилалась і сільська рада. Справа в тому, що памʼятки археології можуть складати цілий комплекс цінних історичних об’єктів, розсосереджених на площині. Тож, іноді межі не визначають через складність. Іноді — це робиться умисно, щоб передати ділянки в обхід Закону.
У своїй правовій позиції суд зауважив, що невизначення меж памятки на місцевості не побавляє ії правового захисту визначеного Законом. Водночас, територіальна громада не може розпоряджатися землями памʼяток археології, оскільки вони належать державі.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Дмитро Перов
#Україна
tgoop.com/medievalarchitecture/9141
Create:
Last Update:
Last Update:
Велика Палата Верховного Суду прийняла прецедентне рішення щодо правового статусу памʼяток археології
Офіс Генерального прокурора виграв справу щодо захисту памʼятки археології — прадавніх курганів ІІ-І тис. до н.е. та ІІІ-V ст. н.е. поблизу с. Плиски (Чернігівської області). Попри охоронний статус, місцева сільська рада передала кургани під оранку (фото 1, 2).
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам’ятки археології можуть перебувати виключно в державній власності. Попри це, часто територіальні громади зловживали правом і передавали такі ділянки приватним особам. Якщо в ОТГ це стосувалося здебільшого оранки, то в Києві такі цінні клаптики землі віддавались під забудову.
Часто — як допоміжний інструмент — використовували невизначення території таких памʼяток в натурі, на що, зокрема, і посилалась і сільська рада. Справа в тому, що памʼятки археології можуть складати цілий комплекс цінних історичних об’єктів, розсосереджених на площині. Тож, іноді межі не визначають через складність. Іноді — це робиться умисно, щоб передати ділянки в обхід Закону.
У своїй правовій позиції суд зауважив, що невизначення меж памятки на місцевості не побавляє ії правового захисту визначеного Законом. Водночас, територіальна громада не може розпоряджатися землями памʼяток археології, оскільки вони належать державі.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Дмитро Перов
#Україна
Офіс Генерального прокурора виграв справу щодо захисту памʼятки археології — прадавніх курганів ІІ-І тис. до н.е. та ІІІ-V ст. н.е. поблизу с. Плиски (Чернігівської області). Попри охоронний статус, місцева сільська рада передала кургани під оранку (фото 1, 2).
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», пам’ятки археології можуть перебувати виключно в державній власності. Попри це, часто територіальні громади зловживали правом і передавали такі ділянки приватним особам. Якщо в ОТГ це стосувалося здебільшого оранки, то в Києві такі цінні клаптики землі віддавались під забудову.
Часто — як допоміжний інструмент — використовували невизначення території таких памʼяток в натурі, на що, зокрема, і посилалась і сільська рада. Справа в тому, що памʼятки археології можуть складати цілий комплекс цінних історичних об’єктів, розсосереджених на площині. Тож, іноді межі не визначають через складність. Іноді — це робиться умисно, щоб передати ділянки в обхід Закону.
У своїй правовій позиції суд зауважив, що невизначення меж памятки на місцевості не побавляє ії правового захисту визначеного Законом. Водночас, територіальна громада не може розпоряджатися землями памʼяток археології, оскільки вони належать державі.
🔎 Архітектура Середньовіччя
📷 Дмитро Перов
#Україна
BY Архітектура Середньовіччя
Share with your friend now:
tgoop.com/medievalarchitecture/9141